Зрада чи угода: що стоїть за втечею Олега Авер’янова від правосуддя?

02 жовтня 2024 г., 10:51

Віктор Савчук     534     0

Зрада чи угода: що стоїть за втечею Олега Авер’янова від правосуддя?

Як повідомляє «Суспільне», Чернігівський апеляційний суд засудив колишнього заступника міністра з надзвичайних ситуацій Олега Авер’янова до семи років позбавлення волі. Після цього Авер’янов зник – втік за кордон.

Свій вирок Олег Авер’янов отримав за крадіжку автомобіля Porsche Cayenne у своєї колишньої дружини Євгенії Авер’янової. Ще у 2015 році подружжя розлучилося, автомобіль, за словами колишньої дружини, мав залишитися у її власності, але зник. Як потім виявилося, його забрав Олег Авер’янов та продав. Євгенія довго бомбардувала правоохоронні органи заявами про крадіжку, яку там ігнорували, і так само довго судилася з колишнім чоловіком.

Фабула справи досить заплутана, але в результаті Олег Авер’янов отримав обвинувальний вирок та строк у сім років. Причому суд першої інстанції – Чернігівський районний – у жовтні 2022 року ухвалив Олегу Авер’янову виправдувальний вирок. Минуло майже рівно два роки, і Чернігівський апеляційний суд скасовує вирок суду першої інстанції та визнає Авер’янова винним у крадіжці, призначаючи йому сім років позбавлення волі. Після цього, як зазначалося, Авер’янов зникає з країни.

Така, загалом, фабула. Але за цим усім криється щось набагато більше, ніж банальне розбирання між колишнім подружжям, яке щось ділять. Якщо обмежитися суто кримінальною справою, за якою колишній заступник міністра та один із найближчих соратників Олега Ляшка отримав сім років, то тут питань більше, ніж відповідей.

Що не так із вироком суду

Для того, щоб розуміти, чому вирок викликає подив, треба знати, хто такий Олег Авер’янов та хто така Євгенія Авер’янова.

Олег В’ячеславович Авер’янов, крім того, що є колишнім заступником міністра в МНС, куди його влаштував Олег Ляшко у 2015 році, та колишнім депутатом Чернігівської обласної ради від РПЛ, станом на сьогодні є одним із впливових підприємців, якому належать численні активи як в Чернігівській області, так і за її межами. Крім Прилуцького заводу «Пожмашина», який перейшов із державної власності до рук Авер’янова якраз під час перебування останнього заступником міністра, йому належить маса інших підприємств у сфері торгівлі, нафтопродуктів, аграрного та інших бізнесів.

Євгенія Авер’янова, за заявою якої в результаті і засудили колишнього чоловіка, - заступник мера міста Прилуки Чернігівської області, але ні особливого бізнесу, ні, тим більше зв’язків, порівнянних з такими як у Олега Авер’янова, не має. Цілком різні вагові категорії.

Але це лише поверхня, те, що відомо всім. Олег Авер’янов, окрім нинішніх титулів, має ще непросту біографію. Він – виходець із Прилуцької ОЗУ «Європа», яка, розпочавши своє сходження у середині дев’яностих, через деякий час перетворилася на одну з найпотужніших кримінально-фінансових імперій України. Найвідомішим представником ОЗУ «Європа» є народний депутат України, заступник Юлії Тимошенко по партії, бізнесмен та напіволігарх Валерій Дубіль, з яким Авер’янов має спільний бізнес. Це окрема велика історія, але суть у тому, що «європейці», як їх називають у Чернігівській області, мають величезний вплив не лише на свій регіон, вони належать до найвищих кабінетів у Києві.

Щоб розуміти, наскільки різні вагові категорії у Євгенії Авер’янової та Олега Авер’янова, наведемо лише два факти. Перший – ще із дев’яностих. І Олег Авер’янов, і Валерій Дубіль були серед тих людей, які підім’яли під себе ринки, що належали покійному київському авторитету «Прищу» (Прищик Валерій Іванович), який загинув бандитською смертю у боротьбі за ці ринки.

Другий факт – вже ближчий до нашого часу. Як уже згадувалося, Авер’янов – виходець із Прилуцької ОЗУ «Європа». Окрім Валерія Дубіля, її ватажками є Анатолій Мірошниченко та Сергій Варнавський. Обидва теж мають величезні бізнес-активи та вплив на владні структури різних рівнів. Мірошниченко до втечі Януковича був головою Чернігівської обласної організації «Партії регіонів», потім перебіг у її уламок – «СіЧ». Варнавський (він куди менш публічна особистість, ніж решта «європейців») – довгий час був депутатом Київради від «Батьківщини».

Донедавна всі чотири названі особи практично контролювали область і, зокрема, правоохоронні органи. Причому цей контроль здійснювався і через пряму корупцію, і через відповідні органи. Про це свідчить хоча б сам перебіг кримінальної справи, за якою Авер’янов отримав вирок. Кримінальне провадження № 42015100010000106 за заявою Євгенії Авер’янової було порушено після чотирьох років боротьби – у жовтні 2019 року. І тривало три роки, поки у 2022 році Чернігівський районний суд не виніс цілком очікуваного у цій ситуації виправдувального вироку. Потрібно було ще два роки, щоб апеляція цей вирок скасувала і несподівано «вліпила» Авер’янову сім років ув’язнення.

З цього випливає простий висновок – Євгенія Авер’янова не могла домогтися обвинувального вироку, бо не могла. Олега Авер’янова «посадила» не вона. Просто її заяву про крадіжку машини використовували інші люди, які ведуть за нинішньої влади «експропріацію у експропріаторів».

Хто стоїть за вироком Авер’янову та чому йому дали втекти?

Хто конкретно стоїть за обвинувальним вироком Олегу Авер’янову – невідомо. Але безсумнівно, що ці люди мають значно більшу вагу, ніж ті «європейці», які втрачають вплив. Під ким ходять люди, які тіснять представників ОЗУ «Європа» від влади та грошей – можна здогадатися. У цьому ключі багато скаже той факт, що Валерій Дубіль, народний депутат від «Батьківщини», також нещодавно втік. Це теж окрема історія, але вона яскраво підтверджує чутки, які давно ходять в області – «європейці» віджимають активи.

Але залишається багато питань. Тому що вирок у дрібній справі та втеча Авер’янова з країни були явно частиною якихось домовленостей. Чому справа про крадіжку дорогої машини – дрібниця, стає зрозуміло з вивчення інших справ, у яких фігурує Авер’янов. Щодо Олега Авер’янова є куди більш вагомі звинувачення, ніж явно безглузда історія з крадіжкою машини у дружини. Формально, звичайно, так воно і є, але сама історія - повна дурість, а вже отримати за неї термін просто сміх. Особливо для такої людини, як Олег Авер’янов, яку звинувачують у тяжких економічних злочинах із мільярдними збитками для держави. Більшість із них стосується тієї самої «Пожмашини», яку віджав у держави Авер’янов за допомогою своїх колег-«європейців» та Олега Ляшка.

На малюнку вище – лише частина того, що інкримінують Авер’янову. Як бачимо, більшість кримінальних справ щодо нього пов’язані із заводом «Пожмашина», який він «рейдернув», будучи заступником міністра. Остання кримінальна справа за фактом завищення цін заводом «Пожмашина» на продані ним транспортні засоби Державній службі надзвичайних ситуацій була порушена у жовтні 2023 року (якраз тоді, кого Авер’янова виправдали по крадіжці машини у дружини).

Пройшли обшуки і – тиша. Все затихло. Як і в інших справах, у яких фігурують Авер’янов та «Пожмашина». Виникає питання – чому? Відповідь, як можна здогадатися, цілком логічна – у крадіжках із бюджету замішано дуже багато людей, пов’язаних із владою. У тому числі й із нинішньою. І, якщо розкручувати роль Авер’янова у цьому крадіжці, постраждають багато хто з нинішньої влади. Краще це просто не чіпати, бо раптом вийдеш у результаті слідства на самого себе.

Але ж активи відібрати треба? Потрібно. Тому хтось раптом і згадав, що Євгенія Авер’янова багато років тримає в облозі суди і поліцію заявами щодо крадіжки машини. І справа раптово отримує хід, а Чернігівський апеляційний суд ухвалює вирок про позбавлення волі Авер’янова.

Але далі – знову суцільні дивацтва. Ось хронологія подій. Оголошення вироку Чернігівського апеляційного суду відбулося 10 вересня. Воно складалося з двох частин: оголошення короткого вироку, потім перерви, а за кілька годин – оголошення повного вироку суду у справі. На "короткій" частині Авер’янов був. На «повній» – вже ни. І взагалі зник. А потім з’явився у Польщі, звідки з відеозв’язку 20 вересня привітав українців із днем машинобудівника.

А потім зник знову. Де зараз Олег Авер’янов – невідомо. Але очевидні речі, на які ніхто не дає відповіді. Про те, яким буде вирок Авер’янову, його замовники знали наперед. Мабуть, знав і він, але на щось сподівався. Швидше за все ці надії були цілком обґрунтованими – не треба скидати з рахунків усі зв’язки «європейців». Але оскільки проти них грають могутніші гравці, надії не виправдалися. Тому Авер’янов вважав за благо втекти.

Але й тут є питання – хто і на яких підставах дозволив йому перетнути кордон? ДПСУ з цього приводу мовчить, хоча коли прикордонники не випускали з країни народних депутатів, опозиційних до влади, такого мовчання не спостерігалося. Досі ДПСУ не зволила повідомити – перетнув Авер’янов кордон у якомусь із пунктів пропуску чи ні. Звичайно, навряд чи він переходив його нелегально, але і в тому, і в іншому випадку виникає одне й те саме питання – хто забезпечив коридор (легальний чи ні, не має значення) і на яких умовах? Чому Авер’янова не заарештували одразу у залі суду? Чому після того, як він зник, не було оголошено розшук? Чи є запит про його розшук за кордоном та екстрадицію?

Запитань величезна кількість. Але вони ведуть в одному напрямку. У нинішній ситуації контроль над усіма силовими структурами, у тому числі над прикордонниками, поліцією, судами, які були задіяні в цій справі, здійснює Офіс президента України. І висновок з того, що сталося, однозначний – і наїзд на Авер’янова, і реанімація кримінальної справи щодо крадіжки машини, і вирок, і його втеча з суду, і перетин кордону України були результатом домовленостей між тими, хто наїхав на Авер’янова, і ним самим. На яких саме умовах – ми, мабуть, не дізнаємося. Але те, що Авер’янову довелося поділитися значною кількістю своїх активів, безсумнівно. Інакше він би таки сидів. Прецеденти щодо цього є.