У Лук’янівському СІЗО після побиття помер "кримінальний авторитет" на прізвисько "Кізім"

Наприкінці грудня у віці 40 років не стало уродженця столиці Андрія Кязімова, відомого свого часу як "кримінальний авторитет" на прізвисько "Кізім". У певний період свого бурхливого життя він був досить наближеною особою до багатьох представників найвищої касти злочинного світу.

Відомості щодо смерті достойника первинно з’явилися в окремих Telegram-каналах та (попри їх подальше часткове видалення) зрештою були "підхоплені" представниками оточення Андрія Миколайовича.

В інтерпретації прибічників "Кізіма", останній помер постфактум зухвалого побиття групою опонентів в стінах ДУ "Київський слідчий ізолятор №13". Мовляв, Кязімов "був вбитий через халатність пенітенціарної служби, яка допустила бандитські розбірки у виправному закладі".

"Йому стрибали прямо по голові, в нього вже там була (зафіксована - Прим. Ред.) клінічна смерть... Та попри це, ці негідники за ноги виволокли його на "яму", кинули там остаточно помирати. Коли зранку змінився конвой (в СІЗО - Прим. Ред.), відкрили цей підвал та побачили, що він (Кязімов - Прим. Ред.) ще живий... Конвоїри з нової зміни не стали брати гріх на душу. Тільки тоді викликали "швидку", Андрія непритомного привезли до лікарні, куди приїхала й поліція", - зазначають близькі до оточення "Кізіма" коментатори.

Читайте по темі: Колишній керівник Рівненської АЕС, син якого убив жінку, намагався через суд поновитися на посаді

Згідно іншої версії, якої притримується умовний табір "опонентів" померлого авторитета, Кязімов постраждав внаслідок не групового побиття, а постфактум з’ясування стосунків з іншим арештантом "діда Лук’яна" в форматі "сам на сам".

Ці співрозмовники вказують на додатковий нюанс: мовляв, в якийсь момент бійки "Кізім" буцімто вихопив ножа. Буцімто такий експресивний крок з його боку, з урахуванням можливих фатальних наслідків застосування зброї, зрештою й призвів до ще більш рішучого опору опонента...

Тим не менш, обидві сторони сходяться на тому, що постфактум інциденту Кязімов близько тижня перебував у лікарні, де за його життя боролися медики. На момент підготовки цього матеріалу відомо, що "паралельним" розслідуванням обставин загибелі достойника займається щонайменше два правоохоронних органи. Більше того - "справу "Кізіма" окремі сили намагаються використати в якості спускового гачка для створення умов задля ухвалення низки кадрових рішень як в царині Лук’янівського СІЗО, так і в керівному складі апарату Департамента з питань виконання кримінальних покарань та Міністерства юстиції.

Що ж стосується самого Андрія Кязімова, то йому й за свого буремного життя випадало ставати контраверсійною фігурою як для правоохоронців, так і для "кримінального середовища". Обізнані співрозмовники Dетектив-Info, які персонально стикалися з "Кязімом" близько десяти років тому, характеризують його як різкого та зухвалого молодика, що свого часу впевнено крокував по "злодійській ієрархії" (спочатку як фігура "низового рівня", а згодом - в якості своєрідного "бригадира" рекетирів, якого відправляли "кошмарити" та "підбивати" різного штибу підприємців, а також налагоджувати "збирання данини").

Тож не дивно, що кримінальний авторитет неодноразово потрапляв у фокус уваги вітчизняних "погонів" як через власні вибрики, так і в процесі спроб документування звитяг представників найвищої касти злочинного світу на кшталт Сергія Лисенко ("Льора Сумськой"), Олексія Сальнікова ("Льоха Краснодонський") тощо.

Свою першу (та зрештою - єдину) судимість Кязімов отримав навесні 2015 року, коли вироком Дарницького райсуду столиці Андрій Миколайовича засудили за незаконне зберігання зброї (ч.1 ст.263 КК України) до 4 років позбавлення волі з іспитовим терміном на 24 місяці.

Згідно фабули цієї справи, "Кязім", який ще з 2007 року перебував на обліку в лікаря нарколога з діагнозом "розлади психіки і поведінки внаслідок вживання наркотичних та інших психоактивних речовин" (був знятий з нагляду у зв’язку з ремісією восени 2014 ) тоді "погорів" на столичних Позняках з патронами, пістолетом з глушником Zoraki, револьвером "Комбриг" та макетом гранати.

У грудні 2017 року суд зняв судимість з Кязімова за наслідками "зброярського покарання" у зв’язку із закінчення іспитового терміну, але на той момент авторитет вже понад два роки як вкотре перебував під слідством у доволі резонансній справі.

Читайте по темі: У Харкові суд виправдав поліцейського, якого звинувачували у вимаганні грошей за "вирішення справи" підозрюваного у вбивстві

Йдеться про гучну історію зразка 9 жовтня 2015 року, коли в Cвятошинському районі Києва правоохоронці посеред білого дня з використанням зброї здійснили операцію по затриманню двох десятків рекетирів, які буцімто вимагали кошти з перевізників столиці.

За наслідками цієї реалізації найбільшу увагу журналістів тоді привернув подальший арешт раніше неодноразово судимого уродженця Горлівки Юрія Крисіна, який відомий в статусі так званого кримінального авторитета на прізвисько "Шкаф"/"Шрек"/"Криса". Що ж стосується Кязімова, якого також тоді кинули за грати, то його "кейс" набув широкого розголосу у "спеціалізованих" колах.

Річ у тім, що в процесі затримання імениннику "Кізіму" (що святкував свій день народження якраз 9 жовтня) тоді зламали обидві щелепи та ніс.

Більше того - вже після обрання "запобіжника" достойнику представники оточення авторитета наполягали на фальшуванні його справи та заявляли про тортури. В їх інтерпретації, аби припинити наругу та привернути увагу можновладців на ці кричущі випадки свавілля Андрій Миколайович вдавався до спроб самогубства (намагався повіситися в камері, а згодом - різав собі вени).

Зрештою, авторитет-таки опинився на волі, а слухання по суті провадження відносно нього та двох поплічників достойника (Руслана Миронова та Андрія Булова) розтягнулося на довгі чотири роки. Постфактум одного з таких засідань наприкінці січня 2019 року на "Кізіма" і Ко було здійснено напад, втім ця історія не отримала юридичного продовження.

Натомість, наприкінці травня 2020 року провадження, де "Кізіму" за рекетирські звитяги в царині автоперевізників закидали протидію господарської діяльності (ч.2 ст.206 КК України) закрили в суді через сплив строків давності притягнення до відповідальності.

За сталої традиції, на момент ухвалення відповідного вердикту Кязімов вкотре "судився". Кримінальному авторитету закидали, мовляв 18 лютого 2018 року в Києві разом із невстановленим поплічником він здійснив напад на спортсменку Олену Саного.

В інтерпретації слідства, тоді "Кізім" з "колегою", погрожуючи пістолетом, "віджали" в Саного каблучку з білого золота з діамантом марки Zarina та вимагали "зверху" ще 10 тис. дол., а коли це не вдалося - викрали автомобіль дівчини. З матеріалів суду відомо: за такі вибрики Андрій Кязімов рік утримувався під вартою. Обвинувальний акт у цій історії зрештою лише восени 2019 року почали слухати по суті в Дарницькому палаці Феміди, але через систематичні неявки свідків - розгляд справи не було завершено й понині.

Що ж стосується "Кізіма", то востаннє в своєму житті за грати достойник загримів у жовтні 2024 року за наслідками дотичності до крадіжки (ч.4 ст.185 КК України) з авто різного штибу майна загальною вартістю 125,8 тис. грн. З контексту речей, які буцімто тоді поцупив достойник можна зробити припущення: жертвою звитяг Кязімова тоді випало стати військовослужбовцю ГУР МО.

На початку грудня обвинувальний акт за крадіжу відносно авторитета скерували до суду. Згідно відомостям розкладу засідань на порталі "Судова влада", 18 грудня 2024 року було визначено дату наступного засідання, що мало відбутися 18 березня 2025.