28 квітня 2023 г., 22:14
Віктор Савчук
434
0
Колишня начальниця управління економіки КМДА Марина Погибко, яка втекла від українського правосуддя ще у 2011 році, раптово подала ознаки життя.
Причому це сталося досить дивним способом – одночасно кілька фахівців з управління репутацією, як в Україні, так і за її межами, отримали замовлення на розшук та видалення матеріалів з ім’ям Марини Володимирівни Погибко з пошукової видачі інтернету.
За інсайдерською інформацією, йдеться насамперед про матеріали, які розповідають про причетність Марини Погибко до розкрадання бюджету Київради у 2006-2010 роках, коли вона працювала на посаді голови управління економіки та інвестицій Київської міської державної адміністрації.
Внаслідок розслідування, яке чомусь проводила не міліція, а СБУ, пані Погибко у липні 2010 року було висунуто звинувачення у тому, що у квітні 2010 року вона разом із директором комунального підприємства «Київреклама», зловживаючи службовим становищем, здійснили розтрату грошових коштів. підприємства на суму 2 мільйони 464 тисячі гривень.
Але до суду справа так і не дійшла – Марина Погибко зникла, а її пошук нічого не дав.
Не дав нічого й запит на екстрадицію з Великобританії, де Марина Погибко спливла того ж таки 2011 року та попросила політичного притулку. Як не дивно, але явно кримінальній злочинниці зі звинуваченням за корупційною статтею цей притулок було надано.
Влада Британії вважала, що влада, яка порушила стосовно Марини Погибко кримінальну справу, при розслідуванні не дотримуватиметься стандартів правосуддя і тому життю та здоров’ю підозрюваної у розтраті державних грошей загрожує небезпека.
Що ж – імміграційні служби Великої Британії були недалекі від істини – «уголовку» Марині шили за командою ставленика Януковича Олександра Попова, який зачищав кадри Черновецького у КМДА. І тому власне кримінальну справу порушила СБУ, а не міліція.
Як не дивно, але факт самого злочину ця відкрита за командою кримінальна справа не скасовує. І Британія, до речі, «чесне ім’я безневинно постраждалої» від режиму Януковича чиновниці своїм рішенням щодо надання політичного притулку не очистила. Там просто визнали, що результатом видачі Погибко Україні буде загроза її життю. Тому й не передали її українській владі після затримання на запит Інтерполу.
На зачистку цієї інформації і надійшло замовлення від Марини Погибко, яка таки за підсумками отримала британське підданство.
Водночас вона акцентувала увагу на матеріалах, які пов’язують її ім’я з фірмою, яка постачала для КМДА паркомати у 2008-2010 роках. Йдеться про ТОВ «Київ сіті девелопмент», в якому на момент купівлі паркоматів серед засновників вважалася Марина Погибко.
Після встановлення паркоматів на стоянках виявилося, що вони не працюють, а плату за паркування збирають «у чорну» представники парксервісу.
ТОВ «Київ сіті девелопмент» у 2008 році закупило 57 паркоматів за ціною 106 тисяч гривень кожен. Загальна сума лише купівлі становила понад 6 мільйонів гривень, а Марина Погибко, порушуючи закон, була одночасно і замовницею поставки як чиновниця КМДА, і постачальником як співвласник фірми.
Також з інтернету вичищають її причетність до шахрайського оформлення на підставних осіб земельних ділянок у Києві. Організатором та головним вигодонабувачем схеми був тодішній прямий начальник Марини Погибко, ще один представник «молодої команди» Черновецького, Денис Басс.
В одній із фірм, бенефіціаром якої був батько Дениса Басса, – ТОВ «Хай-тек-буд» – серед засновників вважалася Марина Погибко. Ще одним засновником була юридична особа – ТОВ «КОНТОРА.КОМ.ЮЕЙ». На яке Денис Басс виводив украдені шляхом підробленої приватизації земельні ділянки столиці.
Чи було прізвище Марини Погибко серед тих, кому висунули звинувачення під час розслідування фальшивої приватизації – вже невідомо. Тому що згадка її імені зникла як із архівів розшукових списків, так і з багатьох ресурсів в інтернеті, які свого часу описували її історію.
Залишилися скупі сліди від колись величезного масиву інформації про колишнього віце-президента «Правекс-банку», яку Леонід Черновецький забрав із собою до Київської адміністрації після перемоги на виборах мера у 2006 році. На відміну від шефа, який завчасно перейнявся отриманням паспорта Ізраїлю, у Марини Володимирівни такого не було.
Але втекти з України вона таки встигла, щоправда, не до Ізраїлю, а до Великобританії. Де й набула статусу політичного біженця незважаючи на явно кримінальну справу в Україні. Але трапилося це через три роки після прибуття до Лондона у 2014 році. З того часу про неї не було нічого відомо. Швидше за все, не було б нічого відомо й надалі, якби не дивна спроба вичистити інтернет.
Навіщо це робить Марина Погибко після багатьох років і після десяти років невідомості – незрозуміло. Але, зважаючи на те, наскільки якісно чиститься Мережа, гроші вона на цю зачистку виділила досить солідні. Що говорить про те, що у Великій Британії Марина Володимирівна явно жила не вкрадені в «Київрекламі» гроші, а мала і має досить хороше джерело доходу.
Але інформації про її сьогоднішнє життя, і про причини такої раптової стурбованості репутацією немає.
