Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя визнав громадянку винною у державній зраді.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 8 листопада.
Йдеться про колишню мешканку окупованого села Шевченківське, Комиш-Зорянської селищної територіальної громади Пологівського району Запорізької області. Вона встановила довірливі відносини з трьома представниками збройних сил Російської Федерації і погодилась допомагати їм у підпривній діяльності проти України.
У червні-липні 2022-го, використовуючи «легенду», що вона є волонтером, яка допомагає військовослужбовцям сил оборони України, жінка встановлювала контакти з українськими військовими і передавала інформацію про їх місцезнаходження представникам РФ, після чого ті були затримані.
Так, приблизно на початку червня 2022 року, обвинувачена здала окупантам рідного батька, повідомивши, що він забрав із покинутої на околицях військової вантажівки ЗС РФ зброю та боєприпаси і заховав їх, щоб росіяни не скористалися. У помешканні батька провели обшук і знайшли зброю і боєприпаси.
Крім того, жінка повідомила росіянам, що батьки її цивільного чоловіка є діючими військовослужбовцями Збройних сил України, показавши, де на їх подвірʼї було заховано військову форму та екіпірування. Після чого її цивільного чоловіка з сестрою забрали «на підвал» і змушували дзвонити матері -військовослужбовиці, щоб вона приїхала на тимчасово окуповану територію.
Наприкінці липня 2022-го обвинувачена зі своїм цивільним чоловіком та малолітньою донькою, 2021 року народження, виїхала з тимчасово окупованої території до міста Запоріжжя.
Ще 23 липня 2022 року в одному Telegram-каналі зʼявилася публікація про мешканку села Шевченківське, яка пішла на співпрацю з представниками РФ і надала інформацію про родичів-військових, після чого її цивільного чоловіка закрили «на підвал»;
Не пізніше 12 серпня 2022 року з метою уникнення від кримінальної відповідальності за свої протиправної дії і щоб увести в оману співробітників Управління Служби безпеки України в Запорізькій області, громадянка звернулася на «гарячу лінію» та повідомила, що була завербована на окупованій території.
Близько місяця жінка була залучена до конфіденційного співробітництва і свідомо відволікала СБУ від розслідування реальних злочинів, надаючи неправдиву інформацію про існування в Запоріжжі розгалуженої агентурної мережі, до складу якої входять громадяни України, у тому числі мешканці Пологівського району Запорізької області, які виїхали із тимчасово окупованої території.
СБУ перевіряла інформацію від обвинуваченої перед Днем незалежності, вживаючи заходи безпеки, щоб запобігти можливим численним жертвам серед місцевого населення: посилювалися фільтраційні заходи, співробітників сфери ЖКГ та ОСББ попросили перевірити підвали і дахи будинків на вибухівку та підозрілих осіб; тимчасово до 25.08.2022 частково закривався вʼїзд до міста Запоріжжя для осіб, які прибувають з тимчасово окупованої території та ін.
Коли інформація, надана обвинуваченою, не підтвердилася, 10 вересня 2022-го її арештували.
У судовому засіданні громадянка вину визнала частково. Підтвердила факт добровільної співпраці із трьома представниками РФ і надання їм інформації про свого рідного батька щодо зберігання ним зброї. Також визнала, що повідомила ворогам про інших місцевих жителів, які раніше були задіяні у відбитті військової агресії РФ, зокрема військовослужбовців-учасників АТО.
Жінка заперечувала, що здала росіянам свого цивільного чоловіка з сестрою. Розповіла, що на початку червня 2022-го до неї додому в будинок, де вона проживала разом із дитиною 2021 року народження та співмешканцем, приїхали військові РФ та провели обшук. Росіяни нічого не знайшли, але затримали її та доставили до комендатури і запропонували роботу, вона відмовилася і її відпустили. Через пару днів знову приїхали, провели обшук і нічого не знайшли. За третім разом окупанти виявили військові речі.
Будинок був розділений на дві сімʼї. В одній половині проживала обвинувачена з цивільним чоловіком, а в іншій – родичі співмешканця. Мати й вітчим цивільного чоловіка військовослужбовці і на момент окупації були в Краматорську. Жінка бачила, як родичі на подвірʼї закопали під деревами їх військову форму. Але в суді говорила, що не повідомляла росіянам про заховані військові речі. Цивільний чоловік, начебто, пиячив, вони часто сварилися і тепер він із родичами обмовляють її, щоб забрати дитину. Причиною є те, що батько-одинак може не проходити військову службу.
Цивільний чоловік обвинуваченої, його сестра і батьки, а також знайома цієї сімʼї дали показання про те, що жінка свідомо пішла на співпрацю з ворогом. Сестра її співмешканця розповіла, що за третім разом окупанти приїхали на чорному авто. Свідок припускає, що в цій машині сиділа обвинувачена і показала місце схрону у дворі, де знаходились речі її батьків. Після цього цивільного чоловіка і його сестру тримали кілька діб у буцегарні.
Співмешканець обвинуваченої розповідав, що коли його тримали на «підвалі» жінка неодноразово приходила до нього і пояснювала, що аби вийти необхідно розповісти росіянам про людей, які є проукраїнськи налаштованими, запропонувала, що вона здасть свого батька, який заховав російську зброю. Він погодився, після чого його відпустили.
У справі є матеріали негласної слідчої дії. Зокрема, листування обвинуваченої у Telegram із російськими кураторами. Перебуваючи згодом на підконтрольній Україні території, жінка отримувала завдання відвідати певні адреси, перевірити, чи можна там облаштувати схрони для зброї та вибухівки і надіслати інформацію з геолокаціями. Вона мала знайомитися з українськими військовими і зʼясовувати, де вони базуються. Обвинуваченій доручали сфотографувати в Запоріжжі афішу заходів на 24 серпня, тобто на Дегтярьов незалежності, а також зʼїздити в Гуляйполе, подивитися, чи є там розтяжки і забрати якусь людину. Куратор повідомляв обвинуваченій, що треба вербувати нових інформаторів і провести зустріч із усіма ними для отримання наступних інструкцій.
Жінку засудили до 15 років увʼязнення з конфіскацією майна.