12 листопада 2024 г., 16:06
Петро Гармаш
329
0
Взаємні удари по об’єктах військової та цивільної інфраструктури є другою і надзвичайно значущою частиною військового протистояння Росії та України.
Росія використовує для цього комбіновані удари, в яких задіяні крилаті та балістичні ракети в поєднанні з ударними дронами. Такі атаки розглядаються як комплексна стратегія підриву військової і економічної могутності, соціальної дестабілізації та психологічного тиску.
За два останні роки Росія завдала по Україні 1834 удари такого типу, використавши загалом 16 тис. ракет і дронів. При цьому 10 тис. з них були використані з початку цього року, що відображає як зростання відповідних можливостей у російської сторони, так і її прагнення завдати максимальної шкоди українській інфраструктурі та чинити на противника масований психологічний вплив.
Україна намагається вести відповідну військову кампанію “зі зв’язаними руками”, тобто не маючи можливості використовувати ракети західних союзників для ударів по російській інфраструктурі. Це вимагало значного вдосконалення українських БПЛА і стратегії повітряних ударів з їхньою допомогою. З початку 2024 року інтенсивність і ефективність українських ударів істотно зростають.
Україна завдала 47 успішних ударів по російській військовій інфраструктурі, 56 – по нафтовій і близько 30 – по промисловій, енергетичній та транспортній. Ці удари мають важливий психологічний ефект, завдають відчутної економічної шкоди, яка, однак, не має поки що тих масштабів, які могли б мати якийсь вплив на загальний перебіг війни.
Крім протистояння на землі, українсько-російська війна має ще одну найважливішу складову – війну проти військової та цивільної інфраструктури противника, яка ведеться обома сторонами, переважно ракетами та дронами. Ця війна має важливе не лише матеріальне, а й психологічне значення.
За винятком періодів масованого наступу, бойові дії на землі мало висвітлюються ЗМІ, натомість удари по інфраструктурі зазвичай потрапляють до зведень новин і супроводжуються фото- та відеофіксацією. Фактично вони стали щоденним новинним фоном. Крім того, жертвами цієї війни часто стають цивільні особи, що також справляє дещо більше враження на суспільство, ніж загибель солдатів.
Ця війна ведеться з обох сторін, але має асиметричний характер.
Росія: тотальна війна
Загалом із 28 вересня 2022-го до 10 листопада 2024 року Росія завдала по території України 1834 комбіновані ракетні удари (firepower strikes), які задіяли ракети різних типів (крилаті та балістичні) і ударні безпілотники, випливає з бази даних “Massive Missile Attacks on балістичні) і ударні безпілотники, випливає з бази даних “Massive Missile Attacks on Ukraine”, зібраної Петром Іванюком. Загалом було випущено 16 тис. ракет і безпілотників. 75% з них (трохи більше 12 тис.) було збито і перехоплено.
На початковій стадії вторгнення Росія уникала активного використання ракет, а також обмежувала себе у виборі цілей для атак, вважають експерти американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS). На цьому етапі Москва дотримувалася початкового плану вторгнення в Україну і не завдавала ударів по українській інфраструктурі, оскільки або вважала за можливе її захоплення і подальше використання, або не могла розв’язати проблеми з ракетною логістикою і цілевказівкою.
Але вже в жовтні 2022 року по Україні було завдано 56 ударів, в яких було задіяно 512 ракет і безпілотників. Потім до весни 2023 року в середньому наносилося 22 удари на місяць. У наступний період чисельність російських ударів різко зросла: з травня по листопад 2023 року по Україні в середньому на місяць завдавалося 53 удари, на які в середньому припадало близько 470 ракет і безпілотників. З грудня 2023 року по червень 2024 року середня кількість російських ударів на місяць зросла до 100, але їхня міць дещо знизилася (в середньому на місяць випускалося близько 640 ракет і безпілотників);
Нарешті, в останні чотири місяці російська сторона знову різко наростила вогневу міць: середньомісячна кількість ударів зросла до 135, а середньомісячна кількість ракет – до 1360. Загалом же з осені 2022-го до кінця 2023 року середня кількість випущених на день ракет і ударних безпілотників становила 12, у першій половині 2024-го зросла до 22, а останніми місяцями – понад 50 на день.
Таким чином, у міру розвитку російського наступу в Донбасі різко наростав і вогневий тиск. Це відображало прагнення російської сторони, з одного боку, знищити критичну інфраструктуру України, а з іншого – чинити максимальний психологічний тиск, щоб схилити Київ і Захід до поступок і завершення конфлікту на сприятливих для Москви умовах. З 1834 атак, які використовували 16 тис. ракет і дронів, майже дві третини (1202 атаки і 10 тис. ракет) були здійснені Росією з початку цього року, що відображає, зокрема, мабуть, різке зростання відповідного арсеналу.
Важливо зазначити, що незважаючи на експоненціальне зростання кількості випущених ракет і безпілотників цього літа, ефективність їхнього перехоплення українською стороною залишалася високою і становила понад 80%. Однак у жовтні – на початку листопада вона різко знизилася до 60%.
Інтенсивність російських ракетних і БПЛА-атак, 2022-2024
Ефективність української ППО, липень-листопад 2024 року
Загалом Росія використовувала для ударів по Україні 52 різні моделі ракет, які запускали з різних географічних локацій і в різних комбінаціях (включно з далекобійними ударними дронамі, балістичними ракетами і крилатими ракетами), щоб ускладнити Україні захист повітряного простору. Удари Росії по українській інфраструктурі спричинили серйозні довготривалі наслідки, заподіявши шкоду цивільному населенню, системам електро- і водопостачання, каналізації, опалення та, в цілому, економіці країни, йдеться у доповіді Моніторингової місія ООН з прав людини в Україні.
За оцінками місії, для повного відновлення і ліквідації цієї шкоди знадобляться роки і значні ресурси як держави, так і приватного сектора, особливо в умовах економіки, обтяженої збройним конфліктом. У будь-якому разі взимку Україна зіткнеться з серйозним дефіцитом електроенергії, а деякі її райони можуть залишитися без теплопостачання.
На відміну від Росії, яка використовує для ударів по українській території все доступне їй озброєння, Україна обмежена “червоними лініями” Заходу, що не дозволяють їй використовувати для ударів по цілях всередині Росії високоточну зброю союзників. Ці обмеження змусили Київ постійно працювати над удосконаленням власних безпілотників, зазначають автори дослідження незалежного проєкту Texty.org.ua, що спеціалізується на журналістиці даних. У дослідженні проаналізовано дані про українські атаки на російські об’єкти з лютого 2022 по вересень 2024 року;
Ефективність українських ударів різко зросла протягом останнього року. За січень-вересень 2024 року Україна завдала вп’ятеро більше ударів по критично важливих об’єктах РФ, ніж за два попередні роки разом узяті, причому майже всі атаки здійснено за допомогою БПЛА. Основними цілями ударів ЗСУ по території Росії стали військові об’єкти. Якщо в 2022 і 2023 роках українські безпілотники атакували ці цілі 17 разів, то з січня по вересень 2024-го по них було скоєно вже понад 30 успішних ударів.
З квітня 2024 року дрони ЗСУ помітно наростили інтенсивність, дальність і точність атак. Якщо у 2022-2023 роках ЗСУ, як правило, організовували не більш ніж одну вдалу атаку на добу, то з квітня 2024 року зросла як кількість вдалих атак на добу, так і загальна кількість атак на місяць.
Наприклад, у квітні 2024 року дрони ЗСУ вдарили одразу по трьом військовим аеродромам у Росії (у Курській, Саратовській областях і Краснодарському краї), де пошкодили стратегічні бомбардувальники Ту-95МС і знищили два літаки Су-25. Значним успіхом ЗСУ став квітневий удар дрона по радіолокаційній станції дальнього виявлення “Воронеж М” в Орську Оренбурзької області, для ураження якої дрон подолав рекордну дистанцію в 1800 км.
Аналогічну динаміку показали й удари ЗСУ по об’єктах нафтової промисловості. Якщо у 2022 році такі удари відбувалися не частіше ніж один раз на місяць (наприклад, у червні 2022 року внаслідок удару модифікованого цивільного безпілотника згорів найбільший постачальник нафтопродуктів на півдні Росії – Новошахтинський НПЗ, який пов’язують зі структурами Віктора Медведчука), то у 2024-му ці удари помітно інтенсифікувалися.
На початку року дрони спровокували велику пожежу на нафтогазовому терміналі “Усть-Луга” поблизу Санкт-Петербурга, а також вразили великий НПЗ “Славнефть-ЯНОС” у Ярославлі. У травні українські БПЛА досягли установки каталітичного крекінгу нафти НПЗ “Салаватнафтохім” у Башкортостані (понад 1500 км від українського кордону). Загалом дослідження Texty.org.ua нарахувало 56 успішних ударів по російській нафтовій інфраструктурі, включно як з нафтопереробними заводами, так і зі сховищами.
Інтенсивнішими стали й атаки на об’єкти транспортної інфраструктури, включно з ударом по Керченській поромній переправі в серпні 2024 року і по підмосковному аеропорту Жуковський у вересні, що призвело до пошкодження двох поромів для залізничних і автомобільних перевезень. У нинішньому році ЗСУ також почали завдавати ударів по об’єктах промисловості та енергетичної інфраструктури.
Серед уражених цілей виявилися Редкінський дослідницький завод біля Твері, підприємства ВПК у Нижньокамську, авіазавод ім. Горбунова в Татарстані, Новолипецький металургійний комбінат та ін. Також українські дрони вразили низку енергетичних об’єктів, зокрема Конаківську ДРЕС у Тверській області, електропідстанцію “Єлецька” в Липецькій області та трансформатори Новочеркаської електростанції в Ростовській області. В огляді відзначено 14 успішних ударів по промислових об’єктах, шість – по енергетичних об’єктах і 10 – по інфраструктурних.
Інтенсивність дронової війни не може йти ні в яке порівняння з російською тотальною війною із застосуванням тисяч ракет. А зросла інтенсивність українських атак поки що не може критично вплинути на роботу російської промисловості та економіки, писав у коментарі для Центру Карнегі Сергій Вакуленко. Атаки дронів не знищують нафтопереробні заводи і зазвичай навіть не розвантажують їхні окремі цехи, а лише завдають їм обмеженої шкоди. Усть-Лузький і Рязанський НПЗ знову запрацювали за кілька тижнів після нападу, нагадує експерт, а хоча удари по російським НПЗ створюють фінансові втрати для російських нафтових компаній, вони не завдають шкоди держбюджету і мало впливають на експортні доходи Росії.
Атаки, спрямовані на промислові об’єкти і військові цілі, завдають значної шкоди, особливо в порівнянні з вартістю дронів, яку ці збитки перевищують у десятки і сотні разів. Однак для того щоб дронова війна стала важливим фактором протистояння і джерелом серйозного економічного збитку, кількість успішних атак має зрости принаймні в кілька разів.
Джерело: Re:Russia
