ЗМІ: Забезпечення «для своїх». Кому грає на руку призначення Дани Ярової заступницею міністра оборони

ЗМІ: Забезпечення «для своїх». Кому грає на руку призначення Дани Ярової заступницею міністра оборони
ЗМІ: Забезпечення «для своїх». Кому грає на руку призначення Дани Ярової заступницею міністра оборони

На початку вересня Кабмін звільнив майже всіх заступників міністра оборони на тлі нещодавньої заміни самого міністра: замість Олексія Резнікова оборонне відомство очолив Рустем Умєров. Як лише стало зрозуміло, що у Міністерстві буде нова команда, у ЗМІ почали з’являтися прогнози щодо того, хто стане заступниками новопризначеного голови Міноборони.

Про це повідомляє Фраза.

Ім’я однієї із претенденток звучить особливо часто. Волонтер та підприємниця Дана Ярова стала ключовою фігурою під час кампанії з «викриття корупції» у Міноборони у період керівництва Олексія Резнікова. Активно переконуючи суспільство у наявності у держустанові корупційних схем, вона у березні цього року увійшла до складу громадської Антикорупційної ради при Міністерстві. Там Ярова продовжила збільшувати вплив, і зрештою Резнікова звільнили саме на створеному тлі корупції.

Тепер Ярова — один із фаворитів на посаду заступника міністра оборони з питань тилового забезпечення та державних закупівель. Це вкрай відповідальна посада, а отже, варто докладніше вивчити кандидатів, які її можуть зайняти. А вивчати у разі Ярової є що: за популістськими заявами та образом антикорупціонерки, здається, приховані інтереси сторони, зацікавленої у посиленні впливу на Міноборони.

Становлення антикорупціонера

Більшу частину життя Дана Ярова не мала жодного відношення до корупційних розслідувань і досвіду у галузі оборонних закупівель. Фактично вона нещодавно відкрила у собі «дар» антикорупційного розслідувача — якраз у період, коли почалися перші розмови про можливе звільнення Резнікова.

І справді, саме публікації Ярової у багатьох виданнях, схоже, відіграли свою роль у переконанні Офісу президента та громадськості у корупції у Міноборони і, незважаючи на видиму відсутність прямих доказів проти тодішнього міністра, все ж таки спричинили його відставку.

Детальну біографію Ярової знайти важко. Відомо, що вона народилася у Бучі, а дата народження в її офіційній автобіографії на сайті Міноборони прихована.

Там також зазначено, що вона навчалася в Університеті Державної фіскальної служби України у 1995-2000 роках за спеціальністю «банківське право», і 2002-2005-х — за спеціальністю «державні фінанси».

Протягом 2000-х вона працювала у низці банків та фінансових установ, а у 2010 році заснувала власне виробництво одягу «Дана». З 2016 року вона обіймає посаду директора компаній «Радуга України» та «ДТРЕЙД».

Наявність власного бізнесу мала б бути серйозною перепоною для отримання ключової державної посади, пов’язаної із закупівлями на мільярди гривень. Сумніватися у доброчесності Ярової, можливо, є підстави, які, як здається, наочно ілюструють її «зоряну годину» в Антикорупційній раді МО.

Тіньова порада

Антикорупційна рада була створена у відповідь на резонансні скандали, пов’язані із закупівлею продуктів харчування за нібито завищеними цінами, які почалися з історії про «яйця по 17 гривень». Незважаючи на відсутність реальних доказів існування таких закупівель, обурена громадськість вимагала конкретних рішень.

Одним із таких рішень і стало створення Антикорради, в рамках якої було створено три комісії: одна відповідала за питання закупівель та постачання, інша займалася моніторингом законодавства та процесів нормотворення, а третя відповідала за комунікації, кадрову роботу та експертні обговорення.

Основна проблема полягала нае у структурі Ради, а у тому, як його члени тлумачили цілі й завдання цих комісій. Наприклад, комісія з моніторингу законодавства та нормотворчої діяльності «розробляла рекомендації, пропозиції та проекти нормативно-правових актів» . Іншими словами, члени громадської Ради, не маючи відповідної освіти та досвіду, виносили проекти законів. Більше того, вони не лише їх створювали, а й мали чималий вплив на ухвалення цих нормативних актів. Водночас у жодному законі чи іншому документі не передбачалася відповідальність за дії членів Ради, і за будь-який «фейл» відповідатимуть виключно ті, хто під тиском Ради підписував документи.

Таким не до кінця певним статусом Ради, мабуть, була наділена і Ярова, яка є членом власне Антикорупційної ради та членом Комісії Антикорради з питань закупівель. Відповідно це, як здається, є конфліктом інтересів, адже вона одночасно займає позицію громадського контролю та фактично виконавчого органу. Крім того, як і інші члени Ради, Ярова не несе ні адміністративної, ні кримінальної відповідальності за свої рішення.

Джерела одного з видань розповіли , що члени Антикорупційної ради відверто втручаються у написання умов державних конкурсів. Їм надходять вказівки, як змінити умови конкурсу під конкретну компанію, а Рада одразу вказує людям у Міноборони, що вони мають зробити для цього. Чиновники Міністерства, своєю чергою, настільки бояться публічного скандалу, що піддаються тиску.

 qhidqhiqdriqdkroz

Магія чисел

Подібну діяльність Ярова та її колеги, ймовірно, ховають під гучними заявами про «5,5 млрд грн, зекономлені державою» внаслідок роботи Антиради. Така економія можливо пояснюється простою маніпуляцією під час процедур визначення стартової ціни на державних конкурсах.

Процедура передбачає, що установа, яка оголосила конкурс, визначає стартову ціну, яка є середньою на ринку. Організатор конкурсу фактично встановлює середнє значення на основі запитів до кількох учасників ринку щодо того, за скільки вони готові продати товар державі. Водночас, учасникам ринку ніщо не заважає називати будь-які ціни.

Проблема  у тому, що громадськості не розповідають, що зі стартовою ціною, обчисленою таким чином, держава необов’язково заощаджуватиме — навіть за умови того, що на папері та у звітах Антикорупційної ради буде написано, як за підсумками торгів ціна на товар виявилася меншою на десятки відсотків.

Саме у навичках членів Антикорради впливати на перебіг державних аукціонів, напевно, і є причина активного «просування» Ярової на високу посаду. Час познайомитись із тим, хто, напевно, найбільше виграє від такого призначення — бізнесменом, чиновником та екснардепом Сергієм Пашинським.

Збройний барон

Днями Ярова оригінально відреагувала на появу у ЗМІ повідомлень про її призначення до Міноборони та зв’язку з Пашинським.

"Все написане до останньої коми правда" , - сказала вона.

Іронічне висловлювання, звичайно ж, не скасовує істини, яка полягає у тому, що Ярова, схоже, дійсно виступає у Міністерстві як нібито агент впливу скандально відомого ексзаступника секретаря РНБО, який відзначився широким спектром комерційних інтересів у темі «оборонки», а також довгим корупційним шлейфом.

На сьогоднішній день компанії, пов’язані з Пашинським, забезпечують майже 40% постачання бронетехніки та іншого військового обладнання за кошти державного бюджету. Ключову роль у цьому відіграє компанія «Українська бронетехніка», яка опинилася у центрі уваги журналістів The New York Times , які оприлюднили у серпні своє розслідування про роль Пашинського у забезпеченні армії.

Пашинський, певне, допомагає Україні не з патріотичних міркувань. За даними ЗМІ, лише одна його фірма-постачальник, вищезгадана «Українська бронетехніка», за підсумками минулого року отримала прибуток у понад $350 млн. Але ексдепутату, який був підозрюваним у корупційних справах, схоже, цього виявилося замало.

Підприємець ще 2015 року нібито тиснув на департамент державних закупівель із вимогою купувати паливо у обраного ним постачальника, а не за найнижчою ціною. І зараз Пашинський, здається, має сильний вплив на Міністерство оборони та заробляє на ньому не лише за рахунок постачання військового обладнання, а й через контроль над компаніями, які постачають продукти харчування для армії.

На захисті неблагонадійних постачальників

У червні Міноборони провело 22 аукціони на постачання продуктів харчування для Збройних Сил України на друге півріччя 2023 року. У восьми з них контракти на загальну суму 7,21 мільярда гривень отримала компанія ТОВ «АТОМСЕРВІС», яка, здається, перебуває під безпосереднім контролем братів Дмитра та Леоніда Крючкових. Журналісти вказують на нібито тісне співробітництво цих братів із Пашинським, який завдяки своїм впливовим зв’язкам у МО допомагає їм вигравати конкурси.

Розслідування журналістів також нібито розкрило іншу цікаву особу у компанії ТОВ «АТОМСЕРВІС» — одеського підприємця Олега Атаянця, який нібито зараз мешкає у Сполучених Штатах і нібито мав бізнес-зв’язки з «авторитетом» Юрою Єнакіївським. Фірми, з якими співпрацює Олег Атаянець та його партнери, можливо можуть бути пов’язані з ухиленням від сплати податків на суму 400 мільйонів гривень, що зараз розслідується співробітниками Бюро економічної безпеки.

Незважаючи на всі ці передбачувані факти та попередження, що «АТОМСЕРВІС», можливо, є неблагонадійною компанією , Ярова публічно виступала на захист інтересів фірми.

Пашинський, здається, має давні зв’язки з виробником зброї КБ «Луч», а у березні 2022 року його сина Антона призначили заступником гендиректора цього підприємства. Дана Ярова на звинувачення у лобізмі відповідала, що її справді можна назвати лобісткою КБ «Луч», адже вона «лобіює інтереси будь-яких українських виробників зброї» . Як бачимо, це не зовсім правда — адже, схоже, цікавим збігом найчастіше вона виступає на боці компаній, пов’язаних саме з Пашинським.

Ризик монополії

«Нічого не можу сказати, але тримайте сьогодні кулачки» , — таке повідомлення з’явилося на сторінці Ярової у Facebook 20 вересня, що, швидше за все, свідчить про велике бажання члена Антикорради все ж таки отримати високу посаду.

І поки підписники Ярової «тримають кулачки», Сергій Пашинський, напевно, працює над втіленням цього призначення у життя. Водноча уже можна прогнозувати, до яких змін може призвести здобуття нею посади.

Структури Пашинського, ймовірно, остаточно «закріпляться» на фінансових потоках Міноборони, можливо, сформувавши корупційну монополію щодо постачання продуктів для ЗСУ. Це також стане поганою новиною для ключового Агентства з оборонних закупівель, адже Пашинський нібито грає на реорганізацію цієї установи.

Водночас будь-які звинувачення у корупції Ярової легко відкинути — зрештою, яка корупція там, де керує антикорупціонер? Чекати на ретельний контроль з боку Антикорупційної ради, мабуть, не варто: напевно, навряд чи члени Ради старанно і неупереджено контролюватимуть роботу колишньої колеги. Отже, у разі призначення Ярової склад Антикорради має бути повністю оновлений — чи Міністерство, можливо, чекає на створення безпрецедентної схеми заробітку на закупівлях, яку, імовірно, «покриватимуть» ті, хто створення таких схем мав не допускати.

Сторінка для друку

Коментарі:

comments powered by Disqus