Гості з "русского міра" у Швеції виявились шпигунами під прикриттям московської церкви
За участю Росатома і ФСБ біля стратегічного аеропорту у шведському Вестеросі з’явилася православна церква
Видання Politico 11 листопада написало про побоювання, які спричинило у Швеції зведення православного храму парафії в ім’я Казанської ікони Божої Матері на околиці міста Вестерос. У безпосередній близькості від нього розташований аеропорт Стокгольм-Вестерос, трохи далі - важливі для Швеції енергетичні підприємства. Журналісти видання "Вот Так" вивчили діяльність церкви і виявили, що після початку повномасштабного російського вторгнення вона залишилася центром тяжіння для сил, що підтримують напад на Україну, а її настоятель Павло Макаренко має кримінальне минуле.
Гості з "русского мира"
У Вестеросі 4 листопада 2023 року відбулася важлива для релігійного життя міста подія - освячення нещодавно збудованого храму Казанської ікони Божої Матері. Церемонію благословив особисто патріарх Московський і всієї Русі Кирило, а провів голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків Московського патріархату митрополит Волоколамський Антоній, відомий виправданням російського вторгнення в Україну.
В урочистому заході, який збігся у часі зі святкуваним у Росії Днем народної єдності, взяли участь й інші статусні гості. Серед них можна було виглядіти радника-посланника посольства РФ у Швеції Лябіна та посла Білорусі в цій країні Дмитра Мирончика.
Освячуваний храм відвідала і делегація російських козаків, які проживають у країнах Європи, на чолі з отаманом Фінляндського юрту [юрт - нижче адміністративно-територіальне утворення донських козаків] Андрієм Шестаковим. Отаман нагородив присутніх священнослужителів РПЦ МП і дипломатів орденськими знаками "Імператор Миколай II".
Отаман Шестаков, який постійно проживає у Фінляндії, активно співпрацює співробітничає з російським посольством у цій країні. У дні патріотичних свят у РФ він разом з іншими козаками незмінно бере участь у пам’ятних акціях на честь загиблих у Другій світовій війні радянських військовослужбовців. У травні 2024 року в інтерв’ю виданню "Кубань сегодня" Шестаков поскаржився на "західну пропаганду та брехню" про війну й пообіцяв не допустити "стирання історичної пам’яті в наших дітей".
Отаман Андрій Шестаков (другий праворуч) у храмі Парафії в ім’я Казанської ікони Божої Матері у Вестеросі. Фото: sestroretsk.com
Уже після повномасштабного російського вторгнення в Україну Шестаков неодноразово приїжджав у Росію, де зустрічався з кадетами і курсантами військових училищ. Він розповідав дітям, "за що і з ким іде війна на Україні", повторюючи основні тези російської пропаганди. З відкритих джерел відомо відомо також про активну допомогу отамана Фінляндського юрту Козачій бригаді "Дон", яка була сформована в березні 2022 року та бере участь у боях на Херсонщині.
Кримінальний батюшка
У біографії настоятеля православного храму у Вестеросі Павла Макаренка теж є темні сторінки. З публікацій на інформаційних ресурсах, пов’язаних із РПЦ МП, відомо, що Макаренко був висвячений рукопокладений у священний сан у 2013 році, до цього він був парафіянином Сергіївської парафії в Стокгольмі. Свою церковну службу Макаренко до 2017 року поєднував суміщав з посадою генерального директора експортної компанії Nordic Control AB.
У цей час діяльністю компанії вже зацікавилася шведська Податкова служба, яка виявила в документах Nordic Control багатомільйонні фінансові порушення. 2020 року суд визнав Макаренка винним у причетності до цілої низки злочинів у той період, коли він обіймав керівну посаду в компанії.
Настоятель православного храму у Вестеросі Павло Макаренко (другий праворуч). Фото:mospat.ru
Настоятель православної парафії у Вестеросі свою провину не визнав, проте суд визнав надані докази переконливими та засудив Макаренка до 160 годин громадських робіт (через те, що злочини були скоєні давно, він уникнув 6 місяців тюремного ув’язнення, які йому загрожували).
Православну парафію у Вестеросі заснували рівно 20 років тому, 2004 року, і до недавніх пір її парафіяни збиралися у приміщенні, орендованому в Шведської євангелічно-лютеранської церкви, в якому вони перебувають . Зведення власного храму розпочалося у 2019 році.
За допомогою ФСБ
Будівництво церкви з дерев’яного зрубу в традиціях російської церковної архітектури обходилося в 3,5 млн євро. Журналісти шведського інформаційного порталу VTL встановили причетність до будівництва храму компанії Nordic Control. Ця компанія, генеральним директором якої протягом кількох років був Павло Макаренко, незважаючи на зазначені як основний вид діяльності послуги з експорту та імпорту різних товарів, необхідних для цього складських приміщень у Швеції не має.
Шведському журналістові-розслідувачеві Патріку Оксанену вдалося встановити, що девелопер, який відповідав за зведення дерев’яної церкви, був пов’язаний з організованою злочинністю та ФСБ. Більшу частину необхідних дерев’яних матеріалів було привезено з Росії.
При цьому на сайті Відділу зовнішніх церковних зв’язків Московського патріархату написано, що проєкт будівництва здійснили за фінансової допомоги Фонду підтримки християнської культури та спадщини (ФПХКіН), а також на пожертви приватних добродійників і парафіян.
ФПХКіН фінансується російською державною корпорацією "Росатом". В опублікованому в грудні 2021 року, напередодні російського вторгнення в Україну, розслідуванні InformNapalm зазначено, що фонд має "розгалужену структуру та може використовуватися Кремлем для гібридного впливу, лобіювання та прикриття російських фінансових операцій за кордоном", а його керівництво пов’язане з російськими спецслужбами.
Своєю чергою, шведські спецслужби вважають, що парафії РПЦ МП на території країни можуть співпрацювати з російською розвідкою. У березні 2024 року рішення про скорочення фінансування цієї релігійної організації ухвалило Шведське агентство з грантів.
Своє рішення відомство обґрунтувало отриманою від спецслужб інформацією про те, що Росія використовує храми РПЦ МП як "платформи для збору розвідувальної інформації". Служба безпеки Швеції повідомила також про контакти членів православних громад з російськими спецслужбами.
У храмі Парафії в ім’я Казанської ікони Божої Матері у Вестеросі. Фото: sestroretsk.com
На сайті православної парафії у Вестеросі можна знайти докази її співпраці зі Свято-Єлисаветинським монастирем, який знаходиться в Мінську. У жовтні 2024 року журналісти виявили вичерпні докази того, що ця релігійна організація, яка активно - духовно та фінансово - підтримує російську армію, створила міжнародну бізнес-імперію, яка заробляє щорічно сотні тисяч доларів..
У лютому 2023 року парафія у Вестеросі організувала виставку-ярмарок, у якій узяли участь і мінські черниці. На рекламному постері було зазначено, що "всі зібрані кошти підуть на допомогу дітям-сиротам, бездомним, самотнім і хворим людям".
Журналісти видання спробували зв’язатися з Павлом Макаренком і зазначеною на сайті парафії в якості голови парафіяльної ради Раїсою Мартін, щоб попросити їх прокоментувати ситуацію навколо церкви у Вестеросі, проте на момент публікації відповідей від них не отримав.
Спостережний пункт
Журналісти шведського інформаційного порталу VLT, які розслідували обставини будівництва храму парафії в ім’я Казанської ікони Божої Матері у Вестеросі, були здивовані, з якою легкістю було отримано дозвіл на будівництво церкви висотою 22 метри лише за 200 метрів від стратегічно важливого об’єкта.
Аеропорт Стокгольм-Вестерос від самого початку був побудований як база шведських військово-повітряних сил. До сих пір його злітно-посадкові смуги залишаються найдовшими у Швеції. Це дає змогу їм приймати і відправляти навіть найважчі військово-транспортні літаки. У разі початку війни з Росією аеропорт у Вестеросі можна швидко переобладнати на військовий аеродром, а саме місто може стати одним з ключових логістичних центрів у регіоні Балтійського моря.
Розташування храму РПЦ МП у Вестеросі робить його ідеальним спостережним майданчиком в районі аеропорту, де до сих пір періодично проходять військові навчання. За словами шведського військового аналітика Маркуса Горанссона, з яким поговорив Politico, неподалік від церкви також розташовані важливі для Швеції підприємства енергетичного сектору, що можуть становити неабиякий інтерес для російської розвідки.
Іван Лисюк, опубліковано у виданні "Вот так"