Суд довів правдивість публікацій «Антикору» про горілчаний бізнес Євгена Черняка у Росії

Суд довів правдивість публікацій «Антикору» про горілчаний бізнес Євгена Черняка у Росії
Суд довів правдивість публікацій «Антикору» про горілчаний бізнес Євгена Черняка у Росії

Минулого року «Антикор» розмістив низку матеріалів, у яких була інформація щодо того, що власник горілчаного холдингу Global Spirits Євген Черняк продовжує виробляти свою продукцію у Росії та торгує нею на окупованих територіях України.

Крім того – хоча формально Черняк відмовився від права власності на горілчані заводи, які знаходяться в Росії, він продовжує їх контролювати, та сплачувати до російського бюджету десятки мільярдів рублів. Також продукцію холдингу Global Spirits з російськими етикетками було помічено в магазинах не лише тимчасово окупованих територій України, а й у Києві.

Детальніше з фактами співпраці Євгена Черняка з окупантом можна ознайомитися тут: Український горілчаний король Євген Черняк продовжує поїти окупантів та наповнювати бюджет агресора або тут: Компанії власника "Хортиці" Євгена Черняка платить у скарбницю країни окупанта сотні мільйонів доларів.

Насправді публікацій було більше, але їхня суть зводилася то того простого факту, що Євген Черняк переписав свій горілчаний бізнес у Росії на підставну особу. Але зміна власника заводів «Русский север» у Вологодській області та «Родник и К» у Підмосков’ї, що входять до алкогольного холдингу Черняка Global Spirits, і займаються в Росії випуском горілок «Хортиця», «Мороша» та «Первак» - чиста формальність.

Хто такий Олександр Степанович Беспалов, який раптово став власником трьох підприємств, які раніше належали кіпрським офшорам Oxford AMG-77 Ltd і MSD Marketing System Distribution Ltd, з’ясувати не вдалося. Раніше він був головою наглядової ради Феодосійського заводу коньяків і вин, ключовим інвестором якого був кіпрський офшор, який належить громадянину Ізраїлю Олександру Черняку, батькові українського підприємця.

Крім того, нагадаємо ще одну публікацію - Євген Черняк завозить в Україну виготовлену на своїх заводах у Росії горілку: фотофакт. В ній йшлося про те, що горілку, вироблену на російських заводах Черняка було помічено на полицях одного із супермаркетів окупованого Мелітополя:

Все це, як і багато чого іншого, дуже не сподобалося пану Черняку, який, до того ж, перебрався до Польщі: Євген Черняк, який утримує десяту частину алкогольного ринку Росії, отримав посвідку на проживання в Польщі.

Тому не дивно, що Євген Олександрович звернувся до суду з позовом про «захист честі, гідності та ділової репутації» до порталу «Антикор»:

Що цікаво, пан Черняк обґрунтовував свої позовні вимоги, зокрема, тим, що «публікація посилається на російське видання «Комерсант», яке заблоковано пошуковими системами в Україні у зв’язку з російською агресією».

Видання це дійсно заблоковане, але це не значить, що його інформація щодо горілчаного бізнесу Черняка в Росії неправдива. Звісно, бізнесмена цілком влаштовує той факт, що «Комерсант», який написав про досягнення Черняка на російському ринку алкоголю, не можна прочитати в Україні. Але чим це порочить його «честь, гідність і ділову репутацію»?

Як казав герой Папанова у відомому фільмі «- А ты не воруй!», тобто – не хочеш читати про себе, що виробляєш горілку в Росії – не виробляй і не торгуй. До речі, три фірми Євгена Черняка - ООО «Родник и К», ООО «Русский север» та ТД «Мегаполис» - принесли Росії як мінімум 15 560 404 911 рублів. П’ятнадцять із половиною мільярдів.

Також панові Черняку не сподобалося те, що «Антикор» публічно запитував – на яких підставах йому дозволили перетнути кордон з Польщею? Це вже не кажучи про те, чому факти торгівлі в Києві та Мелітополі горілкою, виготовленою в Росії, не були перевірені відповідними службами.

На що сподівався пан Черняк, звертаючись до суду – незрозуміло. Але вердикт його явно розчарував:

Причому суд підкреслив, що у задоволенні претензій Черняку відмовлено саме тому, що «позивачем не доведено, що поширена в спірних статях інформація є недостовірною та принижує його честь, гідність та ділову репутацію».

Якщо перекласти цю юридичну мову на нормальну, то із рішення суду випливає – всі публікації, у яких «Антикор» писав про наявність горілчаного бізнесу Євгена Черняка у Росії, про те, що він сплачує мільярди рублів до бюджету країни-агресора, про те, що горілчана продукція з російських заводів пана Черняка продається в магазинах на окупованих територіях – правда.

І от, виходячи з усього цього, виникає логічне питання. З моменту перших публікацій про російський горілчаний бізнес Євгена Черняка пройшло більше року. Де реакція СБУ, СНБО, поліції, НАБУ, ДБР і так далі? Зате з тими, хто посмів написати про те, що громадянин України Євген Черняк сплачує мільярди до російського бюджету, всі ці органи борються досить успішно – значна частина публікацій у пресі (писав про «подвиги» Черняка не лише «Антикор») зачищена. Чому, хотілося б знати?

Сторінка для друку

Коментарі:

comments powered by Disqus