Шахрайство під носом у СБУ: як менеджер обікрав низку компаній та виводить гроші до РФ
Виведення грошей та майна компаній – це, на жаль, дуже поширена в Україні схема збагачення нечистих на руку директорів підприємств. В умовах повномасштабної війни це явище як ніколи небезпечне. Особливо, у тому разі, якщо шахрай має зв’язки з країною-агресором.
Героя нашої розповіді можна було б назвати українським “Остапом Бендером”. Упродовж кількох років йому вдалося реалізувати цілу низку шахрайських схем, заволодівши кількома мільйонами гривень активів українських компаній. При цьому, спритно уникати відповідальності, навіть перебуваючи в полі зору правоохоронних органів.
Владиславу Маркунтовичу 50 років, він народився в Луганській області. Свою трудову кар’єру розпочав у торговій сфері. У 2000-х роках встиг попрацювати директором-розпорядником ТЦ у Севастополі, заступником операційного директора мережі гіпермаркетів “Нова Лінія”, консультантом з операційних питань мережі супермаркетів “Фреш”. За українськими мірками був не бідною і не заможною людиною: їздив на старенькому Opel Astra G, мав у власності трикімнатну квартиру в Херсоні та 1/3 квартири в Луганську. Цим чоловік був явно незадоволений: пан Владислав періодично викладав свої резюме на сайтах з пошуку роботи.
Вдача нарешті посміхнулась йому у 2012 році, коли відбулось його знайомство з таким собі Андрієм Олонічевим – вінницьким підприємцем. Це знайомство дало поштовх для кар’єри Владислава Маркунтовича. Новоспечений бізнес-партнер почав рекомендувати його як ефективного менеджера широкого профілю. Незабаром пан Владислав став директором кількох підприємств Одещини та Київщиини, а у подальшому – засновником або співзасновником ще низки компаній. Серед них – ТОВ “Одесспецторг”, ТОВ “Євросклад логістік”, ТОВ “Шанс-2013”, ТОВ “Хот-сток”, ТОВ “Одесторг”.
Одну з перших своїх значних афер горе-управлінець провернув у 2017 році. Схема була доволі примітивна: будучи директором двох фірм – ТОВ “Хот-сток” та ТОВ “Белрум”, – Маркунтович уклав між цими підприємствами угоди про надання цільової фінансової допомоги на 1,6 мільйона гривень. За даними журналіста Олега Бойка, рішення було ухвалене одноосібно, без погодження із загальними зборами ТОВ “Хот-сток”. Отримавши кошти, підприємець розпорядився ними на власний розсуд.
За цим епізодом у лютому 2020 року слідчі Києво-Святошинського відділу поліції Київщини вручили Маркунтовичу підозру у привласненні чужого майна (номер кримінального провадження – 12019110200006111). У липні 2022 року, як свідчать дані Єдиного реєстру судових рішень, суд відправив його під нічний домашній арешт, саме в межах розслідування цієї справи.
Так само шахрайським способом Маркунтович привласнив частку корпоративних прав ТОВ “Одесторг”. До статутного фонду підприємства він вніс неіснуючу квартиру в Одесі. За цим фактом також розпочали кримінальне провадження (№ 12020000000001258). За даними судового реєстру, у межах цього розслідування слідчі отримували дозволи на проведення обшуків, домагалися арешту майна підозрюваного. На теперішній час Маркунтовичу повідомлено про підозру за черговим фактом шахрайства та обрано запобіжний захід – тримання під вартою з альтернативою застави у 2,6 млн гривень.
Це лише декотрі з махінацій, що стали предметом розгляду правоохоронних органів. У цей час – у період з 2017-го по 2020 рік – матеріальний стан пана Маркунтовича почав значно поліпшуватись. За даними Реєстру нерухомого майна, всього лише за три роки управлінець зареєстрував право власності на понад 25 об’єктів нерухомості в Одесі та на Київщині. Їхня загальна площа складає майже 4 тисячі квадратних метрів. Сукупна ринкова вартість – кілька мільйонів американських доларів. Віддячував за надані можливості Маркунтович і своєму бізнес-партнеру Олонічеву.
Проте правоохоронці, як було згадано, в останні роки зацікавились діяльністю директора-шахрая. Не сиділи, склавши руки, і власники пограбованих підприємств. Майже все “нажите непосильною працею” нерухоме майно пана Владислава опинилось під арештом.
Щоб зберегти награбоване – підприємець придумав чергову аферу. Він вирішив вивести гроші до Російської Федерації – країни з низьким рівнем фінансового моніторингу, що не видасть його українським правоохоронцям.
Ще у 2017 році Маркунтович заснував у Росії (з якою на той момент Україна вже вела війну) ТОВ “Нова”. У 2020 році підприємство було ліквідоване, але у його засновника збереглися зв’язки у країні-агресорці.
До чергової шахрайської схеми пан Владислав залучив свого знайомого Тараса Кравченка – жителя тимчасово окупованого Криму. У 2019 році Маркунтович став засновником і директором ТОВ “Шанс-2013”. Менш як за два роки це підприємство набрало багато боргів і опинилось на межі банкрутства. Водночас, мало і право вимоги грошей за угодами купівлі-продажу – на понад 3,5 млн гривень.
У квітні 2021 року Господарський суд Одещини розпочав провадження у справі про банкрутство ТОВ “Шанс-2013” і призначив розпорядника майна. Від цього моменту Маркунтович мав би узгоджувати всі свої дії щодо підприємства з комітетом кредиторів.
Натомість, директор вирішив вкрасти у кредиторів їхні гроші. Ігноруючи комітет, Маркунтович укладає з Кравченком угоду про відступлення права вимоги на понад 3,5 млн гривень.
Вже у вересні 2021 року суд задовольнив позов “Шанс-2013” про стягнення грошей з боржника. А у квітні 2022 року, вже після початку повномасштабного російського вторгнення, Феміда замінила стягувача з підприємства на пана Кравченка. Приватний виконавець розпочав реалізацію майна через аукціон. Таким чином, гроші кредиторам не дістануться, а будуть виведені на тимчасово окуповану територію, підконтрольну РФ.
В умовах повномасштабної війни це ні що інше, як підтримка економіки держави-агресора, фінансування ворожого вторгнення. Проте Служба безпеки України, з невідомих причин, наразі на це не реагує. Невідомо, чи це єдина подібна оборудка, та чи не намагатиметься фігурант низки проваджень про шахрайство та його покровитель Олонічев, який також відомий фактами шахрайства та рейдерства майна, таким самим чином вивести до Росії й активи інших компаній, до яких він мав стосунок.
Це той випадок, коли фінансова злочинність переростає у державну зраду. Відбувається це через безкарність особи, що назбирала цілий “букет” кримінальних проваджень, але досі не опинилась на лаві підсудних разом зі своїми поплічниками, зокрема Олонічевим. Інша проблема – недосконалість законодавства, лазівки у якому дозволяють реалізовувати подібні схеми, що ставлять під загрозу інтереси вже не окремих осіб, а – цілої держави. Війна не час для потурання злодіям та рейдерам, тому сподіваємося, що дії Маркунтовича та його покровителя Олонічева дістануть достойну оцінку від правоохоронців і суду.
Автор: Василь Шовкун
Читайте по темі:
