Хто краде майно українських підприємств із окупованого Маріуполя. Російським мародерам допомагають білоруські
Російська пропаганда постійно рапортує про масштабне та успішне відновлення Маріуполя, зруйнованого під час повномасштабного вторгнення в Україну. Але реальність дещо інша. З окупованого міста масово викрадають майно та продукцію українських підприємств: «Азовсталі», заводу Ілліча та інших.
Як з’ясував проект «Можемо пояснити» , у розграбуванні Маріуполя беруть участь компанії, які належать сусідові родини Сергія Суровікіна по Рубльовці, а також російські олігархи зі списку Forbes. Деяким із них допомагають партнери з Білорусі.
Два заводи з різними долями
12 червня у соцмережах радника мера Маріуполя Петра Андрющенка з’явилося відео того, який зараз вигляд має завод «Азовсталь». На кадри потрапили протитанкові «їжаки», встановлені біля прохідної підприємства, побутівка з літерою Z та розбомблені дороги.
«Росіяни продовжують ремонт зміцнення «Азовсталі» від центральних прохідних і надалі вглиб, трансформуючи все це у військову базу. Жодної іншої ні мети, ні цінності Маріуполь для них не уявляє», – написав Андрющенко.
До повномасштабного вторгнення Росії в Україну завод «Азовсталь» вважався одним із найбільших металургійних підприємств України. Виробничі потужності дозволяли підприємству виробляти до 5,7 млн. тонн чавуну та 4,7 млн. тонн готового прокату на рік. І компанія мала великі плани – буквально за тиждень до вторгнення один із власників заводу Рінат Ахметов особисто прибув на підприємство, де обіцяв підняти робітникам «Азовсталі» зарплати та модернізувати виробництво. За кілька місяців російська армія знищить «Азовсталь» і окупує Маріуполь, вбивши тисячі мирних людей.
Серйозних руйнувань зазнає ще одне маріупольське підприємство – металургійний комбінат імені Ілліча. Як і «Азовсталь», ним володіє компанія «Метінвест» того ж Ахметова. Але доля двох заводів буде різною. «Азовсталь», що стала осередком опору української армії, вирішать знести. У жовтні у корпорації розвитку Донбасу повідомили , що на території комбінату збудують індустріальний парк, промисловий технопарк, екопарк та транспортно-логістичний центр.
А ось ММК ім. Ілліча окупаційна влада пророкувала іншу долю. За словами «глави» ДНР Дениса Пушиліна, цей завод «буде не лише відновлений, а й модернізований», оскільки «продукція, яку виготовляють на цьому заводі, зараз дуже затребувана».
Пушилін не лукавив. Продукція цього заводу виявилася настільки затребуваною, що ще до закінчення повномасштабних бойових дій у Маріуполі її почали масово вивозити з території цього міста. Так само, як і майно «Азовсталі». Проект «Можемо пояснити» знайшов тих, хто краде українську власність із непідконтрольної Києву території.
"Азовсталь" за рік російської окупації фактично залишається нічиїм. У цього заводу так і не з’явилося російських власників, свідчать дані ЄДРЮЛ. У Маріуполі з’явилося лише «Садівницьке товариство Павлопіль маріупольського металургійного комбінату Азовсталь». Але до знищеного заводу воно не має жодного стосунку.
А ось завод імені Ілліча обзавівся російськими власниками. Як з’ясувала російська служба Бі-Бі-Сі, одним із співвласників підприємства у січні став чеченський підприємець Валід Корчагін, близький до Рамзана Кадирова. Корчагін – син Вахіта Геремєєва, який обіймає посаду заступника голови Мінбуду Чечні. Його називають братом Сулеймана Геремєєва. А сім’я Геремеєвих перебуває у спорідненості з депутатом Адамом Делімхановим, найближчим соратником Кадирова.
У березні прізвище Корчагіна зникло з-поміж засновників заводу Ілліча, дізнався проект «Можемо пояснити». Тепер співвласниками фірми є дві людини: підприємець із Макіївки Юрій Мурай та якийсь Алаш Дадашов. "МО" знайшов сторінку Дадашова в "Однокласниках" - судячи з інформації на ній, він живе у чеченському місті Гудермес. Тобто одним із власників знову є житель Чеченської Республіки, який може бути знайомий з Кадировим. Як розповів голова Маріупольського телебачення Микола Осиченко, керівником ММК імені Ілліча є колишній директор з виробництва підприємства Роман Солонар.
«Кришують всі люди Кадирова – тому там зараз часто треться депутат Держдуми РФ Адам Делімханов. Дуже важко сказати – скільки всього вивезли з підприємства. Якщо приблизно – до х*я», – каже Осиченко.
Втім, українську власність звідти крали навіть до того, як обидва підприємства формально стали російськими.
Сталь для Білгорода
26 вересня 2022 року, всього за 4 дні до путінського рішення про анексію в Росію було ввезено понад 1,5 млн. кілограмів металу, виробленого на заводі «Азовсталь». Його вартість становила майже 2 млн доларів. Про це свідчать митні записи системи ImportGenius. Документи свідчать, що до кінця вересня між ДНР і Росією де-юре існував кордон, тому товари, що проходили через неї, декларувалися за відповідними законами. Але вже з жовтня усі подібні постачання зникли з митних записів.
Тисячу тонн продукції «Азовсталі» вивозило ТОВ «Лісбудторг» із міста Валуйки Білгородської області, яке в останні місяці війни регулярно зазнає обстрілів. Судячи з документів, це був прокат плоский листовий із легованої сталі, який застосовується для виготовлення різних металевих конструкцій. Наприкінці травня Денис Пушилін заявляв , що «продукцію металургійних та вугільних підприємств Донбасу поставляють до європейських країн», але не розкривав ні схему, ні кінцеві пункти призначення.
Митні записи розкривають схему постачання. Судячи з них, вантаж з Маріуполя доставлявся на залізничну станцію «Тополі», розташовану на російсько-українському кордоні, неподалік тих же Валуєк. А потім експортувався до інших країн (документи ФМС не розкривають — до яких саме).
«Лісбудторг» займається вантажоперевезеннями і, мабуть, є лише посередником у вивезенні української продукції з окупованого Маріуполя. Про це свідчить той факт, що до вересня 2022 року фірма ніяк не взаємодіяла із маріупольськими підприємствами. До її інтересів входили компанії з інших регіонів України (наприклад, Нікопольський трубний завод Interpipe Niko Tube, де за рік було куплено продукції більш ніж на 1,5 млн доларів). Але у вересні 2022-го «Лісбудторг» раптово став виявляти підвищений інтерес до Маріуполя.
Крім «Азовсталі», компанія з міста Валуйки почала вивозити майно Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча (найбільше промислове підприємство Приазов’я та Донецької області належить холдингу «Метінвест» мільярдера Ріната Ахметова). Все того ж дня, 26 вересня, «Лісбудсторг» вивіз майже 400 тис. кілограмів сталі із заводу Ілліча. Її вартість становила близько 380 тис. доларів.
Засновником «Лісбудсторгу» є Олена Шейченко, гендиректором — Олександр Сніткін. Вони — давні бізнес-партнери, які активно заробляють на держконтрактах, дізнався «МО». Як випливає з даних системи СКРІН, їхні компанії «Аврора» та «Комета-ВМ» регулярно постачають бензин та дизельне паливо для потреб системи покарань (ФСВП). Останній контракт датований 9 червня — «Аврора» поставила АІ-92 та дизель для виправної колонії №6 у Валуйках.
Вугілля для сусіда Суровікіна
З окупованого Маріуполя вивозять навіть корисні копалини. І знову крадіжкою займаються компанії, які раніше ніяк не цікавилися цим містом на Донеччині — а тому не йдеться про відстрочені поставки або про контракти, укладені ще до повномасштабної війни. Та й хто при здоровому глузді вирішить укласти контракт з російською фірмою на тлі чуток про прийдешнє вторгнення Росії. Тим більше, якщо йдеться про компанії того ж таки Ахметова.
Як відомо, на «Азовсталі» «Метінвест» мав дуже великі запаси вугілля. ЗМІ розповідали , що «вугільний склад» знаходився просто неба, праворуч від перших прохідних заводу, на території міського острова.
Як випливає з митних записів, після повномасштабного вторгнення Росія вивезла з Маріуполя майже 2,5 тис. тонн вугілля (приблизно 40 вагонів). За крадіжку вугілля відповідала група компаній «Талтек» (це підприємство працює на вугільному ринку з 1998 року та володіє такими шахтами як «Березівська» та «Первомайська»). Президент «Талтека» Юрій Кочеринський володіє особняком на Рубльовці неподалік від маєтку родини колишнього головнокомандувача російського вторгнення в Україну Сергія Суровікіна.
"Талтек" вивіз приблизно 300 тонн вугілля на суму близько 40 тис. доларів. Документи свідчать, що вугілля з «Азовсталі» призначалося для експорту та вивозилося на станцію «Соловей» у Білгородській області (тоді Росія ще не взяла під контроль морський порт у Маріуполі, а тому була змушена користуватися залізничним транспортом).
У рази більше вугілля з окупованого Маріуполя вивезла донька ДК «Талтек» – вугільна компанія з Кузбасу «Поляни». У липні минулого року її гендиректор Сергій Топорков в інтерв’ю газеті «Кемер» розповідав , що «компанія не стоїть на місці, поетапно вирішує (різні проблеми), балансуючи на тлі економічної турбулентності». Справді, компанія не зупинилася на одному Кузбасі.
Торішнього серпня — ще до «приєднання» ДНР до Росії — «Поляни» вивезли з Маріуполя понад 2 тис. тонн вугілля на суму понад 300 тис. доларів (це вугілля належало комбінату імені Ілліча). Судячи з документів, вугілля теж призначалося для експорту та вивозилося через залізничну станцію «Соловей». За припущенням Миколи Осиченка, товари можуть експортуватися до країн, які перебувають у дружніх відносинах із Росією.
«Металу вони дорогу закрили ще минулого року – через санкції в Росії профіцит свого. Тому можуть кудись переганяти», – припускає голова Маріупольського телебачення.
«Талтек» досі не перебуває під західними санкціями. Прибуток компанії у військовий рік досяг рекордних 7,1 млрд рублів, виторг - 60,2 млрд рублів.
Білоруси допомагають російському мільярдеру
З Маріуполя вивозять буквально все — навіть предмети, які не мають особливої цінності. У документах російської митниці йдеться, що у квітні минулого року із зруйнованого українського міста викрали кілька вантажних контейнерів та вагонів. Їхня вартість не перевищує 100 тис. доларів, але ціна — не головне.
У крадіжці росіянам допомагали партнери з Білорусі, а саме «Могилівський металургійний завод». Саме його назва вказана у документах митниці. Контейнери вивозилися до міста Калінковичі (Гомельська область Білорусі) та призначалися для потреб «Магнітогорського металургійного комбінату» (ПАТ «ММК»). Це — один із найбільших металургійних комбінатів СНД та Росії, заснований ще 1929 року.
«ММК» може не соромитися крадіжок із окупованих територій. Ще навесні 2022 року Євросоюз включив до списків санкцій сам завод і низку афілійованих з ним структур, включаючи турецький комбінат ММК Metalurji. Крім того, до списку санкцій був включений голова ради директорів «ММК» Віктор Рашніков, який «є провідним російським бізнесменом, який працює у секторах економіки, що забезпечують суттєве джерело доходу уряду Російської Федерації, який несе відповідальність за анексію Криму та дестабілізацію України».
Пізніше Рашніков потрапив під санкції США, Японії, Канади та інших країн. Керівник «Магнітогорського металургійного комбінату» станом на 2021 посідав 15 місце у рейтингу найбагатших росіян за версією Forbes. У грудні минулого року Володимир Путін надав Рашникову звання Героя праці.
За інформацією «Метінвесту», Росія викрала із заводів та портів, які опинилися на тимчасово окупованих територіях, сталь на суму 600 млн доларів. У самій компанії не відповіли на запит МО.
Читайте по темі:
