Міноборони вклало 650 млн грн у нелітаючі БПЛА «схематозника» Розенблата
Із цього приводу ГБР розслідує кримінальну справу.
Міноборони сплатило 650 млн грн авансу сімейної компанії екснардепа Борислава Розенблата , яка під дедлайн здала лише 1 із 55 замовлених БПЛА , пише "Українська правда" з посиланням на Bihus.info.
Bihus.info стверджує, що у грудні 2022 року Міноборони уклало угоду на 807 мільйонів на 55 безпілотних авіаційних комплексів "HAWK" і сплатило аванс на 650 мільйонів.
Їх мала виготовити до середини серпня ТОВ "Українська авіаційна система", якою володіє зокрема дружина екснардепа Борислава Розенблата, фігуранта гучної "бурштинової справи". Розенблат неодноразово говорив, що цей проєкт його "дітище".
Компанія мала до 15 серпня здати замовнику всі 55 комплексів, проте під цю дату здала один.
За місяць до здавання контракту виробник організував навчання для пілотів. Видання поспілкувалось із військовими, які були на навчаннях. За їхніми словами, три чверті спроб політати не вдалося взагалі, а нормально запустити безпілотник вийшло тільки наприкінці навчань. Журналісти опублікували відео із цих навчань.
На цих навчаннях був особисто Розенблат, він вислуховував скарги, але переконував, що це нормально: нібито хлопцям видали навчальні борти. Розенблат переконував, що на момент завершення навчань і передачі замовлення всі недоліки виправлять.
Проте за день до здачі контракту, 14 серпня, виявилося, що готові лише чотири із 55 замовлених БПАК.
Перший під час тестового польоту (програми "мінімум" - Ред.) злетів, проте згодом втратив картинку. Розенблат припустив, що він перегрівся.
Під час другого польоту дрон злетів, проте приземлитися не зміг – йому відламало крила, з’явилася тріщина на носі. Відламані крила Розенблат пояснив "особливостями моделі", хоча в документації про таку "особливість" не йшлося.
Комісія від Міноборони приймати БПЛА відмовилася.
Проблеми виникли й із другим комплексом. Не злетів, за словами Розенблата, і четвертий комплекс. Піднявся і більш-менш упорався з польотом лише третій комплекс.
Таким чином, про серійне виробництво не йшлося.
Виробник переконував, що комплекс розроблений у кооперації з іноземними партнерами та виготовляється здебільшого з імпортних деталей. Допуск до експлуатації у ЗСУ HAWK було надано ще у 2017 році – його підписав тодішній міністр оборони Степан Полторак.
І незважаючи на висновок про вдале проходження визначального випробування, вже тоді була інформація, що з дев’яти спроб вдалими були лише сім: двічі такий самий безпілотник, представлений молдавськими партнерами ТОВ "УАС" Drone-Tech SRL падав через особливості конструкції.
Тоді Міноборони все ж таки підписало контракт з фірмою, до якої мав відношення нардеп.
Перші два екземпляри були виготовлені через рік. Тоді їхня ціна становила близько шести мільйонів гривень. Улітку 2019 року Міноборони замовило ще сім комплексів за тією самою ціною.
Через проблеми з комплектуючими, їх заміну та проведення нових випробувань, виконання контракту розтяглося в часі - терміни поставки закінчилися.
Міноборони звернулося до суду з вимогою змусити виробника сплатити 10 мільйонів неустойки за зрив контракту, а виробник – з вимогою перегляду ціни, адже після заміни комплектуючих, на його думку, HAWK коштував значно дорожче.
Після початку повномасштабного вторгнення, через термінову потребу в БпЛА ТОВ "УАС" передало ЗСУ комплекси, які вже кілька років припадали пилом на складі.
У Міноборони повідомили, що негативних відгуків на них від військових не надходило.
Підписання з ТОВ нового контракту до Міноборони пояснили надходженням відповідного замовлення від Генштабу.
Проте вартість компексів зросла вдвічі – до понад 12 млн грн.
Колишній партнер Розенблата Костянтин Пожидаєв, який відповідав за технічний бік контракту, розповів, що до цієї вартості було включено і суму збитків від раніше фактично подарованих ЗСУ комплексів, і 30% "інтересу" департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони.
Таку додаткову угоду до старого контракту Розенблат нібито пропонував підписати Пожидаєву, проте той відмовився через великі ризики угоди.
Водночас у контракті стоять підписи та печатки саме Пожидаєва. Він стверджує, що вони підроблені, а на момент його підписання навіть не було в Україні.
За його словами, це зробив його партнер Борислав Розенблат для отримання цього контракту із МО. Після цього він звільнив Пожидаєва з посади директора і той втратив контроль над компанією, а Розенблат – контроль над виробництвом.
Чекаєв, який переглянув відео з випробувань нових БпАК HAWK, стверджує, що вони не мають нічого спільного з тими, що їх підприємство виробляло раніше.
У Міноборони повідомили, що в новому контракті з виробником йшлося про те ж HAWK, що й раніше, але з покращеними характеристиками: зі збільшеними дальністю, часом польоту та камерою, втім, за фактом виявилося, що 650 мільйонів відписали на неперевірені комплекси.
Олександр Лієв, ексглава Департаменту, який і підписував контракт з ТОВ "УАС", у коментарі заявив, що був упевнений у тому, що купує ті ж HAWK, що й у попередній партії, а всі відповідні служби до моменту підписання перевірили юридичну, фінансову та технічну складові контракту.
У серпні Розенблат запевняв, що найближчим часом може здати тридцять комплексів, ще кілька десятків – за кілька місяців. Міноборони погодилося перенести терміни здавання комплексів на жовтень.
Проте виконання контракту під загрозою через арешт рахунків ТОВ "УАС" у кримінальній справі, що розслідує ГБР. Правоохоронці припускають, що керівництво компанії змовилося з Міноборони з метою заволодіння коштами шляхом укладання контракту за завищеними цінами.
Читайте по темі:
