Обласканий Фісталь. Як в Україні створили монополію на постачання «швидких»
Цього літа держпідприємство «Медичні закупівлі України» замовило автомобілів швидкої допомоги на 193 млн грн. Три чверті цього замовлення отримала компанія «Автоспецпром» із групи Фісталей , яка зірвала торішнє замовлення за «швидкими» на 1,34 млрд грн, але все одно було нагороджено новими контрактами. Як і чому – у дослідженні « Наших грошей ».
Ця історія розпочалася у «ководному» 2020 році. Відомі на ринку медичного обладнання брати Фісталі виявилися одними з найбільших постачальників апаратів штучної вентиляції легенів та довели свою здатність відповідати на виклики. Це оцінили в тій частині Офісу президента, яка відповідала за супровід «ководної» епопеї: про «великих будівельників» Кирила Тимошенко та Юрія Голіка. На той момент фішкою в "Укравтодорі" була мінімізація конкуренції. І ця фішка прорізалася у Медзакупках України, яким держава у 2021 році доручила оновлення автопарку швидкої допомоги по всій Україні.
МОЗ розпочало першу серію з чотирьох тендерів на чверть мільярда гривень 10 серпня 2021 року. Як ілюстрацію візьмемо ось цю закупівлю «швидких» очікуваною вартістю 92 млн грн (решта таких же).
Основною проблемою для учасників стала вимога замовника щодо термінів постачання швидких до 15 грудня 2021 року. З урахуванням термінів проведення самого тендеру на виготовлення машин переможцю було б максимум три місяці.
Додатковою родзинкою стала фраза МЗУ про передоплату: може проводитися.
На ринку держзакупівель це давно усталений і відомий термін, який у багатьох випадках означає, що бажаному переможцю замовник надасть необхідний аванс. А небажаному коротко скаже "у держави немає можливості, авансуй виробнику за свої оборотні кошти".
Це викликало обурення на ринку. До замовника надійшло понад десяток звернень про необхідність збільшення терміну поставки на півроку через «наказівні» карантини у світі та обов’язкову 100-відсоткову передоплату за імпортні складові. У середині 2021 року вже було відомо, що через «повені» обмеження зриваються постачання мікрочіпів з Азії для автомобільної електроніки. Отже, на автозаводах утворилися довгі черги із покупців.
При цьому потенційні учасники торгів прямо говорили, що від вимог МОЗ віджене корупцією та обмеженням конкуренції:
«Miesen GmbH & Co KG», Німеччина: «Наша компанія не піде на укладення договору і потрапить у залежність виключно від волі замовника на можливі зміни термінів поставки та оплати за умови додаткових угод, які є можливим інструментом для провокування корупційних дій та несумлінної співпраці. Дуже розраховуємо на співпрацю у прозорих та реальних умовах...»
ТОВ «ВіДі Юнімерс»: «Подібні умови обмежують участь у тендерах великої кількості учасників та надання замовнику найбільш конкурентоспроможної пропозиції».
ТОВ «Діатех-Україна»: «Виходить, що на етапі розгляду пропозицій ДП „Медичні закупівлі України“ декларує незручні умови, які потім в індивідуальному порядку можуть бути змінені для переможців Закупівель. Або не зміняться, якщо Замовник не захоче цього робити. Чому замість зрозумілої та прозорої процедури Замовник проводить закупівлю, в якій ключові питання виносяться за межі тендеру та індивідуально вирішуватимуться з переможцями торгів. Такий механізм викликає багато питань та підозр щодо прозорості Закупівлі».
Але «МОЗУ» на всі претензії мала одну відповідь: ми можемо застосовувати дискрецію, ваші вимоги про гарантію авансу та продовження терміну поставки задовольняти не будемо.
Так і вийшло, що на ці перші торги заявилося не десяток компаній, а всього чотири.
«Автоспецпром» для виграшу на всіх аукціонах упав на 15% — у сегмент найдешевшого у світі медобладнання. Зазначаємо, не найякіснішого, а найдешевшого. Яка може бути якісною.
А вже у жовтні МОЗ уклала додаткову угоду з Автоспецпромом про 100% передоплати та пролонгацію поставок. І ринку стало зрозуміло. Тому в грудні 2021 року на чергову порцію тендерів МОЗ тягатися з Автоспецпромом взагалі не прийшов ніхто. І Фісталь зібрав пачку контрактів взагалі без торгів та знижок. Тобто на тендерах не було навіть формальної економії (наприклад, тут ):
Ну а далі почали збуватися всі прогнози учасників ринку, публічно висловлені ними на серпневих торгах (див. вище скріни). Про постачання до 31 грудня, в яке МОЗ уперлося під час торгів, ніхто навіть не заїкався. За кожним із контрактів МОЗ відклали фірмі Фісталя терміни навіть не до червня, як просили інші учасники, а до жовтня-грудня 2022 року!
Ця поблажливість позначилася на наступних закупівлях МОЗ. Цього літа держпідприємство провело низку тендерів, на яких «Автоспецпром» мав лише двох конкурентів, які не дуже й торгувалися на аукціонах. І три чверті всіх підрядів на суму 146 млн грн забрав той самий «Автоспецром», який досі не зміг поставити «швидкі» за торішніми контрактами. При цьому ще й за вищою ціною, ніж минулого: у доларах ціна зросла від 3% до 22%. При цьому МОЗ повідомило нашим грошам, що зараз замовляють машини в абсолютно аналогічній комплектації як і минулого року.
Тобто замість того, щоб вимагати від «Автоспецпрому» поставити ті «швидкі», які компанія має державі за нижчою ціною, «МОЗ» надало цій фірмі додаткове замовлення за вищою ціною. І що характерно, за цими дорожчими контрактами вже через два місяці поставлено більше половини машин (див. коментар «МОЗУ» в нашій новині ). У той час як за торішніми контрактами виконання станом на початок жовтня становило лише 12%.
Чому на останніх аукціонах ніхто не зміг нічого протиставити Фісталю? По-перше, тому що ні в кого на ринку, за винятком обласканого «Автоспецпрому», не було можливості замовляти іноземним виробникам купу лише рік тому, ніхто не мав такої фінансової подушки. Тобто за рік війни та відсутності замовлень конкуренти фізично здуваються.
Чи має держава протистояти монополізації ринку? Звісно. І це було просто. Навіть якщо припустити, що Фісталь минулого року захопив купу контрактів за допомогою демпінгу через жадібність. Або навіть насправді мав намір придушити конкурентів безгрошів’ям. Тож у держави залишався в руках чудовий інструмент – штрафні санкції за зрив контрактів.
Ну гаразд, якщо в розпал пандемії ти прострочив постачання на місяць. Ну гаразд, на два місяці. Але чому замість запуску штрафних санкцій за контрактами замовник запускає верстат додаткових угод про відстрочку постачання? На хвилиночку. Якби за зірваними контрактами було застосовано санкції, зазначені у договорах між МОЗ та Автоспецпромом, то з початку 2022 року по жовтень державне підприємство отримало б до 400 мільйонів гривень у вигляді штрафних санкцій.
Ось як ми рахували.
Беремо один із тендерів серпня 2021 року RU-2021-08-10-012727-a, за яким, згідно з відповіддю «МОЗ» на запит «Наших грошей», станом на 6 жовтня не було поставлено жодної машини.
У договорі є пункт про його дію до 31 грудня 2021 року.
Також у договорі зазначено, що замовник має право відмовитися від прийняття машин, якщо їхнє постачання спізнюється вже на два тижні. Додаємо до цього можливість один-два рази пролонгувати терміни з якихось обставин, що справді можуть бути на різдвяні свята.
Припустимо, що 1 лютого замовнику повинен був перерватися терпець і він повинен був увімкнути санкції: пеня 0,1% ціни НЕпоставлених «швидких» плюс 7% штрафу за більш ніж місячну затримку.
З 1 лютого до 6 жовтня минуло 248 днів. За кожен із цих днів беремо 0,1% від ціни непоставлених машин на суму 79,45 млн грн і отримуємо пеню 79,450 гривень за кожну добу.
Таким чином, за 248 днів мало набігти пені на 19 703 600 грн. Додаємо ще сім відсотків за більш ніж місячний зрив постачання — це ще 5561500 грн.
Разом 25 265 100 грн штрафних санкцій лише за однією зірваною угодою ціною 79 млн грн. А повністю невиконаних угод на початок жовтня було 13 штук на 1 мільярд гривень. Повністю «Автоспецпром» виконав лише дві найменші угоди на 52 мільйони гривень. Ще за трьома контрактами на чверть мільярда гривень тільки недавно почалися часткові постачання.
Тобто в ідеалі державна скарбниця має поповнитись на 328 мільйонів гривень за повністю невиконаними угодами, і ще півсотні мільйонів має бути від частково виконаних (таблиця із розрахунками наприкінці тексту).
Держава уклала з улюбленим постачальником шість додаткових угод на продовження термінів поставок (остання продовжила до 21 жовтня 2022 року), чим «прокредитувала» улюбленого постачальника 100-відсотковою передоплатою. Плюс дозволила отримати нові підряди із підвищеною ціною «швидких».
Більше того, якщо заглянути в договори "Автоспецпрому" з іншими регіональними постачальниками, то цю схему "кредитування" компанія використовувала з багатьма клієнтами. Додаткові угоди щодо продовження термінів постачання були підписані щонайменше з 11 Центрами екстреної медичної допомоги. І там теж не чути спроби оштрафувати постачальника, який набрався підрядів як останній монополіст для витіснення конкурентів із ринку, а потім почав виконувати постачання як зручно йому, а не державі.
Тож повторимо, для протоколу.
Минулого року державне підприємство «Медичні закупівлі України» замовило компанії Фісталя 815 швидких на 1,34 млрд грн. Термін постачання був до кінця 2021 року, але "Автоспецпром" станом на 6 жовтня поставив лише 97 автомобілів, або 12% від необхідного. Замовник офіційно пролонгував постачання до жовтня-грудня 2022 року, що дозволило не накладати штрафні санкції на постачальника, які могли б становити до 400 мільйонів гривень. Але держава не стягнула цих грошей, натомість уклала з «Автоспецпромом» нові контракти на постачання таких же «швидких» на 146 млн грн за ціною, яка навіть у доларовому еквіваленті вище за минулий рік до 20% машини.
І закріпимо. Уся схема виглядає законною. Кожна окрема дія «МОЗ» виглядає законною. Кожне рішення буде пояснено спробою замовника купити «швидкі» дешевше та заощадити державні гроші.
Але сума цих дій загартувала штучну монополію за рахунок державних грошей та адмінресурсу за виключеного Антимонопольного комітету.
Джерело: Skelet.Info
Читайте по темі:
