Forbes втратив російський бізнес Колесникова
Напередодні глянсовий журнал вирішив розповісти про тяжку долю активів колись впливового соратника Ахметова та Януковича, головним з яких безперечно є його кондитерський бізнес «Конті», пише Укррудпром .
Ну, як його… Насправді на пару із сім’єю старшого (нині — покійного) брата того самого Ріната Ахметова — Ігоря. До речі, схожа структура власності і в іншому великому активі Колесникова — Артемівському заводі шампанських вин («Артвайнері»). Тільки там, крім родичів «найбагатшого українця», Борю ще підпирає підручний Ріната, екс-нардеп Сергій Кій.
Але повернемося до солоденького. Як затравку видання піднесло нам воістину шекспірівського масштабу конфлікт між Колесніковим та журналістами. Ті його типу запитують, як, мовляв, твій бізнес має? А Боря посилає їх у відповідь: "Немає ні настрою, ні часу". У сенсі розповідати про свої активи.
У результаті журнал уже без участі протагоніста збирає по крихтах інформацію і приходить до висновку, що вартість бізнесу Колеснікова в результаті війни здулася аж у 4 рази. Заради справедливості, всі подібні оцінки малоцікаві, оскільки умоглядні і не мають якогось прикладного характеру. Особливо в умовах війни.
Набагато більше, ніж така варіація гри в бісер, у свіжій статті Forbes нас цікавили новини про те, як у нинішній реальності поживають російські активи Конті. І, боже, ми не знаходимо про них ні слова…
Так, Forbes відтанцьовує обов’язкову програму, малюючи нам цілком справедливий образ Колесникова-політика як закінченої ватника. Але стаття все ж таки про активи. І ось про їхню вагому частину тут ні гу-гу.
Тому спробуємо трохи освіжити пам’ять читачів. Ще з 2004 року у «Конті» в Росії працює дві кондитерські фабрики в Курську, які до 2015 року українська корпорація істерично інвестувала. Крім того, з 2018 року (4-й рік війни з Росією) їй належить 19,9% частка липецького виробника цукерок «Мерлетто». Як повідомляла компанія, її сукупні потужності у Росії становлять 136 тис т продукції на рік.
2014 року «Конті-Рус» навіть примудрилася відкрити перший фірмовий магазин на території країни-агресора. Вже за рік цієї компанії заборонили імпортувати продукцію в Україну. «Конті-Рус» звинуватила у брудній конкурентній грі іншого видного українського кондитера сучасності Петра Порошенка (на той момент нашого президента).
Але насправді СБУ мала інші причини для введення санкцій проти «Конті-Рус». Просто остання після захоплення Росією частини території Донецької області взяла до себе на баланс потужності материнської «Конті», що знаходилися в Донецьку та Горлівці. Щоправда, мило?
Однак цим «експансія» Колесникова до Росії не обмежилася. У 2021 році стало відомо, що юридична фірма "Юнайтед партнерс" на користь "Конті" стала переможцем торгів з продажу майна кондитерської фабрики "Червона зоря" (Іваново, РФ). До цього компанія Колесникова вже намагалася купити це підприємство у 2017 році.
Колесніков відразу ж виступив із спростуванням. «Як я можу купувати якісь фабрики в РФ, якщо перебуваю в списку санкцій РФ з 2018 року? Це, звісно, неправда».
Але тут є одна деталь. Як бачимо вище, купувати «Червону зорю» мали уповноважені на те юристи, а не Колесников чи його український бізнес безпосередньо. Сьогодні у бізнесі «Конті» працює ціла купа схем, коли явно афілійовані з концерном бізнеси не заведені на Колесникова. Ось лише кілька прикладів.
Наприклад, після початку війни обладнання Костянтинівської фабрики «Конті» вивозиться до Канева Черкаської області. У цьому місті на підприємстві «Український кондитер» «Конті» виготовляє цукерки Mone та «Золота лілія». Засновник "Українського кондитера" - колишній керівник відділу збуту "Київ-Конті" Віктор Нечаєв. А печиво-сендвіч SuperKontik сьогодні на замовлення випускає Київська бісквітна фабрика, офіційні власники якої громадяни Туреччини Ялчин Хікмет Орай та Якшат Нуретін.
Тому і у випадку з «Червоною Зорею» могли скористатися якоюсь прокладкою. Загалом Борис Вікторович нас тоді не переконав. Тим паче, що саме в цей момент він почав будувати під жорстокими санкціями черговий проросійський політпроект «Україна — наш дім».
А ось Forbes своєю короткозорістю просто по-доброму здивував. Залишається сподіватися, що такі профзахворювання хоча б нормально оплачуються.
До речі, за підсумками цього екскурсу активами Колесникова, ми несподівано задумалися: а як там поживає липецька фабрика Порошенка?
Джерело: skelet.info
Читайте по темі:
