У луцькому соборі замалювали фрески місцевих бізнесменів
У Кафедральному соборі святої Трійці в Луцьку замалювали фрески волинських бізнесменів, через які розгорівся скандал. Волинська єпархія ПЦУ заявила, що ктиторські портрети на стінах храму – це давня традиція висловлення вдячності меценатам за їхній вклад у розвиток церкви. Щоправда, самі бізнесмени не давали на це згоди й попросили прибрати зображення.
Протоієрей Волинської єпархії ПЦУ Віталій Собко розповів, що наразі митрополит Михаїл обговорює з іконописцями альтернативний спосіб подякувати ктиторам (ред. – люди, на чиї гроші побудований або прикрашений іконами, фресками чи предметами прикладного мистецтва православний храм або монастир).
«Враховуючи негативну реакцію частини громади на деякі елементи розпису, якими ми хотіли б висловити вдячнність ктиторам з огляду на історичну традицію, було прийняте рішення змінити форму пошанування жертводавців. Станом на сьогодні усі портрети вже замальовані. Проте хочу зауважити, що розписування храму мало на меті не лише богословську складову, але й відобразити дух і символіку Волині. Окрім ктиторів, там мали бути зображені видатні люди з історичного минулого Волині та сьогодення», – зазначив Віталій Собко.
У Волинській єпархії зауважили, що протягом тисячоліть у християнській церкві склалася система з земних нагород священнослужителів і мирян. Серед них – портрети ктиторів на стінах храмів, яких часто зображали у повний зріст із макетом храму в руках.
«Ктиторські портрети, поширені колись у Візантії, відомі й у Болгарії, Сербії, на Русі-Україні. Так, це портрети гетьмана Богдана Хмельницького на Троїцькій надбрамній церкві Києво-Печерської лаври, князів Острозьких, гетьмана Івана Мазепи на стіні Успенського собору цієї ж обителі, Анни Гойської та інших меценатів у Почаївській лаврі… Тобто йдеться про сотні храмів по всій Україні», – йдеться у дописі єпархії.
Читайте по темі:
