Втрати на 55 мільйонів: Національна поліція розслідує привласнення коштів у КП «Інформатика» та СКП «Київтелесервіс»

05 серпня 2026 р., 20:48

499 0

Столична Нацполіція продовжує відкривати нові кримінальні провадження щодо можливих “бюджетних розпилів” з боку посадовців КП “Інформатика” і СКП “Київтелесервіс”, а також встановлювати нові деталі у більш “старих” справах.

Зокрема, в рамках трьох справ правоохоронці вивчають факти можливих збитків вказаних підприємств на суму понад 55 млн гривень при закупівлі у 2025 році обладнання для системи відеоспостереження, джерел безперебійного живлення та різного мережевого обладнання (загальна сума товарів – понад 253 млн) – внаслідок завищення вартості цієї електроніки. Також слідчим стало відомо, що деякі тендери могли бути неконкурентними і що окремі постачальники співпрацювали з сумнівними компаніями. Наразі відомо, що п’ятеро посадовців вказаних КП отримали підозри від правоохоронців – серед яких у т.ч. в.о. директора “Київтелесервісу” Олександр Волощук (на колажі праворуч), про якого повідомлялося раніше. Крім них в центрі уваги слідчих опинився керівник однієї з компаній-постачальників.

Столичні правоохоронці вивчають чергові факти можливих корупційних правопорушень з боку посадовців КП “Інформатика” і спеціалізованого КП “Київтелесервіс”.

Відповідні обставини розслідуються в рамках кримінальних проваджень №42025102040000061 від 4 вересня 2025 року, №12025100020003325 від 5 вересня 2025 року і №42026102010000015 від 22 січня 2026 року. Перша справа була відкрита Дніпровським управлінням Нацполіції Києва (при цьому матеріали по ній початково готували у Департаменті стратегічних розслідувань Нацполіції України), друга – Дарницьким, а третя – Голосіївським.

Фігурантам першого і третього проваджень попередньо інкримінується вчинення злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 Кримінального кодексу (КК) України – привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою. Санкції цієї статті передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади на строк до трьох років та з конфіскацію майна. У свою чергу, фігурантам другої справи інкриміновано ч. 4 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені у великих розмірах чи в умовах воєнного стану) і ч. 2 ст. 367 (службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки) КК України, за якими максимально покарання становить до 8 років та до 5 років позбавлення волі відповідно.

Що з’ясували правоохоронці

В рамках справи №42025102040000061 правоохоронці розслідують ймовірні “бюджетні розпили” при закупівлі обладнання для комплексної системи відеоспостереження столиці, а саме апаратури для передавання радіосигналу з приймальними пристроями. Ці технічні засоби КП “Інформатика” закупило у ТОВ «Сек`юріті Хаб» на підставі договору від 22 травня 2025 року. Згідно з цією угодою, вказана компанія мала поставити комунальному підприємству 174 комплекти згаданого обладнання загальною вартістю 13,4 млн гривень. Але в результаті ТОВ «Сек`юріті Хаб» отримало від “Інформатики” менше коштів – 12,6 млн гривень.

У ході цього слідства правоохоронцям стало відомо, що ТОВ «Сек`юріті Хаб» перерахувала кошти в сумі 10,6 млн гривень за монтаж вищезазначеного обладнання на рахунки “ризикових суб`єктів господарювання” – тобто, комраній, у яких відсутня матеріально-технічна база, транспортні засоби, склади зберігання і оформлені працівники тощо. Крім того, у Нацполіції встановили, що такі суб’єкти господарювання не є платниками податку на додану вартість та єдиного податку, а також не подавали до податкових органів податкову звітність та не сплачували податків до бюджету. У зв’язку з цим правоохоронці вважають, що фактичне виконання цими компаніями зобов`язань щодо постачання товарно-матеріальних цінностей та послуг вбачається сумнівним. Серед таких суб’єктів господарювання, які отримали кошти від «Сек`юріті Хаб» слідчі назвали ТОВ «Кленум Форсіс», ТОВ «Девел Актив», ТОВ «Енергосервіс КО» і ТОВ «Детшайн Інвест».

Також у Нацполіції з’ясували, що ТОВ «Сек`юріті Хаб» перераховувало кошти за виконання різних послуг – у т.ч. встановлення засобів комплексної системи відеоспостереження, будівельно-монтажні роботи, послуги автопідйомника тощо – сімом неназваним у судових ухвалах по цьому слідству фізичним особам-підприємцям (ФОП). Усього останні отримали від зазначеної компанії 14,1 млн гривень. З урахування вищенаведених відомостей слідчі зробили попередній висновок, що ТОВ «Сек`юріті Хаб» може “використовуватись як юридична особа, через яку відбуваються операції поставки за завищеною вартістю, акумуляція коштів та їх подальше переведення в готівку – через перерахування коштів на рахунки вищевказаних ФОПів”.

Крім того, за результатами проведених у цьому провадженні судової товарознавчої та судово-економічної експертиз слідчим стало відомо, що вартість поставлених “Інформатиці” за вказаним договором IP-відеокамер Pelco SRXP4-5V29-EBT-IR була вищою, ніж ринкова вартість такого обладнання на момент закупівлі. Через це, як було встановлено Нацполіцією, міському бюджету Києва було нанесено збитки на суму 1,6 млн гривень.

19 червня 2026 року правоохоронці повідомили про підозру в цій справі вищезгаданому заступнику директора КП “Інформатика” за ч.5 ст. 191 КК України (його прізвище в судових ухвалах по вказаній справі не вказане через презумпцію невинуватості, у відкритих джерелах немає інформації про заступників керівника цього підприємства). Про підозру також було повідомлено директору ТОВ «Сек`юріті Хаб», однак деталі по цьому факту в судових ухвалах по вказаній справі відсутні. 20 червня Дніпровський районний суд обрав вказаному посадовцю комунального підприємства запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на термін до 18 серпня 2026 року включно.

При цьому, правоохоронці клопотали стосовно того, щоб підозрюваного “посадили” до СІЗО з можливістю внесення застави в розмірі 998,4 тис. гривень, а сторона захисту наполягала на особистому зобов’язанні (здати закордонний паспорт, з’являтися до слідчих за першою вимогою тощо). Так, адвокати вказували на те, що підозрюваний має на утриманні тещу похилого віку, має позитивну характеристику з місця роботи, має проблеми зі здоров’ям (гіпертензія ІІ групи, цукровий діабет ІІ групи, вади слуху, перенесений інсульт) тощо. Крім того, сторона захисту зазначила, що посадовець КП “Інформатика” бажає співпрацювати зі слідством і навіть добровільно надав мобільний телефон для огляду під час обшуку. Втім, у результаті слідчий суддя прийняв “половинчате” рішення, яке, схоже, задовольняє і водночас не задовольняє обидві сторони.

Зазначимо, що на перших етапах слідства, у 2025 році, правоохоронці досліджували більшу кількість можливих порушень, і при цьому не лише з боку службових осіб КП “Інформатика”, а й посадовців СКП “Київтелесервіс” і КП “Головний інформаційно-обчислювальний центр” – ще двох підприємств, підпорядкованих Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій Київської міськдержадміністрації (ІКТ КМДА).

Тоді слідчі припускали, що цими “комунальниками” були здійснені ймовірні “оборудки” при закупівлі обладнання і послуг за завищеними цінами у підконтрольних компаній. Усього в полі зору правоохоронців опинилися 37 договорів на загальну суму 918 млн гривень. У першу чергу Нацполіцію зацікавили роботи із впровадження багатостраждальної системи відеоспостереження, якими займалися ТОВ “Українські інфосистеми”, ТОВ “Техком-Сервіс” і вищезгадане ТОВ “Сек’юріті Хаб”. Втім, надалі або правоохоронці не знайшли достатніх підтверджень своїм версіям, або вирішили сконцентруватися на тих можливих порушеннях, які простіше довести. Саме тому, ймовірно, підозри поки що отримали лише дві особи, і до того ж – лише “за одним договором”.

А вже пізніше, коли вивчалася саме співпраця з ТОВ “Сек’юріті Хаб”, правоохоронцям стало відомо про те, що очікувана вартість закупівлі апаратури для передавання радіосигналу з приймальними пристроями була завищеною. За даними Нацполіції, за дорученням одного із заступників директора КП “Інформатика” двоє посадовців цього комунального підприємства направили п’ятьом компаніям, які займаються постачанням такого обладнання, запити щодо отримання комерційних пропозицій, у яких мала бути зазначена вартість цієї апаратури. А вже надалі, на підставі відповідей (тобто самих комерційних пропозицій) і була визначена “бажана” ціна. За версією слідства, таким чином була порушена встановлена законодавством процедура визначення вартості закупівлі – вона повинна бути більш комплексною і має включати моніторинг відкритих джерел.

А ось у другій справі, №12025100020003325, правоохоронці звернули увагу на те, як виконувався договір на придбання, встановлення і сервісне обслуговування комплектів мережевого обладнання (комутаторів, блоків живлення і блоків безперебійного живлення), який СКП “Київтелесервіс” уклало з ТОВ «ВМ Констракшн Україна» ще 21 травня 2021 року. Загальна вартість цієї угоди складала 172 млн гривень.

У ході слідства правоохоронцям стало відомо, що вказана компанія завищила вартість деякого обладнання, яке постачалося “Київтелесервісу” – на загальну суму 50,9 млн гривень (за іншими даними, наведеними у тій же ухвалі – 51,8 млн гривень, але чому ці суми відрізняються, наразі достеменно невідомо. – КВ), що було підтверджено результатами проведеної у цій справі судової товарознавчої експертизи. Справа в тому, що ринкова вартість окремих комплектів цього обладнання – комутаторів HPE 5130 24G SFP 4SFP+EISwitch, блоків живлення HPE X361 150W AC Power Supply і блоків безперебійного живлення APC Smart UPS 750 VA LCD RM 2U 230V – складала 97,5 тис. гривень за один комплект. Разом з тим, “Київтелесервіс” заплатив ТОВ «ВМ Констракшн Україна» по 247,3 тис. гривень за один комплект. Тобто, розмір завищення по кожному з 340 придбаних спеціалізованим КП комплектів склав 149,7 тис. гривень або у два з половиною рази (понад 153%).

14 липня та 18 серпня 2025 року правоохоронці вручили підозри у цій справі двом працівникам СКП “Київтелесервіс” – начальниці відділу супроводу виконання міських цільових програм (паралельно була головою тендерного комітету, який проводив тендер щодо вказаної закупівлі) і начальнику управління експлуатації, супроводження та підтримки програмно-апаратних комплексів та мереж. Їм було інкриміновано вчинення злочину, передбаченого вищезгаданою ч.2 ст. 367 КК України. Так, ці посадовці, за версією слідства, не вжили реальних заходів щодо належного вивчення середньоринкових цін на відповідні товари та щодо пошуку інших заходів, спрямованих на ефективність використання бюджетних коштів та їх економію, через що, мовляв, відповідні торги призвели до збитків тощо.

Що стосується справи №42026102010000015, то під час її розслідування Нацполіція зацікавилася реалізацією договору на постачання комплектів джерел безперебійного живлення для вузлів міської мережевої інфраструктури. Цю угоду було укладено між СКП “Київтелесервіс” і ТОВ «Українські інформсистеми» 12 червня 2025 року, а загальна вартість вказаного обладнання мала скласти 68,3 млн гривень, і усі ці кошти компанія-постачальник отримала.

Під час слідства правоохоронці дізналися, що конкурентом вказаного суб’єкта господарювання у відповідному тендері виступало ТОВ “Т Ескорт”, яке зареєстроване за тією ж адресою, що й ТОВ “Українські інформсистеми” – на вул. Олени Теліги, 4 у Києві. Слідчі вважають, що цей факт дає підстави вважати про штучну конкуренцію при проведенні аукціону.

Також правоохоронці встановили, що вартість гібридного сонячного інвертора 6 кВт Deye SUN-6K-SG05LP1-EU, який було поставлено в рамках зазначеної угоди (його ціна становила 11,7 млн гривень), була завищена на 3 млн гривень. На переконання слідчих, ці кошти міського бюджету Києва були безпідставно витрачені.

Нагадаємо, 19 червня 2026 року правоохоронці повідомили про підозри в цій справі за ч.5 ст. 191 КК України двом посадовцям “Київтелесервісу” – виконуючому обов’язки директора Олександру Волощуку і директору департаменту експлуатації супроводження та підтримки програмно-апаратних комплексів та мереж цього СКП (його ім’я та прізвище також приховані, у відкритих джерелах даних про особу, яка обіймає вказану посаду, відсутні). Саме вони ініціювали вказану закупівлю, готували документу для тендеру, підписували різні документи тощо. Надалі правоохоронці клопотали перед Голосіївським районним судом Києва щодо обрання запобіжного заходу відносно цих посадовців у вигляді тримання під вартою із правом внесення застави в розмірі 3 млн гривень. Втім, у результаті суд відмовив у задоволенні таких клопотань і “посадив” обох підозрюваних під “нічний” домашній арешт (у період з 22:00 до 06:00) до 19 серпня 2026 року.

Що відомо про фігурантів

За даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Сек’юріті Хаб” було зареєстроване у грудні 2018 року. Його керівником зазначено Павла Поляка (вочевидь, саме він отримав підозру, бо обіймає цю посаду з 2022 року), засновниками те кінцевими бенефіціарами – киянина Євгена Дацка, Ельдара Абдуразакова (зареєстрований в селі Воїнка окупованого Криму) і Дениса Карельських (зареєстрований у селі Лісники Обухівського району Київщини).

Що стосується ТОВ “ВМ Констракшн Україна”, то воно було зареєстроване в столиці у грудні 2014 року. Його керівником, засновником та кінцевим бенефіціаром є мешканець Києва Сергій Мороз. У свою чергу ТОВ “Українські інформсистеми” було зареєстроване у січні 2017 року. Засновниками компанії вказано киян Андрія Пятова та Володимира і Ярослава Холодових. Останній також є власником і директором вказаної ТОВки. До слова, Ярослав Холодов також є власником майже однойменного ТОВ “Українські інфосистеми”.

За інформацією аналітичної системи Clarity-Project, усі вказані компанії активно беруть участь у тендерах, які проводять різні державні та комунальні структури України, у т.ч. співпрацюють з комунальними підприємствами, підпорядкованими Департаменту ІКТ КМДА. Так, ТОВ “Сек’юріті Хаб” усього має на своєму рахунку 83 договори на 318 млн гривень (у т.ч. 47 договорів з КП “Інформатика” на суму 221 млн гривень), ТОВ “Українські інформсистеми” – 177 договорів на 619,8 млн гривень (у т.ч. 106 договорів з СКП “Київтелесервіс” на 287 млн гривень і 15 договорів з КП “Інформатика” на 250,1 млн гривень), ТОВ “Українські інфосистеми” – 298 договорів на 1,1 млрд гривень (у т.ч. 61 договір з “Інформатикою” на 612,6 млн і 25 договорів з “Київтелесервісом” на 472,8 млн), а ТОВ “ВМ Констракшн Україна” – 67 договорів на 1,1 млрд гривень (у т.ч. 24 угоди з СКП “Київтелесервіс” на 737,4 млн і 6 договорів з КП “Інформатика” на 36,4 млн).

СКП “Київтелесервіс” та КП “Інформатика” протягом останніх років регулярно фігурують у різних розслідуваннях правоохоронних органів щодо можливих розкрадань фінансових ресурсів міського бюджету.

Так, з 2023 року Нацполіція розслідує факти розтрати коштів посадовцями КП “Інформатика” при здійсненні закупівель обладнання для систем відеоспостереження та керування зовнішнім освітленням. Слідчі переконані, що такі закупівлі не мають критичних потреб у військовий час а тому загрожують національній безпеці держави. Крім того, за їх данними, мінімум 1,29 млн бюджетних гривень могли бути привласнені при реалізації лише одного з багатьох відповідних договорів – з 12 квітня 2024 року зловживання службовим становищем офіційно інкримінується ексочільниці тендерного відділу “Інформатики”. Таким чином “колекція” справ щодо “розпилів” при впровадженні вищезгаданих систем, які за останні роки “з’їли” більше 1 млрд бюджетних гривень і які, до того ж, функціонують з сумнівною ефективністю, продовжує поповнюватися.

Проте, станом на сьогодні жоден з ймовірних фігурантів згаданих справ досі не отримав підозру.

Крім того, наразі на розгляді Шевченківського районного суду Києва знаходиться обвинувальний акт відносно ексгендиректорки та діючої заступниці керівника КП “Інформатика” Вероніки Малкової (саме за часів її “правління” було укладено договори з “Українськими інфосистемами”, які зацікавили БЕБ). Наразі вона офіційно є обвинуваченою у розповсюдженні даних зі все тих же вуличних камер відеонагляду. За цей злочин посадовиці загрожує до 5 років позбавлення волі, але яким буде кінцевий вердикт Шевченківського райсуду, покаже час.

Так, слідчі встановили, що Малкова спільно ще з двома особами, один із яких є її підлеглим, допомагали громадянам, зокрема, встановлювати маршрути переміщення транспортних засобів по місту. Такий процес вони називали “розшуком”, а тодішня очільниця “Інформатики” начебто мала “позивний” – “Тьотя”. При цьому, в КМДА і Київраді, “на сполох не били” – Малкова повернулася до роботи після відсторонення у березні 2023-го, а ініціатива депутатського корпусу щодо створення спеціальної комісії, яка розслідує такі інциденти, так і не була офіційно запроваджена.

А у 2022 році порушення у роботі Департамента інформаційно-комунікаційних технологій ІКТ КМДА і трьох підпорядкованих йому комунальних підприємств (“Інформатики”, “ГІОЦ” і “Київтелесервіс”) зафіксували й аудитори КМДА. Тоді було виявлено, що у 2018-2020 роках ці структури допустили фінансових порушень на суму 274,86 млн гривень, що призвело до втрати близько 61,33 млн бюджетних гривень. Зокрема, вказані підприємства закуповували обладнання, яке потім ніяк не використовувалось, виплачували своїм контрагентам “зайву” винагороду за надані послуги, проводили тендери за завищеними цінами, бездіяли у питанні впровадження більш ніж двох десятків цифрових сервісів (наприклад, оплата харчування в дитсадках через “Особистий кабінет киянина”) тощо.

Зазначимо, Олександр Волощук виконує обов’язки директор СКП “Київтелесервіс” з 5 вересня 2024 року (за “основною” посадою він є заступником керівника цього підприємства з питань кібербезпеки). До нього, з березня 2024 року, даним СКП на таких же правах керував Олександр Биструшкін. Останній на цій посаді змінив іншого в.о. керівника – Павла Чернікова, який “тимчасово” очолював “Київтелесервіс” з лютого 2021 року.

Обов’язки гендиректора КП “Інформатика” з 8 лютого 2024 року виконує Микола Жандоров (на колажі ліворуч). Його попередниками на цій посаді були Олена Грубляк (з 27 березня 2023 року), вищезгадана Вероніка Малкова (з 6 вересня 2021 року по 27 березня 2023 року) і Микола Пихтін (з жовтня 2017 року по вересень 2021 року).

Обидва підприємства знаходяться в підпорядкуванні Департаменту ІКТ КМДА, який з 25 серпня 2023 року очолює Вікторія Іцкович. На цій посаді вона змінила Олега Половинка, який керував даною структурою з 27 серпня 2021 року. Раніше, з 3 березня 2017 року по 29 квітня 2020 року, даний департамент очолював Юрій Назаров, який був “обличчям цифровізації в Києві” та з персоною якого теж пов’язують численні порушення в даній сфері. Після його звільнення та до призначення Половинка Департаментом ІКТ КМДА на правах “т. в.о. директора” керувала Ганна Лисик.

Діяльність Департамента ІКТ КМДА наразі контролює заступник голови КМДА Валентин Мондриївський. До нього, з квітня 2021 року по березень 2025 року, сферу цифровізації столиці контролював інший заступник Віталія Кличка – Петро Оленич. Останній, нагадаємо, у березні 2025-го був звільнений після отримання підозри у справі щодо можливих махінацій зі столичними комунальними ділянками.

Автор: Олександр Глазунов

КиївВлада