Чи дочекаються українці закарпатської солі? Держгеонадра потрапила у скандал
Державна служба провела аукціон із продажу ліцензії на розробку Тереблянського соляного родовища, проте з переможцем торгів угоду вирішили не укладати, не пояснивши причин, пише Укррудпром . Справу розглядає суд. Що буде з обіцянками чиновників уже до кінця цього року «дати» українцям першу «закарпатську» сіль?
Зупинка «Артемсолі» та «Закарпатська» альтернатива
Закарпаття забезпечить всю Україну сіллю замість Донеччини, яка опинилася в епіцентрі бойових дій. Такі заяви пролунали від українських чиновників у серпні минулого року, коли стало очевидним, що повномасштабна війна із Росією затягується. На початку цього року потужності ДП «Артемсоль», розташовані у трагічно відомому містечку Соледар на Донеччині, були окуповані росіянами. До початку повномасштабного вторгнення РФ це підприємство — одне з найбільших у світі — покривало 100% потреб українців у харчовій та промисловій солі. Ще наприкінці травня 2022 року Артемсоль призупинила виробництво у зв’язку з постійними обстрілами та вимушеною евакуацією великої частини робітників. Ця новина тоді викликала ажіотажний попит і за лічені дні незамінна приправа подорожчала в магазинах у 8-9 разів. Ситуацію вдалося виправити, викинувши в продаж запаси, що готуються на експорт, а також — почавши імпорт солі з Польщі, Туреччини та Румунії.
Немає сумнівів, що для України налагодження власного виробництва солі — одне з першочергових завдань щодо питання продовольчої безпеки.
На щастя, у надрах є великі запаси білого золота, навіть незважаючи на тимчасову окупацію сходу країни. Так, низка родовищ є на Закарпатті, де поклади кам’яної солі оцінюють у 349 мільйонів тонн. Цього вистачить, щоб забезпечувати українців мінералом упродовж сотень років.
Керівники держави та регіону в авральному режимі розпочали пошук соляних родовищ, придатних для розробки у стислий термін. А також підприємців, які візьмуться за це. Здавалося, що бажаючих має бути достатньо: після закриття «Артемсолі» його місце на ринку залишилося вакантним, — про такий «стартап» можна лише мріяти. Вже в серпні 2022 року було заявлено: першу добуту на Закарпатті сіль Україна отримає за півроку. Спочатку це буде технічна сіль, згодом і харчова. Тоді ж голова Закарпатської ОВ Віктор Микита та заступник керівника Офісу президента (тепер уже колишній) Кирило Тимошенко повідомляли про початок робіт на Буштинському соляному родовищі на Закарпатті.
Час показав, що прогнози чиновників були надто оптимістичними. У березні 2023 року стало відомо, що у Буштині досі проводяться інженерні роботи з облаштування шахти. Змістився і термін, протягом якого родовище, як очікується, дасть першу сіль: зараз в ОВА говорять про те, що це станеться до кінця року. Щодо інших родовищ — Тереблянського на Закарпатті та Долинського на Івано-Франківщині, то там зараз шукають компаній-ліцензіатів, які займатимуться розробкою та, в перспективі, видобутком солі. Ситуація навколо Тереблянського родовища зараз набирає скандального обігу: на 21 квітня заплановано вже третій поспіль аукціон із продажу спеціального дозволу на розробку ділянки. Тим часом, переможець перших торгів заявляє про те, що йому незаконно відмовили у укладанні угоди — справа дійшла до суду. Схоже, що український чиновницький апарат навіть у такому важливому для всієї країни питанні демонструє нездатність обійтися без тіньових схем. Чи вийде з таким підходом досягти заявленої мети та забезпечити українського споживача вітчизняною сіллю? Щоб дізнатися більше деталей, ми поспілкувалися з Олегом Мельниченком — керівником ТОВ «Олімп Фінанс Груп» — українською компанією, яка готова виробляти для українців необхідну продукцію, проте зіткнулася з незрозумілими перешкодами з боку виконавчої влади.
Тереблянське родовище: переможець аукціону «не сподобався» Держгеонадра
"Олімп Фінанс Груп" перемогла на аукціоні, проведеному 12 грудня 2022 року Державною службою геології та надр України. Компанія запропонувала 25 млн. гривень за спецдозвіл на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку солі на Західно-Тереблянській ділянці (початкова ціна становила 550 тисяч гривень). Конкурентами Олімп Фінанс Груп, серед інших, були підприємства відомих українських олігархів — Юрія Косюка та Олександра Ярославського , які у результаті в процесі аукціону не зробили жодного кроку (ставки). За словами Олега Мельниченка, ціна лоту злетіла майже в 50 разів через недобросовісну поведінку окремих учасників торгів, які, ймовірно, хотіли їх зірвати. Бізнесмен зазначив, що підсумкову вартість ліцензії значно завищено. Виявляється, що родовище поки що не розвідане, а отже, немає впевненості в тому, що там взагалі є сіль.
«Нормальна світова практика, коли продається ліцензія на вже розвідані родовища із підтвердженими запасами з корисними копалинами. Але через те, що грошей на проведення геологорозвідувальних робіт у державному бюджеті та бюджеті Держгеонадра не передбачено, остання виставляє на аукціон дозволи, що дають право саме на розвідувальні роботи, — розповів керівник Олімп Фінанс Груп. — А враховуючи, що цей лот включає спеціальний дозвіл за фактом на розвідку родовища, а не на видобуток, це створює додаткові ризики при реалізації проекту, оскільки не зрозуміло, чи є там взагалі сіль і в якому обсязі. Тому, на нашу думку, підсумкова вартість лоту виявилася значно завищеною.
Незважаючи на це, у компанії зазначають, що мають намір виконати умови аукціону та сплатити ліцензію в повному обсязі. Проте переможцю торгів у цьому праві з незрозумілих причин відмовили: Держгеонадра проігнорувала «Олімп Фінанс Груп» і 7 лютого 2023 року провела повторний аукціон із продажу спецдозволу на ту саму ділянку. У компанії стверджують, що всі вимоги законодавства вони виконали.
«Нами сплачено всі передбачені платежі, необхідні для укладання договору (крім гарантійного платежу у розмірі 500 000 гривень, було сплачено винагороду оператору, через яку переможець отримав право на участь в Аукціоні у розмірі 125 005 грн, у повному обсязі сплачено вартість пакету аукціонної документації) в розмірі 17 105,40 грн.). Було направлено на електронну та поштову адресу Державної служби геології та надр України підписаний з боку ТОВ „Олімп Фінанс Груп“ договір купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні», — зазначає керівник компанії Олег Мельниченко.
Підприємець розповів, що незважаючи на те, що його компанія спеціалізується на наданні фінансових послуг, діяльність із видобутку корисних копалин для нього не є чужою.
«Я як керівник компанії зі спеціальності гірничий інженер. Компанія вже працювала з розробки родовищ копалин у Хмельницькій області, ми до цього вже мали досвід видобутку кар’єрного каменю, виробництво щебеню та відсіву, ми фінансували проекти з придбання обладнання для видобутку корисних копалин. Тому ми певним чином повертаємось до знайомого нам напряму діяльності, у зв’язку з чим було ухвалено рішення про участь у цьому аукціоні».
"Олімп Фінанс Груп". Скандальні торги: процедурні порушення та сюрпризи для переможця
"Олімп Фінанс Груп" подала позов на Держгеонадра до Київського окружного адміністративного суду, вимагаючи зобов’язати службу підписати угоду купівлі-продажу спеціального дозволу. У цій справі суд перейшов у письмове провадження, тому найближчим часом може бути ухвалено рішення. Проте Держгеонадра вирішила не зважати на судовий процес і, як було згадано вище, вже 21 квітня планує провести третій аукціон. З переможцем другої угоди також не було укладено. При цьому первісну ціну лота цього разу підвищили до 15 мільйонів гривень. Це суперечить законодавству: згідно з постановою Кабміну № 993 розмір гарантійного внеску у разі повторних торгів збільшується вдвічі, у разі проведення третього аукціону — у п’ять разів. Таким чином, згідно із законом, завдаток має становити менше — 5 мільйонів.
Такі численні порушення та зневага до законодавства дають учасникам аукціонів законні підстави для їх оскарження. Таким чином, ліцензія на розробку Тереблянського соляного родовища може взагалі нікому не дістатися: її поховають у нескінченних судових процесах. А держава буде змушена зі свого бюджету компенсувати підприємцям судові витрати. Щодо «Олімп Фінанс Груп», то компанія у повторних торгах не бере участі. Там наполягають: вони вже виграли аукціон і тепер у законному порядку доводитимуть своє право придбати ліцензію.
В Олімп Фінанс Груп також розповіли, що вже після участі в торгах їм стало відомо про підводні камені, що стосуються розробки Тереблянського родовища. Виявилося, що виставлена на аукціон ділянка «розпаяна» і перебуває у власності громадян та підприємств. Це означає, що переможець торгів зможе повноцінно вести господарську діяльність. Наприклад, не зможе відвести землю для розміщення виробничих потужностей, складів, адмінбудівель. Крім того, компанія з’ясувала, що дозвіл на користування частиною ділянки раніше вже видано іншому ліцензіату.
Як нам стало відомо, ще у 2017 році в межах Західно-Тереблянської ділянки надавалися дозволи на користування надрами на видобуток кам’яної солі, у зв’язку з чим місцевими органами самоврядування, місцевою ОТГ розглядається питання створення на земельній ділянці, у тому числі в межах території, яка охоплюється спеціальним дозволом, що виставляється на аукціон, індустріального парку для забезпечення діяльності саме родовища, дозвіл на видобуток на якому видано ще у 2017 році, що створює додаткові перешкоди у реалізації прав користування землею в межах території спеціального дозволу», - зазначив Олег Мельниченко.
З огляду на це Олімп Фінанс Груп домагатиметься від Держгеонадра надання гарантій. Зокрема, якщо на ділянці не будуть виявлені поклади солі, або вона буде гіршої якості, ніж заявлено, компанія хоче повернути кошти, виплачені за спецдозвіл. Така вимога цілком законна.
Як бачимо, питання, сформульоване нами вище: чи дочекаються українці вітчизняної солі в магазинах? — поки що залишається без відповіді. Це питання, як і багато інших у нашій державі, спирається на проблему корупції. Навіть за умов повномасштабної війни, коли український малий та середній бізнес має розраховувати на максимальне сприяння з боку держави, ми бачимо, що існують окремі чиновники чи цілі державні органи, які створюють штучні перепони для «чужих» та преференції для «своїх». Якщо нічого не зміниться — це явище гальмуватиме відновлення української економіки, без якого неможливі ні перемога у війні, ні гідне майбутнє для України.
Читайте по темі:
