Гра у піддавки: як Фірташ відновлює контроль над титановими родовищами
Юристи Дмитра Фірташа через Дніпропетровський окружний адмінсуд домоглися відміни наказу Держгеонедр про зупинення спецдозволу на розробку Малишевського родовища Мотронівським ГЗК. І це лише перший акт спектаклю, ролі в якому розписані як для суддів, так і для державних чиновників, пише Телеграф.
Дмитро Фірташ планомірно реалізує сценарій відновлення контролю над Валки-Гацковським, Міжріченським та Малишевським титановими родовищами. Цей контроль він втратив через запровадження санкцій РНБО. Але 3-річний період дії персональних санкцій проти одіозного мільярдера спливає вже за рік. На той час Фірташ планує через суди блокувати будь-яку спробу держави передати конфісковані активи комусь іншому.
Фірташ відновлює контроль. Судовий екшн
Окружні суди, Держгеонедра та компанії Дмитра Фірташа влаштовують справжній перфоменс для глядачів із заздалегідь запрограмованим кінцем — перемогою олігарха у боротьбі відновлення контролю над титановими родовищами. Найяскравіша частина вистави проходить у судах — там із різною швидкістю, але з одним результатом юристи Фірташа знаходять суддів, які стають на бік позивачів.
Щоб виграти справу проти Держгеонедр, юристи Фірташа закидали Київський, Рівненський, Житомирський, Дніпропетровський окружні адміністративні суди позовами від підприємств, які розробляли родовища, допоки спецдозволення не зупинили Держгеонедра. Таку тактику юристи бізнесмена задіють і щодо інших підприємств. Цим обурена адвокатська спільнота, але на перебіг справ це ніяк не впливає.
Судяться ТОВ «Валки-Ільменіт», ТОВ «Міжріченський гірничо-збагачувальний комбінат», ТОВ «Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат» та ПрАТ «Рівнеазот», кінцевим бенефіціарним власником яких є Дмитро Фірташ.
Комбінат із виробництва ільменітового концентрату // Фірташ відновлює контроль над родовищами
Цікаво, що з усіх окружних адмінсудів, куди звернулися юристи бізнесмена ще на початку квітня, щоб відновити право на розробку родовищ, лише суддя Світлана Конєва з Дніпропетровського окружного адмінсуду задовольнила заяву про забезпечення позову Мотронівського ГЗК та зупинила дію наказу Держгеонедр «у частині зупинки ТОВ Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат“ спеціального дозволу на користування надрами № 3640 від 31.12.2004».
Житомирський окружний адмінсуд довго залишав без розгляду позови підприємств Фірташа, але у травні суддя Дмитро Гурін таки відкрив провадження у адміністративній справі за позовом ТОВ «Валки-Ільменіт» до Державної служби геології та надр України «про визнання протиправним та скасування аналогічного пункту наказу». Підприємство виборює право розробляти Валки-Гацьківське родовище.
За даними реєстру судових рішень, лише Київський окружний адміністративний суд, до якого звернулися з колективним позовом Фірташа, залишив його без розгляду.
Видобуток зупинили, виробництво працює
Держгеонедра зупинили дію спецдозволів комбінатам Дмитра Фірташа 28 березня 2023 через те, що сам він перебуває під персональними санкціями РНБО з червня 2021 року. Ці спецсанкції діятимуть три роки.
У компанії Group DF, яка контролює титанові активи бізнесмена, звертають увагу на те, що Дмитро Фірташ давно подав до суду позов про незаконність санкцій, введених проти нього президентом України та РНБО.
«Але суди постійно відкладаються та переносяться на прохання юристів СБУ, які представляють бік відповідача. Цілком імовірно, що судді просто бояться приймати рішення проти РНБО та верховного головнокомандувача під час війни», — припускають у компанії.
У Group DF називають рішення Держгеонедр шкідливим для економіки України, оскільки воно призведе до зупинки згаданих ГЗК . «Це закінчиться зупинкою підприємств, понад тисячу працівників в Іршанську Житомирської області та Вільногірську Дніпропетровської області залишаться без роботи, а міста без податків. Це ускладнить і так важку економічну ситуацію в країні» , — прогнозує керівник з корпоративних комунікацій Group DF Олег Арестархов.
Довгий час «Кримський титан» Дмитра Фірташа переробляв ільменіт виробництва «Валки-Ільменіт» та Міжріченського ГЗК. У грудні 2021 року Group DF змушена була продати це підприємство компанії «Російський титан». «Ільменітовий концентрат, який виробляли наші ГЗК, поставлявся до Євросоюзу і на внутрішній ринок — державного переробника „Сумихімпром“. Йдеться виключно про хімічний титан, який використовується для виготовлення двоокису титану, який є інгредієнтом для виготовлення білил та фарб» , — запевняє Арестархов.
«Валки-Ільменіт» та Міжріченський ГЗК припинили видобуток руди на заборонених родовищах наприкінці квітня, але запаси сировини на складах дозволяють підприємствам займатися його переробкою без зупинки, кажуть у компанії. Якщо суди стануть на бік компанії, це убезпечить колективи комбінатів від простою та вимушеного безробіття. «Якщо ні – підприємства буде зупинено. Держава від цього не виграє. Це маленький, але дуже яскравий приклад того, яка у нас не продумана економічна політика» , — зауважує Арестархов.
Розробка Валки-Гацківського та Міжріченського родовищ дозволяла комбінатам Фірташа за сприятливої цінової кон’юнктури щороку отримувати до 200 тис. тонн концентрату ільменітового хімічного призначення на рік.
Задля справедливості зазначимо, що металевий титан, який має, зокрема, й військове призначення, мав видобувати Мотронівський ГЗК Фірташа на Мотроно-Аннівській ділянці Малишевського родовища. Але з початку його розробки у 2015 році там так і не вдалося побудувати ГЗК та випустити хоча б тисячу тонн продукції. Втім, із Фірташа «завантажили» на цей проект близько $150 млн інвестицій під обіцянки, що ГЗК щорічно вироблятиме приблизно 120 тис. тонн ільменітового концентрату, 14 тис. тонн — цирконієвого та 20 тис. тонн рутилового. Ці продукти використовуються у виробництві кераміки, електродів, авіа-, судно- та ракетобудування і становлять високий інтерес для майбутніх інвесторів.
Чому ОГХК цікавлять родовища Фірташа
Ті ж самі концентрати виробляє і державна Об’єднана гірничо-хімічна компанія (ОГХК). Тому нещодавно призначений заступником голови правління компанії Димитрій Каландадзе накинув оком на родовища, які поки що не можуть розробляти компанії Фірташа. Він розповів «Телеграфу», що отримання спецдозволів, за які воює Фірташ судах, допомогло б компанії збільшити доходи, розрахуватися із боргами із зарплати та підвищити вартість компанії напередодні приватизації. «Ми як державна компанія, безумовно, зацікавлені в освоєнні нових титанових родовищ, а саме Валки-Гацківського, Малишевського, Міжріченського. Це збільшить нашу ресурсну базу, забезпечить нам інвестиційну привабливість, нові робочі місця та підтримуватиме економічну стабільність у компанії» , — каже Каландадзе. За його словами, у разі оголошення конкурсу Держгеонедр на ці родовища та після погодження цих намірів із Фондом держмайна України ОГХК претендуватиме на отримання зазначених дозволів.
Заступник голови правління ОГХК Димитрій Каландадзе // Фірташ відновлює контроль за родовищами
Новопризначений заступник голови правління ОГХК ексклюзивно додав, що у компанії працюють над укладанням нових контрактів для виходу на європейські та американські ринки. «2023 року ми плануємо реалізувати 170 тис. тонн продукції на експорт, за яку очікуємо отримати $50 млн прибутку. Ми також закрили всю заборгованість за 2022 рік із виплати заробітних плат працівникам» , — повідомив Каландадзе.
У Фонді держмайна України (ФДМУ), який керує ВДГК, «Телеграфу» розповіли, що запланували продаж компанії на відкритому аукціоні влітку цього року. «Очікуємо, що у травні парламент ухвалить законопроект, який дозволить відновити велику приватизацію. У разі її відновлення ФДМУ виставить ОГХК на приватизацію у третьому кварталі» , - повідомили у прес-службі Фонду. Там же нам прокоментували, що у разі, якщо Держгеонедра виставлять на аукціон відповідні спецдозволи, «компанії зі сфери управління ФДМУ візьмуть участь у таких конкурсах». Нам не уточнили, які саме, адже в управлінні ФДМУ, окрім ОГХК, знаходиться Демуринський ГЗК, конфіскований у російського бізнесмена Михайла Шелкова. Він може випускати рутил, ільменіт, цирконій, щоправда, менших обсягів, ніж ОГХК.
Окрім Фірташа, родовища нікому не дістануться?
Дехто звернув увагу на те, що Держгеонедра якраз призупинили, а не анулювали спецдозволи на розробку родовищ компаніям Фірташа. «Телеграф» поцікавився у відомства, чому саме таке рішення ухвалено.
Голова Державної служби геології та надр України Роман Опімах // Фірташ відновлює контроль за родовищами
Голова Держгеонедр Роман Опімах пояснив, що його служба у разі застосування термінових спецсанкцій проти персони має право запровадити лише зупинку спецдозвіл. Виходить, якби проти Дмитра Фірташа РНБО запровадила безстрокові санкції, тоді Держгеонедра могли б анулювати спецдозволи на розробку родовищ. І тут найцікавіше. «Слід зазначити, що відповідно до частини шостої статті 57 Кодексу України про надра зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами не є підставою для переривання терміну його дії. Отже, правові підстави для виставлення на конкурс чи аукціон ділянок надр, наданих у користування вказаним вище надрокористувачам, зараз відсутні» , — пояснив «Телеграфу» Роман Опімах.
Це означає, що жодні інші переробники титанових руд в Україні, а це ОГХК, Демуринський ГЗК та приватна ВКФ «Велта» не зможуть позмагатися за титанові родовища Фірташа на відкритому конкурсі. Такий сценарій заклав ще РНБО. Тому підприємствам бізнесмена залишилося дограти титановий екшн до 2024 року, коли санкції проти підприємця припинять свою дію.
Читайте по темі:
