Спеціальна китайська операція. Як Сі Цзіньпін в обхід санкцій постачає деталі для військової техніки Путіну

12 липня 2023 р., 15:52

566 0

Усі 15 місяців війни в Україні західні країни звинувачують Китай у військовій допомозі Росії. І весь цей час офіційний Пекін категорично заперечує всі підозри. Як з’ясував проект «Можемо пояснити» , китайські чиновники щонайменше лукавлять. Піднебесна на постійній основі постачає до Росії підсанкційні чіпи та комплектуючі для військової техніки. У РФ їх отримують фірми, які виробляють зброю для армії, і навіть компанії, які перебувають під західними обмеженнями.

Чіпи для «Уранів»

11 червня пропагандистський телеканал "Зірка" опублікував інтерв’ю з топ-менеджером "Спеціального конструкторського бюро Міноборони РФ" Сергієм Поповиченком. Той розповів про серйозні зміни у конструкції гусеничних безпілотних апаратів сімейства «Уран», які займаються розмінуванням територій. У тому числі на українських теренах, куди вторглася російська армія.

«Машини стали більш продуктивними, збільшився броньовий захист, дальність управління. Окрім цього, проведено комплекс заходів, пов’язаний з імпортозаміщенням — ходовою частиною, силовою установкою. Враховуючи досвід, який здобули у військах наші машини, зроблено конструктивні зміни, які навіть зовні відрізняють «Уран» від тих машин, які виготовлялися раніше», – розповідав Поповиченко.

Імпортозаміщення - хвора тема для СКБ МО РФ. Конструкторське бюро як донька Міноборони перебуває під західними санкціями, яким не завадило перейменування структури. До цього січня вона мала іншу назву — «766 Управління виробничо-технологічної комплектації», яке засвітилося у низці скандалів. У 2020 році Слідчий комітет розкрив багатомільйонні розкрадання під час створення робототехнічного комплексу «Уран-9» (він веде розвідку, займається вогневою підтримкою, а також знищує бронетехніку супротивника). Недоліки в «Урані-9» розкрилися під час бойових дій у Сирії.

До цього проти співробітників 766 УПТК двічі порушувалися справи за фактами розкрадання коштів у рамках двох контрактів із Міноборони на створення бойових роботів та їх обслуговування. За даними "Ъ" , було викрадено понад 24 млн і 5,1 млн рублів відповідно. За даними телеграм-каналів, після цього керівництво 766 УПТК було передано в оперативне управління топ-менеджеру концерну «Калашников» (входить до «Ростеху», очолюваного другом Володимира Путіна — мільярдером Сергієм Чемезовим).

Бойовий робот «Уран-9» qhiukiuiqkqroz

Бойовий робот "Уран-9". Фото: прес-служба Міністерства оборони Росії

Сьогодні СКБ МО РФ займається виробництвом мобільних роботів з різними функціональними можливостями - від бойових до тих, що забезпечують. Роботи, що випускаються підприємством «Уран-6», «Уран-14» і «Уран-9» , стоять на озброєнні російської армії. Цифра – це вага в тоннах. Озброєння «Урана-9» складається з 30-міліметрової автоматичної гармати, протитанкових керованих ракет «Атака», а також вогнеметів «Джміль». "Уран-6" займається розмінуванням територій. Той самий канал «Зірка» розповідав, що робот розмінував понад 50 км та 600 боєприпасів прибережної території у Маріуполі.

«Спеціальне конструкторське бюро Міноборони РФ» через санкції не може безпосередньо закуповувати деталі у «західних партнерів», хоча напевно дуже цього хотіло б. У ряді контрактів, розміщених на порталі держзакупівель, СКБ показує , що комплектуючі повинні бути обов’язково з Великобританії. Таку фразу «МО» знайшов у контрактах, укладених СКБ із петербурзьким ТОВ «Інелсо», яке спеціалізується на постачанні деталей для техніки та обчислювальних машин. Компанія існує з 2020-го, але торік її виторг перевищив 1 млрд рублів (чистий прибуток - 134 млн). "Інелсо" уклало як мінімум два контракти з СКБ МО РФ (на 7,2 млн рублів) на постачання комплектуючих.

На своєму сайті «Інелсо» вказує, що отримує деталі безпосередньо із заводів-виробників. Але це твердження не відповідає дійсності, дізнався "МО". Як випливає із митних декларацій, російській компанії активно допомагають китайські партнери. Саме вони постачають у РФ підсанкційні чіпи - зокрема американські Analog Devices, Texas Instruments, нідерландські Nexperia, німецькі Infenion. Виробники всіх цих деталей раніше заявляли, що призупинили постачання своєї продукції РФ. Той самий IT-виробник Infineon зробив це відразу після початку російського вторгнення в Україну, тим самим ускладнивши виробництво біометричних закордонних паспортів. Щоправда, компанія щосили намагається приховати факт обходу західних санкцій: жодна з цих марок не вказана на сайті «Інелсо» серед партнерів.

Загалом після початку війни та до грудня «Інелсо» закупило комплектуючих на 8 млн доларів, підрахував «МО» за допомогою бази ImportGenius. Рекордсменом з постачання стала фірма Guangzhou Orientir Limited, зареєстрована в Гонконгу і працююча ще з 2009 року. Вона поставила в РФ компонентів більш ніж на 5 млн. доларів (у тому числі інтегральні схеми виробників Analog Devices, Texas Instruments).

Компанією володіє жінка на ім’я Туяна Дашициренова, йдеться в даних китайського реєстру юридичних осіб. «МО» знайшов її профіль у Facebook. Дивно, але 25 лютого 2022 року вона опублікувала посилання на петицію Лева Пономарьова із вимогою негайно зупинити війну з Україною. І при цьому її компанія поставляє чіпи російській фірмі, що допомагає державі з виробництвом зброї. Ми запитали Туяни — чи не суперечить її антивоєнна позиція діям її компанії? Відповіді наразі не отримали.

Туяна Дашициренова

уяна Дашициренова. Фото з особистого архіву

Компанія досі не перебуває під західними санкціями. На відміну від петербурзького "Інелсо" - 19 травня ця фірма потрапила до списків санкцій американського Мінфіну. Крім цього, під обмеженнями OFAC опинився Антон Єфімов – власник «Інелсо». Наприкінці червня він передав контрольний пакет над компанією такого собі Максима Поляничка, проти якого немає західних обмежень. Принаймні поки що.

В обхід санкцій та держзакупівель

Китайські компанії щодня поставляють до Росії підсанкційні комплектуючі на десятки тисяч доларів. За підрахунками МО, з початку війни в РФ ввезли чіпів компанії Texas Instruments майже на 200 млн доларів, Analog Devices - приблизно на 170 млн доларів.

Одним із основних покупців комплектуючих цих марок стало петербурзьке ТОВ «Квазар». Ця компанія є великим імпортером і дистриб’ютором електронних компонентів - тільки за 2022 її виручка перевищила 2 млрд рублів. І це при тому, що «Квазар» навіть не має власного сайту. Компанія не розкриває і тих, кому постачає чіпи - її згадки немає на сайті держзакупівель, а в базі арбітражних судів лише один позов . Сьогодні "Квазар" знаходиться лише під американськими санкціями, які були введені у травні.

А ось тульське ТОВ «ЕМС-Експерт» досі уникає західних рестрикцій, хоча за всіма критеріями їм відповідає. Компанія постачає різні компоненти для тамбовського заводу «Жовтень» (це підприємство входить до концерну «Сузір’я», який розробляє та виробляє системи зв’язку для збройних сил РФ). Щоправда, цієї інформації немає на порталі держзакупівель — попри те, що «Жовтень» є бюджетною організацією, а отже має публікувати тендери у відкритому доступі. Інформацію про постачання "Можемо пояснити" виявив в одному з рішень арбітражного суду Тамбовської області. Воно стосувалося закупівель плат для потреб «Жовтня» на 7 млн. рублів, які завод сплатив не повністю.

За час війни "ЄМС-Експерт" ввіз до Росії тисячі одиниць санкційної продукції - це були схеми Texas Instruments, чіпи Nvidia та інші товари. У переважній більшості випадків постачанням з Китаю займалася компанія Win Key Limited.

Санкції дарма

Як з’ясував МО, китайські компанії підтримують торговельні відносини і з тими російськими юрособами, які вже багато років перебувають під санкціями. Митні записи показують, що після початку війни гонконгська JinMingSheng Technology відправила до РФ кілька тисяч партій різних деталей (інтегральні схеми, котушки індуктивності, конденсатори тощо). Одержувачем усіх цих компонентів було московське ТОВ «Онелек». Ще у 2019 році Україна запровадила санкції проти цієї компанії. Але Китай, який офіційно виступає за мир між Києвом і Москвою, всі ці роки постачав різні компоненти підсанкційної компанії. Хоча вона має тісні відносини з виробниками російського оборонного сектору.

Так, «Онелек» постачав деталі та транзистори кримському заводу «Фіолент» (він у свою чергу перебуває під американськими санкціями). «Фіолент» займається автоматизацією корабельних технічних засобів, а також проектує та виробляє системи автоматизованого керування кораблів. Завдяки санкційним постачанням прибуток «Онелек» 2022-го виріс у п’ять разів порівняно з довоєнним роком — з 4 до 21 млн рублів, а виручка — з 501 до 849 млн рублів.

Так само обходить санкції і компанія «Тесткомплект», яка є постачальником концерну «Океанприлад», який розробляє системи для військових кораблів. Після вторгнення в Україну "Тесткомплект" ввіз до Росії західних комплектуючих більш ніж на 25 млн. доларів. Ця фірма має кілька партнерів з Піднебесної. Найбільший із них — гонконзька United Electronics Group Company Limited. За даними «Важливих історій» , компанія належить людині з російським ім’ям Юрій Жуков. Ще один великий постачальник компонентів – Shenzhen One World International Logistics Company, що працює ще з 2009 року.

Розслідування МО показало, що Росія так і не змогла перейти на повне імпортозаміщення — незважаючи на регулярні заяви чиновників різних рівнів. Один із яскравих прикладів – місто Дзержинськ Нижегородської області, колись центр хімічної промисловості СРСР. Ще у березні минулого року місцевий градоначальник Іван Носков заявив, що більшість підприємств Дзержинська «давно перейшли на імпортозаміщення». «Тому економічні санкції не зможуть серйозно вплинути на їхню діяльність», — заявив Носков. Як один з таких успішних прикладів він називав компанію «Хромос Інжиніринг», яка займається виробництвом газових та рідинних хроматографів. Митні записи показують — чи Носков бреше, чи просто не в курсі реальної ситуації.

Хромос Інжиніринг регулярно закуповує американські мікросхеми Analog Deviсes або Maxim Integrated. Тільки постачають їх тепер не європейські, а китайські партнери, наприклад, гонкозька King Bonway International Trade. Після вторгнення в Україну вона продала компанії з Дзержинська компонентів на 80 з лишком тисяч доларів.

Автор: Ілля Давлятчин / Можемо пояснити

Джерело: Полігон