Стало відомо, скільки мобілізували людей з Верховної Ради

05 липня 2024 г., 19:22

Петро Гармаш     498     0

Стало відомо, скільки мобілізували людей з Верховної Ради

16 липня 2024 рік — це останній термін, коли чоловіки віком 18–60 років зобов’язані оновити персональні дані для військового обліку — актуальну адресу, номери телефонів та електронну пошту. Війна в країні стосується усіх, зокрема й Апарату Верховної Ради України.

Тож журналісти поцікавилися у чиновників — скільки співробітників Апарату ВРУ наразі мобілізовані до лав Збройних сил України.

Про це «Слідство.Інфо» дізналося з відповіді Апарату Верховної Ради України на запит журналістів. 

У парламенті повідомили, що станом на 17 червня 2024 року у них працює 878 людей, з яких за час повномасштабної війни мобілізувалося 53. 

«Інформуємо, що з числа працівників Апарату Верховної Ради України та державних підприємств і установ, що належать до сфери Управління справами Апарату Верховної Ради України, у 2022 році мобілізовано 37 осіб, у 2023 році — 8, у 2024 році — 8. Також мобілізовані на військову службу в особливий період 34 помічники-консультанти народних депутатів України дев’ятого скликання. З числа мобілізованих один загиблий, 8 отримали поранення та один зниклий безвісти», — йдеться у відповіді на запит. 

Читайте по темі: На Закарпатті ухилянти 10 днів блукали горами у пошуках нелегального перетину кордону

За даними Міністерства оборони, з 18 травня, коли розпочав роботу застосунок Резерв+, його послугами для оновлення персональних даних та оформлення військово-облікових документів скористалися вже 2 мільйони громадян.

11 квітня Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроєкт про мобілізацію, однак без норми про демобілізацію. За таке рішення проголосували 283 народні депутати з 226 необхідних. Закон набув чинності 18 травня, впродовж 60 днів усі чоловіки призовного віку мали стати на облік. Після закінчення вказаного періоду на тих, хто не оновив дані, очікує штраф — 17–25,5 тисяч гривень. Якщо людина не сплатить штраф протягом 15 днів, до неї можуть застосовуватися інші механізми примусу, такі як арешт майна, блокування банківських рахунків і навіть притягнення до кримінальної відповідальності.