«Зненацька одна з мін здетонувала в руках у нашого бійця»: на Херсонщині загинули троє досвідчених житомирських рятувальників
Троє досвідчених рятувальників із Житомирської області загинули під час розмінування звільненої від російських окупантів території Херсонської області. Бійці ДСНС підірвалися на пастці з протитанкових мін.
« Окупанти заклали боєприпаси неподалік сільського трактора та місць, де ходять люди»
— Трагедія сталася 24 грудня минулого року на Херсонщині, — каже начальник аварійно-рятувального загону спецпризначення ГУ ДСНС України в Житомирській області полковник служби цивільного захисту Володимир Нечега. — До нашого підрозділу, який виконує завдання з розмінування звільненої від окупантів території Херсона, надійшов виклик про виявлення боєприпасів у приватному домогосподарстві. Господар подвір’я першим знайшов кілька підозрілих залізних предметів та забив на сполох.
Наші досвідчені бійці з дотриманням усіх заходів безпеки ретельно обстежили територію. Знайшли кілька сучасних протитанкових мін російського виробництва. Боєприпаси були на маленькій глибині. Ще й закладено недалеко від сільського трактора та місць, де ходять люди. Очевидно, окупанти встановили міни, щоб цілеспрямовано знищити або покалічити якнайбільше ні в чому не винних українців. Добре, що господар вчасно побачив підступні пастки. І ось наші піротехніки знешкоджували російські подарунки. Операція відбувалася успішно. Раптом одна з мін здетонувала в руках нашого бійця.
Водій-сапер групи піротехнічних робіт прапорщик служби цивільного захисту Сергій Курінний та водій автотранспортного відділення молодший сержант служби цивільного захисту Дмитро Краснощоков загинули миттєво. Ще один наш бойовий побратим — фельдшер-рятувальник сержант служби цивільного захисту Олексій Сич зазнав дуже тяжких поранень, зокрема черепно-мозкової травми. Пораненого терміново повезли каретою швидкої допомоги до медичного закладу. Однак Олексій, так і не приходячи до тями, помер дорогою... Ще один наш боєць був контужений. Нині його життю нічого не загрожує.
26-річний Олексій Сич був наймолодшим у загоні рятувальників, які працювали на Херсонщині
Ми втратили найкращих побратимів. 34-річний Сергій Курінний знешкодив тисячі боєприпасів — від снарядів, мін та бомб часів Другої світової війни до найсучасніших, уже під час повномасштабного вторгнення. Сергій успішно працював на розмінуванні територій майже всіх арсеналів, де вже раніше траплялися вибухи. 36-річний Дмитро Краснощоков вперше брав участь у розмінуванні звільнених від ворога територій. 26-річний Олексій Сич — наймолодший із нашого загону рятувальників, які працювали на Херсонщині. Але він уже двічі бував у небезпечних відрядженнях на сході України. Незважаючи на молодий вік, також успішно виконував бойові завдання. І ось трагедія…
34-річний Сергій Курінний знешкодив тисячі боєприпасів. Фото А.Тугас для Громадське Житомир
Колектив Головного управління ДСНС України в Житомирській області глибоко співчуває родинам, рідним та близьким бойових друзів… Без батьків залишились 11-річні доньки Сергія та Дмитра.
— Зараз за фактом трагедії триває розслідування, — веде далі Володимир Нечега. — Але маю констатувати, що ситуація із замінуванням звільнених від російських окупантів територій України справді складна. Тому що росіяни замінували і мінують там все, що можна і не можна. Більше того, вони роблять навмисні пастки у лісах, на дорогах, вулицях, у будинках, під’їздах, маскують вибухівку під предмети побуту, перепрограмують боєприпаси і так змінюють їх властивості, що надзвичайно важко спрогнозувати, коли ті здетонують.
Проте наші бійці працюють, незважаючи ні на що. Наразі фахівці нашого аварійно-рятувального загону провели вже чотири ротації щодо виконання бойових завдань на Харківщині та Херсонщині.
Водій автотранспортного відділення молодший сержант служби цивільного захисту 36-річний Дмитро Краснощоков
«У Харкові ми одягали бронежилет рано-вранці і знімали, коли приповзали в частину»
Колеги та товариші загиблих згадують їх як справжніх фахівців своєї справи, добрих та вірних друзів. Кажуть, хлопці неодноразово дивилися у вічі смерті. Так, Сергій Курінний у складі зведеного загону піротехніків ДСНС України вже розмінував звільнений від російських окупантів Чугуївський район Харківщини.
— У Харкові ми одягали бронежилет рано-вранці і знімали, коли вже приповзали до частини, — розповідав Сергій Куринній журналістам «Громадського». — Ми там були 55 днів. Займалися очищенням територій, садиб та ділянок, автомобілів, техніки, щоб люди могли повернутися до своїх будинків. Працювали навіть у селах, до яких заїжджали за два дні після їхнього звільнення.
Село Чкаловське було сильно заміновано. Там виявилося найбільше роботи та особливо небезпечно, бо російські солдати залишили дуже багато сюрпризів. Різні. Вони жили там довго. Часу для фантазії їм вистачало. Тому ми побачили багато чого. Наприклад, розтяжку у фермера. Її прив’язали до техніки на майданчику. Там вони витягли чеку майже до кінця. І зробили це навмисне, щоб її було легше зірвати. Мінують навіть двері. Ставлять міни під дошки підлоги. Їх побачити очима неможливо. І там багато таких підлих мінувань.
2014 року Сергій Курінний розмінував і Слов’янську ТЕС.
— І на Донеччині я був на розмінуванні, — згадував він. — І я не зустрічав, щоби так сильно і масово тоді було заміновано. Починаючи з протитанкових, протипіхотних мін та закінчуючи всілякими розтяжками та хитрощами. На Харківщині такими мінами просто все усеяно. Вони підступні та майже непомітні. Вони просто лежать на землі, а побачити їх дуже важко. Зараз на сході та півдні України все мінування, яке ми зустрічаємо, зроблено для того, щоб убивати людей. Я бачив, як вибухало місцеве населення. Було багато таких випадків.
Як розповіли бойові побратими Сергія Курінного, він мріяв стати офіцером служби цивільного захисту і заради цього вже вступив на навчання до профільного вишу.
За словами рятувальників, росіяни навмисне ставлять пастки у лісах, на дорогах, вулицях, у будинках, під’їздах, маскують вибухівку під предмети побуту.
36-річний Дмитро Краснощоков був водієм автотранспортного відділення аварійно-рятувального загону спецпризначення.
— Великий біль… Тому що у липні 2022 року Дмитра Краснощокова тільки було призначено на посаду до нового підрозділу для ліквідації наслідків війни, — повідомив заступник начальника частини аварійно-рятувального загону спецпризначення Віталій Коваль. — Дмитро був із тих людей, які хотіли спробувати себе у новій справі. Він із дуже гарним настроєм завжди йшов на службу. У Дмитра залишилася дружина та неповнолітня дочка.
26-річного фельдшера-рятівника Олексія Сича колеги і друзі пам’ятають випускникам медичного університету, любителям танців і активного відпочинку, вірним другом і товаришем, який завжди усміхається. Олексій був чемпіоном, рекордсменом Житомирської області, кандидатом у майстри спорту з плавання. Навіть представляв збірну команду на Житомирщині. Він уже двічі бував у Донецькій та Луганській областях. Але без вагань поїхав до третього — останнього — відрядження на Херсонщину…
Сергія, Олексія та Дмитра проводжали під гучний звук сирен автомобілів ДСНС, що прозвучали для них востаннє
— Наших побратимів провели в останню путь у Житомирі, — повідомили «Фактам» у прес-службі обласного Главку рятувальників. — Загиблих Героїв люди зустрічали «живим коридором» на колінах, із квітами та державною символікою. Сергія, Олексія та Дмитра проводжали під гучний звук сирен автомобілів ДСНС, які прозвучали для них востаннє. Рятувальників поховали на Смолянському цвинтарі у Житомирі. Світла пам’ять Героям. Співчуття рідним, близьким, друзям.
Читайте по темі:
