Польські металургійні заводи бояться конкуренції з Україною та вимагають захистити внутрішній ринок від сталі з України.
Про це повідомляє Puls Biznesu,.
Як зазначається, польські виробники сподіваються, що Україна ще багато років буде спрямовувати матеріали здебільшого на внутрішній ринок для відновлення. Однак у Польщі побоюються, що в іншому випадку дедалі більше української сталі надходитиме на польський ринок і їхнім металургам буде складно конкурувати через ціни.
Польські сталеливарні компанії страждають від низького попиту, що призводить до фінансових проблем – багато з них зафіксували збитки. Відтак, зважаючи на це, збільшення імпорту металопродукції з України створює їм додаткові клопотання.
За перші сім місяців 2024 року імпорт готової металопродукції з України в Польщу становив 627 тис. тонн, тобто зростання на 56% рік до року.
"Зростання імпорту зафіксоване за усіма основними товарними групами й було особливо великим – на цілих 65% – у сортовому прокаті, виробництво якого переважає у Польщі", – розповів президент Торгово-промислової палати сталі Польщі Мирослав Мотика.
Збільшення українського імпорту помітне також і в сегменті плоского прокату і напівфабрикатів, стверджують польські металурги.
"Україна практично захопила наш ринок товстолистового прокату і напівфабрикатів. Тому ми закликаємо уряд вжити заходів у межах ЄС, які переглянуть доступ до ринку також для українських виробників. Помагати їм під час війни треба, але не коштом нашого ринку", – додав президент металургійної компанії Cognor Пшемислав Штучковський.
Він пропонує подумати про квоти на продукцію з України для окремих країн Євросоюзу.
"Україна є найбільшим постачальником сталі у Польщу з-за меж Євросоюзу і посідає друге місце загалом після Німеччини. Посилення конкуренції з боку українських виробників може ускладнити відновлення прибутковості польських компаній і вплинути на стабільність усього сталеливарного сектору"– своєю чергою зауважив Мотика.
Він додав, що інвестиції українських виробників сталі в оновлення заводів потенційно можуть суттєво вплинути на польську металургію, яка стикається з величезною проблемою декарбонізації.