Нокаут Кличка від Зеленського? Що Банкова вигадала для Києва
Якщо Віталій Кличко втратить посаду мера, то, звісно, про повернення його до крісла голови КМДА вже не буде мови. На Банковій знайдуть слухнянішого виконавця передвиборних завдань, пише ДС
Вже є перші результати розслідування подій у ніч проти 1 червня, коли під час російської ракетної атаки в Києві загинули троє людей, у тому числі дитина. Мешканці намагалися потрапити до укриття у поліклініці у Деснянському районі, але двері були зачинені. Столична прокуратура повідомила, що в рамках розслідування трагічних наслідків через недопущення громадян в укриття затримано чотирьох осіб: першого заступника голови Деснянської РДА, директора медустанови та його заступника, а також охоронця. Трьом затриманим посадовим особам готується повідомлення про підозру за ч. 2 ст. 367 КК (службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки), охоронцеві - за ч. 3 ст. 135 КК (залишення у небезпеці, що спричинило смерть).
Далі є два варіанти розвитку подій: спокійний та, скажімо так, турбулентний.
Сценарій тривалого розслідування
Перший із них уже озвучив начальник Київської міської військової адміністрації генерал-полковник Сергій Попко. «Трагедія із загиблими під час ракетного обстрілу – це відповідальність влади на всіх рівнях – від керівників міста до голів району. Тому ніхто — ні я, ні один інший керівник вищої чи нижчої ланки у цьому місті — не має права знімати з себе відповідальність до завершення слідчих дій. Завдання підготовки, облаштування та перевірки роботи укриттів ставилося неодноразово. Чому її не було виконано в даному випадку — розслідують СБУ, прокуратура та національна поліція» , — заявив Попко і наголосив, що за підсумками розслідування винні мають бути покарані.
Також він повідомив, що на його доручення главам районних держадміністрацій будуть зобов’язані забезпечити роботу укриттів цивільного захисту всіх типів у цілодобовому відкритому режимі та попередити балансоутримувачів про особисту відповідальність за випадки недопущення населення до укриття цивільного захисту.
Буквально за тиждень до цієї трагедії, 24 травня, перший заступник Попко на посаді начальника КДВА генерал-майор Володимир Кідонь оголосив у присутності медіа: «Закриті для киян укриття під час повітряної тривоги не буде! Усі проблемні об’єкти будуть своєчасно виявлятися, і до таких споруд цивільного захисту забезпечуватиметься безперешкодний доступ!» Він розповів, що «на засіданні Ради оборони Києва начальник КДВА генерал-полковник Сергій Попко визначив завдання структурним підрозділам щодо виявлення закритих укриттів та забезпечення до них безперешкодного доступу».
І ще він звернувся до киян : «Нагадую алгоритм — у разі, якщо під час тривоги укриття закрите, ви можете зателефонувати 101 або 1551, тоді рятувальники приїжджатимуть та відкриватимуть укриття власноруч. Немає більш головного завдання, ніж життя та безпека людей. І Київська міська військова адміністрація робить і робитиме все необхідне, щоб кожен киянин почував себе захищеним!»
Звісно, цей алгоритм виглядає, м’яко кажучи, несерйозним. Який сенс дзвонити кудись, якщо між оголошенням повітряної тривоги та падінням уламків найчастіше проходить лише кілька хвилин.
Киянам хотілося б, щоб діяв інший алгоритм, постійний: КГВА має забезпечити регулярну по кілька разів на добу — вранці, вдень, увечері та вночі — перевірку всіх укриттів. І якщо укриття закрите, віддавати всіх відповідальних під суд.
З іншого боку, тут є величезні питання до центральної влади. У Кодексі цивільного захисту записано, що в Україні діє єдина державна система цивільного захисту. Єдина державна, а не в кожному місті своя, якою її вигадає місцеве самоврядування. Однак за 15 місяців великої війни ми так і не побачили, що ця єдина державна система існує та діє. Зокрема, ми не побачили указу Володимира Зеленського про те, що військові адміністрації мають забезпечити безперешкодний цілодобовий допуск населення на всі укриття. І закону про адміністративну та кримінальну відповідальність за закриті укриття ми теж не побачили.
Виходить, що вина лежить на всій вертикалі, включаючи і охоронця, і керівництво поліклініки, і керівництво Деснянської РДА, і керівництво КГВА на чолі з Попком, і центральну владу на чолі із Зеленським. І якщо ми хочемо, щоб подібні історії більше не повторювалися, то потрібно виправляти системні помилки, а не лише шукати цапів-відбувайлів за один конкретний випадок.
Сценарій швидкої розправи
Про те, що готується інший сценарій, можна було здогадатися одразу ж, коли у соцмережах та медіа розгорнулася зрежисована кампанія з дискредитації мера Києва Віталія Кличка . Звичайно, спочатку не можна було довести, що вона зрежисована. Виглядало це просто як шквал обурення киян загибеллю людей через закрите укриття.
Факт режисури чітко виявився трохи пізніше, коли люди, які знають законодавство, почали звертатися до призвідників хейту проти Кличка зі здивованими питаннями. Перше питання стосувалося того факту, що Зеленський ще 1 березня минулого року звільнив Кличка з посади голови Київської міської військової адміністрації та призначив замість нього генерал-майора Миколу Жирнова, а 21 жовтня замінив Жирнова на генерал-полковника Сергія Попка. Відповідно до ст. 4 закону «Про правовий режим військового стану», військові адміністрації виконують низку завдань, включаючи забезпечення цивільного захисту. Тобто Кличко вже більше року не керує КДВА, але у трагедії через закрите укриття чомусь звинувачують саме його.
Друге питання стосувалося того факту, що поліклініка належить до сфери управління районної держадміністрації. Тому, перш ніж говорити про відповідальність міської влади, потрібно порушувати питання про відповідальність керівництва РДА. 11 травня 2021 р. Зеленський призначив головою Деснянської РДА Дмитра Ратнікова. Якби це був член команди Кличка, представник партії «УДАР» — тоді, безперечно, звинувачення слід було б адресувати і Кличку. Але в тому й річ, що Ратніков — представник партії «Слуга народу». На минулих місцевих виборах (2020 р.) він балотувався на посаду мера Броварів (зайняв третє місце, набравши менше 10%), причому позиціонував себе як «член команди Олександра Дубинського».
Дубинський тоді очолював Київську обласну організацію партії «Слуга народу». У січні 2021 р. США ввели санкції проти Дубинського, віднісши його до осіб, які «є частиною пов’язаної з Росією мережі іноземного впливу, що взаємодіє з Андрієм Деркачем». Після цього Дубинського зняли з посади голови обласної парторганізації та виключили із фракції «слуг народу» у Верховній Раді. Але у травні — напевно, з метою покращення відносин із Вашингтоном — Зеленський призначив члена команди Дубинського головою Деснянської РДА у Києві. І якщо Ратніков не забезпечив належної роботи укриття у підвідомчій йому поліклініці, то претензії потрібно висувати персонально Зеленському.
І ось, коли призвідники хейту проти Кличка були притиснуті до стінки цими аргументами, у них раптом миттєво висохли сльози по киянам, які загинули біля поліклініки. Вони відразу ж почали хейтувати Кличка за те, що він, бачите, не побудував потрібної кількості бомбосховищ і взагалі поганого мера.
Далі до цієї вистави підключився Зеленський. Він був у Молдові на форумі Європейської політичної спільноти і там анонсував подальший сценарій після трагедії у Деснянському районі Києва. «Відповідатимуть будуть усі, реакція буде тверда… Сказав би [хто відповідатиме], але не можу… Сказав би так: може бути нокаут », — заявив Зеленський , натякаючи на боксерське минуле Кличка.
Звичайно, анонс — це ще не ухвалене рішення. Тим не менш, ймовірність швидкої розправи немаленька. І тут постає питання про цілі, які може переслідувати такий сценарій.
Нокаут Кличка від Зеленського? Навіщо це Банковій
Неприязнь до Кличка та його команди з боку Зеленського та його команди відома давно. Медіа неодноразово повідомляли про плани Банкової поділити посади мера Києва та голови Київської міської держадміністрації, щоб призначити головою КМДА свою людину. Але на початок Великої війни ці ідеї були реалізовані. А потім з’явилася інша нагода — призначити свого начальника Київської міської військової адміністрації.
Тут слід коротко пояснити різницю між двома органами — КМДА та КДВА. За законом «Про правовий режим військового стану» голови обласних та районних держадміністрацій автоматично стають начальниками відповідних військових адміністрацій. І це логічно: це не виборні посади, на них чиновники призначаються указами президента, якщо президентові не подобається якийсь голова облдержадміністрації, він його просто замінює, а не запроваджує двовладдя. Інша ситуація — із мерами міст. Це виборні посади. І закон дає президенту право призначати начальником міської військової адміністрації не мера, а якусь іншу особу.
24.02.2022 Зеленський видав указ «Про створення військових адміністрацій», яким призначив усіх голів держадміністрацій (включно з Кличком) начальниками відповідних військових адміністрацій. А вже за п’ять днів, 1 березня, він зняв Кличка з посади начальника КДВА і замінив його на Жирнова. Це була явна ляпас меру та міськраді. У законі прямо записано, у якому разі у місті створюється військова адміністрація не на базі місцевого самоврядування, а над ним: якщо міська рада та/або її виконавчий орган та/або міський голова «не здійснюють покладені на них Конституцією та законами України повноваження». Тобто, простіше кажучи, якщо мер і депутати міськради втекли або виявилися зрадниками або ж місто окуповане і вони не можуть виконувати свої функції — лише тоді створюється військова адміністрація з начальником-офіцером.
Звісно, Київ тоді був у небезпечному становищі. Але те ж саме можна сказати і про Миколаєва, Запоріжжя, Дніпро, Харків, Суми, Чернігів. Однак там Зеленський не створив військових адміністрацій із начальниками-офіцерами. У Херсоні, ще коли він був під окупацією, Зеленський призначив начальником військової адміністрації абсолютно цивільну особу — секретаря міськради Галину Лугову (мера Ігоря Колихаєва було вкрадено окупантами, і його доля досі невідома). І лише нещодавно, 2 березня, він замінив Лугову на полковника Романа Мрочка.
Військові адміністрації з начальниками-офіцерами були створені в ряді окупованих та прифронтових міст, чиї мери або нездатні виконувати свої функції, або надто ненадійні. І саме в цьому сумному ряду опинився Київ, причому першим за рахунком. Ще одним показовим прикладом нещодавно став Чернігів — там три з половиною місяці тому Зеленський призначив начальником військової адміністрації полковника Дмитра Брижинського після того, як мера Владислава Атрошенка усунули з посади за рішенням суду.
Втім, повернемося до питання, навіщо Банкова розпочала новий наступ на Кличка. Перша версія, яка з’явилася у соцмережах, виглядала смішною: це розправа над потенційним політичним конкурентом. Більше правдоподібно, що це частина зусиль щодо переформатування місцевих адміністрацій під майбутні вибори.
Відповідно до закону, військові адміністрації повноважні під час військового стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування. Востаннє військовий стан був продовжений до 18 серпня. За Конституцією, 29 жовтня мають відбутися парламентські вибори. Тому не виключено, що влада до них готується. У будь-якому разі, якщо не в серпні, то колись пізніше воєнний стан закінчиться — і Україна одразу порине у виборчу кампанію. При цьому посада голови КМДА повернеться до Кличка (як тільки закінчаться повноваження військової адміністрації).
Очевидно, Банкова не хоче повертати Кличку владу у Києві та шукає спосіб, як цього уникнути. Приклад відставленого Атрошенка показує, що вже є відпрацьований механізм через суд. Залишалося тільки знайти – за що. Охоронець у поліклініці не відкрив укриття та загинули люди — чим не привід усунути мера з посади. Якщо Кличко втратить посаду мера, то, звісно, про повернення його до крісла голови КМДА вже не буде мови. На Банковій знайдуть слухнянішого виконавця передвиборних завдань.
Як підготовку до виборів можна розглядати і останню заміну голови ОДА на Одещині. Замість колишнього командира 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу полковника Максима Марченка, який очолював ОДА з 1 березня минулого року, призначено Олега Кіпера, який до цього керував прокуратурою Києва, а за часів Януковича та Пшонки був заступником начальника головного слідчого управління ГПУ . Схоже, перед головами ОДА будуть поставлені саме передвиборчі завдання, які не до вподоби таким людям, як Марченко, але з якими легко впораються такі люди, як Кіпер.
Якщо якимось способом вдасться під нібито пристойним приводом залишити Київ без мера Кличка на повоєнних виборах, Офісу президента та «слуг народу» набагато легше отримувати контроль над столицею. При цьому максимально утруднене ведення передвиборчої кампанії не тільки для Кличка та його партії «УДАР», а й для інших політиків і партій, не підконтрольних Банковій. Водночас отримають режим максимального сприяння політичні проекти, лояльні до ВП. Кампанія проти Кличка була квитком на цей поїзд, от потенційні пасажири й відпрацьовували майбутнє депутатство.
Юрій Вишневський
Читайте по темі:
