Нехай цей рік стане роком перемоги та повернення: до родин, до рідних будинків, до звичайного життя. Повний текст звернення президента

01 січня 2023 г., 02:06

Глава держави Володимир Зеленський традиційно звернувся до нації у новорічну ніч. У цей особливий та трагічний для українців рік він побажав нам усім перемоги.

Виступ президента транслювала прес-служба його Офісу. Зеленський відзначив мужність, терпіння та завзятість української нації, а також подякував західним партнерам за солідарність у нашій біді.

Дорогі українці!

Цей рік розпочався 24 лютого. Без передмов і прелюдій. Різко. Рано. О 4 годині.

Було темно. Було голосно. Багатьом було складно, комусь страшно. Пройшло 311 днів. Нам все ще може бути темно, голосно та складно. Але нам точно вже ніколи не буде страшно. І ніколи не буде соромно.

То був рік. Рік України. Рік українців.

24 лютого ми прокинулися. Інші ми. Інший народ. Інші українці. Перші ракети остаточно зруйнували лабіринт ілюзій. Ми побачили, хто є хтось. На що здатні друзі, вороги, а головне – що здатні ми самі.

24 лютого мільйони з нас зробили вибір. Чи не білий прапор, а синьо-жовтий. Чи не втеча, а зустріч. Зустріч ворога. Опір та боротьба.

Вибухи 24 лютого нас приголомшили. З того часу ми не все чуємо. І не всіх слухаємо. Нам казали: у вас немає інших варіантів, як здатися. Ми говоримо: у нас немає інших варіантів, окрім як перемогти.

24 лютого ми почали творити нашу перемогу. З багатьох цеглинок – сотень інших перемог.

Ми перемогли паніку. Не розбіглися, а зібралися. Ми перемогли сумніви, зневіру, страх. Ми повірили у себе і свої сили. Збройні сили України Розвідку. Нацгвардію. СБУ СЗГ. Прикордонників. Тероборони. ППО. Поліція. ДСНС. Усі сили оборони та безпеки. Я пишаюся вами всіма, наші воїни!

Цей рік можна назвати роком втрат для України, усієї Європи, всього світу. Але це не правильно. Ми не маємо так говорити.

Ми нічого не втратили. В нас забрали. Україна не втратила синів та дочок – їх забрали вбивці. Українці не втратили вдома – їх знищили терористи. Ми не втратили своїх земель – на них зайшли загарбники. Світ не втратив світ – Росія його зруйнувала.

Цей рік поранив нас у серці. Ми виплакали всі сльози. Прокричали всі молитви. 311 днів. Про кожну хвилину нам є що сказати. Але більшість слів – зайві. Вони непотрібні. Не потрібні пояснення, прикраси. Потрібна тиша. Щоб почути. Потрібні паузи. Щоб зрозуміти.

Ранок – 24 лютого.

Біла Церква. Буча. Ірпінь. Бородянка. Харків.

"Мрія".

Краматорськ. Залізничний вокзал. Іграшка.

Чернігів.

Маріуполь. Драмтеатр. Напис "Діти".

Оленівка.

Одеса. Багатоповерхівка. Дівчина. Три місяці.

Вільнянськ. Пологовий будинок. Немовля. Два дні.

"Азовсталь".

Це неможливо забути. І неможливо пробачити. Але можна перемогти.

Ми вистояли на ногах, бо було те, що нас тримало. Наш дух.

Оборона Києва.

Харків.

Миколаїв.

Біла Церква.

Острів Зміїний.

HIMARS.

Антонівський міст.

"Бавівна".

Кримський міст

"Нептун".

Крейсер "Москва".

Російський військовий корабель.

Родзинки, Балаклія та Куп’янськ.

Вінниця.

І молимося, що буде Кремінна та Сватове, Мелітополь, весь Донбас, Крим.

Ми боремося і боротимемося далі. Заради головного слова: "перемога".

Вона точно буде. Ми йдемо до неї 311 днів. Віддали багато сил. Але в мить, коли здається, що ти вже не можеш іти далі, згадайте, що ми вже з вами пройшли.

Я хочу сказати вам усім: українці, ви неймовірні! Подивіться, що ми зробили, і що ми робимо!

Як наші воїни з перших днів розносять цю "другу армію світу".

Як наші люди зупиняли колони їхньої техніки.

Як дід спиняв руками танк.

Як жінка збила дрон банкою помідорів.

Як у окупації крали ворожі танки, БТРи, вертоліт, снаряди.

Як збирали за годинник на "Ловців Шахедів", морські дрони, броньовики, швидкі та "Байрактари".

Як витримали всі погрози, обстріли, касетні бомби, крилаті ракети, темряву та холод.

Як підтримували одна одну і держава.

На війні важливий кожен.

Хто тримає в руках зброю, кермо автомобіля, штурвал судна чи літака, скальпель чи вказівку.

Кожен, хто за ноутбуком, хто керує комбайном, потягом.

Хто на блокпосту та на електростанції.

Журналісти та дипломати, комунальники та рятувальники.

Усе. Хто працює. Вчиться в університеті чи школі. І навіть ті, хто лише вчаться ходити.

Все це заради них. Наші діти. Наших людей. Нашої країни.

У великій війні немає дрібних справ. Немає непотрібних. Кожен із нас – борець. Кожен із нас – фронт. Кожен із нас – основа оборони.

Ми боремося як одна команда – вся країна, всі наші регіони. Я захоплююсь вами всіма. Я хочу подякувати кожному незламному регіону України.

Харків. Пошкоджений, але непокірний. Ви довели ворогові, що бути поряд територіально не означає бути поряд ментально. Харків – це українське місто. Місто-герой.

Незламний Миколаїв. Героїчно витримує усі удари. Місто на хвилі, що долає всі шторми.

Сумщина та Суми. Ви одними з перших відчули повномасштабне вторгнення окупантів. Для них Сумщина стала кісткою у горлі. Звичайні люди робили коктейлі Молотова, палили ворожі колони, взяли перших полонених. Сумщина – це сила.

Дніпро. Опора та надійний тил нашого фронту. Ви приймали людей, ви повертали пораненим бійцям життя. Незважаючи на постійні удари, Дніпро мешкає.

Одеса. Сонячна та привітна, тепер – фортеця. Світова фортеця. Яка захищає нас та захищає світ. Годує його, щодня відправляючи морем мільйони тонн порятунку. Тому що вона – Одеса-мама.

Херсон! Ви – героїчні люди! Ви були в окупації понад вісім місяців. Без новин. Без зв’язку. Відірвані від України. Тисячі із вас виходили на акції проти рашистів. Ви не знали, чи це бачать в Україні і чи знають про це. Окупанти брехали вам, що Україна вас покинула і не боротиметься за вас. Але ви вірили і попри все дочекалися. Обличчя Херсона посічене уламками снарядів, але головне, що Новий рік ми зустрічаємо вільними та разом під синьо-жовтими прапорами. Отже все відновимо, все відбудуємо. Так само як Чернігів і Запоріжжя, і Краматорськ, і Бахмут.

Ті, хто став притулком для мільйонів українців: це Рівне, Івано-Франківськ, Тернопіль, Вінниця. Дякую вам! Ті, хто отримує та передає мільйони тонн допомоги з Європи та світу: Львів, Ужгород, Чернівці, Луцьк. Дякую вам! Ті, хто приймає у евакуації бізнес, підприємства, університети: Хмельницький, Житомир, Кропивницький, Полтава, Черкаси. Дякую вам!

І ті, хто чекає на Україну. І дочекається. Донбас, Луганщина, Крим. Завдяки вам наші воїни!

І, звичайно, Київщина та Київ – серце наше, що завжди б’ється завдяки вам, усі наші українці!

Ми всі – одна родина. Одна Україна.

Це рік, коли Україна змінила світ. А світ відкрив Україну. Нам казали: капітуляція. Ми обрали контрнаступ! Нам говорили йти на поступки та компроміси. Ми йдемо до Євросоюзу та НАТО.

Світ почув Україну. Європарламент, Бундестаг, парламент Британії, Кнесет, Конгрес США.

Світ відчув Україну. Україна у медіа. У серцях людей. У топі пошуку Google.

Світ побачив Україну. На головних площах у Торонто, Нью-Йорку, Лондоні, Варшаві, Флоренції, Сіднеї та інших містах.

Українці дивують. Українцям аплодують. Українці надихають.

Чи є щось, що може нас злякати? Ні. Чи є хтось, хто може нас зупинити? Ні.

Бо ми всі разом.

Ось за що ми воюємо. Друг за одного.

Найкращий для нас салют – на складах окупантів. Найкращий подарунок – цифри у звіті Генштабу.

Ми не знаємо, що принесе нам новий 2023 рік. Але готові до всього.

Нові здобутки? Ми будемо щасливі. Нові удари? Ми будемо непохитні. Продовження боротьби? Боротимемося. А коли переможемо – обійматимемося.

Дорогі українці!

Залишається кілька хвилин до нового року. Я хочу всім нам зараз побажати одного – перемоги. І це головне. Одне побажання для всіх українців.

Нехай цей рік буде роком повернення. Повернення наших людей. Воїнів – до своїх родин. Полонених – у свої будинки. Переселенців – до своєї України.

Повернення наших земель. І тимчасово окуповані назавжди стануть вільними.

Повернення до звичайного життя. До щасливих хвилин без комендантської години. До земних радощів без повітряних тривог.

Повернення того, що ми вкрали. Дитинство наших дітей, спокійна старість батьків.

Щоб на канікулах онуки приїхали до бабусь та дідусів. На кавуни у Вінниці. І на черешню у Мелітополі.

Щоб наші міста були вільними. Наші друзі – вірні.

І щоб у звітах близько цифри 100 тисяч знищених ворогів, тисяч одиниць знищеної російської техніки з’явилася наша головна цифра та головний успіх – 603 тисячі 628 квадратних кілометрів. Майдан незалежної України, як це було з 1991 року. Як це завжди буде.

Нехай це все принесе новий рік. Ми готові за це боротися. Ось чому кожен із нас тут. Я тут. Ми тут. Ви тут. Все тут. Ми всі – це Україна.

Слава Україні! З новим роком!

Сторінка для друку

Теги: Новий рік, привітання, російсько-українська війна, Зеленский, Нападение России на Украину, Война, Війна