ICU та банк «Авангард» «привласнили» і пустили в обіг гроші померлого «Сбербанку Росії»

ICU та банк «Авангард» «привласнили» і пустили в обіг гроші померлого «Сбербанку Росії»
ICU та банк «Авангард» «привласнили» і пустили в обіг гроші померлого «Сбербанку Росії»

Двоє чоловіків, 44 та 46 років, замість того, щоб захищати рідну країну якщо не самотужки, то хоча б донатом, за державні гроші організували «стартап» і поклали собі в кишені сотні мільйонів гривень, пише ZN.

Просто уявіть, що суд накладає арешт на квартиру померлого власника, і поки цей арешт триває, ріелтор, який раніше із цим власником співпрацював, продовжує цю арештовану квартиру здавати в оренду, а гроші класти собі в кишеню.

На голову не налазить, чи не так? Проте аналогічна історія сталася з держоблігаціями померлого російського "Сбербанку" в Україні.

Згідно з актом банку, на кінець дня 25.02.2022 року високоліквідних активів у ньому було 26,9 млрд грн (див. документ 1). Серед них 10,7 млрд грн – облігації внутрішньої державної позики та депозитні сертифікати Національного банку України. Депозитних сертифікатів із них було близько 1,5 млрд грн, їх НБУ погасив і вони «перетекли» у готівку. А де ж решта?

Про компанію ICU ви точно чули. Створена Валерією Гонтарєвою та Макаром Пасенюком, вона досить швидко перетворилася на так званого ексклюзивного фінансового посередника для еліт (насамперед із оточення на той момент президента Петра Порошенка) та потужного гравця на ринку держоблігацій. Кишеньковий банк ICU – «Авангард», завдяки спритному власнику та знаходженню Гонтарєвої на посаді голови НБУ, з 2015 року почувається більш ніж впевнено. Кінцеві бенефіціари банку – Пасенюк і Стеценко.

Згідно із законом, 9 млрд грн, вкладених Сбербанком в ОВДП, мали б повернутися державі на спецрахунок в НБУ. Але щось пішло не так. Рішенням столичної прокуратури на запит Нацполіції Подільського району (?!) вони опинилися не на спецрахунку, а під арештом. Тобто всі активи «Сберу» до держави пішли, а ОВДП – ні. Оскільки саме ICU обслуговувала фінансові операції «Сбербанку», завдяки арешту ОВДП залишилися на рахунках в ICU.

ОВДП, як відомо, це позика державі, і держава в особі Міністерства фінансів цю позику справно повернула, незважаючи на будь-які арешти. Мінфін не мав права не перераховувати кошти за цими ОВДП, а власники через арешт не мали права повернути державі цінні папери та покірно приймали оплати. Їх також не повертали, бо арешт. За даними НБУ, кошти, витягнуті з Мінфіну (які, як і все майно «Сберу», взагалі належать державі), ICU пускає в обіг. Ось наша «здача в оренду».

Ну справді, що тут такого – гроші мають працювати. Схоже, що гроші, які вже мігрували на рахунок ICU в банку «Авангард», вкладаються в депозитні сертифікати Нацбанку – улюблений інструмент наших банкірів. Ось такі «швидкі гроші», адже прибутковість за депсертифікатами на той момент була 23% річних. За даними джерела в НБУ, заробіток на «оренді чужої квартири» вже перевищив 850 млн грн. Якби на цих ОВДП заробляла не приватна компанія, а держава, то могла б купити щонайменше 3,5 тисячі «Мавіків-3», наприклад.

Вишенька на торті – частково отриманий від цих вкладень дохід у 2022 році, вже за офіційним формулюванням Нацбанку, з яким ми мали можливість ознайомитися, «Авангард» направив на виплату винагороди кінцевим бенефіціарним власникам – Стеценку та Пасенюку. Не багато, не мало – 580 млн грн на двох. Поклали гроші собі в кишені.

Звичайно, все це було б неможливим, якби не прокурорський арешт, який фактично подарував ICU гроші, пущені в обіг.

ОВДП «Сберу» було заарештовано за клопотанням прокурора Подільської окружної прокуратури столиці в рамках кримінального провадження № 42022102070000059, відкритого 14 березня 2022 року (див. документ 3).

ICU та банк «Авангард» привласнили гроші Ощадбанку eiqrtiqhhiqkdroz

Арешт передбачає заборону розпорядження та користування цінними паперами на підставі першої та третьої частин статті 170 Кримінального процесуального кодексу України. Тобто йдеться про тимчасове обмеження з метою забезпечення можливої конфіскації. Мотивація за даними справи: «Існування ризику у прийнятті рішень керівництвом (банку – Ю.С.) на шкоду державній безпеці України».

Про який ризик йдеться, якщо вже 25 лютого до банку зайшов Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, розпочавши його ліквідацію та фактично взявши до своїх рук усі операційні процеси у банку?

Чому слідчий суддя, як, до речі, і прокурор, у своєму клопотанні взагалі не зважили на те, що на момент накладення арешту власник майна вже змінився? Законодавство чітко свідчить, що з дня процедури ліквідації банку припиняються всі повноваження його органів управління, а керівники банку звільняються із роботи. З початку процедури ліквідації банку усі попередні власники стають колишніми. Вони без будь-яких арештів обмежені у здійсненні власних корпоративних прав і на 14 березня вже не мали жодного відношення до діяльності, контролю та управління "Сбербанком". Та й взагалі, за якою перекрученою логікою заарештовані цінні папери на рахунках приватної компанії перебувають у більшій безпеці, ніж на рахунку Національного банку України?

Справу, в якій заарештовано ОВДП «Сберу», відкрито слідчим Подільської прокуратури за ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 110-2 Кримінального кодексу України. Тобто йдеться про присвоєння та розтрату майна шляхом зловживання службовим становищем та про фінансування дій, вчинених з метою повалення конституційного ладу чи захоплення державної влади в Україні. Яким боком до цього букету є Нацполіція та столична прокуратура? Якась підозріла підслідність. Добре, припустимо, що Національне антикорупційне бюро України та СБУ вільних рук не мають. Але навіщо був потрібний арешт, якщо на той момент у банку вже господарював Фонд гарантування вкладів? До чого арешт не всіх активів, а саме ОВДП? Якась підозріла вибірковість.

Звісно, подібні питання виникли й у Фонду гарантування. Він їх вирішив задавати у Київському апеляційному суді. Але суперечку програв – ухвала суду (див. документ 4) від 27 грудня 2022 року, остаточна і без права на касаційне оскарження, зацементувала прокурорський арешт на ОВДП, доки триває слідство.

Сторінка для друку

Коментарі:

comments powered by Disqus