Парламент Естонії визнав масову депортацію кримських татар геноцидом

Парламент Естонії визнав масову депортацію кримських татар геноцидом
Парламент Естонії визнав масову депортацію кримських татар геноцидом

Парламент Естонії визнав масову депортацію кримських татар геноцидом. Відповідну заяву підтримали 83 депутати.

Про це повідомляє у Фейсбуці представництво Президента в Криму.

"Сьогодні Парламент Естонської Республіки (Riigikogu) схвалив Заяву про визнання депортації кримськотатарського народу радянським режимом у 1944 році — актом геноциду. 83 депутати Рійгікогу підтримали цю заяву", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що у заяві засуджується масове винищення кримських татар та їх насильницька депортація з Кримського півострова. Також в документі підкреслюється, що Російська Федерація після окупації Криму у 2014 році продовжує політику геноциду проти кримських татар, спрямовану на знищення їхньої ідентичності.

Депутати Естонського парламенту закликали засудити продовження злочинів проти кримських татар в окупованому Криму, які тривають сьогодні через систематичні затримання, тортури, викрадення і заборони вивчати та використовувати рідну мову. Також естонські депутати звернулися до міжнародної спільноти проявити солідарність та продовжувати засуджувати окупацію Криму Російською Федерацією.

Раніше депортацію визнали актом геноциду кримськотатарського народу у 2015 року Україна, у 2019 року Латвія та Литва, у 2022— Канада, у 2024 — Польща.

Депортація кримських татар розпочалася 18 травня 1944 року о 3 годині ранку й тривала до початку червня (перша і найбільша хвиля закінчилася 20 травня). 

Офіційною підставою для депортації кримськотатарського народу стала таємна постанова Державного комітету оборони № 5859 «Про кримських татар» від 11 травня 1944 року, в якій кримським татарам висувалися претензії у начебто масовій зраді та масовому колабораціонізмі за часів окупації Криму гітлерівськими військами.

За офіційними даними (так звані числа Лаврентія Берії) було депортовано 183 144 особи; за татарськими джерелами – понад 400 тисяч, з яких упродовж першого півтора року померло близько 46% депортованих. В каральній операції брали участь 32 тисячі співробітників НКВС. Людям на збори давалося від кількох хвилин до пів години, з собою дозволялося взяти особисті речі, провізію, посуд та побутовий інвентар. Більшість майна залишилася і була конфіскована державою. Переважна частина депортованих була направлена на спецпоселення до Узбекистану, частина – до ГУЛАГу, а ще частина – для поповнення спецконтингенту для Московського вугільного басейну.

Сторінка для друку

Коментарі:

comments powered by Disqus