Хто розміновує українські поля та як не потрапити на шахраїв: Усе про державних, приватних і «чорних» саперів

Розмінування вимагає сертифікації

Існують три види розмінування: гуманітарне, оперативне та військове (або ж бойове). Залежно від того, який саме вид розмінування потрібно провести на певній ділянці, до робіт залучають різних фахівців.

Після деокупації населеного пункту першими туди заходять представники Державної служби з надзвичайних ситуацій і військові сапери. Вони проводять оперативне розмінування — передусім критичної інфраструктури. А ось гуманітарне розмінування передбачає знешкодження полів, городів, ґрунтових доріг, лісосмуг тощо.

Гуманітарне розмінування, відповідно до Закону України про протимінну діяльність, — комплекс заходів, які проводять для ліквідації небезпек, пов’язаних із вибухонебезпечними предметами. Воно включає нетехнічне та технічне обстеження територій, складення карт, пошук і знешкодження вибухівки тощо.

Таке розмінування проводять оператори протимінної діяльності. Це можуть бути підприємства будь-якої організаційно-правової форми, які пройшли сертифікацію. Операторами протимінної діяльності також є військові частини, що отримали сертифікати й уповноважені виконувати такі роботи.

Читайте по темі: За дроновими атаками у Воронезькій області стоїть СБУ - ЗМІ

Кожен процес гуманітарного розмінування вимагає окремої сертифікації. Наприклад, для нетехнічного обстеження, ручного очищення території, очищення району ведення бойових дій і знешкодження вибухонебезпечних предметів. Так, на кожен окремий вид робіт потрібен свій сертифікат.

Операторів протимінної діяльності теж умовно можна поділити на різні категорії, — пояснює hromadske виконавчий директор ГО «Асоціація саперів України» Тимур Пістрюга. Існують як національні й урядові організації, які фінансують роботи з гуманітарного розмінування, так і неурядові та міжнародні, що працюють за кошти донорів.

«Є й так звані чорні сапери. Це можуть бути як поодинокі люди, так і цілі компанії, які ще не мають сертифікації, та вже комусь щось розміновують. Їхня робота є незаконною», — зауважує Пістрюга.

Безплатне розмінування? Так, це можливо

В Україні існує національний Центр протимінної діяльності — саме він координує роботу всіх операторів, які легально проводять будь-яке розмінування на території країни.

Центр надає завдання операторам протимінної діяльності, які працюють безплатно: державним та тим, які отримують міжнародну допомогу. А вже оператори, що є компаніями чи організаціями, роздають завдання підлеглим, куди саме вирушати для розмінування, — зазначає Рита Мазанкова, начальниця відділення гуманітарного розмінування та членкиня ГО «Асоціація саперів України».

Я отримую завдання безпосередньо від свого керівництва. Тобто мені пишуть, що я зі своєю групою в такому-то складі виїжджаю на певну ділянку. Ми приїжджаємо в офіс, отримуємо розпорядження, дозволи на розмінування. І вирушаємо туди, куди нас направляють.

Рита Мазанкова припускає, що один їхній демінер у середньому може очистити приблизно від 6 до 20 метрів території на день — тож для розмінування одного гектара може знадобитися від 30 робочих днів.

Схоже працюють і міжнародні організації, які проводять в Україні гуманітарне розмінування. Серед них — HALO Trust. Вона також отримує свої завдання від Центру протимінної діяльності.

Після отримання завдання на території розпочинають роботи наші групи нетехнічного обстеження, які перевіряють її на наявність чи відсутність вибухонебезпечних предметів. Якщо загроза підтверджується, то на місці створюють полігони, а тоді заходять наші групи розмінування й проводять ці роботи.

Читайте по темі: В ЗМІ з’явилось відео, як загарбник тікав на електросамокаті від атаки українських воїнів

У HALO Ukraine в розмові з hromadske розповіли, що з весни 2022 року і до цього часу їхні працівники розмінували 5 мільйонів квадратних метрів території та ідентифікували понад 26 тисяч вибухонебезпечних предметів. Загалом їхні команди з нетехнічного обстеження перевірили понад 22 мільйони квадратних метрів.

Закінчивши роботи на ділянці, демінери знову звертаються до Центру протимінної діяльності. Тоді проводять держконтроль, після якого демінерам надають сертифікати про виконану роботу. Тільки після цього вони передають розміновані ділянки громадам.

За гроші швидше?

Робота приватних операторів протимінної діяльності дещо відрізняється. Вони також співпрацюють із Центром протимінної діяльності, проте лише для проходження сертифікації й отримання дозволів, а не для встановлення завдання.

Приватні демінери самі отримують заявки від людей, яким потрібно обстежити чи розмінувати певну територію. Приміром, фермер просить приватну сертифіковану структуру розмінувати його поле. Ця компанія звертається за дозволом до Центру, а після його отримання може братися до роботи. Потім приватні структури видають замовникам сертифікати державного зразка.

Інколи отримуємо від Центру протимінної діяльності відмови. Серед причин — близьке розміщення ділянки до лінії фронту; перебування на ній обʼєктів, які мають інтерес для Міноборони; або ж це мінні поля, які на сьогодні виконують комплекс оборонних споруд — тому розміновувати їх поки не доцільно.

У середньому, зі слів приватного демінера П’ятковського, його компанії Міноборони надає відповідь на запит у терміни від 2 тижнів до місяця. Водночас він припускає, що це швидше, ніж іншим фірмам — через «наближеність компанії до Міноборони». Мовляв, половина співробітників International Demining Group є чинними військовослужбовцями, тому компанія «має високий рівень довіри».

Співзасновник International Demining Group розповів hromadske, що їхня група саперів з пʼяти людей за місяць розміновує близько 25–30 га. Вартість послуг залежить від рівня забрудненості поля. Ціни стартують від 16 тисяч гривень за гектар. 

Громадяни можуть звертатися до комерційних структур, обмежившись лише замовленням послуги з нетехнічного обстеження території. Це дозволить переконатися, що ділянка безпечна й не потребує проведення там гуманітарного розмінування.

Розмінування «по-чорному»

А втім, не всі громадяни розуміють, чому критично важливо обирати сертифікованих демінерів. Для низки людей, особливо фермерів, чекати на безплатну послугу — довго, а замовляти в комерційних структур — дорого. Тому вони вирішують звернутися до так званих чорних розмінувальників, а подекуди навіть беруться до пошуку мін власноруч. 

Обидва варіанти є небезпечними. На це вказують регулярні повідомлення про кількість жертв і постраждалих унаслідок підриву. Лише сертифіковані оператори протимінної діяльності мають підтвердження, що володіють спеціальними знаннями й навичками, а отже мають кваліфікацію для проведення розмінування. Тому тільки вони можуть виконати цю роботу якісно, не наражаючи нікого на небезпеку, — наголошує директор «Асоціації саперів України» Тимур Пістрюга.

Після таких «послуг» замовник часто направляє на поле трактористів. Мовляв, «сапери все перевірили». Люди довіряють, а насправді ризикують своїм життям. Якби вони розуміли, що поле насправді не перевірене, вони б такого уникали. Проте, коли є фальшиве відчуття безпеки, виникає найбільший ризик — саме тоді й трапляються більшість інцидентів.

Руслан Пʼятковський повʼязує звернення замовників до «чорних розмінувальників» із неграмотністю суспільства і розвиненою бюрократією. Строга процедура передбачає тривале отримання дозволів, чергу та ретельну роботу на ділянці, яка може затягнутися. Коли ж фермеру треба «на вчора», він шукає швидкі та дешеві шляхи. 

З боку держави, на думку Пʼятковського, бракує інформування населення про ризики таких дій. Адже «чорні сапери» після проведення своїх робіт не дадуть жодних гарантій безпеки, як і сертифікату про те, що ділянка є безпечною.

Звісно, якщо до фермера прийде якийсь «чорний копач» і скаже: «Я тобі розміную за 3 копійки», фермер побіжить до нього, не розуміючи, що у підсумку йому доведеться все одно звертатися до сертифікованого оператора. Ми доносимо це до тих, з ким працюємо.

Зараз на рівні держави розглядають питання про криміналізацію діяльності «чорних розмінувальників», — зазначає Тимур Пістрюга. Відповідальність може чекати як на тих, хто надає такі «послуги», так і на тих, хто їх замовляє. 

Як провести розмінування безпечно

Для замовлення послуги коштом держави чи міжнародних фондів потрібно подавати заявку своїй громаді, а та — скерує її на область. Обласні органи передають інформацію у Центр протимінної діяльності, який уже розподіляє, хто і коли проводитиме роботи.

Є й інший шлях — подати заявку до системи Military.feodal.online. Тимур Пістрюга, який був дотичний до створення цього ресурсу, пояснює, що запити потрапляють до загальної системи управління інформацією протимінної діяльності, а відтак — безпосередньо до операторів, які беруть їх у роботу. 

Є ще третій варіант — на випадок, якщо розмінування потрібне оперативно. Тоді варто звернутися до комерційних структур. Але тут важливо не потрапити на «чорних саперів». Краще не розраховувати на чесність і не питати «Чи є у вас сертифікат?», а перевірити це самостійно.

У переліку від Міноборони можна подивитися, чи є організація сертифікованим оператором протимінної діяльності. А ще там зазначений термін дії сертифіката та перелік послуг, які цей оператор може надавати.

Загалом у переліку на липень 2024 року нараховується 28 сертифікованих операторів протимінної діяльності. Водночас не кожен із них виконує повний спектр дій. Приміром, представництво Данської ради у справах біженців обмежується нетехнічним обслуговуванням та інформуванням населення про ризики, що пов’язані з мінами.

Хоча шлях від заявки до завершення робіт із розмінування може бути тривалим, це точно слід робити. Як вказує Руслан Пʼятковський, сьогодні в Україні будь-яка неперевірена територія потенційно може бути небезпечною

«До повномасштабної війни ми працювали під Маріуполем і знаходили там боєприпаси часів Другої світової війни, які земля виштовхнула назовні. Вони досі несуть загрозу. Боєприпаси не можуть перержавіти та перестати бути небезпечними. Боєприпас завжди небезпечний, скільки б років не минуло», — підсумував наш співзасновник.