Найгучніші справи ВАКС: апдейт судових процесів щодо кейсів Насірова, Труханова, «Роттердам+», ОАСК
Поки увага прикута до свіжих корупційних скандалів — від яєць по 17 гривень до маєтків у заповідних зонах Києва у власності народних депутатів, не менш гучні кейси залишаються в суді роками, пише ZN .
Тривалість судових процесів у окремих справах вражає. Насіров, Онищенко, Чаус, Микитась, суддя Вовк, Мартиненко, Труханов досі чекають на вироки у Вищому антикорупційному суді (ВАКС).
Центр протидії корупції (ЦПК) зібрав найцікавішу інформацію про актуальний стан розгляду понад два десятки справ ВАКС.
Справа «Роттердам+»
На початку 2016 року Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКУ), запровадила так звану формулу «Роттердам+» для розрахунків тарифу на електроенергію. За даними звинувачення, у тариф штучно заклали витрати на доставку вугілля в Україну, хоч цих витрат фактично не було. Основним вигодонабувачем від дії формули були підприємства групи ДТЕК олігарха Ріната Ахметова .
Під час досудового розслідування прокурори чотири рази закривали провадження, і щоразу ці закриття визнавали незаконними.
Зараз у справі є два епізоди: на 19,3 млрд грн щодо дії формули у 2016–2017 роках та на 20 млрд грн за 2018–2019 роки. Перший із них уже направлений до ВАКС, у справі двічі змінювався склад колегії через відведення та самовідведення суддів. Другий епізод теж незабаром надійде до суду, зараз захист знайомиться із матеріалами слідства.
Протягом найближчого року очікувати на фінальне рішення у справах не варто. Хіба що справу щодо першого епізоду захист спробує закрити вп’яте вже в суді, використовуючи рішення Верховного суду, який нещодавно підіграв олігарху Ахметову .
Справи «плівок ОАСК»
Одна з найгучніших справ щодо представників судової гілки влади в історії України. Йдеться про ймовірне створення злочинної організації та спробу захоплення влади головою Окружного адміністративного суду міста Києва (ОАСК) Павлом Вовком та іншими суддями цього суду. Загалом серед обвинувачених десять осіб: сам Павло Вовк, два його заступники, ще чотири судді ОАСК, колишній голова Державної судової адміністрації, два екс-члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС) та один адвокат.
У червні 2023 року виповниться рік, як справа перебуває у суді. Перші три місяці судді та учасники заявляли відводи (самовідведення), які не давали можливості сформувати склад колегії. Завершився цей процес лише у вересні минулого року. Але на сьогодні через постійні неявки обвинувачених суд не може провести навіть підготовче засідання.
Отже, у цьому кейсі є очевидне затягування окремих представників захисту. Без змін процесуального законодавства ця історія може тривати роками. Але нещодавно запрацювала оновлена Вища рада правосуддя (ВСП), і якщо затягування з боку обвинувачених-суддів триватимуть, прокуратура може клопотати про дозвіл обрання ним запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Водночас позитивом є те, що Вовк та компанія не здійснюють правосуддя через ліквідацію ОАСК.
Справи брата глави ОАСК та його співучасника
Екс-глава ОАСК Вовк не єдиний у сім’ї, хто має відкриті кримінальні провадження. На початку 2021 року Національне антикорупційне бюро (НАБУ) викрило його брата Юрія Зонтова та співучасника-адвоката Юрія Донця на ймовірному отриманні 100 тис. дол. Під час обшуків на конспіративній квартирі брата Вовка детективи знайшли понад 3,7 млн дол., майже 846 тис. дол. євро, 20 тис. фунтів стерлінгів, 242 тис. грн та 100 шекелів. Звинувачення вважає, що фактичним власником приміщення є парасолька. Хоча вказати квартиру та цінності у декларації він «забув».
Справу направили до ВАКСу у березні 2022 року. Засідання призначають приблизно один раз на місяць. Підготовче завершили у серпні і перейшли до розгляду по суті. Але через заміну однієї із суддів колегії розгляд по суті у квітні розпочали із самого початку. За два засідання вдалося все наздогнати та перейти до дослідження доказів. У цій справі ми не спостерігаємо затягувань з боку учасників, у ній немає сотень томів доказів чи складних схем, тому суд цілком може розглянути його вже протягом найближчого року.
Справа про «квартири для Нацгвардії»
Екс-депутата та бенефіціарного власника ТОВ «Укрбуд Девелопмент» Максима Микитася та ще сімох людей звинувачують у корупційній схемі з квартирами для Національної гвардії України на понад 81 млн грн.
Справа надійшла до суду наприкінці 2021-го. Підготовче виробництво тривало понад рік. У січні його нарешті призначили до розгляду насправді. Прокурор оголосив обвинувальний акт і виступив із вступною промовою. Сторона захисту теж розпочала свої виступи, але через велику кількість учасників ці промови триватимуть кілька засідань поспіль. Далі перейдуть до вивчення доказів. У суді є всі можливості розглянути цю справу протягом розумного терміну.
Справа Микитася про ймовірний хабар у 22 млн євро меру Дніпра
Рекордну суму хабара в історії української антикорупції запропонували за добудову метро у Дніпрі. За версією звинувачення, екс-нардеп Микитась у вересні 2022 року запропонував меру Дніпра Борису Філатову 22 млн євро за сприяння у тому, щоб Європейський банк реконструкції та розвитку уклав із підконтрольними екс-нардепу компаніями контракт на добудову метро.
Справа надійшла до суду у січні цього року. За три місяці завершили підготовче виробництво, і це досить швидко, порівняно з деякими іншими кейсами, де такий етап іноді триває роками. Наступне засідання призначене на початок травня – на ньому перейдуть до розгляду справи по суті.
Швидкість проходження підготовчого засідання вселяє оптимізм. Тому є всі шанси, що невиправданих затягувань вдасться уникнути і розглянуть справу досить швидко.
Справа заводу «Краян» щодо мера Одеси Труханова та його співучасників
Мера Одеси Геннадія Труханова та ще шість його співучасників звинувачують у незаконному заволодінні 92,6 млн грн місцевого бюджету. Це ціна, яку заплатили за будівлю збанкрутілого заводу «Краян», і вона свідомо завищена.
Вже понад два роки судді ніяк не можуть завершити підготовче провадження. Процес свідомо затягується захистом: неявки окремих учасників, постійні та безглузді клопотання та відведення суддям.
ДОСЬЄ: Геннадій Труханов: воєвода одеської мафії. Частина 2
Є обережний оптимізм, що розблокувати перебіг справи вдасться вже найближчим часом. Зокрема, нещодавно суд виділив в окреме провадження матеріали щодо ТОВ «Девелопмент еліт» та обвинуваченого Ігоря Кравченка, і це має прискорити розгляд. Також суд змінив запобіжні заходи обвинуваченим, зокрема Геннадію Труханову призначили заставу у понад 30 млн грн. Ризик втратити заставу у разі порушення зобов’язання з’явитися до суду може бути запобіжником від подальших затягувань.
Справи Мартиненка
Колишнього нардепа Миколу Мартиненка звинувачують в організації схеми із заволодіння коштами НАЕК «Енергоатом» на 6,4 млн євро та державного підприємства «СхідГЗК» на 17,2 млн дол. Крім нього, обвинуваченими проходять ще семеро людей.
У жовтні 2019-го справу з неймовірними баталіями передали до ВАКСу. За місяць судді провели підготовче засідання, а наступні п’ять витратили на заслуховування вступних промов.
Через поведінку окремих представників захисту з літа 2020 року розгляд справи було заблоковано. У червні 2022-го суд розділив провадження на дві окремі справи (епізоди щодо «СхідГЗК» та «Енергоатому»), а у вересні — зобов’язав сторони надати письмово докази щодо документів та речових доказів звинувачення.
За епізодом «СхідГЗК» розгляд триває. Щоправда, судді зупинили провадження щодо обвинуваченого — колишнього в.о. голови правління "Об’єднаної гірничо-хімічної компанії" Руслана Журило. Той перебуває на військовій службі. За епізодом «Енергоатому» судді перейшли до стадії допиту свідків.
Ще одна справа щодо Мартиненка стосується ймовірного отримання ним понад 311 тис. євро за сприяння чеської компанії з російським слідом та просування її інтересів в Україні. Справа перебуває у суді з лютого 2023 року. На відміну від двох інших справ, у цьому провадженні є лише обвинувачений Мартиненко, тому все відбувається набагато швидше. Судді вже пройшли підготовче провадження та розпочали дослідження доказів. Невиправданих зволікань з боку учасників чи суду ми не спостерігаємо.
«Газова справа» екс-нардепа Онищенка
Схема заниженої ціни та різниці «в кишеню» є поширеною практикою. Так, колишнього депутата Олександра Онищенка також звинувачують у тому, що він разом із співучасниками організував продаж газу держпідприємства «Укргазвидобування» своїм компаніям на фіктивних біржах за заниженою в кілька разів ціною. Ці фірми перепродували паливо кінцевим споживачам вже за ринковими цінами. Втрачений дохід «Укргазвидобування» становить понад 740 млн грн, а загальний розмір збитків від дії схеми оцінюють у 3 млрд грн. Відносно 17 осіб обвинувальні акти направлені до суду і справи слухаються у ВАКС, щодо 11 — набрали чинності обвинувальні вироки.
Обвинувальний акт щодо екс-нардепа та його фінансового директора Олени Павленко прокурори направили до суду ще у лютому 2019 року. Після поневірянь по судах Києва справа потрапила до ВАКСу. З того часу судді змогли дослідити кілька сотень томів матеріалів, допитати свідків звинувачення та перейти до дослідження доказів захисту. Нещодавно задовольнили клопотання у допиті експерта та відмовили у призначенні додаткової комісійної судово-економічної експертизи. Онищенко поки що успішно уникає неприємностей судових засідань, адже розгляд відбувається без його участі. Наразі нардеп перебуває за кордоном і катається на лижах у Куршавелі. Але заочний процес триває і є всі шанси отримати фінальний вирок першої інстанції вже цього року.
Справи Насірова
Корупційні традиції працюють завдяки поруці. Тому поки Онищенко успішно уникає судової зали, екс-глава Державної фіскальної служби (ДФС) Роман Насіров розуміється на власних звинуваченнях.
За даними слідства, його підозрюють у зловживанні службовим становищем та службовому підробленні через незаконні розстрочки щодо сплати податкових зобов’язань фірмам, пов’язаним з екс-нардепом Онищенком. Прокуратура стверджує, що збитки від цих дій становили понад 2 млрд. грн.
До Шевченківського райсуду Києва справу направили ще у листопаді 2017-го. За два роки там навіть не змогли зачитати обвинувальний акт. У вересні 2019 року його передали до ВАКС та одночасно змінили законодавство, яке дозволило не читати всі сторінки обвинувального акту, а озвучити лише короткий виклад. За три з половиною роки суд дослідив усі докази сторони звинувачення та перейшов до доказів захисту. Насіров перебуває у СІЗО у іншій справі про ймовірне отримання 722 млн грн хабарів, у якому йому призначили перебування під вартою із заставою у 523 млн грн. Справа на фінальному етапі, за позитивного сценарію очікувати вироку можна вже до кінця цього року.
«Янтарна» справа нардепів Розенблата та Полякова
Колишніх нардепів Бориса Розенблата та Максима Полякова звинувачують у тому, що протягом 2016–2017 років отримали близько 300 тис. дол. за лобіювання законопроектів з видобутку бурштину іноземною компанією, а також за вплив на чиновників з метою сприяння отриманню низки дозволів.
Треба констатувати, що у цій справі забезпечити швидкий розгляд у розумні терміни не виходить. Воно не рухається вже майже три роки. Минулого літа троє обвинувачених уникли покарання через закінчення термінів давності за статтею «зловживання впливом». Через повітряні тривоги, хвороби, неявки адвокатів у 2023 році майже всі засідання були безрезультатними. До речі, колегія суддів досить лояльно реагує на неявки учасників та практично не вживає заходів для прискорення чи хоча б початку розгляду справи. Також у грудні суд зменшив Розенблату альтернативну заставу з 7 до 3,5 млн. грн.
Шкода, якщо одна з найрезонансніших справ НАБУ того періоду закінчиться нічим. Часу до завершення термінів за ключовими фігурантами у ВАКС ще достатньо, але, зважаючи на попередні темпи розгляду, ймовірно, що «бурштинова справа» стане одним із найгучніших провалів Антикорсуду.
Справи про «рекордний» хабар у шість мільйонів доларів
За версією звинувачення, колишній перший заступник начальника податкової Києва Микола Ілляшенко, директор з правових питань компанії Burisma Group Андрій Кіча та колишній керівник одного з департаментів ДФС Олена Мазурова намагалися підкупити керівництво антикорупційних органів на користь міністра часів Януковича Миколи Злочевського . За винесення постанови прокурора про закриття провадження пропонували 6 млн дол., з яких 5 млн на закриття справи стосовно Злочевського та ще 1 млн дол. нібито мало піти посереднику Ілляшенко.
У провадженні щодо податківця Ілляшенко вже завершили допит заявника Шевченка та перейшли до допиту ще двох обвинувачених, Кіча та Мазурової. Останні двоє пішли на угоду з прокурором, визнали свою провину, погодилися надати свідчення та отримали умовні вироки.
Виробництво щодо організатора Миколи Злочевського слухають окремо у заочному режимі. На одному з останніх засідань прокурор змінив звинувачення, оскільки Злочевський нібито не знав, кому конкретно має бути передано хабар. За новою версією звинувачення, спільники вийшли за межі спільного наміру зі Злочевським, який знав лише, що кошти будуть передані третім особам, які вплинуть на службових осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та/або НАБУ із закриття справи.
У цій справі двом із чотирьох обвинувачених призначили умовні терміни за договором про визнання винності. Зокрема, Кіча отримав п’ять років ув’язнення з випробувальним терміном в один рік, сплатив 100 млн грн на «Армію дронів» та погодився співпрацювати зі звинуваченням.
Такі договори — результат, який не всім у суспільстві подобається, багато хто потребує реальних посадок. Втім, з урахуванням умов договору, судимості, сплати коштів на армію та можливої появи нових справ на підставі співробітництва зі звинуваченням укладання договорів можна вважати, скоріше, умовною перемогою, ніж «зрадою». Ну і не забуваємо про ще двох фігурантів — податківця Ілляшенка та топ-чиновника часів Януковича та організатора Злочевського. Хочеться сподіватися, що викривальні свідчення Кічі та Мазурової наблизять нас до справедливих вироків щодо них.
Справи нардепів
«Слугу народу» Олександра Юрченка та його неофіційного помічника Івана Фещенка звинувачують у тому, що вони за хабар «вирішували питання» щодо зміни законодавства. Більше про особливості законотворчого процесу, «плюшки» та «допомогу екології» ми писали тут і тут . Восени 2021 року прокурор зачитав обвинувальний акт. Наразі суд продовжує досліджувати матеріали справи, пройшовши вже понад десять томів. Наступне засідання призначене на середину травня, і якщо справа й надалі просуватиметься такими темпами, то його розгляд навряд чи вдасться завершити цього року.
Те саме, схоже, очікує й справа нардепа від «Слуги народу» Сергія Кузьміних, якого викрили на ймовірному отриманні 558 тис. грн, за які він нібито обіцяв посприяти укладенню контрактів із лікарнею в Житомирській області. У вересні 2022-го справу направили до ВАКСу. Цього року у нардепа з’явився новий адвокат, якому суд надав додатковий час на ознайомлення з матеріалами справи. Нещодавно справу призначили до розгляду насправді. Наступне судове засідання відбудеться на початку травня.
Нардепа Сергія Шахова з депутатської групи «Довіра» звинувачують у приховуванні майна на 88 млн. грн. З серпня 2022 року було призначено понад 20 судових засідань, більшість із яких не відбулися. Нардеп вже понад півроку затягує розгляд справи через постійні «лікування» та відрядження. Суд двічі його штрафував, застосовував примусову нагоду, а наприкінці березня взагалі оголосив у розшук. Завдяки цьому рішенню було зупинено закінчення термінів давності у виробництві. У будь-якому разі вироку у цій справі чекатиме ще довго.
Здебільшого стосовно нардепів постійно спостерігаються спроби затягувань, а також прагнення приправити їх «соусом» політичного переслідування. Сподіваємося, що захист надалі обиратиме стратегію відстоювання своєї позиції в суді у процесі змагання, а не затягування розгляду шляхом зловживань.
Справа екс-судді Чауса
Колишній суддя Дніпровського районного суду міста Києва Микола Чаус, ймовірно, отримав 150 тис. дол. хабара за ухвалення вироку, не пов’язаного з тюремним покаранням. Замість можливих семи років позбавлення волі суддя призначив лише п’ять років умовно з випробувальним терміном 1,5 року.
Справа Чауса знаходиться у ВАКС із листопада 2021 року. Нещодавно в ньому сталося диво і захист нарешті завершив допит обвинуваченого, який тривав майже чотири місяці. Загалом адвокати порушили 711 питань, більшість із яких суду довелося знімати, адже вони не стосувалися справи. Суддям залишилося розглянути кілька клопотань захисту та перейти до судових дебатів, тож є всі шанси почути вирок уже цього року.
Справа «короля контрабанди» Альперіна
Вадима Альперіна та його співучасників звинувачують в організації схеми щодо зменшення мита на імпорт товарів, що завдала державі збитків на 63,8 млн грн. За версією прокуратури, до цього було також залучено керівників київської митниці. Розслідування завершили ще у листопаді 2020-го, і захист півтора року знайомився із матеріалами.
Справа надійшла до ВАКС у серпні 2022 року, і через п’ять місяців судді раптом вирішили, що вона не підсудна Антикорсуду. Але апеляція повернула його до першої інстанції, де зараз триває підготовче провадження. Щоправда, розгляд справи постійно блокується. Один із обвинувачених постійно хворіє, а в Альперіна нещодавно з’явився новий адвокат, який поки що ніяк не може ознайомитися з матеріалами. Схоже, що постійні відкладення судових засідань через неявку когось із учасників можуть тривати роками.
До речі, головуючий у справі суддя у лютому заявляв, що колегії надходили погрози, і за цим фактом відкрили кримінальне провадження. Під час розслідування також мали місце випадки загроз правоохоронцям та невдалі спроби підкупити детективів. Подібні прецеденти вимагають максимально пильної уваги до цього кейсу.
Справа директора ЗТМК Сівака
Колишнього директора підконтрольного олігарху Дмитра Фірташа ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» Володимира Сивака звинувачують у розтраті мільйонів гривень, отриманих на модернізацію комбінату від офшорної компанії Tolexis Trading Ltd. Замість модернізації підприємства Сівак нібито спрямував кошти на інші цілі, зокрема, на виплату боргів компанії Фірташа. У травні 2022 року Tolexis остаточно програла господарську суперечку і комбінат повернули у власність держави.
А ось фірташівський директор Сівак у травні 2019-го отримав виправдувальний вирок у Заводському райсуді Запоріжжя. Юристи Центру протидії корупції вже тоді писали про кричущі порушення у рішенні. Пізніше справа потрапила до апеляції Антикорсуду, але двоє із трьох суддів колегії підтримали вирок. Далі був Верховний суд, який встановив суттєві порушення апеляційною інстанцією вимог Кримінального процесуального кодексу та повернув справу на новий розгляд.
Вдруге Сіваку вже не вдалося уникнути відповідальності. І апеляційна палата ВАКС посадила його на 3,5 роки. Наразі триває оскарження цього рішення у Верховному суді, який дуже сумнівно зупинив виконання вироку на час касаційного розгляду. Верховний суд може або поставити остаточну точку у справі, або знову повернути його на повторний розгляд.
Справа нардепа Дубневича
Нардепа Ярослава Дубневича вважають за можливий організатор схеми присвоєння 93,2 млн грн філії «Укрзалізниці». Крім нього, обвинуваченими у справі проходять ще п’ятеро людей. Прокуратура стверджує, що Дубневич як голова профільного комітету Верховної Ради створив умови для закупівлі елементів колії за завищеними цінами та порушенням процедури.
Справа надійшла на розгляд першої інстанції ВАКС у лютому 2022-го. Півроку судді призначали засідання та раптом вирішили закрити провадження. Підстава — нібито закінчення термінів розслідування та своєрідне тлумачення "правок Лозового". Наразі це рішення переглядається апеляційною палатою ВАКС.
Справи Приватбанку
У лютому 2021 року НАБУ та САП повідомили топ-менеджерам Приватбанку про підозру у розтраті понад 136 млн грн через схему страхових виплат. Деталі цієї справи та листування фігурантів ви можете прочитати на сайті Центру протидії корупції. Через місяць детективи оголосили про підозри щодо нового епізоду, додавши розтрату близько 8,2 млрд грн через акредитивну схему. Ми також писали про те, як колишні топ-менеджери «Привату» намагалися замість слідів виведення грошей. А у вересні 2022 року колишнім менеджерам Приватбанку додали ще один епізод із розтратою 85,2 млн грн.
Розслідування за всіма трьома епізодами завершили в жовтні 2022 року, зараз захист знайомиться з матеріалами справи. Але ці епізоди не єдині, адже НАБУ та САП продовжують розслідувати інші схеми виведення коштів, зокрема епізод понад 130 млрд грн.
Справа депутата Трубіцина та його співучасників
Депутата Київради Владислава Трубіцина та ще п’ятьох його співучасників звинувачують в організації корупційної схеми. За «щедрі пожертвування» учасники кримінального провадження давали дозволи на розміщення мобільних точок торгівлі у семи районах Києва. Загальний розмір хабарів у цій схемі становив понад 1,2 млн. грн.
Справу направили до суду у жовтні 2022-го. Підготовче виробництво тривало майже півроку. Загалом це середній темп, якщо взяти до уваги значну кількість учасників у справі. На початку квітня суд перейшов до розгляду, по суті. Наступне засідання призначено на травень. За розглядом цієї справи та діями суддів треба стежити дуже уважно, враховуючи слова одного з фігурантів про ймовірне підпорядкування Трубіцина заступнику глави офісу президента Олегу Татарову: «Я так розумію, що займається всіма питаннями Татарів, бо він раз на тиждень до нього типу їздить на повний звіт".
Справа Татарова
Сам Татаров також був підозрюваним у корупційній справі про фальсифікацію експертизи у схемі розкрадання коштів під час будівництва квартир для Нацгвардії. Ця справа стала чи не найгучнішим корупційним скандалом за президентства Володимира Зеленського.
Завдяки тодішньому генпрокурору Ірині Венедиктовій, її заступнику Олексію Симоненко, прокурорам Офісу генпрокурора, слідчим Служби безпеки України та суддям Печерського суду справу незаконно забрали у НАБУ, САП та ВАКС. Нещодавно журналісти Bihus.Info отримали відповідь з офісу президента про те, що справу Татарова закрили ще 21 квітня 2022 року, просто у розпал повномасштабного вторгнення РФ.
Короткі висновки
На розгляді у ВАКС станом на 24 квітня перебувало 240 проваджень, тому описані кейси становлять менше ніж 10% від усіх справ.
За три з половиною роки суд ухвалив 124 вироки, хоча більшість із них навряд чи можна назвати топ-справами, а саме для розгляду таких справ створювався суд. Крім того, ВАКС розглядає справи про громадянську конфіскацію, а з минулого року також санкційні справи щодо конфіскації майна у росіян та їхніх посібників.
Відсутність рішень у топ-справах – ключова проблема Антикорсуду. Списувати все на завантаженість, затягування, зловживання та проблеми КПК довго не вдасться. Адже саме судді керують процесом і на них покладено завдання щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого розгляду справи. Коли провадження перебувають на підготовчій стадії в суді по кілька років, а потім закриваються за строками давності, це насамперед проблема суду.
У 2019–2022 роках на діяльність ВАКС витратили трохи більше ніж 1,1 млрд грн. Цього року бюджет затвердили на рівні 293,5 млн. грн.
На противагу цьому за рік до початку повномасштабної війни на підставі рішень ВАКС на підтримку Сил оборони України перерахували понад 1,35 млрд грн. Щоправда, це результат роботи не лише суду, а й НАБУ та САП. Також частину цих коштів складають перелічені на потреби Збройних сил України застави з ініціативи підозрюваних чи звинувачених.
Також за 3,5 роки роботи суду на підставі спеціальної конфіскації бюджет поповнився на 37 млн грн, ще понад 70 млн грн надійшло від стягнення застав із підозрюваних чи звинувачених.
Окремо слід зупинитися на конфіскованих активах у так званих санкційних справах. Ця сума в рази перевищує витрати на утримання Антикорсуду. Наприклад, Межигір’я Януковича в 2017 році оцінювали приблизно в 10 млрд грн, вартість конфіскованих активів російського олігарха Михайла Шелкова становить близько 2 млрд грн, а конфіскована частка росіянина Ротенберга в столичному ТРЦ Ocean Plaza може коштувати приблизно 100 млн дол. який збирає докази та готує позов про вилучення активів.
Отже, саме від темпів розгляду справ залежить питання ефективності роботи не лише суду, а й НАБУ та САП. Схоже, далеко не всі судді усвідомлюють цю відповідальність.
Є багато причин відсутності вироків у топ-справах. Прогалини у законодавстві займають важливе місце у цьому переліку. Але на них ніяк не можна списати, наприклад, неспроможність суду за три роки завершити підготовче провадження. На четвертий рік роботи ВАКС стає очевиднішим, що суд не завжди здатний ефективно розглядати справи, де кількість учасників становить десятки осіб (а це саме ті справи, які стосуються великих корупційних схем).
При цьому перспектива вирішити проблеми із затягуванням розгляду справ є законодавчо дуже туманною. Правоохоронний блок в офісі президента досі займається Олегом Татаровим. Він, у тому числі, відповідальний за співпрацю з парламентом та формування законодавчої рамки та змін до Кримінального процесуального кодексу. Хоча Татаров добре розуміє, які зміни у процес потрібні для підвищення ефективності при розгляді справ, він у жодному разі не допустить посилення здатності НАБУ/САП/ВАКС переслідувати його та представників чинної влади. Це яскраво підтвердив останній випадок, коли правоохоронний комітет парламенту просто відхилив без обговорення проект змін щодо реформування САП, який містив, зокрема, низку важливих змін до КПК.
У цих умовах саме на суд лягає відповідальність за подолання процесуальних «мишоловок» без очікування дива у вигляді змін до законодавства. Адже без вироків саме у топ-справах доцільність існування суду дедалі частіше ставиться політиками під сумнів.
Вадим Валько
Юрист ГО «Центр протидії корупції», член «Автомайдану»
Роман Вербовський
Юрист ГО «Центр протидії корупції»
Роман Колюхов
Юрист ГО «Центр протидії корупції»
Читайте по темі:
