Топ-цілі для ударів ЗСУ по військових об’єктах в окупованому Криму
Де має знову з’явитися «бавовна» (з українського «бавовна» перекладається як бавовна (сировина для тканини), і збігається за написанням зі словом бавовна, що означає вибух – КР) у Криму? Який із російських об’єктів є метою номер один для ЗСУ? Джанкой, Севастополь, Гвардійське, Бельбек?
Реалії разом з проектом «Схеми» вивчили нові супутникові знімки найважливіших російських військових об’єктів півострова.
Більшість запусків Україною крилатими ракетами «Калібр» Росія здійснює саме з Криму. Команда Крим.Реалії створила базу військових об’єктів на окупованому Росією півострові, які можуть стати метою Збройних сил України.
Журналісти зібрали понад півтори сотні російських військових об’єктів з їхніми точними координатами, вибрали найважливіші, і разом із експертами та колегами проекту «Схеми» переглянули їхній стан на супутникових знімках Planet Labs.
ФЛОТ
Основна кількість російських кораблів зосереджена у Севастопольській бухті.
«Найцікавіші екземпляри» зосереджені біля бухти «Голландія». На супутникових знімках за 9 листопада біля причальної стінки стояли: великі десантні кораблі проектів 1135, 1171, 775, патрульні кораблі проектів 22160, ракетні катери проектів 1239, 1241 і крейсер проекту 11356, останній - крейсер проекту 11356 , останній або його аналог «Адмірал Ессен» .
До речі, на супутникових знімках Skytek за 1 листопада фрегат Адмірал Макаров стояв бортом до причальної стінки. У цьому місці встановлено кран для завантаження боєприпасів. Але його можна використовувати і для ремонтних робіт, які, швидше за все, і проводилися після атаки морськими дронами на кораблях Чорноморського флоту Росії 29 жовтня.
«Тут варто звернути увагу на 41 ракетну бригаду, яка має 5 кораблів і 5 ракетних катерів. До 166-го дивізіону малих ракетних кораблів входять «Бора» , «Самум» , «Град Свіяжськ» , «Великий Устюг» , «Вишній Волочок» . У 295-й дивізіон ракетних катерів входять: «Шуя» , «Буря» , «Набережні Човни» , « Івановець» та «Бриз» . Усі, окрім «Самуму», бо він зараз на ремонті, у строю і можуть застосовувати корабельні ракети. Вони становлять певну загрозу як ударний засіб. Тобто якщо ці кораблі є можливість знайти і знешкодити – так, це потрібно робити», – прокоментував Крим. Реалії експерт Центру оборонних стратегій Віктор Кевлюк.
Саме з цих кораблів і запускають смертоносні крилаті ракети типу «Калібр» на всій території України. При цьому самі кораблі під час запусків відходять від берега лише на кілька миль.
«Річ у тому, що для цієї крилатої ракети «Калібр» проектується траєкторія. Їх можна було б і запускати прямо з бухти, але там уже гірське місце, починаються схили і може виникнути ситуація, що ракета на початковому етапі просто зіткнеться з цим усім. Тому вони виходять у море, на якийсь пілінг стрілянини, буквально на якусь дуже невелику відстань і стріляють», – зазначив у розмові з Кримом. Реалії заступник начальника штабу ВМС України (2004–2020) Андрій Риженко.
«Калібри» зберігаються не лише у пускових шахтах корабля, а й на кримських військових складах. І, на думку експертів, ці склади є потенційним місцем для майбутніх атак.
«За наявності сил та коштів усі носії такої оперативно-тактичної зброї мають бути знищені. Адже важливіше знищувати носії, пускові бази зберігання цих ракет, ніж потім перехоплювати їх у повітрі», – зазначив директор військового видання Defense Express Сергій Згурець.
Де точно зберігають крилаті ракети класу «Калібр», невідомо, але є припущення, що в Інкерманських штольнях – і до причалів близько, і добре захищене місце.
«Крим був дуже потужно нашпигований, як кажуть, усіма видами озброєння. Складова місця зберігання також була добре розвиненою. Артилерійські склади були у Міжгір’ї, це неподалік Сімферополя. Там переважно зберігалися боєприпаси для артилерії, танків, сухопутної складової. Щодо озброєння корабельного складу, мінно-торпедне – це були сховища у штольнях Інкермана. Там, я вважаю, що Росія зберігає свою високоточну зброю. Ці штольні дуже надійно прикриті. Щоб уразити ці склади, знадобляться дуже великі зусилля», – прокоментував в інтерв’ю Крим. Реалії командувач ВМС ЗС України (2016 –2020) Ігор Воронченко
Незважаючи на загрозу повторних вибухів, кораблі в Севастополі через брак місця як стояли бортом до борту, так і стоять. Єдине, посеред бухти з’явилося судно, яке цілодобово чергує в акваторії.
«Я думаю, що це якийсь катер дозору. І на ньому, швидше за все, встановлено якусь спеціальну станцію підводного моніторингу з радіусом дії в кілометр. Цього цілком достатньо, щоби перекрити ширину бухти», – пояснює Андрій Риженко.
АВІАЦІЯ
Загалом у Криму нарахували 10 діючих військових аеродромів та два авіазаводи. На кожному є склади з боєприпасами та ємності з пально-мастильними матеріалами, які під час вибуху лише посилюють руйнівний ефект.
Ще однією важливою метою для ЗСУ у Криму можуть виявитися військові об’єкти в Джанкої, насамперед аеродром.
Після того, як російський наступ на півдні України було зупинено і лінія фронту сформувалася Дніпром, Джанкой став головним логістичним хабом для російської армії та місцем базування ударних вертольотів. Хоча до анексії цей аеродром вважався запасним, тут розміщувалася авіаційна комендатура.
«Цей шлях – із Сімферополя та Феодосії – веде на перешийок. Це головний вузол на схід та центр Криму. Там дуже шикарна база для розташування як наземної компоненти, так і армійської авіації. І це найближчий аеродром, не як аеродром-підскок, а як оперативний аеродром, який розширює радіус дій насамперед армійської авіації на наш південний напрямок», – пояснив Ігор Воронченко.
На цьому аеродромі ми з експертами визначили щонайменше три склади з боєприпасами, понад півсотні гелікоптерів ( Ка-52 , Мі-28 , Мі-35 , Мі-8 ) та безліч облаштованих місць для розміщення зенітно-ракетних комплексів. Також, аналізуючи знімки від Planet Labs, ми з колегами з проекту «Схеми» помітили, що аеродром, окрім гелікоптерів, дуже часто приймає вантажні літаки та штурмовики Су-25 .
«Там злітна смуга дозволяє приймати важкі транспортні літаки, і через Джанкой, як логістичний вузол, відбувається постачання угруповання військ у Херсонській області та частково у Запорізькій області. Мені здається, що дуже ефективною, своєчасною та взагалі корисною для подальших наших дій на Херсонщині була б поразка аеродрому «Джанкою».
Тобто застосувати окрім звичайних боєприпасів, боєприпаси об’ємного вибуху, запальні, дистанційного мінування, все, що можемо дотягнутися. Вивести цей аеродром наглухо та надовго. Це буде дуже добрим кроком для ускладнення логістики південного угруповання противника. Джанкой – це номер один у ТОП-п’ять», – наголосив Віктор Кевлюк.
Поруч із Севастополем розташований аеродром «Бельбек». Ще у 2018 році Росія тут продовжила злітно-посадкову смугу для стратегічних бомбардувальників. Але, незважаючи на готовність майданчика, таких екземплярів тут зараз немає.
«Необхідності їм базуватись у Криму немає. Їм безпечніше злетіти, наприклад, з Енгельса чи Шайківки, зайти на бойовий курс, відстрілятися, розвернутися та повернутися назад, ніж базуватися з тими ж Ту-22 у Бельбеку. Розуміючи, що туди може прилетіти китайський дрон та спалити ці Ту-22 разом із ракетами», – прокоментував редактор авіаційного ресурсу militaryaviation.in.ua Денис Томенчук.
В основному на цьому аеродромі розміщені винищувачі. Зокрема, на знімках за 15 листопада на аеродромі ми помітили екземпляри Су-27 , Су-27 СМ , Су-34 та Міг-31 .
Одна з головних авіагруп російської армії також розміщена на аеродромі у Гвардійському. Тут зосереджені штурмовики Су-25 та бомбардувальники Су-24. Саме ці літаки Росія найчастіше використовує для завдання ближніх авіаударів українськими територіями. Ремонтують Су-25 на авіазаводі у Євпаторії. І це хоч і не пріоритетна, а й потенційна мета для ЗСУ, кажуть експерти.
«Якщо ми беремо, як об’єкт завод і кілька літаків, що ремонтуються в ньому, то, мабуть, це не перший пріоритет. Хіба що виявиться, що тут є потужні склади озброєння чи пального, тоді чому б і ні. А так зовні не видно, щоби тут була якась «жирна» мета», – зазначив Денис Томенчук.
РАКЕТНІ КОМПЛЕКСИ
Експерти звертають увагу, що у Криму добре розвинена мережа ППО і дістати ці об’єкти ракетним ударом буде непросто. Величезна частина цього озброєння раніше була українською і була захоплена російською армією після незаконної анексії Криму.
«На жаль, усі наші частини протиповітряної оборони з 2014 року залишилися там. Там були комплекси С-300 та «Бук» . Зокрема, був полк у Євпаторії та Севастопольська бригада. Це якщо брати по південній частині півострова. Також на сході була частина Керчі і був батальйон РТВ. На Чауді стояв дивізіон С-300 та у Феодосії були С-300, тобто досить щільною була оборона», – розповів Ігор Воронченко.
Після захоплення Криму росіяни посилили цей компонент ще своїми ЗРК С-400, береговими ракетними комплексами «Бал» та «Бастіон» . Останні помічені на супутникових знімках на південних гірських схилах Криму біля Феодосії.
На думку полковника запасу Віктора Кевлюка, російські військові тут почуваються поки що в безпеці. Установки заряджені, але стоять одна від одної на зручній відстані для поразки.
«Це позиція 18 зенітно-ракетного полку. На цих знімках видно, що на стоянці розташовано лише шість машин «Бастіон-П». Тобто ще шість, бо в полку 12 пускових виведено на бойове чергування. Це не позиція, звідки вони стріляють, це щось подібне до військового містечка», – зазначив Віктор Кевлюк.
Боєприпаси для зенітно-ракетних та берегових комплексів, швидше за все, зберігаються у західній частині Криму – у Чорноморську. Адже інформація про будівництво нових арсеналів із Криму не надходила. І експерти вважають, що Росія використовує захоплену 2014 року українську інфраструктуру.
Офіційно Україна не має озброєння, здатного вразити всі згадані нами об’єкти. Але епізоди в Новофедорівці, Джанкої, Севастополі та Керченському мосту говорять про те, що такі інциденти можуть виникати і там, куди не долітають ракети.
Експерти, з якими ми спілкувалися, упевнені, що на Крим чекають нові вибухи. І будуть вони там, де будуть на те тактичні причини, а також уразливість російської оборони.
Автор: Ігор Токар, Кирило Овсяний ; Крим.Реалії
Читайте по темі:
