Львівське дзвонарство додали до переліку елементів НКС України
Міністерство культури та інформаційної політики України додало традицію дзвонарства у Львові до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Львівські дзвони – це не просто звуки міста, а його душа, історія та традиції, які передаються від покоління до покоління.
Як зазначили в Мінкульті, мелодійні звуки дзвонів супроводжують найважливіші події в житті міста, оголошуючи релігійні служби, весілля, похорони та інші церковні обряди. Вони створили багатий музичний репертуар, до якого входять такі мелодії, як:
- «Благовіст», що виконується щодня перед службою;
- «Передзвін», який звучить під час освячення пасок, святкування Вербної неділі, різних процесій, вінчань, хрестин;
- Мелодія для похорону;
- Мелодія тривоги, що оповіщає про стихійне лихо чи напад ворога.
Протягом століть дзвонарі відповідали за дзвони, зберігаючи різноманітність дзвонарського мистецтва у своїй пам’яті. Ці знання рідко фіксувалися в письмових документах і передавалися від майстрів молоді. Сьогодні об’єднання дзвонарів присвячують свій час і зусилля збереженню та відновленню дзвонарства, передаючи не лише навички, пов’язані з технікою та доглядом за дзвонами, але й духовні, історичні та культурні цінності.
Звуки дзвонів знайомі містянам з дитинства, формуючи єдиний культурний та емоційний простір. Вони стали частиною ідентичності львів’ян, викликаючи емоції, спогади та досвід, як особистий, так і колективний.
Дзвони перетворилися з простого засобу спілкування на вираження живої спадщини, а дзвонарство та традиції шанування дзвону стали проявом колективної ідентичності міста Львова. Особливістю традиції дзвонарства у Львові є соціальна та міжконфесійна злагодженість, адже дзвонарі дотримуються принципу рівності та виконують свої обов’язки у різних конфесіях, формуючи толерантне середовище.
Читайте по темі:
