Нацбанк бере під повний контроль грошові перекази українців

Нацбанк бере під повний контроль грошові перекази українців
Нацбанк бере під повний контроль грошові перекази українців

Ретельно відстежувати операції клієнтів тепер мають не тільки банки, а й небанківські фінансові установи. Зокрема маркетплейси з власними фінкомпаніями (Rozetka Pay), поштові оператори (NovaPay), та платіжні термінали самообслуговування (ПТКС).

Про це йдеться в листі Національного банку щодо роз’яснення та рекомендацій з питань фінансового моніторингу від 7 жовтня 2024 року.

Регулятор стверджує, що небанківські фінустанови, які займаються платежами, масово порушують правила фінмоніторингу. А саме – не проводять належну перевірку клієнтів, яка прописана в статті 11 Закону "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

НБУ хоче, щоб небанківські фінустанови перевіряли своїх клієнтів і партнерів у межах фінмоніторингу так само суворо, як і банки, а саме:

Термін виконання цих вимог не зазначається, але за їх невиконання фінустановам загрожує штраф або відкликання ліцензії.

Власники небанківських платіжних систем поки не кажуть, які нові процедури й обмеження запровадять, але вже готуються до виконання вимог Нацбанку.

Аналіз по 73 параметрах

Закон "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом…" був опублікований 28 грудня 2019 року, а набув чинності 28 квітня 2020-го. Відтоді й запрацювала оновлена система фінансового моніторингу.

Закон розробили й ухвалили зокрема на виконання угоди про асоціацію з ЄС, меморандуму про співпрацю між Україною та МВФ, а також для отримання другого траншу макрофінансової допомоги від Євросоюзу в 500 млн євро.

Головне нововведення, яке приніс закон – перехід до ризико-орієнтованого методу роботи. Якщо раніше операції оцінювалися по 17 критеріях і внутрішніх банківських перевірках даних про клієнтів, то з ухваленням закону їхня кількість скоротилася до чотирьох. Але обов’язковим став аналіз по 73 параметрах у межах ризико-орієнтованого підходу.

Це комплексна система ризикових індикаторів, які дозволяють визначати нелегальні операції. Так, серед параметрів обов’язково перевіряється:

Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення є Державна служба фінансового моніторингу України. Національний банк – один із органів державного фінансового моніторингу

Проте у кожного банку є власні служби фінмону, які аналізують операції клієнтів. Алгоритми їхньої роботи не тільки тримаються в секреті, а й час від часу змінюються, щоб до них не можна було пристосуватися.

Загалом же суб’єктами первинного фінансового моніторингу є:

Тобто всі вони мають аналізувати операції клієнтів, блокувати підозрілу діяльність і повідомляти правоохоронні органи про нелегальну активність.

Наприклад, за 2023 рік Держфінмоніторинг підготував і направив до правоохоронців 1122 матеріали, на суму майже 102,1 млрд

грн. Понад 50 справ стосувалися державної зради.

"Гайки" фінансового моніторингу закручуються

Наприкінці 2023-го – початку 2024 року банки почали висувати до своїх клієнтів нову вимогу: вказати максимальний обсяг фінансових операцій за всіма рахунками, який клієнт планує проводити впродовж місяця.

У такий спосіб банки почали виконувати Постанову НБУ № 110 від 5 вересня 2023 року, яка вносить зміни до "Положення про здійснення банками фінансового моніторингу".

У разі перевищення зазначеного обсягу фінансових операції банк має право вимагати у клієнта пакет документів, що містять:

У вересні цього року в Нацбанку задумалися про доцільність запровадження лімітів переказів на картки на рівні офіційних доходів клієнтів, вказаних в анкеті під час реєстрації.

Загалом існують два способи для визначення розміру обігу коштів клієнтів:

  1. Запитати у самого клієнта. І тут важливо, що озвучену суму доведеться аргументувати. Тому захмарно завищити її без документального підтвердження не вийде.

  2. Проаналізувати обороти клієнта за наявними рахунками за попередні місяці та взяти якийсь середньомісячний оборот за рахунками або ж максимальний за весь період. Тут кожен банк самостійно вирішує, як йому вчинити.

З огляду на лист НБУ від 7 жовтня 2024 року схожі ініціативи потрібно очікувати й на ринку небанківських фінансових установ. Тим паче, що елементи перевірки клієнтів діють і так.

Авторизація платника

У межах боротьби з виплатами зарплат у конверті Національний банк з 1 серпня 2023 року запровадив нові правила поповнення карток, додавши до процесу елемент авторизації платника.

Так, квитанції, які формуються після здійснення готівкових операцій з використанням різних платіжних пристроїв, зокрема ПТКС (термінали самообслуговування), мають додатково включати номер мобільного телефону платника.

До того все було абсолютно анонімно – жодних авторизацій, але сума поповнення обмежена 5 тис. грн. Нині обмеження в 5 тис. грн діє також, але без телефонної авторизації неможливо внести і їх.

В Україні немає вимоги (поки що) прив’язувати SIM-картку до своїх паспортних даних, як це працює, наприклад, у Польщі. Але, маючи номер телефону, ідентифікувати особу, тим паче у відповідних служб, не становить проблеми.

150 тисяч гривень на місяць

З 1 жовтня на вихідні перекази з картки на картку протягом пів року діятиме ліміт у 150 тис. грн на місяць. Він стосуватиметься всіх рахунків клієнта в одному банку.

Ліміт не застосовуватиметься до рахунків волонтерів та осіб, щомісячні доходи яких з підтверджених джерел перевищують суму встановленого обмеження.

Також ліміт не застосовуватиметься в разі переказу коштів між власними рахунками клієнта, відкритими в одному банку, та до переказів юридичних осіб.

Операції за реквізитами IBAN не обмежуються.

Протягом цих шести місяців Національний банк планує підготувати зміни до законодавства, щоб ефективніше боротися з протиправним використанням ринку платіжних послуг.

Теги: грошові перекази, Відмивання коштів, платіжні послуги, Банки України, НБУ, Нацбанк

Читайте по темі:

How S-Group attracts investors: Roman Felik and Vadim Mashurov’s scam under the guise of investments
Суд заочно заарештував ексзаступницю голови ПриватБанку Шмальченко
Нацбанк оштрафував Приватбанк і “Універсальний дата центр”
Імперія "Вулкан": як нелегальне казино перетворило Максима Кріппу на мультимільйонера
FATF знову відмовилась внести РФ до "чорного" списку – ЗМІ
Казино Pin-Up росіянина Дмитра Пуніна продовжує оминати блокування через банки РФ та Узбекистану
Одіозний Максим Кріппа та його поплічник Максим Поляков відмивають мільйони, отримані на гемблінгу та порно капітали
Держфінмоніторинг виявив з початку року підозрілих операцій на 53 мільярди гривень
Тігіпко купує Ідея Банк за 34 мільйони доларів
Президент підписав закон про спрощення приватизації державних банків