Федеральне контрольно-ревізійне управління Німеччини (BRH) оприлюднило звіт, де стверджується, що урядова програма зі спрощеного працевлаштування українців Job-Turbo не дала результатів.
Про це пише видання Bild із посиланням на дані документа, передає liga.net.
Програма мала охопити щонайменше 400 тисяч українців у Німеччині, яким після інтеграційних курсів мали надати пропозицію щодо працевлаштування.
Водночас аудит BRH показав, що у 2023 році лише 20% тих, хто пройшов інтеграційні курси, отримали пропозицію щодо працевлаштування від центрів зайнятості, і жоден українець так і не отримав роботу. Цього року пропозицію отримали 40% після закінчення курсів, із них працевлаштувалося менш ніж 1%.
BRH зазначає, що близько 720 тисяч українців у Німеччині, зокрема 500 тисяч працездатних, отримують соціальну допомогу. Згідно зі звітом, щомісячні витрати на допомогу українцям становлять близько 539 млн євро.
Для порівняння: у листопаді 2022 року, за дев’ять місяців після початку війни в Україні, Німеччина щомісяця платила українським біженцям 445 млн євро допомоги.
Основні проблеми з програмою працевлаштування
Перша – тривалий час очікування інтеграційних курсів: українцям часто доводиться чекати курсів кілька місяців через те, що центри зайнятості шукають курси лише в безпосередній близькості до місця їх проживання.
Інша проблема полягає в тому, що надто багато українців передчасно кидають інтеграційні курси та повідомляють про "проблеми зі здоров’ям", які документально не фіксуються. Це дозволяє українцям припинити пошуки роботи й надалі отримувати соціальні виплати.
Також зазначається низький рівень контактів між центрами зайнятості та українцями, які пройшли інтеграційні курси. Передбачалося, що центри пропонуватимуть нові вакансії кожні шість тижнів тим, хто закінчив курси. Але аудит BRH показав, що у 2023 році консультації проходили в середньому раз на шість місяців, а у 2024 році – раз на 115 днів.