"Шалені крики розносилися по всій колонії": лікар розкрив моторошні подробиці теракту в Оленівці
Звільнений з російського полону український лікар-нейрохірург Дмитро Кубряк розповів про нові подробиці страшного теракту в колонії в Оленівці Донецької області. Тоді російські окупанти підірвали один із бараків, у якому зібрали значну кількість полонених захисників "Азовсталі".
Сам медик, який потрапив у полон також із території цього комбінату, був очевидцем тих жахливих подій і заявив, що близько 50 українських воїнів після вибуху згоріли живцем, а величезній кількості поранених довелося годинами чекати на допомогу. Жахливі деталі масової кари окупантами українських військовополонених він описав в інтерв’ю "Уніану" .
У лікаря немає жодних сумнівів у тому, хто справді стоїть за скоєнням теракту.
"Особисто мені зрозуміло, що це був за вибух і хто його вчинив. Події були настільки послідовними, що говорити про якусь випадковість не доводиться", - заявив Кубряк.
Він згадав, що тієї страшної ночі персонал колонії спокійно пересувався по всій території без бронежилетів і касок: окупанти зовсім не боялися за своє життя, незважаючи на постійні обстріли.
Кубряк також поділився моторошними спогадами про те, що відбувалося після вибуху.
"Таких звуків мені чути не доводилося - ні до того, ні після... Шалені крики людей, що агонізують, розносилися по всій колонії... Це не передати словами! Вибух стався десь о 23:30, і тільки через 30-40 хвилин нас, українських медиків, залучили для надання допомоги. Ми прибігли на місце трагедії – побачене шокувало. П’ятдесят людей загинули одразу – згоріли живцем. А нам у цьому хаосі, у темряві треба було визначитися: кому допомогти в першу чергу, кому не допомагати, хто може почекати», - розповідає лікар.
Вивозити поранених українських воїнів до лікарень окупанти не поспішали: перших військовополонених українців загарбники завантажили до "КаМАЗу" і вивезли лише близько 5 години ранку - майже через 6 годин після вибуху.
"Люди просто лежали на землі... Люди, які отримали глибокі опіки, осколкові поранення, травматичні ампутації кінцівок, пошкодження внутрішніх органів... Ми бігали між ними, відчайдушно намагаючись врятувати, а працівники колонії просто стояли біля паркану, ігноруючи наші благання відправити постраждалих в лікарню. Стояли з усмішками, відпускаючи цинічні репліки... Таке пасивне споглядання чужих мук", – згадує Кубряк.
На його думку, зволікання було зумовлене, зокрема, і тим, що адміністрація колонії просто вичікувала, хто виживе, а хто ні.
"За цей час померло п’ятеро людей, вісімдесят забрали до Донецька, до лікарні. Ще близько тридцяти отримали легкі поранення - їх залишили в Оленівці, приблизно стільки ж майже не постраждали. Дуже сподіваюся ніколи більше не бачити такого кошмару", - додав Кубряк.
Читайте по темі:
