Член «молодої команди» Черновецького Марина Погибко, яку розшукувала СБУ за крадіжку грошей із бюджету, вирішила повернутися до Києва?
Той факт, що в Україні останніми роками виникають діячі давно забутих епох, ні для кого не є секретом. Столиця нашої країни теж не представляє у цьому процесі виключення.
Але серед знакових постатей часів Януковича, які виникли на політичному Олімпі в останні чотири роки, дуже дивно виглядає постать такої собі Марини Володимирівни Погибко, яка канула в невідомість ще 2014 року, коли Великобританія надала їй політичний притулок.
Декілька тижнів тому виявилося, що український сегмент Інтернету активно чиститься від матеріалів із згадкою її імені. Що викликало інтерес – минуло вже майже десять років з того моменту, коли Марина Погибко змінила паспорт із тризубом на паспорт із левом, короною та єдинорогом. І тринадцять із того моменту, коли вона «встала на лижі», тобто втекла від СБУ.
Що ж сталося? Навіщо ворушити історію, яка загубилася в часі і нікому не цікава – подумаєш, чергова аферистка, яку не посадили українські правоохоронці. Кому вона потрібна?
Виявилося – потрібна. Навіщо і кому – невідомо, але якась причина в тому, що Марина Володимирівна так ретельно вичищає свою біографію з мережі, говорить про те, що причина є.
Може, збирається повернутися до КМДА, де під час незабутнього Леоніда Михайловича Черновецького обіймала посаду голова управління економіки. Тим більше, що там уже є кілька кадрів «Лені-Космосу», які тепер вірою та правдою служать новому мерові. Може, виникла якась інша ідея, може, її зібралися призначити послом у Великій Британії – хто знає. Але факт залишається фактом.
Чому ця зачистка викликає інтерес? Бо за цим процесом щось криється. І криється явно незаконне, тому що Марина Погибко, яка перейшла на роботу в КМДА слідом за Леонідом Черновецьким з посади віце-президента «Правекс-банку», має у своїй біографії досить неприємні моменти, за що її, власне, і оголошували в розшук.
Як із погляду закону ця мила дівчинка з ляльковим личком проявила себе в банку, невідомо. Але на роботі як начальниця управління економіки Київської міської державної адміністрації із законом у неї проблеми виникли майже відразу.
У червні 2010 року СБУ розпочала розслідування за звинуваченням екс-начальниці Головного управління економіки та інвестицій КМДА Марини Погибко у розтраті коштів комунального підприємства «Київреклама». 19 квітня 2011 року екс-чиновник було оголошено у міжнародний розшук. Досудове слідство встановило, що у квітні 2010 року директор комунального підприємства за попередньою змовою з начальником ГУ економіки та інвестицій КМДА, зловживаючи службовим становищем, здійснили розтрату коштів підприємства на суму 2 мільйони 464 тисячі гривень. За тодішнім курсом долара це було трохи більше ніж 300 000 доларів.
За цим звинуваченням стояв ставленик Януковича у КМДА Олександр Попов, який активно видавлював команду Черновецького зі столичної влади, але не слід думати, що звинувачення було сфабриковано. Якщо Марину хтось і підставив, то це її власний бос Леонід Черновецький. За його правління в Києві Черновецький намагався не підписувати жодних документів, змушуючи це робити замість себе підлеглих. Марина Погибко підписувала всі документи щодо інвестицій та конкурсів. На чому й погоріла.
Історія з «Київрекламою» була не єдиною. Була вона причетна і до переділу ринку МАФів у Києві, які під себе підминав ще один представник «молодої команди» Черновецького – Денис Басс. Його фірмам, зареєстрованим на різних людей, на момент приходу Попова до КМДА, належало понад тисячу МАФів, розміщених у найсолодших місцях Києва.
В одній із фірм – ТОВ «Хай-тек-буд» – серед засновників вважалася Марина Погибко. Ще одним засновником була юридична особа – ТОВ «КОНТОРА.КОМ.ЮЕЙ». На яке Денис Басс виводив украдені шляхом підробленої приватизації земельні ділянки столиці. Схему зламав Олександр Попов, але наскільки в ній брала участь Марина Погибко – невідомо. На даний момент у ТОВ «Хай-тек-буд» вже інші учасники, і воно демонструє суцільні збитки.
Ще одна схема, за допомогою якої заробляли гроші представники «молодої команди», та з якої їх посунула команда Попова – паркування. 90% отриманих з водіїв грошей були абсолютно «чорним готівкою», який розподілявся ланцюжком від паркувальника, який отримував копійки, до організаторів схеми та мера, які знімали вершки.
Схема, до речі, пережила і Черновецького, і Попова, і успішно діяла і за Кличка, незважаючи на встановлені на практично всіх парковках паркомати. Які банально не працювали, а гроші за стоянку збирали молоді люди.
Наразі ця схема модернізувалася – «незаконно» запарковані автомобілі оперативно збирають евакуатори. Кількість фірм, які займаються евакуацією, не перевищує п’яти, а місту майже з трьох тисяч гривень, які платить власник вивезеної з вулиць столиці машини, потрапляє не більше 400 гривень. Решта осідає у кишенях паркувальної мафії.
Можливо, таланти Марини Погибко знадобилися саме нинішній паркувальній мафії, адже вже в момент, коли вона благополучно жила в Британії, насолоджуючись перевагами підданства Її Величності, прізвище Марини Володимирівни виринало у скандалі навколо незаконного збирання грошей за паркування у Києві.
Виявилося, що паркомати, які були встановлені ТОВ «Київ сіті девелопмент» у 2008 році, не працюють, бо застаріла ліцензія на програмне забезпечення. Коли почали розкопувати історію, з’ясувалося, що ТОВ «Київ сіті девелопмент» у 2008 році закупило 57 паркоматів за ціною 106 тисяч гривень кожен. Загальна сума лише покупки становила понад 6 мільйонів гривень. У доларовому еквіваленті це становило 1 200 000 вічнозелених.
Але найцікавіше, що директором ТОВ «Київ сіті девелопмент» у момент купівлі паркоматів із заздалегідь проблемним програмним забезпеченням була Погибко Марина Володимирівна:
Водночас вона керувала у КМДА Департаментом економіки, що було явним порушенням закону. Але на такі дрібниці ні тоді, ні зараз ніхто не звертав уваги.
Найцікавіше в цій ситуації було те, що програмне забезпечення паркоматів було налаштоване так, що вони через короткий час переставали працювати. І на парковках з’являлися люди, які представлялися паркувальниками та збирали з водіїв готівку. Куди йшла ця готівка – зрозуміло. З урахуванням того, що таким чином щодня «обилечивались» десятки тисяч машин, гадані суми, що осідали в кишенях організаторів схеми, вражають.
Мабуть, дещиця цих грошей осідала і в сумочці Марини Володимирівни. Тому що їх вистачило на оплату послуг недешевого імміграційного адвоката, який допоміг отримати статус політичного захисту у Великій Британії.
Також можна припустити, що з приводу непрацюючих паркоматів їй не висунули претензій «на подяку» за налагоджену схему, яка перейшла у спадок наступній владі Києва. Бо інакше довелося б цю схему ламати, а хто ж ріже курку, що несе золоті яйця?
Що цікаво – ТОВ «Київ сіті девелопмент» дожило до сьогодні, хоча вже перебуває на стадії банкрутства і потопає в судах. Власником фірми вважається явний «фунт», така собі Світлана Пилипюк, на яку записані ще понад п’ятдесят різноманітних юридичних осіб.
Повертаючись до особи Марини Погибко – повторимося: причина, через яку відбувається судомна зачистка всіх цих історій, невідома. Напевно, у пошуках «нових осіб» нинішня влада вже дісталася і «молодої команди» Черновецького. Тим більше, що в талантах, хай і вельми специфічних, цій команді не відмовиш.
Читайте по темі:
