Від українського митника до аграрія «ЛНР»: яким чином колишній посадовець Василь Кононов отримує мільйонні прибутки в окупованому Старобільську

21 липня 2026 р., 10:54

878     0

Від українського митника до аграрія «ЛНР»: яким чином колишній посадовець Василь Кононов отримує мільйонні прибутки в окупованому Старобільську

Колишній високопосадовець Луганської та Дніпровської митниць Василь Кононов після відходу з української держслужби очолив аграрне підприємство, зареєстроване за законодавством РФ в окупованому Старобільську. За даними журналістського розслідування, компанія успішно працює в російській юрисдикції, сплачує податки країні-агресорці та може використовувати захоплені активи українського агрохолдингу.

Про це повідомляє «Фарватер.Схід».

Колишній високопосадовець Луганської та Дніпровської митниць Василь Кононов сьогодні очолює аграрне підприємство, зареєстроване за законодавством Російської Федерації в окупованому Старобільську. За час повномасштабної війни компанія перетворилася на прибутковий бізнес, який працює в російській юрисдикції, нарощує активи та сплачує податки до бюджету країни-агресорки. Крім того, редакція отримала свідчення місцевих мешканців, що аграрний бізнес, очолюваний ексмитником, може використовувати активи  українського агрохолдингу, захоплені рейдерським шляхом внаслідок окупації.

Аналіз російських державних реєстрів і податкових баз дозволив редакції «Фарватер.Схід» відтворити історію створення підприємства, очолюваного колишнім луганським топмитником. Документальні дані та свідчення очевидців вивели журналістів далеко за межі корпоративного досьє компанії – до родинних зв’язків, колабораціонізму та злочинної  діяльності окупаційної адміністрації.

Нове місце роботи відставного топмитника

Робота над цим розслідуванням почалася зі звичайної перевірки російських корпоративних реєстрів. Серед десятків новостворених компаній нашу увагу привернуло ТОВ «Агро-Трейдинг», зареєстроване в окупованому Старобільську жінкою на ім’я Наталія Кононова. Причина була проста: директором підприємства значився Василь Васильович Кононов.

Це ім’я добре відомо на Луганщині: людина з такими ПІБ працювала в системі української митниці до середини 2020 року. Втім, самого збігу прізвища було недостатньо, аби стверджувати, що російське підприємство очолює саме колишній український посадовець. Тому ми вирішили перевірити інформацію про директора компанії.

Поруч із його ім’ям у російському корпоративному реєстрі зазначений російський податковий номер – 940400888951. Саме він став відправною точкою. Ми перевірили його через офіційний сервіс Федеральної податкової служби Росії — отримана виписка підтвердила, що цей російський ІПН належить Василю Васильовичу Кононову, який народився 21 червня 1955 року.

Ці дані повністю збігаються з датою народження українського ексмитника. Але збігається не тільки це. У  російських реєстрах аграрій  зареєстрований за адресою: м. Старобільськ, вул. Геологічна, 16, кв. 5. Як і колишній посадовець українських митних органів. Сукупність цих даних виключає можливість випадкового збігу.

У виписці з російського держреєстру юросіб громадянством керівника вказана «Російська Федерація», що свідчить про отримання Кононовим російського паспорта. Директором «Агро-Трейдингу», за даними держреєстра Росії, він став восени 2023 року.

На перший погляд, фірма справляє враження невеликої аграрної компанії. Її статутний капітал – лише 10 тисяч рублів, тобто мінімальний розмір, передбачений російським законодавством для товариств з обмеженою відповідальністю.

Однак фінансова звітність показує зовсім іншу картину. За підсумками 2025 року підприємство задекларувало понад ₽102 мільйони доходу та отримало ₽7,5 мільйона чистого прибутку. Більше того, його активи складають майже  ₽111 мільйонів, або приблизно $1,5 мільйони за теперішнім курсом.

Також під час аналізу відкритих державних реєстрів ми встановили, що «Агро-Трейдинг» регулярно бере участь у програмах підтримки бізнесу, які реалізує Фонд підтримки підприємництва «ЛНР». Лише протягом 2024–2026 років підприємство щонайменше дванадцять разів включалося до реєстру отримувачів такої підтримки.

Отже, компанія, яку очолює колишній український топмитник, не просто зареєстрована за російським законодавством. Вона інтегрована в економічну систему, створену Росією на окупованій Луганщині: веде діяльність, сплачує податки та користується інструментами «державної підтримки» бізнесу.

Василь Кононов: професійний бекграунд

Кононов — не просто пересічний громадянин України, який отримав російський паспорт.

З 2004 по 2020 роки випускник академії МВС СРСР Василь Кононов, який на той час мав досвід роботи в міліції та прокуратурі, працював у системі Держмитслужби України. Більшу частину своєї кар’єри він обіймав керівні посади в регіональних митних органах.

У різні роки він був заступником та першим заступником голів Луганської, Сумської та Дніпровської митниць, а завершував державну службу вже на посаді заступника начальника Східної митниці Державної митної служби України, про що свідчать його декларації з сайту НАЗК. Саме тому поява його прізвища в російському реєстрі юридичних осіб виглядає настільки резонансно.

Після Революції Гідності Кононов не залишив державну службу. У 2015 році він успішно пройшов перевірку відповідно до Закону України «Про очищення влади». Міністерство юстиції, СБУ, МВС, Генеральна прокуратура та Державна фіскальна служба не встановили обставин, які стали б підставою для застосування до нього люстраційних обмежень. Іншими словами, держава підтвердила, що він може й надалі обіймати керівні посади.

Ще працюючи державним службовцем, Василь Кононов звернувся до суду з вимогою призначити йому пенсію за віком. Відповідачем у справі виступало Старобільське об’єднане управління Пенсійного фонду України. Справу Кононов виграв. Чи отримує він українську пенсію після появи в російських реєстрах – наразі встановити не вдалося. Водночас жодної інформації про припинення відповідних виплат або позбавлення його права на пенсійне забезпечення у відкритих джерелах редакція не виявила.

На момент підготовки цього матеріалу Василь Кононов також не перебуває в розшуку. Під час роботи над розслідуванням редакція поспілкувалася і з кількома людьми, які знали Василя Кононова ще задовго до повномасштабного вторгнення.

Саме на цьому етапі наше розслідування зробило ще один несподіваний поворот. Виявилося, що директор «Агро-Трейдингу» – не єдиний представник родини Кононових, який після окупації Луганщини опинився у цьому аграрному бізнесі. Більше того, родинні зв’язки Кононова привели нас до гауляйтера окупаційної адміністрації Старобільського району, відомого захопленням активів великого українського агрохолдинга.

Коли колабораціонізм стає бізнесом

Єдиною засновницею ТОВ «Агро-Трейдинг» значиться Наталія Валеріївна Кононова. Саме їй зараз належать 100% статутного капіталу підприємства «Агро-Трейдинг». На перший погляд, цей запис не привертає особливої уваги: прізвище «Кононова» лише підтверджує, що підприємство, найімовірніше, має сімейний характер.

Втім, виявилося, що Наталія Кононова – дружина старшого сина Василя Кононова, Віталія. 

На момент початку повномасштабного вторгнення Віталій Кононов очолював Старобільську районну державну адміністрацію. Після окупації району він залишився на захопленій території та перейшов на бік Росії. Сьогодні він перебуває в розшуку за підозрою у державній зраді.

Натомість батьком Наталії Кононової є відомий на Луганщині ексрегіонал Валерій Пахниць. З перших днів повномасштабного вторгнення він очолив створену окупантами «адміністрацію Старобільського району» та став одним із ключових представників російської влади на півночі Луганської області.

Обидва – і Віталій Кононов, і Валерій Пахниць - у 2022 році, за даними одного з найбільших агрохолдингів України  –  компанії «Агротон», брали активну участь у захопленні його луганських активів. За інформацією самого агрохолдингу, після окупації області його регіональний майновий комплекс вартістю в десятки мільйонів доларів США опинився під контролем групи осіб, одним із ключових учасників якої компанія називає саме членів родини Василя та Наталії Кононових – Віталія Кононова та Валерія Пахниця.

У 2026 році Шевченківський районний суд Києва, розглядаючи кримінальне провадження щодо колишнього так званого «міністра сільського господарства ЛНР», визнав встановленим факт втрати агрохолдингами «Агротон» і «Нібулон» активів на тимчасово окупованій території Луганської області на загальну суму в понад 6,1 млрд грн. Суд дійшов висновку, що після окупації регіону представники так званого уряду «ЛНР» організували механізм «зовнішнього управління» українськими агропідприємствами: здійснювали збір урожаю із захоплених земель, інвентаризацію та передачу елеваторів, а зерно й інші матеріальні ресурси вивозили до Російської Федерації.

Кілька незалежних одне від одного співрозмовників "Фарватера.Схід", знайомих із ситуацією в окупованому Старобільському районі, повідомили, що після захоплення активів «Агротону» частина майна перейшла під контроль людей із найближчого оточення Валерія Пахниця та Віталія Кононова. За словами наших джерел, саме на базі цих активів згодом почало працювати ТОВ «Агро-Трейдинг».

Редакція не має документів, які дозволяли б однозначно підтвердити цей механізм передачі майна. Саме тому ми не стверджуємо, що активи підприємства походять саме з майнового комплексу «Агротону». Водночас ця інформація заслуговує на увагу з огляду на вже встановлені факти. Підприємство було створене вже після окупації Луганщини, його власницею стала дочка керівника окупаційної адміністрації, директором – колишній начальник Луганської митниці України, а кілька співрозмовників редакції незалежно один від одного повідомили, що після окупації на полях «Агро-Трейдингу» використовувалася техніка, яка раніше належала «Агротону».

Під час підготовки цього матеріалу редакція намагалася зв’язатися з Василем Кононовим, Наталією Кононовою, Віталієм Кононовим та Валерієм Пахницем за відомими нам телефонами й електронними адресами, щоб отримати їхні коментарі щодо викладених фактів. На момент публікації відповіді ми не отримали. Якщо вони надійдуть, редакція готова оприлюднити їх у повному обсязі.

Віктор Савчук

Головний редактор

Очолює редакцію та визначає редакційну стратегію. Понад 20 років у журналістиці, спеціалізується на розслідуваннях у сфері влади та бізнесу.