Дерибан української оборонки - обличчя «Свинарчуків» змінюються, а їхня суть залишається незмінною
Навколо нового віце-прем’єр-міністра Олега Уруського, відповідального за оборонно-промисловий комплекс, розгорівся новий скандал. Його причиною стала кулуарна боротьба за монополіста авіагалузі ДП “Антонов”, яка серйозно занепокоїла українських військових експертів.
Схоже, що “реформатори” приходять і йдуть, а “свинарчуки” залишаються дерибанити українську оборонку. І, не важливо, що саме дерибанити - найвідоміше у світі авіабудівне підприємство чи створена українцями, нікому не відома бронемашина “Дозор-Б”.
У серпні 2020 року новопризначений міністр стратегічної промисловості Олег Уруський приїхав на Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. А.А. Морозова (ХКБМ), де пообіцяв тотальну зміну керівництва «Укроборонпрому» та держзамовлення на багатостраждальну «Дозор-Б». Щоб перевірити його обіцянки, варто спершу згадати історію української бронемашини.
«Дозор» напоровся на «засідку»
Розроблений на ХКБМ український колісний повнопривідний бронетранспортер «Дозор-Б» уперше представили на виставці озброєнь у Києві 2007 року. Якби розробка отримала розвиток, то нам не довелося б випрошувати американські «Хамві» для війни з Кремлем. Ми самі забезпечували б і себе, і армії інших країн. Міністр промислової політики України Дмитро Колесников уже у 2010 році обговорював з міністром оборони Бразилії створення українсько-бразильського підприємства з виробництва бронемашин «Дозор-Б».
Але потім проект потрапив у поле зору «свинарчуків» і держкомпанія «Укрінмаш» продала комплект «Конструкторської та експлуатаційної документації для виготовлення та експлуатації двовісного бронетранспортера» польської компанії «MISTA sp. zoo» із міста Сталева Воля, яка до цього моменту випускала грейдери та іншу цивільну техніку.
За непідтвердженою інформацією, вартість передачі унікальної конструкторської розробки могла становити трохи більше ніж 200 тисяч доларів. Директор з маркетингу ХКБМ Володимир Малахов сказав тоді: «Зразок та документація передано. Наші спеціалісти також консультували з питань виробництва на потужностях у Польщі».
Зібраний на «Київському бронетанковому заводі», дослідний зразок польська компанія перефарбувала та представила його як свій на виставці озброєнь MSPO-2013 у Польщі під назвою «Oncilla» (Онцилла). Але, як виявилося, за польською компанією стояли українські ділки-«свинарчуки», які планували заробити на продажі вже польських бронемашин українській Міноборони.
Польський бізнес по-одеськи
Віце-президентом польської компанії «MISTA», яка купила українську бронемашину, виявився Олексій Гузєв. Сервіс Youcontrol каже, що Гузєв Олексій Миколайович раніше мав відношення до низки одеських компаній, які входять до групи екс-депутата одеської обласної ради Ігоря Учителя та його бізнес-партнера Михайла Партикевича.
Разом із громадянином Франції турецького походження Аліхані Хамедом вони контролюють одеський «МТБ Банк» та кіпрську офшорну компанію Lacenaire Limited, яка володіє компанією «MISTA» та документацією на «Дозор-Б». Юридичну діяльність офшорної компанії обслуговує адвокат групи Ігоря Учителя та колега Олексія Гузєва – Артем Сідельников.
Простому бізнес-плану купи-продай одеських ділків завадила російська агресія, яка змусила використовувати будь-які українські розробки. Тому коли на Донбасі розгорілися бої, виконуючий обов’язки президента Олександр Турчинов, який особисто оцінював оборонні можливості, похвалив «Дозор-Б» за дешевизну і дав вказівки налагодити виробництво за кілька місяців.
Складання машин було вирішено проводити на ДП «Львівський бронетанковий завод» (ЛБТЗ), а комплектуючі мали надати підконтрольні «Укроборонпрому» підприємства, у тому числі «Бородянський машинобудівний завод» (ТОВ «Борекс-БМЗ»). Міністр оборони Степан Полторак обіцяв держзамовлення і, здавалося, перші десять машин уже мали вступити до військ.
Проте, у вересні 2014 року завод став сигналізувати про серйозні проблеми у фінансуванні. Керівництво «Борекса» та «ЛБТЗ» знаходили можливості налагодити виробництво навіть з огляду на опір, але «свинарчуки» вже вигадали новий план.
«Дозор» розбрату
Щоб паралізувати виробництво «Дозорів» звільнили директора «ЛБТЗ» Олександра Остапця. Потім, у 2016-му році, одразу кілька джерел поширили інформацію про те, що «Дозор-Б» не готовий до постачання до військ. На інтернет-ресурсах сумнівного характеру публікували фотографії тріщин у броні «Дозор-Б». А блогери з орбіти депутата БПП Ігоря Кононенка заявляли про те, що бронемашини були виготовлені з неякісної броні, яка, до того ж, ще й закуповувалась із Росії. Це вкидання розганяли російські спецслужби та... блогер Артур Ніскубін, який пізніше зізнався у роботі на Адміністрацію Президента Петра Порошенка. В результаті постачання «Дозорів» в українську армію було зірвано та відкладено на невизначений термін.
Щоб змусити українців остаточно відмовитись від перспектив будівництва бронемашин, їх переконували у тому, що рішення про перенесення виробництва бронемашин до Польщі вже ухвалено «на найвищому рівні».
Гендиректор «МТБ Банку» Юрій Кралов особисто організовував зустрічі між представниками польської «MISTA» та виробником комплектуючих «Борекс-БМЗ», щоб довести безперспективність проекту, бо всі комплектуючі для польської «Oncilla» також планувалося закуповувати в європейських країнах, а не в Україні.
У відповідь на це «Борекс-БМЗ» намагався зберегти залишки своїх виробничих потужностей та персоналу, створюючи нові розробки. Так, керівництво запропонувало свої послуги у виробництві комплектуючих для гранатомета «РПГ-7М», складання якого здійснював, що мав усі ліцензії, ВАТ «Завод «МАЯК» під контролем ДП «Укроборонпром». Але, і цей «шматок» видався надто ласим для ділків.
Шляхом обіцянки інвестицій бенефіціари «МТБ Банку» отримали необхідну інформацію, і знову (як і у випадку з «Дозором») використали її для створення аналогічного бізнесу в Туреччині, де працює один із співзасновників «МТБ Банку» Аліхані Хамед. А щоб компанія «Борекс» не створювала непотрібну конкуренцію, його технологічну базу та виробничі потужності розтягнули на металобрухт після рейдерського захоплення, за фактом якого порушено та нікуди не рухаються кримінальні справи.
«Онцила» перемогла «Дозор»
Коли «Укроборонпром» очолив ставленик Олега Гладковського – Павло Букін, проект української бронемашини був практично повністю «убитий», а план ділків перейшов у завершальну стадію.
За інформацією видання «Радіо Свобода», після того, як Букін очолив держкомпанію, Міністерство оборони України закупило польські бронемашини у кількості 24 штук. Як згодом виявилося бронемашини «Oncilla» навіть не пройшли ні балістичних випробувань, ні випробувань на підрив. Це означає, що ніхто не знає, як машина поведеться в реальному бою.
Сума угоди, природно, не розкривається, але й так цілком очевидно, що частина цих грошей могла успішно осісти у кишенях бенефіціарів «МТБ Банку» та їхніх спільників. За офіційною заявою НБУ, призначення Павла Букіна гендиректором «Укроборонпрому» та ухвалення рішення про згортання виробництва українських «Дозорів» чудово збіглося за часом із здійсненням «МТБ Банком» ризикових фінансових операцій, підозріло схожих на обнал.
У жовтні 2019 року Генеральна прокуратура порушила кримінальну справу за фактом закупівлі бронемашин «Oncilla» за завищеними цінами. Проте надії на справедливість немає. Як немає надії і на нового віце-прем’єра Уруського, який займається будівництвом ракет для Зеленського.
Arthur Niskubin,Oleksandr Ostapets,Pavlo Bukin,Oleh Hladkovskyi,Alihani Khamed,Ihor Kononenko,Ihor Uchytel,Artem Sidelnykov,Oleksandr Turchynov,Boreks-BMZ LLC,Stepan Poltorak,Volodymyr Malakhov,Ukrinmash,Dmytro Kolesnikov,Petro Poroshenko,Russia,MISTA,Ukroboronprom,MTB Bank,Yuriy Kralov,Dozor-B,Oleh Uruskyi
Читайте по темі:
