Гундяєв снарядами вибиває своє МП з України
Політична проповідь патріарха Кирила за багато років ні на йоту не змінилася. Його підтримка Путіна завжди була очевидною. Він всюди відкрито пропагував ідеологію руського міра про "триєдність святої русі". Для її поширення в Україні він користувався структурами УПЦ МП, яка є канонічною частиною РПЦ.
Час збирати каміння
В Україні розпочалася повномасштабна війна. Миттєво актуалізувалися церковні питання. Як то кажуть у народі не буває диму без вогню.
Політична проповідь патріарха Кирила за багато років ні на йоту не змінилася. Його підтримка Путіна завжди була очевидною. Він всюди відкрито пропагував ідеологію руського міра про "триєдність святої русі". Для її поширення в Україні він користувався структурами УПЦ МП, яка є канонічною частиною РПЦ.
Кирило активно розділяв українську церкву за мовними та національними ознаками, діючи за одно із путінською пропагандою, яка намагалася розколоти Україну на російськомовний та україномовний табори.
Патріарх створив "ідеологію розколу" в Українському православ’ї, діючи за принципом "розділяй і володарюй". Більшість мирян і духовенства УПЦ вслід за ним й донині вважає ПЦУ "розколом", хоча ні богословських ні канонічних підстав для цього немає.
Кирило був першим ідеологом релігійної війни в Україні. З його подачі по російському телебаченню поостійно показували "безпрецедентні гоніння на УПЦ в центрі Європи". Путін взяв ці заяви як одне з основних гасел війни для "захисту російської церкви в Україні від націоналістів та радикалів".
Тепер більшість росіян впевнена, що російська армія визволяє "руськую церковь на Украине" від "розкольників-фашистів".
Сьогодні Кирило відкрито благословляє "хрестовий похід" російської армії в Україну. А хіба він міг вчинити якось інакше? У 2014 році він так само благословляв початок цієї війни. Усі ці роки УПЦ МП продовжувало його називати своїм "вєлікім господіном і отцом".
Придворний проповідник Путіна прот. Андрій Ткачов, професор московської академії Осіпов, мегапопулярний проповідник у Росії отець Артемій Владіміров... та багато інших медійних російських попів і богословів відкрито підтримують війну Росії проти України.
Ще з 2014 року вони називали цю війну священним походом проти "гей-парадів" та розбещеної західної "цивілізації зла", а Путіна вважали посланцем божим і єдиним у світі "захисником православ’я".
Під соусом "богослів’я" вони завжди пропагували виключно "російську святість" та "цінності святої русі". Українську мову російське духовенство вважало "наречієм", а українців "ополяченими росіянами".
Але головне навіть не національне питання. Більшість парафіян та духовенства УПЦ МП вважали цих людей своїми духовними наставниками та вчителями віри. Але мало хто з православних задумувався, а чи відповідає Євангелію таке зверхнє ставлення до людей?
До війни, яка розпочалася у 2014 році, я вважав диякона Кураєва найкращим православним місіонером. Довго не зважав на його публічні та особисті глузування над українською мовою, літературою, культурою. Думав, що то дрібниці в порівнянні із тим, що він робить для Церкви.
Але я жорстко помилявся в цій людині. Найкраще людське нутро проявляється в дрібницях, які вона ніби ненароком говоре, а не в тому, яку вона свідомо грає роль.
У своїй останній книзі "Візантія проти СРСР. Війна фантомних імперій за церкву України", яка вийшла за рік до повномасштабного нападу росіян на Україну, Кураєв написав:
"Трагедія України 90-х років ХХ століття у тому, що національна меншість («галичани») взяли владу над величезною, різноманітною багатомільйонною країною та стали свої стандарти мови, віри та культури нав’язувати всьому населенню України.... 20-річне панування київського політикуму під галицькими ідеологами вважаю головною причиною нинішньої української трагедії... Галицька ідеологія, яка бачить у Росії ворога українства, перестає бути дивиною для Києва та сходу України.... «Галицька «бандерівська» ідеологія мені не дуже близька. Неоязичницько-нацистські її положення мені просто огидні... Крим возз’єднався з Росією безкровно… Україна - то імперія, яка не завойовувала своїх територій... Захист інтересів російськомовного населення потрібний. Потрібна допомога у його самоорганізації..."
Хіба не такими ж гаслами Путін озброївся у своїй "операції" по "денацифікації" та "демілітаризації" України? Так, він таки прийшов "допомагати російськомовним у самоорганізації..."
Як би нині не викручувався Кураєв загальними фразами про аморальність війни, але із пісні слів не викинеш. Свідомо чи ні, проте він чітко озвучив реальне ставлення більшості російської інтелігенції та духовенства РПЦ до українців.
Для них Україна то лиш малоросійське сало, пісні і шаровари... Пішовши війною проти України, росіяни хотіли зробити як краще - повернути холопів у стадо.
Путін не нав’язував своїх ідей більшості. Він їх озвучив і спрямував. В історії так завжди було - спочатку проповідники стріляли запальними словами а потім гармати палили міста. А геноциду фізичному передував геноцид духовний.
У СРСР всі православні християни належали до РПЦ. Іншої церкви не існувало. Не дивлячись на тиск атеїстичної держави, звичайні люди ходили до храму і вірили в Бога як могли і як знали.
Пропаганда руського міра виникла в РПЦ на початку 90 - их років, відразу після розвалу радянського союзу. З тої пори його наступниця російська федерація активно використовувала церкву для поширення нової державної ідеології по усіх територіях бувшого СРСР.
УПЦ МП є частиною РПЦ і не могло уникнути цього впливу. Проросійські церковні політики користуючись довірою до церкви побожних українців використовували церкву в своїх інтересах.
Коли в Україні розпочалася війна, Господь розрізав гнійник ідеології руського міра на тілі Церкви Христової. Для багатьох парафіян та духовенства УПЦ війна відкрила очі. Але необхідний тривалий час, щоб прийти до тями після такого тривалого обману і зрозуміти що робити далі.
У світі крім МП є ще 15 православних церков і Христос у них всіх однаковий. Єдине, що по-справжньому зв’язує УПЦ з РПЦ це не Христос, а побудована ще Сталіним адміністративна структура московської патріархії.
Гадаю, що триматися за "руській мір" московської патріархії православним українцям немає сьогодні ніякого сенсу. Більше того, після всього, що відбулося 24 лютого 2022 року то вже навіть гріх. Напевно варто виходити із ідеологічного гетто руського міра на світ Божий. І сьогодні Господь дає для цього пречудову можливість.
Ураїнцям усіх конфесій настав час збирати каміння застарілих помилок, а не кидатися ним одне в одного. Краще гнів спрямовувати на спільного ворога. Минеться війна і люди самі визначаться де їм краще. Демократія передбачає повагу до тих, хто помилявся, а закон - покарання для тих, хто провадив нечесну церковну політику і дурив свою паству.
Життя людей важливіше ніж ідеї, погляди, та переконання. А інакше немає ніякої ціни ні у церкві, ні у вірі, ні у молитві за Україну.
Денис Таргонський; опубліковано на сторінці автора у Фейсбук
Читайте по темі:
