Нацполіція відкрила справу про розкрадання бюджету Києва при розробці проєкту відновлення озера Синє
Нещодавно ексзаступник гендиректора КП “Плесо” Дмитро Непочатов отримав підозру у розкраданні 134,4 тис. гривень зі столичного бюджету, які йому доведеться компенсувати у випадку доведення його провини в суді.
Слідство встановило, що це правопорушення було скоєно наприкінці 2019-го під час виконання робіт з доопрацювання проєктної документації щодо подальших благоустрою та розчистки озера Синє в Подільському районі. У Нацполіції впевнені, що “Плесо” взагалі не повинно було витрачати ці фінансові ресурси, бо, зокрема, не проводили відповідні гідрогеологічні дослідження, і ігнорували той факт, що забудова прилеглої території знищила струмок, який поповнював озеро водою. Загальна сума коштів, втрачених міською скарбницею попередньо складає 735,7 тис. гривень, а кількість підозрюваних, вочевидь, збільшиться – зважаючи на те, що акти виконаних робіт підписували різні люди. Що цікаво, нещодавно КП “Плесо” все ж розпочало процес відновлення даної водойми – вони триватимуть не один рік, і попередньо це обійдеться громаді у понад 80 млн гривень.
Наразі столичні правоохоронці в рамках кримінального провадження №42023102070000302 розслідують факти ймовірних порушень законодавства з боку посадовців КП “Плесо” при розробці проєктної документації для подальшої розчистки озера Синє на Виноградарі.
Вказане слідство було відкрито 3 жовтня 2023 року Дніпровським управлінням Нацполіції Києва. Фігурантам даної справи попередньо інкримінується вчинення злочинів, передбачених трьома статтями Кримінального кодексу (КК) України: ч.3 ст.191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, вчинене за попередньою змовою групою осіб), ч.2 ст. 242 (порушення правил охорони водних об’єктів), ч.2 ст.367 (службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки).
Нещодавно у цій справі правоохоронці продемонстрували перші проміжні результати – 10 жовтня 2024 року вони повідомили про підозру у заволодінні бюджетними коштами (ч.3 ст. 191) тепер вже ексзаступнику гендиректора КП “Плесо” Дмитру Непочатову. Після цього прокуратура Києва в рамках даного провадження заявила цивільний позов щодо стягнення з цієї особи грошових коштів у сумі 134,4 тис. гривень – тобто, тих збитків, які Непочатов, ймовірно, наніс бюджету Києва. У зв’язку з цим 14 жовтня Дніпровський районний суд Києва наклав арешт на автомобіль “Subaru Tribeca”, який належить Дмитру Непочатову в якості забезпечення позову – щоб підозрюваний не міг його продати і щоб у випадку несплати коштів держава могла конфіскувати транспортний засіб на оплату збитків.
Деталі справи
11 жовтня 2018 року між КП “Плесо” і ТОВ «Європроектбудсервіс» було укладено договір щодо виконання проєктно-вишукувальних робіт по об’єкту «Розчистка та благоустрій озера «Синє» у Подільському районі». Вартість робіт за цією угодою мала скласти 735,7 тис. гривень. А вже через рік, 9 грудня 2019-го це ж комунальне підприємство підписало з ТОВ «Проексп» договір на виконання експертизи кошторисної частини проєктної документації на суму 43,1 тис. гривень. Після цього, 16 грудня того ж року, КП “Плесо” уклало з тим же ТОВ “Європроектбудсервіс” договір на доопрацювання проектної документації на суму 134,4 тис. гривень. Надалі обидві компанії отримали від КП “Плесо” грошові кошти за виконання вищезазначених робіт.
У ході розслідування правоохоронці встановили факти необгрунтованих витрат комунальним підприємством “Плесо” бюджетних коштів у результаті реалізації першого і третього договорів, укладених з ТОВ “Європроектбудсервіс”, на загальну суму 735,7 тис. гривень – 601,3 тис. гривень за договором від 11 жовтня 2018-го та 134,4 тис. за угодою від 16 грудня 2019-го. Хто підписував акти виконаних робіт, на підставі яких витрачалися кошти по першій угоді, в судових ухвалах по цьому слідству не повідомляється. А що стосується другого договору, то акти виконаних робіт підписував саме Дмитро Непочатов, якому й інкримінується вчинення вищезгаданого злочину.
За версією слідства, ці необгрунтовані витрати стали наслідком того, що фактично КП “Плесо” не повинно було направляти кошти на виконання проєктних робіт з розчистки озера Синє, адже “перспективи його відновлення виглядали мало обнадійливими, виходячи з геолого-гідрогеологічних умов території, а також негативних ефектів зміни клімату та забудови території”. Такі “гіпотези” правоохоронців були підтверджені результатами комплексної судової інженерно-екологічної та інженерно-гідрогеологічної експертиз, проведених в рамках даного провадження.
Крім того, слідчі вважають, що посадовці КП “Плесо” допустили бездіяльність “щодо своєчасного вжиття заходів, прийняття рішень, розробки технічних завдань, проектів тощо для обґрунтованої оцінки та покращення стану озера Синє”. Так, правоохоронці переконані, що така бездіяльність полягає у непроведенні відповідних гідрогеологічних досліджень, за результатами яких можливо оцінити стан озера Сине та перспективи його покращення”.
Скріншот судової ухвали по цій справі від 14 жовтня 2024-го
Варто зазначити, що в судових ухвалах по цій справі не розшифровується алгоритм підрахунку збитків, а також не уточнюється, чому до їхніх розрахунків не були включені витрати по реалізації договору з експертизи проєкту. Також у цих документах не зазначається, яким саме чином Дмитро Непочатов заволодів бюджетними коштами.
У зв’язку з цим можна припустити, що або наразі в інтересах слідства правоохоронці приховують повний “алгоритм дерибану”, або насправді підозрюваному інкримінується розтрата фінансових ресурсів, а в судових ухвалах допущені описки, або ж Дмитро Непочатов дійсно підозрюється в тому злочині, але підозра складена таким чином, щоб надалі справа “розвалилася в суді” без належних доказів його причетності до такого правопорушення.
Про озеро
Зазначимо, Синє озеро – це безстічне озеро, яке розташоване на західній околиці житлового масиву Виноградар на південній околиці Пуща-Водицького лісу. Деякі фахівці вважають, що воно утворилося ще в льодовиковий період – в якості аргументу, зокрема, наводиться той факт, що на дні цього озера є синій мул, який надає даній водоймі відповідний відтінок.
За останні чотири десятки років це озеро значно обміліло. У Центральній геофізичній обсерваторії ім. Б. Срезневського повідомляли, що головним чинником цього є зміни клімату – мовляв, зростання температури повітря супроводжується істотним зростанням випаровування, яке стало істотно більшим за кількість опадів. Другим же чинником фахівці вказаного закладу назвали зміни на водозбірній території: раніше в озеро Синє впадав струмок (а може і не один), а забудова території призвела до того, що його нині немає. При цьому, зливову каналізацію, яку створили водночас із забудовою, спрямували у протилежний бік від озера – у бік Дніпра. Разом з тим, окремі активісти висловлювали версії, що міська влада навмисно нічого не робить, щоб врятувати озеро – задля того, щоб воно повністю висохло і щоб ділянку надалі можна було віддати під забудову якійсь приватній компанії.
На фоні вищезазначеного протягом останніх трьох з гаком років деякі громадські організації (наприклад, “Київський еколого-культурний центр”) і окремі депутати Київради (серед них, Аліна Михайлова із фракції “Голос”) пропонували надати озеру Синє офіційного статусу території, що охороняється – пам’ятки природи місцевого значення. Але наразі відповідні ініціативи так і не отримали практичного втілення.
Озеро Синє станом на липень 2024-го (фото з відкритих джерел)
Паралельно з цим на Хрещатику, 36 почали задумуватися щодо “відродження” озера Синє шляхом наповнення його водою. Наприклад, минулоріч на це планувалося виділити з бюджету міста близько 35 млн гривень. Передбачалося, що Синє озеро потрібно розчистити на глибину 5 метрів, аби наповнити його ґрунтовими водами, а також зміцнити берегову лінію спеціальними габіонами, аби ґрунт не сповзав у воду.
Керівництво міста обіцяло розпочати роботи у жовтні 2023 року, але з різних причин цього так і не сталося. І лише цьогоріч, у вересні 2024 року, КП “Плесо” все ж уклало договір на розчистку даної водойми – переможцем відповідного тендеру стало ТОВ “Княжна Либідь”. Вартість робіт за цієї угодою має скласти 80,6 млн гривень. Наразі роботи вже проводяться, і за попередніми даними, для повного наповнення озера водою необхідно буде почекати близько двох років. При цьому, у КП “Плесо” зазначають, що за вимогою активістів благоустрій території біля озера перенесено на період після завершення війни в Україні.
Про підрядників і “Плесо”
За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ «Європроектбудсервіс» було зареєстроване у квітні 2018 року. Його керівником зазначено Федора Старовойта, засновником та кінцевим бенефіціаром – киянина Віталія Волошаненка. Що стосується ТОВ “Проексп”, то воно було зареєстроване у Києві у грудні 2016 року, його керівником є Сергій Єделєв, засновниками та співвласниками – мешканці столиці Петро Сидоренко та Віктор Лещинський, а також мешканець міста Васильків Київської області Сергій Кучай.
Обидві компанії є активними учасниками тендерів, які проводять різні комунальні та державні структури, у тому числі – Києва та Київської області. Так, за інформацією бази даних аналітики публічних закупівель Clarity Project, на рахунку ТОВ «Європроектбудсервіс» 84 договори на загальну суму 146,4 млн гривень, а ТОВ “Проексп” – 1210 договорів на суму 33,2 млн гривень. Серед іншого, виконання різних робіт у цих компаній активно замовляло і “Плесо”. Наприклад, з першою ТОВкою згадане КП уклало 18 угод на суму 9,3 млн гривень, а з другою – 9 угод на суму 269,4 тис. гривень.
КП “Плесо” щорічно фігурує в десятках скандалів щодо порушень при використанні фінансових ресурсів міської скарбниці, що призводить до відкриття кримінальних проваджень, вручення підозр посадовцям і навіть підготовки обвинувальних актів щодо них.
Наприклад, у вересні 2021 року Дніпровський районний суд Києва визнав екс-гендиректора цього підприємства Олега Юсипенка невинним у службовій недбалості при будівництві берегоукріплювальних споруд та зони відпочинку вздовж Русанівської протоки. Слідчі Нацполіції не змогли переконати суддю Галину Галигу у тому, що столичний бюджет втратив на цих роботах 1,56 млн гривень. Схоже, не останню роль в такому розвитку подій зіграло те, що аудитор, який виявив порушення при виконанні цього підряду, на суді не зміг згадати обставини перевірки. У столичній прокуратурі з таким судовим вердиктом не погодилися, у зв’язку з чим правоохоронці подали відповідну апеляційну скаргу. Втім, 30 січня 2023 року Київський апеляційний суд залишив її без задоволення.
Крім того, тепер вже ексзаступник керівника цього підприємства з питань капітальних вкладень Григорій Сойкіс є підозрюваним та обвинуваченим як мінімум у трьох справах за фактами розтрати бюджетних коштів, службової недбалості та інших злочинів. Серед іншого, йому інкримінується неправомірне перерахування коштів за паспортизацію озера Мартишів та струмка Віта (фактично відповідні послуги надані не були) і втрату понад 2 млн гривень при капремонті гідроспоруд струмка Вершинка, що становить понад 41% від усієї суми, витраченої на ці роботи.
КП “Плесо” з 26 квітня 2021 року очолює В’ячеслав Савицький. Його попередниками на цій посадці були вищезгаданий Григорій Сойкіс (був в.о. керівника з січня по лютий 2020 року), Віталій Боярчук (з лютого 2020 року по квітень 2021 року) та все той же Олег Юсипенко (на колажі, з вересня 2017 року по грудень 2019 року, саме він підписував перші дві угоди – з ТОВ “Європроектбудсервіс” і ТОВ “Проексп”).
Що стосується вищезгаданого Дмитра Непочатова, то у відкритих джерелах відсутня інформація стосовно того, протягом якого періоду він працював у КП “Плесо”. Втім, відомо, що з 10 грудня по 26 грудня 2019 року Непочатов також виконував обов’язки керівника даного підприємства (наприклад, саме він підписував вищезгаданий договір від 16 грудня), а у червні 2021 року він подав декларацію про доходи і майновий стан перед своїм звільненням.
Вказане КП підпорядковане Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату Київської міськдержадміністрації (КМДА) (до червня 2023 року – Управління екології та природних ресурсів), яким з 11 січня 2021 року керує Олександр Возний. З 26 липня 2018 року до 21 травня 2020 року цю структуру очолював Андрій Мальований. Після звільнення Мальованого та до призначення Возного обов’язки начальника згаданого структурного підрозділу КМДА виконував Олександр Савченко.
Сферою екології столиці вже майже десяток років опікується заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.
Іван Кулик