Суд визначив, коли релігійні переконання дозволяють не судити ухилянта

08 травня 2024 р., 19:45

Ксенія Черкасова     556     0

Суд визначив, коли релігійні переконання дозволяють не судити ухилянта

Відмовляючись від служби у ЗСУ з міркувань совісті, військовозобов’язний має продемонструвати наявність глибоких, щирих і послідовних релігійних переконань певними даними, крім власних слів та тверджень близьких осіб.

Кримінальний касаційний суд Верховного Суду (ККС ВС) визначив, коли релігійні переконання громадянина не передбачають кримінальної відповідальності за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.

Повідомляється, що військовозобов’язаний після повідомлення в липні 2022 року про обов’язок з’явитися на призовну дільницю для призову під час мобілізації до ЗСУ відмовився від отримання повістки, мотивуючи це тим, що військова служба суперечить його релігійним переконанням.

На призовну дільницю він не прибув, чим порушив вимоги ст. 65 Конституції України та порядок комплектування ЗСУ, встановлений законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

ККС ВС зазначив, що гарантоване ст. 9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право сповідувати свою релігію або переконання в аспекті можливості сумлінної відмови від військової служби не є абсолютним і може бути обмежене.

Читайте по темі: Замість «бусифікації» — цифровий контроль: у Раді заявили про плани блокувати рахунки ухилянтам і СЗЧ

"В умовах збройної агресії Російської Федерації проти України, коли під загрозу поставлено життя, здоров’я, безпеку інших громадян і саме існування держави, є нагальна потреба в належному комплектуванні Збройних Сил України для відсічі агресії і високі ризики недобросовісної поведінки осіб, що підлягають призову, спрямованої на ухилення від виконання конституційного обов’язку захисту Вітчизни", - аргументують у суді.

Зазначається також, що, відмовляючись від служби у ЗСУ з міркувань совісті, військовозобов’язний має продемонструвати наявність у глибоких, щирих і послідовних релігійних переконань певними даними, крім власних слів та тверджень близьких осіб.

"У цій справі Верховний Суд узяв до уваги, що засуджений не належить до жодних релігійних організацій і проходив строкову службу у збройних силах, у тому числі впродовж 5 місяців після формування в нього, з його слів, заявлених релігійних переконань. За таких обставин колегія суддів погодилася з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що засуджений не довів наявності в нього глибокого й непереборного конфлікту між зазначеними переконаннями і військовим обов’язком. З огляду на зазначене Суд визнав правильною кримінально-правову кваліфікацію дій особи як ухилення від призову за мобілізацією за ст. 336 КК України", - додають у суді.