Газовий бізнес одеського «смотрящого» Ігоря Учителя під загрозою повного банкрутства
"Нафтогаз України" поставив бізнес власника "Одесагаз" під загрозу згортання
Цього року з подачі ГПУ стартував процес «приборкання» міських та облгазів. Пробою пера стало подання позову до суду до «Полтавагазу» колишнього «регіонала» Олексія Лелюка. Генеральна прокуратура України у Господарському суді Києва вимагала стягнути з цього підприємства 132 млн грн. У таку суму оцінили збитки, завдані державі безкоштовною експлуатацією державних газорозподільних газопроводів. Паралельно ГПУ порушила питання про визнання недійсним договору No31/31 від 15 березня 2013 р., на підставі якого компанія Лелюка експлуатує газову інфраструктуру в регіоні.
На фото – Олексій Лелюк
За даними журналістів, цей процес досі перебуває на стартовій стадії: очікується, що цього місяця пройде лише підготовче засідання. Підопічні Юрія Луценка вже до нього підготувалися: у своєму позові вони спираються на Закон «Про оренду державного та комунального майна», в якому передбачено право вимоги щодо розірвання договору оренди у разі невиконання сторонами своїх зобов’язань. Порушення з боку «Полтавагаз» виглядають очевидними: за експлуатацію газопроводів компанія не платить жодної копійки, тоді як умовами договору за нею передбачено зобов’язання перерахувань у розмірі «10% залишкової балансової вартості» майна, що використовується.
Одним словом, «блакитна фішка» Олексія Лелюка в перспективі може перетворитися на "пустишку". Але це буде явно не поодинокий випадок серед регіональних газопостачальних компаній. Після «Полтавагазу» під удар потрапив «Одесагаз», контрольований депутатом Одеської обласної ради Ігорем Учителем. Формальним організатором атаки на його бізнес є державний «Укртрансгаз», юристи якого подали до Господарського суду Одеської області позов до «Одесагазу» з вимогою стягнути з нього 380 млн. грн.
Водночас ідеологом цієї ініціативи є керуючий "Укртрансгазом" НАК "Нафтогаз України". Підставою так вважати є той факт, що основну частину згаданої суми (300 млн грн.) пред’явлено «Одесагазу» під приводом несплати останнім «послуг з балансування природного газу» – тобто, обсягів відбору газу з трубопроводів (споживання) з обсягами його закачування у магістраль. Але реальність така, що «Нафтогаз» нараховує міськ- та облгазам під виглядом наданих ним балансувальних послуг обсяг газу, який було спожито та не сплачено місцевими споживачами.
На фото – Ігор Учитель
Загальновідомо, що найпроблемнішою категорією споживачів у регіонах є підприємства теплової комунальної енергетики, багатьом із яких встановлено занижені (що не покривають витрат за виробництво теплової енергії) тарифи. У Андрія Коболєва про цю проблему добре знають, але у своїй позиції виходять від зворотного: перед тим, як потрапити до кінцевого споживача, газ передається «Укртрансгазом» саме облгазам. Отже, саме за ними значиться зобов’язання сплатити цей ресурс. За підрахунками команди Коболєва, загалом у країні таких боргів за облгазами значиться вже більше ніж на 25,5 млрд грн, з яких левова частка припадає на два десятки підприємств із орбіти Дмитра Фірташа.
Газовики на місцях, зрозуміло, цю суму не визнають, нарікаючи на те, що сумісні гроші їм винні споживачі. Але для «Нафтогазу» це не аргумент: там націлені на те, щоб використати борги облгазів перед «Укртрансгазом» як важіль, за допомогою якого можна було б видавити ці компанії з ринку. У цьому контексті «Одесагаз» має добрі шанси стати успішним пілотним проектом. Очевидно, що компанія з оборотом у півмільярда гривень на рік не потягне повернення заявленої позивачем суми, і задоволення вимог Укртрансгазу може поставити Одесагаз у вкрай непросту ситуацію. Яку компанія Учителя, враховуючи його не дуже велику «лобістську вагу», може і не розрулити.
Читайте по темі:
