В Росії заочно засудили колишнього посла України в Казахстані Петра Врублевського. Басманний районний суд Москви, здобувши популярність за свої неправосудні вироки ("басманне правосуддя"), засудив Врублевського до 6 років колонії за обвинуваченням в розпалюванні ненависті або ворожнечі.
Приводом для переслідування Врублевського стало його інтерв’ю влітку 2022 року казахстанському блогеру Діасу Кузаїрову. Дипломат, зокрема, заявив: "Що більше ми вб’ємо росіян зараз, то менше доведеться вбивати нашим дітям". В фінальну версію інтерв’ю цей вислів не потрапив, проте згодом був поширений в російських ЗМІ.
Російська сторона вимагала висилки Врублевського з Казахстану, але в МЗС республіки заявили, що провели з послом бесіду, після чого той перепросив за свій вислів. Тим не менше, повернення Врублевського до виконання службових обов’язків так і не сталося. Кремль продовжував тиснути на офіційну Астану. Слідування вимогам Москви могло означати для Казахстану втрату обличчя. З іншого боку, ігнорування позиції другого (після Китаю) торговельного партнера та партнера по Євразійському економічному союзу та ОДКБ теж було б неприпустимим.
Ситуацію тоді вирішив президент Володимир Зеленський, звільнивши Врублевського з посади. Тим самим він вирішив складну дилему за Казахстан, справедливо вважаючи збереження відносин із цією державою важливим. Тим не менше, новий посол України в Казахстані так і не з’явився, а рівень відносин був понижений до тимчасового повіреного.
Раніше, політолог Олексій Голобуцький говорив про тісні як формальні, так і неформальні контакти України та Казахстану. Зокрема, такі контакти проводяться на рівні бізнесу та його лобістів. Голобуцький згадував прізвище Наталії Малярчук, екс-голови опікунської ради казахстанського відділення Transparency International, а зараз – членкині Суспільної Ради при Мажилісі (нижня палата парламенту). Зокрема, йшлося про тісні контакти етнічної українки Малярчук із посольством України в Казахстані та неформальні перемовини щодо важливих для України політико-економічних тем.