Київрада і КМДА пробачили забудовнику знищення “Садиби” XIX століття
Столична влада вирішила заплющити очі на знесення історичної будівлі на вул. Лабораторній, 9-Б (Садиби, яку було збудовано в XIX столітті). Так, незважаючи на обіцянки розібратись з порушником, Київська міськдержадміністрація (КМДА) не змогла в судовому порядку довести законність внесення цього об’єкта до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.
В свою чергу, Київрада минулого четверга ще й погодила його власнику – ТОВ “Скайпроджект” (входить до групи “Альтіс-Холдинг”) – поновлення договору оренди суміжного “клаптика землі”. Вочевидь, все це робиться для того, щоб максимально допомогти цій компанії будувати в історичному центрі столиці багатофункціональний комплекс (БФК) преміум-класу “Metropole” з перевищенням допустимої поверховості. Цікаво, що донька власника компанії-забудовника Катерина Глімбовська (на колажі лвіоруч) менше місяця тому прийняла повноваження депутатки Київради.
Як стало відомо KВ, 23 червня 2022 року Київрада на своєму засіданні погодила поновлення договору оренди земельної ділянки на вул. Лабораторній, 9-Б для ТОВ “Скайпроджект” на 5 років.
Відповідний проєкт рішення №08/231-447/ПР від 17 лютого 2022 року в сесійній залі столичної міськради підтримали 66 депутатів. Суб’єктами подачі вказаного документу виступили заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич на Департамент земельних ресурсів КМДА.
Мова йде про ділянку площею 0,0095 га з цільовим призначенням “для експлуатації та обслуговування житлового комплексу з паркінгами” (кадастровий номер – 8000000000:79:031:0040). Цю землю ТОВ “Скайпроджект” орендує у столичної громади на підставі договору оренди від 2 лютого 2011 року (з урахуванням раніше укладених додаткової угоди про зміну сторін договору, про які мова йтиме далі, та з урахуванням угоди поновлення договору на новий термін. – KВ).
У пояснювальній записці до затвердженого проєкту рішення повідомляється, що земельна ділянка вільна від капітальної забудови та використовується в якості будівельного майданчика житлового комплексу (ЖК) "Metropole", який будується на трьох суміжних ділянках. В документі уточнюється, що, згідно з Генеральним планом Києва, за функціональним призначенням ділянка на вул. Лабораторній, 9-Б відноситься до території житлової забудови та не відноситься до територій зелених насаджень.
Як повідомила KВ депутатка Київради Ксенія Семенова (фракція “Слуга народу”), зазначена ділянка фактично є заїздом/виїздом на територію вказаного ЖК та примикає до ділянки за цією ж адресою, на якій раніше знаходилась нерухома пам’ятка України – так звана “Садиба”. Як відомо, в 2019 році дану будівлю було знесено, що викликало значний суспільний резонанс. Ксенія Семенова підтвердила, що її колеги не мали жодних претензій до цього проєкту рішення, і голосування по вказаному документу, як і по багатьом іншим скандальним земельним питанням, пройшло швидко. Однією з причин таких “мовчання" та "швидкості” народна обраниця назвала відсутність прямих трансляцій пленарних засідань Київради (міська влада посилається на воєнний стан та необхідність збереження життів депутатів від ракетних обстрілів. – KВ), проти чого вона наразі регулярно виступає.
Історія знищення історії
Упродовж 2004-2009 років Київрада чотирма рішеннями передала ТОВ “Ковчег” сім суміжних ділянок загальною площею майже 1,15 га у кварталі, обмеженому вулицями Червоноармійською (нинішня назва – Велика Васильківська), Предславинською та Ульянових (нинішня назва – Лабораторна). Чотири земельних ділянки загальною площею 0,32 га столична влада передала вказаній компанії оренду на різний термін (одна з них – згадана вище ділянка площею 0,0095 га), три інших ділянки площею 0,83 га ТОВ “Ковчег” отримало у приватну власність. Згідно з прийнятими рішеннями, уся ця земля мала використовуватися для “будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу”. Однією з підстав для цього землевідводу у зазначених рішеннях було вказано наявність на цій землі будівель та споруд, які на той час належали ТОВ “Ковчег”.
Зазначимо, однією з будівель, якими на той час володіла вказана компанія, була садиба площею 276,4 кв. м. на вул. Лабораторній, 9-Б (на ділянці площею 0,15 га. – KВ). Дана будівля була побудована наприкінці XIX століття. 15 вересня 2010 року наказом Міністерства культури і туризму України №706/0/16-10 цей об’єкт було внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України за критерієм місцевого значення.
За даними порталу “Наші гроші”, у першому десятиріччі 00-х років згадана компанія отримали дозволи на реконструкції своїх будівель та забудову вказаної території (наприклад, дозвіл на виконання будівельних робіт №2008-Пч/Т від 18 травня 2010 року, який у відкритому доступі відсутній. – KВ), після чого розпочала роботи. Проте, через кілька років вони були зупинені, і плани ТОВ “Ковчег”, схоже, змінилися.
Так, не дивлячись на наявність дозволу на виконання будівельних робіт, 25 червня 2014 року Департамент містобудування та архітектури КМДА видав ТОВ Ковчег” містобудівні умови та обмеження (МУО) №76/14/12/009-14 на будівництво житлового комплексу з паркінгами у кварталі, обмеженому вулицями Червоноармійською, Предславинською та Ульянових.
Згідно з документом, вказана компанія могла проєктувати будівництво трьох 25-поверхових будинків на вказаних 7 ділянках. Загальна площа комплексу мала скласти 112,9 тис. кв.м., кількість квартир – 374 (їхня площа – 43,1 тис. кв.м.), кількість паркомісць – 489. В МУО повідомлялося, що забудовники мали розробити заходи щодо захисту прилеглих будинків і споруд в тому числі будинку по вул. Предславинська, 24 від руйнації, забезпечити їх стійкість при будівництві. Також в документі уточнювалося, що територія майбутньої забудови знаходиться в межах Центрального історичного ареалу та в зонах охорони пам’яток археології та археологічних об’єктів, які були затверджені міською владою Києва та Міністерством культури і туризму. У звязку з цим забудовники мали отримати погодження Інститута археології Національної академії наук України, Департаменту охорони культурної спадщини КМДА та інших органів.
За інформацією порталу “Нерухомі”, надалі ТОВ “Ковчег” впродовж двох років через органи Державної архітектурно-будівельної інспекції внесло зміни до дозволу на виконання будівельних робіт від 18 травня 2010 року. Але в 2017 році “вектор освоєння” цієї території знову було змінено. Справа в тому, що ТОВ “Ковчег” продало належні йому будівлі на згаданих ділянках, а також безпосередньо самі ділянки площею 0,83 га – власником цього майна стало саме ТОВ “Скайпроджект”. Також у даний період ТОВ “Ковчег” передало цій компанії в суборенду чотири згаданих вище ділянки площею 0,32 га, а вже після цього міська влада і ТОВ “Скайпроджект” уклали угоди, відповідно до яких в орендних договорах було змінено орендаря, а термін оренди цих чотирьох ділянок було продовжено.
У зв’язку з цими змінами, ТОВ “Скайпроджект” стало офіційним замовником будівництва житлового комплексу з паркінгами у кварталі, обмеженому вулицями Червоноармійською, Предславинською та Ульянових. Приблизно тоді ж ЖК “Предславинська”, як цей комплекс називався раніше, отримав нову назву – багатофункціональний комплекс (БФК) “Metropole”. У цьому комплексу, за інформацією “Нерухомі”, мають бути побудовані три 25-поверхових будинки.
Восени 2018 року ТОВ “Скайпроджект” звернулося до Окружного адмінсуду Києва (ОАСК) із позовом до Міністерства культури України про визнання протиправним та скасування згаданого вище наказу цього відомства №706/0/16-10 від 15 вересня 2010 року (провадження №826/16077/18). У якості доводів компанія вказувала, серед іншого, на те, що садиба на вул. Лабораторній, 9-Б не відповідає критерію автентичності, за яким цю будівлю можна було б вважати нерухомою пам’яткою. При цьому позивач звертав увагу на те, що охоронний статус цього об’єкта не дозволяє компанії використати її право продати цю будівлю. Проте, найімовірніше, головною причиною цього судового спору був той факт, що ТОВ “Скайпроджект” планувало побудувати на землі під цим об’єктом паркінг для своего БФК “Metropole”.
Вказане провадження розглядалось судами усіх трьох інстанцій декілька разів. Так, 31 липня 2019 року Шостий апеляційний адмінсуд став на бік ТОВ “Скайпроджект”, фактично скасувавши зазначений наказ. Не дочекавшись рішень судів наступних інстанцій, 9 листопада 2019 року власник будівлі зніс її. Уже через два місяця, 9 січня 2020 року, Касаційний адмінсуд за скаргами Департаменту охорони культурної спадщини КМДА і Міністерства культури України направив цю справу на новий розгляд. 25 січня 2022 року, Шостий апеляційний адмінсуд знову став на бік вказаної компанії. І на даний момент у відкритих джерелах відсутня інформація про те, чи подавали профільні органи касаційну скаргу.
Скріншот із матеріалів справи
Варто зазначити, що позиція КМДА під час цього судового спору неодноразово викликала незадоволення як у експертів, так і представників вищих ешелонів влади. Наприклад, у лютому 2019 року народний депутат тодішнього VIII скликання Верховної Ради Наталія Новак (фракція “Блок Петра Порошенко”) звернулась до Департаменту культури КМДА із вимогою надання роз’яснень стосовно того, чому чиновники столичної міськдержадміністрації на той момент навіть не спромоглися подати відзив на позовну заяву ТОВ “Скайпроджект”. Яким чином свою бездіяльність пояснили у вказаному департаменті, у відкритих джерелах інформації немає. Надалі, у листопаді 2021 року, через кілька днів після знесення садиби, прес-служба КМДА повідомила про те, що Департамент охорони культурної спадщини КМДА готує звернення до поліції та Міністерства культури України стосовно вказаного факту. Проте, такі “обіцянки” та “зусилля” очевидно не мали жодного ефекту.
Упродовж 2019-2020 років ТОВ “Скайпроджект” двічі направляло до ДАБІ заяви про внесення змін до дозволу на виконання будівельних робіт від 18 травня 2010 року. Серед іншого, компанія вимагала збільшити поверховість будинків, які вона планує побудувати, до 37 поверхів. Проте, архбудінспекція двічі відмовляла ТОВ “Скайпроджект” у задоволенні таких заяв. Серед аргументів ДАБІ – заявлена поверховість об’єкта будівництва перевищує встановлені Генпланом Києва обмеження, згідно з якими у Центральній планувальній зоні заборонено нове будівництво понад 27 м від поверхні землі (тобто не вище 9 поверхів).
У липні 2020 року ТОВ “Скайпроджект” звернулося до ОАСК з позовом щодо визнання протиправною діяльності ДАБІ в частині її відмов і зобов’язання внести зміни до дозволу на будівництво. Відповідачем виступала саме ДАБІ. Врешті-решт 7 вересня 2020 року ОАСК задовольнив позов ТОВ “Скайпроджект”, а 9 жовтня 2020 року Шостий апеляційний адмінсуд, розглянувши апеляційну скаргу ДАБІ, залишив рішення суду першої інстанції без змін. Чи було внесено відповідні зміни до дозволу на проведення будівельних робіт та чи планує забудовник використати можливість збільшити поверховість свого БФК “Metropole”, у відкритих джерелах наразі інформації немає.
Хто у головних ролях
За даними аналітичної системи Youcontrol, київське ТОВ “Ковчег” було зареєстроване в липні 2001 року. Керівником, засновником та кінцевим бенефіціаром цієї компанії вказано мешканця столиці Владислава Шевченка.
Зазначимо, Владислав Шевченко з вересня 2019 року по січень 2021 року був офіційним власником АТ “ЗНВКІФ “Асборн”, яке система Youcontrol відносить до групи компаній “Мандарин Плаза Груп”. У портфель цієї групи входять торговий центр (ТЦ) "Мандарин Плаза", торгово-розважальний "Lavina Mall" та ін. Ключовою особою цієї групи є відомий бізнесмен Вагіф Алієв. Останній неодноразово входив до сотні найбагатших людей України (22 місце у рейтингу “Форбс” у 2021 році зі статком у розмірі 460 млн доларів). Також примітно, що до 2016 року згадане ТОВ “Ковчег” було зареєстровано у ТЦ “Мандарин-Плаза”.
Столичне ТОВ “Скайпроджект” було засноване в травні 2016 року. Керівником компанії вказано Максима Забігайла, засновниками та кінцевими бенефіціарами – мешканців смт Козин Обухівського району Київської області Олександра і Станіслава Глімбовських.
Система Youcontrol відносить ТОВ “Скайпроджект” до групи “Альтіс-Холдинг”, яка об’єднує сім десятків компаній, занятих переважно у сфері будівництва і супроводжуючих робіт. Ключовою особою даної групи є бізнесмен Олександр Глімбовський (на колажі праворуч).
Зазначимо, його дочка Катерина Глімбовська наразі є депутаткою діючого IX скликання Київради (обрана від “ВО “Батьківщина”). Народною обраницею вона офіційно стала лише на початку червня 2022 року – у зв’язку з тим, що її колега Михайло Ковальчук припинив свої повноваження депутата. Катерина Глімбовська є також є дотичною “до сімейних бізнесових справ” – вона є офіційною співвласницею декількох компаній, які система Youcontrol відносить до групи “Альтіс-Холдинг” (наприклад, ТОВ “Фонд будівельних ресурсів України”). Також вона є дружиною фігуранта декількох корупційних скандалів Романа Насірова (на колажі по центру) – ексголови Державної фіскальної служби України (2015-2017 роки) та народного депутата VIII скликання від “Блоку Петра Порошенка”.
Як неодноразово повідомляла KВ, міська влада абсолютно не справляється із охороною історичних будівель та споруд Києва. Чиновники КМДА і депутати Київради регулярно обіцяють працювати над їхнім збереженням та наголошують на тому, що такі об’єкти не повинні зноситися заради будівництва чергових висоток житлового і комерційного призначення. Проте, більшість таких заяв не мають практичного втілення.
Наприклад, у серпні 2021 року Київрада з подачі КМДА “ввела мораторій” на будівництво та реконструкцію в Києві, яка може торкнутися 119 історичних будівель Києва. Тоді таке рішення було подано міської владою як революційне. Проте, експерти назвали цей мораторій звичайним популізмом чистої води та спробою приховати провальну політику столичної влади у сфері захисту цінної історичної забудови та присвоєння історичним об’єктам статусу нововиявлених пам’яток культурної спадщини. Адже замість практичних механізмів збереження історичних будівель міська влада лише рекомендувала їхнім власникам утриматися від проведення будівельних робіт, а чиновникам – враховувати відповідні положення.
Державні органи влади очевидно також не надто зацікавлені в тому, щоб столиця більше не втрачала пам’яток та об’єктів культурної спадщини. Для прикладу, у травні 2021 рок мер Києва Віталій Кличко звинуватив Міністерство культури та інформаційної політики у сприянні знищенню пам’яток та об’єктів культурної спадщини столиці. Таку заяву він зробив у зв’язку з тим, що за попередні три роки КМДА запропонувала міністерству внести до Державного реєстру нерухомих пам’яток 1509 об’єктів, але по факту чиновники вказаного органу ухвалили рішення лише щодо 23 таких об’єктів.
Нагадаємо, Департамент охорони культурної спадщини з 7 вересня 2018 року очолює Олександр Никоряк. Діяльність цієї структури з початку 2021 року контролю заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Володимир Прокопів (також є депутатом діючого IX скликання Київради від “Євросолідарності”).
Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов’язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання.
Треба зазначити, що на час воєнного стану вся повнота влади в Києві належить Київській міській військовій адміністрації (КМВА), яку з початку березня 2022 року очолює генерал Микола Жирнов. В голови КМВА є два заступники, одним з яких є голова КМДА, мер Києва Віталій Кличко.
Читайте по темі:
