Історія ККПК, чи був тиск на бізнес австрійського інвестора з боку силовиків?

Історія ККПК, чи був тиск на бізнес австрійського інвестора з боку силовиків?
Історія ККПК, чи був тиск на бізнес австрійського інвестора з боку силовиків?

Нашому виданню стало відомо що в Верховній Раді розглядалось питання щодо можливого  тиску на бізнес австрійського інвестора з боку силовиків, зокрема, нардепи заслухають "кейс" щодо кримінального тиску на найбільшого виробника пакування в Україні ТОВ «Палп Мілл Прінт» 

Вирішивши детально розібратися в ситуації щодо нібито тиску на бізнес з боку українських правоохоронних органів, проаналізувавши наявні у відкритих джерелах дані, з’ясувалося, що згаданий вже вище «австрійський холдинг» має цілком російське коріння, а його фактичний власник олігарх Володимир Крупчак, веде успішний та процвітаючий бізнес не лише в Україні, а і не території держави агресорки. Втім далі, по порядку.

Вся історія з, нібито, тиском на підприємство Палп Мілл Прінт розвивається навколо кримінального провадження, яке розслідує Бюро економічної безпеки та яке пов’язане з придбанням підприємством у 2019 році активів збанкрутілого ПрАТ «Бліц Інформ» за ціною в 49 млн. грн., законність чого нібито неодноразово підтверджували українські суди, як стверджує компанія.

В той же ж час, операція з придбання Палп Мілл Прінт за 49 млн.грн. активу, оціночна ринкова вартість близько  773 млн. грн., з боку стороннього та незацікавленого спостерігача є дійсно дуже сумнівною та без зловживань з боку окремих зацікавлених осіб навряд чи могла б мати місце. Втім останнє слово в цій історії повинна поставити Феміда, оскільки розгляд цієї справи триває, тому заяви компанії з приводу нібито підтвердження законності відповідної угоди є щонайменше передчасними, а то і взагалі маніпулятивними. 

Саме тому є підстави вважати, що банкрутство ПрАТ «Бліц Інформ» було умисним та вчинено за безпосередньої участі Олега Дубровки, давнього бізнес-партнера Володимира Крупчака, з метою виведення з власності банкрута його майна та ухилення від виконання зобов`язань перед державним Укрексімбанком. З цією метою Олег Дубровка, придбав частку в цій компанії та був призначений одним з директорів Бліц-Інфо, перед тим як компанія збанкрутувала. 

Втім повернемося до кримінального провадження. Чи дійсно претензії правоохоронців до компанії виникли лише через аукціон майже чотирирічної давності?

Як виявляється ні, справа там набагато цікавіша, охоплює різні сфери діяльності компанії, а аукціон є лише одним, з так би мовити епізодів, який зацікавив правоохоронців.

За інформацією Офісу генерального прокурора службові особи підприємств, які є одними з найбільших виробників паперу та картону на території України, бенефіціарним власником яких є громадянин РФ – екс-депутат Держдуми РФ, здійснюючи свою діяльність у 2019-2021 роках на території України ухилилися від сплати податків на загальну понад 132 млн грн та легалізували майно в особливо великих розмірах (ст. 212, ст. 209 КК України).

Очевидно мова йде саме про підприємство Палп Мілл Прінт та Київський картонно – паперовий комбінат, кінцевим бенефіціарним власником яких за даними інформаційно – аналітичної системи Youcontrol є олігарх Володимир Крупчак. Варто зазначити, що контроль над підприємствами Крупчак здійснює саме через Pulp Mill Holding GMBH, який зареєстровано у Австрії.

З публікацій ЗМІ бачимо що кримінальне провадження щодо діяльності групи компаній Крупчака розслідують і слідчі Національної поліції. Зокрема, за інформацією видання Forbes предметом уваги правоохоронців є схема виведення коштів до росії, ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.

При цьому за інформацією видання після повномасштабного вторгнення росії на територію України ці підприємства продовжували здійснювати фінансові операції з країною-агресором через посередників із ЄС. В свою чергу отримані прибутки поповнювали російський бюджет, з якого фінансується ворожа армія рф та її злочинні дії на території України, заявляє слідство.

Як бачимо, справа тут не лише в аукціоні чотирирічної давності, однак постає питання чи обґрунтовані претензії правоохоронців до нібито європейського холдингу, який по ідеї інвестує в економіку України в такі складні часи?

Так, вже згаданий холдинг дійсно зареєстрований у Республіці Австрія, його керівниками є такі собі Тимур Соколов та Хайнц Ціннер, про що свідчать відомості з австрійського комерційного реєстру.

Відомості про цих осіб можемо знайти також і на офіційному сайті Київського картонно-паперового комбінату, на якому ці особи обіймають посади членів наглядової ради.

ЗМІ у своїх численних публікаціях повідомляли про те, що пан Крупчак контролює підприємства паперової промисловості на території держави агресора, операції з якими, очевидно, і зацікавили правоохоронців, зокрема до таких підприємств відноситься Архангельський целюлозно-паперовий комбінат.

З публікацій на веб-сайті цього підприємства бачимо, що вже відомі нам особи з числа керівників австрійського холдингу та Київського комбінату (Т.Соколов, Хайнц Ціннер), входять до ради директорів і Архангельського  підприємства.

Також в мережі знаходимо згадки про дуже активну інвестиційну діяльність австрійського холдингу, про те…в економіку держави – агресора.

Зокрема холдингом здійснюється будівництво заводу у м. Воронєж (розмір інвестицій 5,5 млрд.російських рублів), інвестестовано в групу російських підприємств «Архбум» 4,5 млрд. рублів впродовж 2022 року заплановано інвестування 105 млрд.рублів в економіку росії в рамках проекту «Прорив 2027».

Цікаво, чи не цей прорив  мав на увазі російський диктатор путін, коли неодноразово обіцяв росіянам «прорив в економіке»?!

Нашому виданню також стало відомо, що інформація щодо тісних бізнесових зв’язків зареєстрованих в Україні компаній В.Крупчака з російськими компаніями, які також фактично ним контролюються, добре відома і НАЗК, і РНБОУ.

Втім спільним в холдингу та російським правлячим режимом, як виявляється , є не лише назви проектів, а й діяльність та погляди цілком реальних людей з числа менеджменту підприємств холдингу в росії.

Зокрема генеральний директор Архангельського комбінату холдингу Дмитро Зилєв є членом регіональної ради партії «єдіная росія», приймає активну участь у партійних заходах, зокрема агітував населення приймати участь у голосуванні щодо легітимізації так званого «обнулення» президентських строків диктатора путіна у 2021 році, а напередодні російського вторгнення 23.02.2022 року цей партійний функціонер у соціальній мережі «Фейсбук» вітав росіян з «днем защитника отечества», наголошуючи слова подяки в тому числі «учасникам боєвих дєйствій» (цікаво, часом не тих, хто приймав участь у війні проти України з 2014 року?), закликав брати приклад з таких осіб в патріотизму та «бєзгранічною любви к родінє».

Власне ця особа є яскравим та типовим представником сучасної російської путінської еліти.

Архангельський комбінат пана Курпчака неодноразово схвально відмічали представники російських еліт, зокрема і сам диктатор Путін.

Активно співпрацює комбінат і з підприємствами групи «Ротек» так званого «друга путіна» олігарха Вексельберга. Так, так, саме того «Ротек» який обслуговує військово-космічні сили росії, які потім скидають бомби на мирні міста України, зокрема про контракти між підприємствами йдеться в публікаціях місцевих ЗМІ.

Заради справедливості необхідно відмітити, що пан Крупчак неодноразово заперечував свої зв’язки з російським режимом, навіть більше, повідомляв про те що він чи не найлютіший ворог режиму, на якого оголошено полювання, що його намагалися навіть викрасти в Україні для передачі в росію.

Історія з викраденням схожа більше на цирк, а з огляду на поточну ситуацію в російській федерації, займатися успішно бізнесом подібних масштабів, будучи ворогом режиму абсолютно неможливо, що є цілковитим підтвердженим фактом. 

Та й про реальне відношення очільника та представників режиму до роботи підприємств пана Крупчака красномовно свідчать привітання від володимира путіна, візити на підприємство найвищих представників його режиму.

Нещодавно органи прокуратури намагались спростувати інформацію про російське громадянство пана Крупчака (і це попри те, що такі відомості зазначені і в рішенні РНБОУ і в указі Президента про застосування санкцій), однак як бачимо, це жодним чином не впливає на результати господарської діяльності в росії, а навіть більше, після початку агресії нібито австрійський холдинг заявив що не збирається йти з ринку рф, що цілком логічно. Навіщо йти з країни, де можна успішно здійснювати багатомільярдні інвестиції в економіку агресора, заробляти шалені кошти на крові українців, за що, очевидно, ні в яких російських правоохоронних органів питань до роботи не виникає, не те що в Україні…

В процесі підготовки цього матеріалу окремо також слід констатувати про наявні численні спроби пана Крупчака та Палп Мілл Прінт лобіювання своїх інтересів не лише через органи прокуратури чи комітет у Верховній Раді, а й шляхом підвищеної медіа-активності та PR щодо, нібито, відсутності зв’язків з  країною-агресором, та спроби «чорного» PR в контексті судових спорів з державним Укрексімбанком щодо аукціону з продажу майна ПрАТ «Бліц Інформ».

Все це, а також спроби показати «австрійскість» бізнесу Крупчака, імовірно, є намаганням зберегти бізнес та запобігти стягненню в дохід держави  його активів відповідно до Закону України «Про санкції». В цій частині з огляду на активну діяльність в рф підконтрольного В.Крупчаку Архангельського целюлозно-паперового комбінату питання до Міністерства юстиції України, яке мало б підготувати та подати відповідний позов до Вищого антикорупційного суду.

Більше того, ці питання до Мінюсту з кожним днем стають все більш актуальними, оскільки на сьогодні невідомий принцип вибірки підсанкційних осіб по яким подаються позови стягнення на користь України активів, а по яким чомусь такі позови досі не подані. І все це в умовах коли можливість такого стягнення активів законодавчо обмежена виключно періодом воєнного стану.

Окремо також слід звернути увагу, що наявність чи відсутність громадянства рф не впливає за Законом України «Про санкції» на застосування такого виду санкцій як стягненню в дохід держави  активів (кейс Януковича про це також свідчить).

Насамкінець, слід зауважити, що промоніторивши в мережі інтернет усі цьогорічні публікації щодо В.Крупчака, слід констатувати, що попри те, що минув уже рік від вторгнення рф, Крупчак В. жодного разу публічно не засудив збройну агресію проти України, як і не помічений в будь-якій допомозі ЗСУ. 

Таким чином, відповідь на питання «хто є хто?» повинна поставити Феміда. І тут мова йде не про громадянство, і не про аукціон…

Мова про моральну та майнову відповідальність  тих, хто не засудивши збройну агресію, веде бізнес в Україні та продовжує контролювати та  вести бізнес в рф, сплачуючи там податки та фінансуючи тим самим вбивства українців…

Автор: Олена Ромашова

Сторінка для друку

Коментарі:

comments powered by Disqus