Розкрадання 8 млрд гривень із «ПриватБанку» — фігуранти та деталі схеми
Схема виведення коштів з «ПриватБанку», яку вже кілька років розслідують детективи НАБУ, постійно обростає новими підозрюваними, проте не всі фігуранти афери отримують кримінальне переслідування.
Про це редакція 368.media дізналася з аналізу кримінального провадження № 12017040000000531.
Колишній голова наглядової ради «ПриватБанк» Володимир Стельмах, який очолював банк у період незаконного виведення грошей на користь підконтрольних Коломойському та Боголюбову компаній, досі не є фігурантом кримінальної справи.
Володимир Стельмах, який очолював Національний банк у періоди 2000-2002 і 2004-2010 років, став головою наглядової ради «ПриватБанку» рішенням наглядової ради у квітні 2015 року замість одного з двох найбільших акціонерів банку Геннадія Боголюбова. У період його керівництва, у «ПриватБанку» продовжувала діяти масштабна схема розтрати коштів шляхом виведення грошей під виглядом кредитування на рахунки компаній пов’язаних з Коломойським і Боголюбовим. Зокрема, у розслідуванні OCCRP, яке базується на аудиті, проведеному американською компанією з корпоративних розслідувань та оцінки ризиків Kroll, наголошується, що масштабні скоординовані шахрайські дії акціонерів та менеджменту банку завдали збитків щонайменше на 5,5 млрд доларів.
«ПриватБанк» розпочав діяльність на Кіпрі наприкінці 1990-х, коли Стельмах був заступником голови Нацбанку. З того часу жоден український кредитор не отримав дозволу від НБУ на відкриття закордонного відділення. Після того, як кошти надійшли на Кіпр, їх перераховували через систему міжнародних перекладів SWIFT різним офшорним компаніям. Оскільки кіпрські регулятори розглядали відділення банку як окрему юридичну одиницю, незалежну від материнської української компанії, вони ніколи не повідомляли про грошові потоки українській владі.
Кіпрськими рахунками, у свою чергу, володіли офшорні компанії, багато з яких зареєстровані на Британських Віргінських островах. Інформація про власників цих компаній прихована, але у звіті Kroll йдеться про те, що ними фактично управляли зі штаб-квартири «ПриватБанку» у Дніпрі. Так «банк у банку» організував своєрідну фінансову піраміду. Кредити надавалися підставним українським та офшорним компаніям, які використовували кошти для сплати фіктивних контрактів з іншими компаніями. Потім ці компанії використали для погашення кредитів, отриманих від ПриватБанку. Таким чином гроші продовжували звертатися через банк, створюючи враження, ніби кредити повертаються. Насправді компанія несла суттєві фінансові ризики.
За вісім років до націоналізації ПриватБанку через три компанії, зареєстровані на Британських Віргінських островах, пройшло близько 35 млрд доларів. Ще понад 11 млрд пройшли через компанію, зареєстровану у Федерації Сент-Кітс та Невіс, і 6,5 мільярда – через фірму у Великій Британії. За свідченнями адвокатів націоналізованого банку під час суду у Лондоні, ця діяльність мала всі ознаки відмивання грошей.
Кошти також циркулювали між особистими рахунками Коломойського та Боголюбова та рахунками керованих ними підприємств. Це свідчить про те, що між корпораціями олігархів та їхніми власними фінансами не було чітких меж. У лютому 2021 року НАБУ повідомила про підозру трьома екс-чиновниками «ПриватБанку». Один із них на той час перебував у СІЗО, двоє інших фігурантів справи виїхали за кордон.
Наприкінці березня 2021 року НАБУ оголосило у розшук екс-главу правління «ПриватБанку» Олександра Дубілета. Як стверджують слідчі, він із двома підлеглими причетний до розтрати 8 млрд гривень перед націоналізацією банку.
Екс-перший заступник голови правління Володимир Яценко у змові з колишнім головою правління Олександром Дубілетом та екс-керівницею департаменту фінансового менеджменту банку Оленою Бічихіною витратили майже 137 млн грн. Як вважають органи правопорядку, ці гроші за день до націоналізації банку безпідставно перерахували страховій компанії Інгострах. Ця фірма визнана Національним банком пов’язаною із власниками ПБ. До того ж, за даними слідства, власниками СК «Інгосстрах» був Яценко та інші фінустанови.
Також Дубілета підозрюють і в причетності до розтрати 8,2 млрд. гривень коштів «ПриватБанку». Слідство встановило, що у грудні 2016 року, напередодні націоналізації, Дубілет розпорядився перерахувати 314,9 млн доларів (8,2 млрд грн за курсом НБУ) з кореспондентського рахунку, відкритого в одному з європейських банків, як погашення заборгованості за раніше виданими акредитивами двом компаніям -агротрейдерам Louis Dreyfus Suisse SA та Quadra Commodities SA Виконавцями цього розпорядження були на той час заступник голови правління Людмила Шмальченко та начальниця департаменту підтримки міжбанківських операцій казначейства ПБ Надія Конопкіна.
Для прикриття фактичної розтрати коштів ПБ та надання виду законності цій схемі колишній топ-менеджмент банку підробив банківські документи та провів фіктивне кредитування пов’язаного з банком офшору Claresholm Marketing Ltd. Таким чином, цю особу зробили боржником саме на ту суму, яку вивели через погашення акредитивів іншим компаніям.
Крім цього, Дубілет та два топ-чиновники банку підозрювалися у розтраті чужого майна на суму 136 млн гривень. Слідство передбачає, що напередодні визнання банку неплатоспроможним у грудні 2016 року Дубілет направив до банківської установи в одній із країн Євросоюзу листи з проханням погасити заборгованість двох великих агропідприємств за раніше виданими акредитивами за рахунок коштів «ПриватБанку», які зберігалися кореспондентською. Втім, незважаючи на увагу слідства до топ-чиновників «ПриватБанку», голова наглядової ради Володимир Стельмах, яка обіймала посаду в період активного виведення коштів, залишається поза підозрою, а її роль у корупційних схемах не розглядається.
Читайте по темі:
