"Мама закрила мене собою": El Кравчук пригадав, як ледь не загинув під час обстрілу в Сирії

20 червня 2024 г., 21:31

Український співак EL Кравчук (Андрій Остапенко) пригадав свій період життя у Сирії, про який майже ніколи не розповідав. Артист у країні провів шкільні роки через військове відрядження свого батька-військового. Під час шляху на навчання юний Андрій разом із мамою потрапив під приціл снайпера, але їм дивом вдалося вижити.

Співак ще з дитинства був знайомий з війною, але, попри військову агресію, на той час вважав місто Алеппо та саму Сирію своїм другим рідним домом після Литви, де народився артист. Він пригадує в Instagram, що йому і мамі під час обстрілу врятувало життя дерево квітучого персика.

"Це було у місті Алеппо в Сирії, приблизно в 1984 році, зазвичай я ходив до школи самостійно, іноді зі мною був охоронець, але переважно я йшов один. Одного разу мама вирішила провести мене до школи, саме тоді з’явилися снайпери на дахах. Почався автоматний обстріл. Мама закрила мене собою, лягла на землю і стала повзти до квітучого персика, що ріс на вулиці", – розповів артист.

Саме тому для нього цвіт персика асоціюється із дитинством. Про це він сказав так: "Щовесни, коли зацвітають персики, я завжди згадую одну історію, яка асоціюється для мене з цим квітучим деревом і залишається зі мною усе життя".

El Кравчук зізнався, що все ж отримав із мамою трохи травм у вигляді подряпин на тілі, але вони тоді були дуже раді, що змогли врятувати свої життя.

Читайте по темі: YouTube заблокував офіційні канали співаків Шамана та Поліни Гагаріної, які потрапили до 14-го пакету санкцій ЄС проти Росії

"Ми сховалися під цим деревом, я був весь у крові через подряпини від асфальту, але ми були живі. Ми навіть усміхалися, сидячи під персиком. Цей момент я ніколи не забуду. Відтоді ми стали з мамою ще ближчими", – продовжив він.

Співак пригадав, що переїхав з родиною до Сирії через відрядження батька, що працював військовим. Попри постійну небезпеку, Остапенко з радістю згадує своє дитинство там. З часом він навіть трохи вивчив арабську, за що його поважали місцеві. "Коронною" фразою була "Як здоров’я, друже?"

Нині він згадує війну РФ проти України із жахом, адже ніколи не здогадувався, що у сучасному світі все ще можуть відбуватися жахливі терористичні війни.

"Коли почалася АТО і я дізнався про бомбардування Попасної та те, як там виживають діти, це стало для мене випробуванням. Я пам’ятаю себе школярем під обстрілами, у бомбосховищах. І, звичайно, блекаути, які були й в Алеппо, коли вимикали світло. Усі ці труднощі війни, які я відчував 30 років тому, відчуваю і сьогодні вже дорослою людиною. Я ніколи не думав, що ці два стародавні міста, Київ та Алеппо, обидва з тисячолітньою історією, будуть так обстрілювати та руйнувати у 21 столітті", – зазначив Остапенко.