Як російські спецслужби вербують європейців через Telegram для диверсій, підпалів і вбивств

“Є пропозиція. Виготов коктель молотова, поїдь до лісу і потренуйся працювати з ним. Надішли відео. З цього почнемо”. [Тут і далі орфографію в листуваннях збережено – OCCRP]

“А бабки за фактом?”

“Бабки криптою за фактом виконання місій”.

Цей діалог – самий початок вербування для диверсійної діяльності – відбувся 10 липня в Telegram.

Про оплату запитував Валерій Іванов, 26-річний естонець, який мешкає в Талліні. Він підробляв геодезистом і шукав додаткові джерела доходу.

Його співрозмовником був анонімний рекрутер, який ховається за акаунтом Telegram під назвою privet bot.

За останній рік цей акаунт щонайменше вісім разів рекламували 550 тисячам підписників Grey Zone, найбільшого проросійського каналу Telegram, пов’язаного з ПВК “Вагнер”.

Рекламні оголошення, які також були поширені на кількох невеликих каналах Telegram, Facebook, ВКонтакте і навіть на популярній ігровій платформі Steam, закликають мешканців європейських країн приєднатися до боротьби із західними союзниками України.

“Ви, напевно, вже бачили, що сталося в Румунії”, – йдеться в повідомленні, опублікованому 7 липня. Повідомлення супроводжують відео пожеж у промислових будівлях, які, імовірно, влаштували проросійські диверсанти. “Вони бояться, що вас буде більше… І вас справді більше.

Просто скажіть нам привіт”.

Кадри підпалів не справжні – на всіх записах закарбовані давні і не пов’язані між собою події. Але Іванов відповів на це повідомлення.

Після короткого діалогу його почали підштовхувати до скоєння злочинів в Естонії. Російськомовний співрозмовник Іванова запропонував йому гроші за шпигунство на військових базах, підпал техніки НАТО і навіть за вбивства – по 10 тисяч доларів “за голову”. Манера спілкування в нього була різка, часом навіть груба, хоча в деяких повідомленнях прослизали недоречні смайлики.

На щастя, Іванов – не справжній.  Він – спільне породження журналістів із Delfi, OCCRP, Paper Trail Media, ZDF і Der Standard. У цьому розслідуванні журналісти працювали під прикриттям, щоб дізнатися, як європейців вербують у соцмережах для диверсій у рідних країнах.

Експерти з безпеки та співробітники розвідслужб кажуть, що подібні випадки почастішали, оскільки більш витончені ресурси розвідки та безпеки Росії загрузли у війні Кремля в Україні та використовуються для утримання окупованих територій під контролем.

Фото: Скріншоти реклами, розміщеної на каналі @grey_zone у Telegram

Остання публікація Telegram-каналу Grey Zone з’явилася 7 липня. У ній підписників закликають зв’язатися з акаунтом privet bot. У публікації містяться кадри ймовірної диверсії в Румунії, якої насправді не було.

“За останні два роки в Європі різко зросла кількість диверсій і спроб саботажу, включно з такими операціями, – сказав Індрек Каннік, директор естонського Міжнародного центру оборони і безпеки. -Це тероризм у чистому вигляді”.

Він порівняв масове вербування диверсантів у соцмережах зі “сміттєвою рибалкою”, оскільки показники успіху в такого підходу вкрай низькі, “але й витрати ресурсів мінімальні”, – пояснив він.

Але Росія, судячи з усього, домоглася певних успіхів. За останні роки багато громадян Естонії, Німеччини, Польщі та інших країн було заарештовано, а в деяких випадках і засуджено за шпигунство або диверсії за вказівкою Кремля. Принаймні деяких зі злочинців, зокрема й групу людей в Естонії, завербували через Telegram та інші соцмережі.

І на кожну успішно завершену справу, можливо, припадає безліч спроб вербування, які так і не буде виявлено – особливо в Telegram. Ця платформа дуже популярна у російських військових і держструктур.

У серпні цього року творця і керівника Telegram Павла Дурова заарештували у Франції, звинувативши в тому, що він допустив використання платформи для поширення дитячої порнографії, торгівлі наркотиками та організованої злочинності.

Адвокат Дурова назвав звинувачення “абсурдними” і сказав, що Telegram дотримується європейського законодавства. Після арешту Дуров опублікував заяву, в якій визнав “труднощі початкового періоду”, що сприяли злочинним зловживанням, і пообіцяв поліпшити сервіс. За наявними даними, йому не висували жодних звинувачень, пов’язаних із діяльністю російських спецслужб у Telegram. Однак французькі прокурори не відповіли на запитання щодо його справи.

Акаунт privet bot також не був пов’язаний із конкретними диверсіями. Але коли репортери показали чат Іванова посадовим особам зі служб безпеки в Німеччині, Естонії, Австрії та Латвії, четверо з них підтвердили, що спілкування дуже нагадує випадки, з якими вони стикалися, коли Кремль вербував диверсантів в Інтернеті. (Служба державної безпеки Латвії утрималася від коментарів із приводу облікового запису “privet bot”, але заявила, що Telegram використовували російські спецслужби “в деяких випадках”).

“Так звані агенти нижчого рівня доступні, швидкі та безпечні, – сказало джерело з одного німецького агентства безпеки. – Найчастіше вони навіть не знають, на кого працюють, чи то на організовану злочинну структуру, чи то на секретну службу. Через довгі ланцюжки посередників складно сказати, хто саме займається вербуванням. Цим можуть займатися всі три російські спецслужби”.

Представниця естонської поліції безпеки KAPO Марта Туул вважає, що мета подібних атак – “викликати страх, невдоволення і замішання в суспільстві”.

“Успіх атаки не вимірюється кількістю спаленого або розграбованого майна. Достатньо, щоб суспільство запанікувало і засумнівалося в роботі держави”.

Експерт із безпеки Канник бачить і конкретну політичну мету. “Головна мета Росії при проведенні диверсій, – зазначив він, – посіяти хаос і жах у західному суспільстві, що приведе до влади політичні сили, які готові не підтримувати Україну”.

Фото: Ільмар Саабас / Delfi Meedia

Поліція розслідує справу про вандалізм щодо автомобіля міністра внутрішніх справ Естонії Лаурі Ляенеметса, скоєний людьми, завербованими російськими спецслужбами, у грудні 2023 року. 

Журналісти звернулися безпосередньо до “privet bot” по коментар. Відповіді на момент публікації не надійшло. В Адміністрації президента Російської Федерації не відповіли на запити про коментар.

Адвокат Дурова також не відповів. Але 23 вересня, того самого дня, коли журналісти зв’язалися з ними, Дуров оголосив про оновлення у Telegram. Він сказав, що з платформи видалили “проблемний контент” і оновили політику: тепер сервіс передаватиме дані владі “у відповідь на обґрунтовані юридичні запити”.

Тим часом Grey Zone, а також кілька дрібніших каналів, де рекламували privet bot (журналісти згадали їх у запитах на коментарі), стали частково недоступними для користувачів у кількох країнах ЄС. Канали, як і раніше, були доступні через браузерну версію Telegram, але були заблоковані для користувачів мобільних і настільних застосунків із номерами ЄС. Ті, хто намагався їх відкрити, бачили повідомлення про те, що перегляд контенту заборонено, оскільки він “порушує місцеве законодавство”.

У відповідь на прохання прокоментувати ситуацію представник Telegram Ремі Вон підтвердив, що Telegram заблокував ці канали. “Контент, спрямований на підбурювання інших до вчинення злочинів, порушує умови обслуговування Telegram і тому видаляється при виявленні”, – написав він. “На жаль, жоден орган ЄС не повідомив Telegram про ці канали через офіційні контакти для зв’язку, запропоновані DSA. Контент, про який повідомляють належним чином, зазвичай видаляють протягом години”.

“Посилення наших можливостей модерації – головний пріоритет Telegram на решту 2024 року”, – сказав Вон. “Наразі Telegram розширює свої команди модераторів і коло організацій, з якими співпрацює, для боротьби зі зловживаннями на своїй платформі”.

Бот чи ні?

Незважаючи на назву privet bot, акаунт здебільшого не автоматизований – по той бік, схоже, є реальна людина, яка безпосередньо спілкується з потенційними найманцями. У Telegram терміни “бот” або “чат-бот” використовують для акаунтів, у яких деякі функції автоматизовані, наприклад, дають змогу вибрати мову в чаті. Вони не мають на увазі повну автоматизацію або використання штучного інтелекту.

“Платимо добре”.

Публікації, заради яких довелося піти на обман, вимагають ретельної оцінки з погляду журналістської етики. У цьому випадку редактори та репортери вирішили, що суспільний інтерес, який становить розслідування злочинного іноземного впливу, виправдовує рішення працювати під прикриттям.

Репортери не знали, як ретельно допитуватимуть їхнього вигаданого Валерія Іванова, тож вигадали для нього повноцінну історію – із сім’єю, роботою, рідним містом і навіть хобі. На його ім’я створили правдоподібний обліковий запис у соцмережі “ВКонтакте”, а також підроблений скан посвідчення особи.

Підготувавшись таким чином, репортер зв’язався з privet bot. Щойно він відкрив вікно чату, запрограмовані меню попросили Іванова вибрати мову, якою він хотів би спілкуватися, і країну, в якій він перебував.

Вибравши російську мову, він одразу отримав повідомлення з привітанням. “Вітаю тебе, Друже! Якщо ти читаєш це повідомлення, то в нас із тобою багато спільного. Це означає, що ми хочемо бути корисними нашим країнам і нашим народам. Разом ми можемо протистояти політикам, які маніпулюють нами”.

Іванов почав спілкування з простого привітання: “Привіт”.

“Привіт”, – написали у відповідь.

“Помітив ваш пост тому пишу, – продовжив Іванов. – Хотів дізнатися, чи можу я тут заробити”.

“Якщо готовий працювати в Європі, то так”, – відповів вербувальник і запитав, чи є в Іванова спільники. Іванов відповів, що він один.

“Шкода що один, – написав вербувальник. – Групою можна більше зробити”.

Проте Іванова попросили повідомити ім’я, дату і місце народження, а також місце проживання. Потім його попросили підтвердити свою особу (він надіслав фото підроблених документів), а також запитали, чи є у нього військовий досвід. Іванов сказав, що пройшов обов’язкову службу в піхоті, де навчився стріляти з різних видів зброї.

“З якими гранатаметами працював?” – уточнив вербувальник. Іванов знову запитав про гроші.

“Платимо добре, – відповів вербувальник, – від 10.000$ за місію”. Він попросив Іванова підтвердити, що той усвідомлює “серйозність справ” і готовий до “небезпечних тем”. “Ти вбивав? Здійснював коли-небудь злочини?”

Потім він перейшов до конкретики. “Яке завдання тобі до снаги: спалити українську військову машину, спалити вантажівку, яка перевозить військову техніку, вбити фашиста на території прибалтики?”

“Перші два норм”, – відповів Іванов.

Фото: Скріншот чату Telegram / Privet Bot. Фрагмент чату з акаунтом “privet bot” Тут вербувальник запитує, чи готовий Іванов підпалити військову техніку або “вбити фашиста”Для початку його попросили попрактикуватися з коктейлем Молотова.  Репортери спробували продовжити розмову в іншому напрямку.

“Скільки за підпал тачки?” – запитав Іванов.

“Нас цікавлять військові об’єкти і військова техніка”, – уточнив вербувальник. – За один легковик? Це навіть не місія. … Якщо спалите танк чи бтр або сучасну гармату – дам 10к.

Дивись, якщо є якась рлс (радіолокаційна станція), то теж добре, – додав він. – Найкраще [знищувати] натовські. Загалом будь-які. Питання ціни”.

Оскільки вербувальник згадав убивство, Іванов запитав, скільки за це платять.

“В Естонії та Прибалтиці багато підарів, які оскверняють могили російських воїнів, – відповів вербувальник. – 10к за голову”.

Іванов спробував дізнатися, які ще є способи заробити.

“Пошукай склади гарячого, – отримав він відповідь. – Цивільні великі нафтобази. На них можуть заправлятися хохли. Великовантажі з цистернами”.

Коли Іванов сказав, що не знає про такі об’єкти, вербувальник почав наполягати на тому, що їх можна знайти: “Десь акумулюється бензин, який потім розвозять по заправних станціях. Це не секретний об’єкт”.

На прохання Іванова назвати конкретну адресу вербувальник не відповів, але попросив рекрута самостійно знайти ціль. “Пропонуй”, – йдеться в останньому повідомленні. Потім журналісти закінчили розмову.

Масштабна тенденція

Запитання, які ставили Іванову в privet bot, дають уявлення про те, що передусім цікавить вербувальника: чи є в потенційного диверсанта військовий досвід, чи вміє він користуватися зброєю, чи має він мотивацію і готовність діяти самостійно, чи готовий він до небезпечної роботи.

Плюсом виявилося і злочинне минуле. Як заявив у вересні на публічному засіданні Financial Times глава британської служби зовнішньої розвідки МІ-6 Річард Мур, росіяни вдалися до наймання злочинців від відчаю.

“Вони не можуть використовувати своїх людей, і їм доводиться мати справу з кримінальними елементами. Злочинці працюють за гроші. Вони ненадійні, не особливо професійні, і тому зазвичай нам вдається досить успішно їх скрутити”, – сказав Мур.

Хоча і Іванов, і його вербувальник використовували антизахідну мову, явного обговорення політичних питань не було: мабуть, проросійський настрій потенційного рекрута сприймається як даність або вважається несуттєвим.

У поліції безпеки Естонії, відомої під абревіатурою KAPO, є певний досвід у розслідуваннях проросійських диверсій. Цього року KAPO заарештувала понад десяток осіб, яких звинувачували у виконанні наказів російських спецслужб. Деякі із заарештованих оскверняли національні пам’ятники, інші спотворювали автомобілі міністра внутрішніх справ і одного журналіста.

За даними KAPO, дев’ятьох підозрюваних уже засуджено, хоча у відомстві не уточнили, які їм висунуто обвинувачення. Щодо ще вісьмох триває судовий розгляд.

У KAPO відмовилися давати коментарі про privet bot, але сказали, що російські спецслужби часто користуються Telegram для вербування.

“Ми стежимо за тим, що там відбувається, і приділяємо особливу увагу активним користувачам, – сказала Марта Туул, прес-секретар відомства. -Більшість колабораціоністів – це люди з кримінальним минулим і ті, хто живе в неблагополучних умовах. Їх мотивують гроші”.

Естонія – не єдина країна, яка в останні роки зіткнулася з низкою замовних атак.

Минулого року в Латвії молодих людей завербували для шпигунства на авіабазі НАТО, вандалізму в казармах і ймовірного підпалу в Україні. У січні їх визнали винними в шпигунстві. Згідно з обвинувальним вироком, вони працювали на російську розвідку (ГРУ). Судячи з матеріалів справи, з якими ознайомилися журналісти, завербували їх через Telegram.

Фото: Марі Лууд / Ехтулехт Кирьястус. Стіна естонського військового комплексу, розмальована двома молодими людьми, завербованими через Telegram у Латвії. Графіті з написом “Killnet зламав вас” відсилає до проросійської хакерської групи. Кілька естонських установ, включно з розташованим тут Центром кіберзахисту НАТО, щойно зазнали тривалої кібератаки.

У рамках іншої справи зараз судять двох чоловіків за звинуваченням у спробі підпалити Музей окупації Латвії – установу, більшу частину експозицій якої складають репресії, яких зазнавала країна з Москви за радянських часів. Їх також, імовірно, завербували через Telegram.

За даними латвійської служби безпеки, мета диверсій – посіяти розбрат і “створити ілюзію, ніби в латвійському суспільстві багато “підпільних” прихильників Росії”.

Минулого року в Польщі заарештували групу людей, яких звинуватили в шпигунстві на користь Росії і спробі порушити рух поїздів, що постачали Україні зброю і продовольство. За словами офіційних осіб, на яких посилається Washington Post, Росія не хотіла звертатися до професійних оперативників і натомість вербувала людей, зокрема через Telegram.

А у квітні Федеральна прокуратура Німеччини повідомила про арешт двох громадян Німеччини та Росії. Їх запідозрили у зв’язках із російською розвідкою, а також у плануванні вибухів і підпалів на промислових і військових об’єктах, зокрема на військових базах США.

Офіційні особи не надали доказів того, що до цього причетні російські спецслужби. Однак на початку року незалежне російське видання Центр “Досьє” отримало документи, які вказують на те, що спецпідрозділ ГРУ неодноразово влаштовував диверсії в Європі, вербуючи виконавців через соцмережі.

Представник Служби державної безпеки Латвії повідомив журналістам, що вони очікують продовження спроб російських диверсій по всій Європі, і що арешт Дурова “ніякого впливу” не матиме на Telegram як на засіб вербування.

Автори:  Карина Хуппертц (Paper Trail Media), Артур Изумрудов (Delfi), Лорин Лоренц (Der Standard), Илья Лозовский (OCCRP), Бастиан Обермайер (Paper Trail Media), Хольгер Роонемаа (Delfi / OCCRP), Фабиан Шмид (Der Standard) и Марта Вунш (Delfi)

Джерело: OCCRP

Матеріал перевірила фактчекінг команда OCCRP.