18 жовтня 2024 г., 12:30
Антон Бабич
330
0
У літературі є один відомий персонаж – барон Мюнхгаузен. Його фантастичні історії переповідають із покоління в покоління. Щось нам підказує, що український «криптовізіонер» (як він сам себе називає), почесний консул Румунії в Україні, меценат і волонтер Микола Удянський або перечитав неймовірні історії казкового героя Мюнхгаузена, або сприймає його як свого кумира.
Про це пише портал Антикор.
Неодноразово ми розповідали про персону Удянського. Дійсно, можна зазначити, що він – унікальна людина, адже бізнесмен зміг втриматися «на двох стільцях»: перед повномасштабним вторгненням РФ він пишався дружбою зі соратниками «царя» Чечні Рамзана Кадирова, а після агресії РФ – став яскравим патріотом України, який робить все для своєї держави й рідного міста – Харкова зокрема. Можемо лише нагадати Удянському, що Росія напала на Україну у березні 2014 року – саме тоді відбулася анексія Криму, а у квітні того ж року агресор напав на Донецьку та Луганську області, подальші роки Росія постійно здійснювала тиск і провокації проти нашої держави до 24 лютого 2022 року, коли розпочалося повномасштабне вторгнення. Але втім, «волонтер» Удянський не звертав увагу на всі ці «деталі». І щось нам підказує, що позиція почесного консула Румунії в Україні, якому ми, за його словами, маємо завдячувати передачі надважливої системи ППО «Петріот» від Румунії, далеко не щира. Але для того, щоб це обґрунтувати, нам потрібно заглибитися в історію.
Отже, наразі ми знаємо, що Микола Удянський – феноменальний бізнесмен і один із найбільш успішних криптовалютників України. У нашій державі діяльність, пов’язана з цифровими валютами, на законодавчому рівні й досі не закріплена, попри те, що сфера популярна вже майже 10 років. Нещодавно голова податкового комітету Верховної Ради України Данило Гетманцев заявив, що у найближчій час у парламенті зареєструють проєкт закону, який започаткує регулювання криптовалютної діяільності. Однак станом на зараз – це лише плани, які колись будуть зареєстровані в Раді, а потім можуть зайти у довгу процедуру розгляду.
Зараз же криптовалюти – це ідеальне поле для махінацій. Ледь не щодня ми бачимо в телеграм-каналах, у рекламі на Facebook «молодих і успішних хлопців (інколи трапляються й дівчата), які хочуть вас (так, саме вас) навчити заробляти десятки тисяч доларів кожен місяць без жодних вкладень». Звучить це фантастично, деякі люди дійсно вірять у це, хоча у результаті ми не бачимо тих, хто став за декілька місяців суттєво багатшим. Загалом, «крипта» - це ширма для організаторів нелегальних онлайн-казино, шахрайських кол-центрів, скамів (шахрайства) в інтернеті тощо. Враховуючи те, що криптовалюти не обліковуються та не фіксуються, визначити їхнє походження складно.
Перший стартап Миколи Удянського, як він сам зазначає, - це IT-компанія «Prof-it», яка була створена в 2013 році у Києві. Співзасновником підприємства став 21-річний (на той час) Богдан Прилепа з Дніпропетровська (зараз – Дніпро). Щоправда, у піар-матеріалах про Прилепу зазначається, що бізнес був створений у 2015 році. Так чи інакше, але «величезне підприємство» знайти неможливо. Публічно воно-то існує, але як вказано на вебсайті «Prof-it», хед-офіс організації розташований у Дубаї, про українське представництво хоч і зазначено, але не відомо, де воно знаходиться. Так само і в українських реєстрах не знайдеш згадку про таку компанію, і не тому, що вона була ліквідована, а тому що така юридична особа ніколи не існувала, отже, з «багатомільйонного проєкту» не сплачувалися податки.
Богдан Прилепа
Судячи зі сторінки Прилепи у Facebook, з 2018 року він не проживає в Україні. Ця інформація також підтверджується тим, що «інноваційний проєкт» «prof-it» також перестав проявляти будь-яку активність у Facebook із того ж року. На початку вересня 2024 року стало відомо, що компаньйона Миколи Удянського підозрюють в організації схеми зі заволодіння криптовалютою, яка була призначена для закупівлі БпЛА для Сил оборони. Сума збитків, за даними слідства, складає близько 1 млрд гривень. Тобто, партнера людини, яка начебто стала ключовою у передачі система «Петріот» України звинувачують у державній зраді. Наразі Прилепі загрожує довічне ув’язнення, але навряд чи українське правосуддя до нього добереться, адже, як ми зазначали, він постійно проживає за кордоном. Але залишається питання, чи міг бути Микола Удянський причетний до схеми з виведення коштів, які призначалися для закупівлі безпілотників для Сил оборони? За мільярд гривень можна було би придбати щонайменше 62 тисячі (!) FPV-дронів, але ці гроші, судячи з усього, витрачаються на елітне життя в Дубаї.
Ухвала слідчого судді щодо обшуку у будинку Богдана Прилепи
Звинувачувати Удянського у тому, що його партнер – державний зрадник, ми не можемо, оскільки, по-перше, без вироку суду звинувачувати людину неможливо, а, по-друге, припустимо, що йому не пощастило з колом спілкування.
Хоча Удянського не бентежить те, що він разом із Прилепою й досі залишається співвласником і бенефіціаром однієї з компаній.
Інформація про партнерство Удянського з Прилепою
Тема компаній із орбіти Удянського – це взагалі окрема історія. У 2021 році видання Forbes опублікувало матеріал під назвою «14 новачків рейтингу найбагатших українців від Forbes». Як би зараз дивно не звучало, але у цьому рейтингу знаменитого журналу на першому місці розташований зрадник України Віктор Медведчук. Миколі Удянському у статті виділена окрема картка – його статки на той час оцінили (або Удянський сам оцінив) у 180 млн дол. Як пояснив це сам криптобізнесмен, «перші 5000 біткоїнів він купував за 280-300 доларів за монету», а потім вигідно перепродавав. Звісно таке джерело походження коштів варто вважати ідеальним, адже ніхто не зможе перевірити, чи дійсно був обмін. Варто також додати, що востаннє така вартість біткоїна була зафіксована в середині 2013 року, коли в Україні лише одиниці знали про криптовалюту. І тут ми згадаємо слова Прилепи про те, що їхній з Удянським бізнес було розпочато у 2015 році. Тобто навряд чи історія про «вигідні обміни» мала місце у реальному житті, але підтвердити її чи спростувати ми не можемо. Цікавим є те, що у матеріалі Forbes фото Удянського зроблене на тому ж робочому місці, що й Прилепи (яке ми розмістили вище). Отже, підтверджується, що щонайменше за пів року до повномасштабного вторгнення вони перебували разом у Дубаї.
Микола Удянський (скріншот: Forbes)
Погодьтеся, 180 мільйонів доларів – це дуже велика сума, яка не могла з’явитися нізвідки, якщо вона звісно ж існувала. Раніше наші колеги писали, що Удянський для заробітку коштів умисно будував імідж стабільної та перспективної криптовалюти невідомим монетам, які фактично нічого не коштували. Не будемо у це заглиблюватися, адже на цю тему журналісти редакції готували окремий матеріал.
Ми ж розглянемо бізнес, який має в Україні Удянський та який, по ідеї, приносить йому мільйони доларів (десятки мільйонів або ж навіть сотні). На Удянського зареєстровано 5 компаній, однак лише одна з них показує бухгалтерську звітність, а решта – ні. Навряд чи йдеться про ухилення від сплати податків, фіктивне підприємництво чи про інші злочини. Компанії просто існують і не ведуть жодної діяльності. Тому, як ви вже зрозуміли, мультимільйонер Удянський не має офіційного прибутку від бізнесу, а ще він як меценат і волонтер не має жодного благодійного фонду чи громадської організації, тому перевірити дійсність його заяв щодо підтримки Сил оборони у нас немає можливостей.
Не відкидаємо того факту, що почесний консул може заробляти як фізична особа-підприємець, але враховуючи ліміти на отримання доходу для ФОП, він би точно не зміг відкласти 180 млн доларів.
Таким чином висновки два: наскільки реальна інформація щодо статків бізнесмена – невідомо, але точно відомо, що український бюджет не отримує дохід від діяльності Удянського, адже на папері його попросту не існує та й ніколи не існувало.
В офіційній біографії підприємця вказано, що він з 2006 по 2014 роки займався виробництвом і дистрибуцією «торгових терміналів». Не зовсім зрозуміло, про що саме йдеться, але, як ми вважаємо, про банківські термінали на касах у магазинах. Те, що Удянський до 2014 року не ловив зірок, підтверджується також постановою суду, ухваленою у далекому 2011 році. Згідно зі змістом судового рішення, підприємця оштрафували на 510 грн за провадження діяльності без ліцензії та дозволів на відповідну діяльність.
Витяг із постанови суду про накладення стягнення на Удянського за незаконну підприємницьку діяльність
У 2011 році ти отримуєш штраф за підприємницьку діяльність без ліцензії в аптеці на околиці Харкова, а в 2019 – ти гуру криптовалют. Невідомо, в який момент «взлетів» Удянський, але, як зазначали наші колеги, це може бути пов’язаним із нині покійним ексмером Харкова Геннадієм Кернесом.
Згідно з біографією Удянського, у 2019 році його визнали «найуспішнішим криптопідприємцем СНД». Можемо підтвердити, що на профільному ресурсі hackernoon насправді розміщена така інформація. Там пишуть: «Микола Удянський — далекоглядний український блокчейн-підприємець, який заснував найбільшу у Східній Європі криптобіржу Coinsbit.io, визнану найкращою біржею на Asian Blockchain Life у 2019 році. Coinsbit також увійшла до списку 10 найкращих блокчейн-компаній Азії та стала першою біржею, яка інтегрувати мережу з 200 000 POS-терміналів по всьому світу. Пан Удянський також є лідером у запуску бірж: завдяки його допомозі п’ять із 50 найкращих бірж побачили світ. Проте компетенція пана Удянського виходить далеко за межі обмінів. Він також працює над різними іншими проєктами, включаючи ASSUR, першу в світі страхову компанію, що зосереджується на криптовалютних біржах; перший в Україні блокчейн інвестиційний фонд; і майбутній житловий комплекс для IT-розробників під Харковом».
Звучить дуже солідно та багатообіцяюче, однак у житті все зовсім інакше. Ми звернули увагу на інноваційний стартап – першу в світі страхову компанію для криптовалют – “ASSUR”. На диво, вона дійсно існувала та була зареєстрована відповідно до українського законодавства, однак жодного доходу та прибутку не мала, отже реальної діяльності не вела. Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «АССУР» створене у 2014 році. Микола Удянський декілька років тому вийшов із складу засновників компанії, а її «новим» власником стало товариство з обмеженою відповідальністю «АССУР». Власник ТДВ «АССУР» - ТОВ «АССУР» також показує «нулі» у фінансовій звітності, та у свою чергу належить іншій юридичній особі – ТОВ «Киво плюс». І ось, коли ми розплутали цю схему – виходимо на «засновника», а вірніше «засновницю» всієї «імперії» компаній: нею виявляється Заріна Шотанова, громадянка Казахстану, яка взагалі не факт, що знаходиться в Україні. На Шотанову зареєстровано близько 80 (!) підприємств різного профілю, що дає зрозуміти, що громадянка Казахстану – підставна особа. До цього компанію «Киво Плюс» очолювала Світлана Володимирівна Полтавська. Згідно з даними Opendatabot, людина з такими ж персональними даними внесена до реєстру осіб, які вчинили корупційне правопорушення.
Інформація щодо Світлани Полтавської (джерело: Opendatabot)
Збіг то це чи ні, але про Полтавську Світлану Володимирівну писав і рух «Чесно». В організації вказували, що вона була співвласницею компанії ОК «ЖБК» Стройіндустрія-1», яка у 2016 році потрапила у скандал із безкоштовним отримання земельної ділянки від Харківської міської ради вартістю 10 млн гривень. За даними ЗМІ, це питання лобіювалося оточенням міського голови Геннадія Кернеса, з яким і пов’язують становлення Миколи Удянського. Звісно, повна відповідність ПІБ може бути співпадінням, так само як і зв’язки, однак чи буває стільки співпадінь одночасно?
Сам Удянський, незважаючи на те, що має титул почесного консула, незважаючи на свій ранг, до недавнього часу не мав право виїжджати за кордон, хоча і є батьком 3 дітей. Справа у тому, що під час розлучення з першою дружиною Тетяною Удянською у суді не вирішувалося питання про сплату аліментів. Зі слів Удянського, він добровільно утримував двох дітей від першого шлюбу, а ще має дитину у другому шлюбі, яка проживає разом із ним. Тому він вирішив звернутися до суду для того, щоб підтвердити, що не ухиляється від своїх батьківських обов’язків. З цього питання Удянський подавав позов до Комінтернівського районного суду міста Харкова цілих 4 рази – двічі у лютому 2023 року та двічі у квітні 2024 року.
Інформація щодо розгляду позовних заяв Удянського про визнання факту утримання дітей
За різних обставин йому тричі відмовляли в ухваленні позитивного рішення, і лише з четвертого разу суд підтвердив той факт, що криптобізнесмен утримує трьох дітей, а отже, має право на виїзд за кордон. Причому саме така мотивація і була заявлена у позовній заяві, як свідчить інформація з рішення у справі № 641/1803/23 від 01 травня 2023 року.
Витяг із судового рішення у справі № 641/1803/23
Саме з травня 2023 року Удянський отримав право вільно виїжджати з України та неодноразово користувався ним. Не як почесний консул, якому ми маємо завдячувати за «Петріот» від Румунії, а як багатодітний батько. Варто зазначити, що почесний консул по міжнародним актам і не міг домовлятися про військову допомогу, адже його повноваження достатньо обмежені. А ось зі своїм партнером Богданом Прилепою, який на той час, як встановило слідство, активно розкрадав кошти Сил оборони, зустрічатися він міг, і це точно не те, що могло би піти на користь нашої держави.
Микола Удянський, може, і є підприємцем, може, і заробляє гроші, може, їх кудись і вкладає, але точно не в Україні. У нашій державі його слід – це лише декілька «порожніх» компаній, які не ведуть господарську діяльність, не сплачують податки та нічим не допомагають у війні з Росією. Король виявляється голим.
