04 листопада 2024 г., 21:33
Ксенія Черкасова
377
0
Посилення вимог іноземних банків, що обернулося тривалими затримками та відмовами в оформленні платежів для російських компаній, змушує деяких повертатися до бартерних угод, які загрожують падінням зборів до бюджету РФ.
Про це пишуть російські ЗМІ.
Міністерство економічного розвитку Росії в січні цього року розробило вказівки для компаній щодо проведення бартерних угод.
Так, "навігатор із зовнішньоторговельних бартерних угод" включає опис видів бартерних угод та їх переваг, покрокову інструкцію з організації зовнішньоторговельного бартерного правочину, порядок визначення рівної вартості обмінюваних товарів або послуг тощо.
На початку жовтня стало відомо, що компанії з Росії та Пакистану запустили механізм бартерної торгівлі. Підписана угода передбачає, що російська компанія "Астарта-Агротрейдинг" експортуватиме нут та сочевицю до Пакистану, а у якості оплати отримуватиме мандарини та рис від пакистанської Meskay+Femtee Trading Company.
Загалом російська компанія доправить до Пакистану 20 тис. тонн нуту, пакистанська компанія у відповідь поставить 20 тис. тонн рису. Ще один контракт передбачає, що російська сторона поставить 15 тис. тонн нуту та 10 тис. тонн сочевиці в обмін на 15 тис. тонн мандаринів та 10 тис. тонн картоплі.
Інша угода передбачає більш "екзотичний" обмін – побутової техніки, будівельних матеріалів та інших товарів із Китаю на російське насіння льону на рівнозначну суму.
Як розповів начальник Уральського митного управління Алексєй Фролов, таку бартерну декларацію його відомство отримало наприкінці вересня.
"Очевидний плюс бартерних угод полягає в мінімізації валютно-фінансових ризиків аж до повного їх усунення при рівноцінному обміні товарів. По-перше, коливання курсів валют впливають на ефективність угоди. По-друге, не виникає проблем через затримки платежів чи відмову банків від проведення транзакцій", – сказав Фролов.
Він, щоправда, проігнорував те, що Росія вкотре продала Китаю в обмін на продукцію з доданою вартістю сировину, переробка якої дозволить китайцям заробити набагато більше, тоді як російська агропромислова компанія навряд чи має налагоджені канали реалізації будматеріалів та побутової техніки, тобто понесе додаткові витрати при їхньому продажу.
Чому Росія повертається до бартеру?
Як повідомлялося, Росія також обговорює використання бартерних схем у торгівлі з Китаєм через проблеми у фінансових розрахунках, обумовлені загрозою санкцій США, писало агентство Reuters із посиланням на джерела.
Бартерні угоди між Москвою та Пекіном були звичайними до розпаду СРСР і продовжувати застосовуватися у 1990-х роках, але угоди, які зараз обговорюються, будуть першими приблизно за 30 років, зауважували співрозмовники агентства.
Раніше віцепрем’єр РФ Александр Новак визнав, що в умовах санкцій, які суттєво обмежили доступ Росії до світової фінансової системи, російські компанії змушені використовувати бартерні схему у торгівлі навіть з тими країнами, які вона вважає "дружніми".
А російська митниця навіть змушена була опублікувати роз’яснення порядку контролю та обліку бартерних угод.
Бартер перестав бути новим явищем для російського бізнесу. У період СРСР така практика активно застосовувалася в рамках Ради економічної взаємодопомоги, організації, що діяла з 1949 до 1991 року. Бартер був затребуваний через недосконалу систему ціноутворення та розрахунків. Однак із розвитком ринкових механізмів від неї відмовилися.
У 1990-ті роки в Росії бартер був поширений, але з інших причин: тоді була відсутня фінансова система і банківський сектор лише формувався. Із появою більш стабільних резервних валют, таких як долар та євро, практика бартеру поступово пішла на другий план.
Проблеми з платежами
Ситуація з платежами з Росії до Китаю різко погіршилася в грудні 2023 року, коли президент США Джо Байден підписав указ, що дозволяє американському Мінфіну вводити вторинні санкції проти банків третіх країн за допомогу підсанкційним особам та забезпечення поставок російському військово-промисловому комплексу.
Після цього понад 98% китайських кредитних організацій припинили приймати платежі від російських компаній. Також деякі банки стали відхиляти платежі з російськими іменами та почали відмовлятися приймати "брудні" юані з Росії.
Наприкінці вересня стало відомо, що Киргизстан перекрив канал для транзитних платежів з Росії за товари з Європи та Китаю.
Наприкінці серпня повідомлялося, що російські компанії стикаються з усе довшими затримками та більшими витратами при проведенні розрахунків з торговими партнерами в Китаї. Ця проблема загострилася, а між РФ та Китаєм "зависли" транзакції на десятки мільярдів юанів.
Російські банкіри своєю чергою визнали, що проблема з міжнародними розрахунками – це надовго.
