Після одинадцяти років слідства Шевченківський суд ухвалив рішення про повне виправдання прокурорів Нечипоренка та Білого

29 вересня 2026 р., 18:54

657 0

Шевченківський райсуд Києва визнав невинуватими колишнього заступника прокурора Подільського району Олексія Володимировича Білого та колишнього прокурора цього ж району Сергія Ігоровича Нечипоренка (зять екснардепа Ківалова), яких затримали на хабарі в 150 тис. доларів за закриття кримінального провадження.

Вирок — виправдувальний за п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК: не доведено, що злочин взагалі вчинено. Це не «не довели лише роль конкретних людей». Колегія записала, що немає цілісної конструкції: змови, суми, впливу на постанову про закриття справи та факту передачі коштів.

Справу відкрили ще у 2016-му. Події, які ставили за провину, датують осінню 2015 року. Затримання було 30 листопада 2015-го. До вироку минуло майже 11 років.

За версією обвинувачення, Білий у 2015-му як заступник прокурора Подільського району мав важелі в провадженні № 42014100070000148 — справі про оформлення права на комунальне приміщення в Києві. Нечипоренко на той момент уже не працював у цій прокуратурі, але, за актом, мав виставити вимогу і прийняти гроші.

Схема в обвинуваченні була такою: спочатку 200 тисяч, потім «торг» до 150 тисяч у ресторані. 30 листопада 2015-го прокурор у справі виніс постанову про закриття провадження. Того ж дня, за версією слідства, Нечипоренко в автомобілі біля будинку на Лук’янівці передав постанову і взяв пакет. Курс НБУ на ту дату — 3,6 млн грн.

Білий — ч. 4 ст. 368 КК (одержання неправомірної вигоди службовою особою на відповідальному становищі, групою осіб, з вимаганням).
Нечипоренко — ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 (пособництво).

Обидва свою вину заперечували.

Колегія розібрала доказовий ланцюг і знайшла розриви в кількох місцях одразу.

Провокація. До звернення заявника в правоохоронні органи вимоги хабаря об’єктивно не зафіксовано. Далі події йшли за його ініціативою, а після залучення до конфіденційного співробітництва — під контролем оперативників. Суд прямо назвав цей характер дій провокативним.

Немає впливу на постанову. Прокурор, який 30 листопада 2015-го закрив справу, у суді сказав, що рішення ухвалив сам. Впливу Білого не підтвердив.

Немає шляху документа. Обвинувачення будувало ланцюг: постанова від процесуального прокурора → Білий → Нечипоренко → заявник. Суд не побачив допустимої фіксації жодної з цих передач. Оригінал і копії потім опинилися в матеріалах слідства, але окремого протоколу отримання документів від заявника немає. При тому, що операція була контрольованою, відсутність зйомки чи протоколу передачі постанови суд вважав критичною.

Реальними були лише $20 000. Решта — 1 300 імітаційних купюр по $100. Протокол огляду й вручення «мічених» коштів суд визнав таким, що не витримав перевірки на достовірність. Момент передачі пакета не зафіксовано. Що саме лежало всередині в ту секунду — не встановлено.