Криптобізнесмен Микола Удянський та руїни фінансових пірамід

20 липня 2023 г., 23:21

Як пов’язані Микола Удянський, Богдан Прилепа та криптоаферист Михайло Романенко.

Якщо якийсь персонаж починає вкладати тисячі доларів у просування своєї персони в інформпросторі в образі успішного криптобізнесмена, існує велика ймовірність, що ми маємо справу з шахраєм . Особливо якщо трохи придивимося до інструментів, які використовується суб’єктом для створення собі ореолу респектабельності, пише Іван Чіп у своєму огляді для проектів CRiME та [гучні справи] .

«Українського бізнесмена Миколу Удянського визнано персоною року на Congress Awards 2023». Публікації з таким заголовком, розміщені на правах реклами, почали циркулювати просторами інтернету десь із місяць тому. При тому, що саме «нагородження» відбулося набагато раніше – 26 травня. Ваш покірний слуга знає це точно, оскільки ще одним лауреатом цього ярмарку марнославства став фігурант іншого нашого журналістського розслідування.

Микола Удянський qhiqquiqkiqkkroz
Микола Удянський

Як ідеться у згаданих публікаціях, «цього року переможцем став Микола Удянський, відомий український підприємець у сфері інформаційних технологій, науковець та благодійник. Пан Удянський був відзначений за внесок у блокчейн та криптографію, а також за його благодійну діяльність».

Якщо ми перейдемо на англомовне джерело, на яке посилаються видання, що передрукували таку замітку, то побачимо, що не тільки Микола Удянський (Mykola Udianskyi) був відзначений нагородою Congress Awards, а й низку інших шахраїв видатних особистостей.

Зокрема, одним із спеціальних гостей, які здобули нагороду Executive Award of Honor, став Михайло Романенко (Mykhailo Romanenko). Нібито за найкращі інвестиційні продукти.

Михайло Романенко

«Пан Михайло Романенко є засновником Danvel Ltd та Eternity Business Limited . - Заявили організатори Congress Awards. - Він також є інвестором і філантропом, який управляє групою Danvel, вартість якої оцінюється в $1,5 млрд».

Організація International Investment Congress (Міжнародний інвестиційний конгрес), яка обдарувала грамотами та брязкальцями Удянського та Романенка, настільки ж каламутна, як і лауреати її премій. Контора з адресами в Мюнхені, Берліні та Монако, судячи з розділу «про нас», створена та керується вихідцями з «совка» зі своєрідним уявленням про бізнес та інвестиції. Сайт конгресу, судячи з історії тегів Google, був розроблений на території України та з її території підтримується.

Схоже, що International Investment Congress – це респектабельні «роги та ратиці», які продають звання, грамоти та інші понти марнославним пройдисвітам.

Михайло Романенко чудово знайомий нашим постійним читачам. Він – номінальний власник Danvel Group, куди входить Eternity Business та Danvel Ltd. Проте в інформаційному просторі як співвласник цієї «імперії», нібито оціненої у півтора мільярда «баксів», піариться колишній студент Дніпропетровського університету внутрішніх справ Назар Бабенко. А також його компаньйон, що входить до ОЗУ Кошляка, Ігор Котов.

Ігор Котов та Назар Бабенко

Тут варто нагадати, що, як ми писали раніше , зареєстровані Михайлом Романенком у британській юрисдикції фірми Eternity Business і Danvel, швидше за все, - пустушки. А їхні web-платформи, ймовірно, є складовими шахрайських схем.

Наприклад, Eternity.business , який Михайло Романенко та Назар Бабенко позиціонують як «необанк», має ознаки Forex-піраміди. (До речі, Миколу Удянського, який фігурує в цій статті, неодноразово звинувачували в причетності до пірамідальної схеми ММСІС, але бездоказово).

На web-платформі іншого проекту Романенка-Бабенка-Котова, Danvel, відвідувача красивими словами переконують, що у цих ділок нібито є «формула фінансового успіху», за допомогою якої будь-хто, хто вкладеться в цю «схему», багатітиме, не витрачаючи при цьому дорогоцінного особистого часу. «Ми ті, хто веде революцію завтрашнього дня, – заявлено на сайті. - Приєднуйся до нас!"

Але Danvel, схоже, також фінансова піраміда, побудована на принципах мережевого маркетингу. Її сайт, можливо, є однією з ланок більш масштабної афери з використанням кол-центрів . (Докладніше читайте у нашому розслідуванні «Михайло Романенко та Назар Бабенко: «криптопіраміди» в тіні Офісу президента» ).

На тлі цієї гоп-компанії Микола Удянський та його партнер Богдан Прилепа виглядають пристойними молодими людьми.

Богдан Прилепа

Проте, часто їх проекти сильно скидаються на «розлучення» і, зрештою, виявляються «розлученням». Візьмемо, наприклад, Bitcoin Ultimatum, з гучним піаром запущений у 2020 році. Незабаром після його презентації експерти в області криптовалют заговорили про те, що це, швидше за все, шахрайська схема.

Втім, навіть інформаційна розкрутка цього продукту була шахрайством. Автор цих рядків відновив її за статтею на «Вікіпедії», присвяченій Удянському. У ній Bitcoin Ultimatum згадується лише одним рядком, у якому аж чотири посилання на джерела.

Перші дві ведуть до нотаток на вельми добротному англомовному ресурсі Investing.com, де, втім, тиснути «замовлення» коштує не так вже й дорого (що, до речі, неодноразово робили згадані тут Назар Бабенко та Михайло Романенко). Але два інших ресурси-джерела (де про презентацію Bitcoin Ultimatum на Міжнародному саміті сімейних інвестицій у Монако) по-своєму показові.

Що блог openthenews.com, що сайт монакського видання «Форбс» (вже не працює), судячи з історії тегів (див. тут і тут ), на момент публікації на них солодких статей про Bitcoin Ultimatum перебували під управлінням веб-майстрів з України. До речі, серед авторів зареєстрованого у Монако «Форбса» переважали люди зі слов’янськими прізвищами. Словом, все це було досить грубо відпрацьованою піар-кампанією.

Зареєстрована Удянським у Лондоні спеціально під цю авантюру юрособа BTCU Organisation Ltd вже до літа 2022 року була примусово ліквідована британським регулятором.

Тобто станом на сьогодні Bitcoin Ultimatum остаточно «здувся».

Його ціна дорівнює нулю, їм не торгує жоден пристойний майданчик. А недалекоглядні громадяни, які вклали в нього кілька років тому, варто вважати, втратили свої гроші.

Такого ж результату прагне криптобіржа WeWay, яку Микола Удянський та Богдан Прилепа склепали 2021-го спільно з Фуадом Фатуллаєвим, нуворишем із країни-агресорки.

У пресрелізі, присвяченому цьому стартапу, стверджувалося:

«WeWay — унікальна розважальна екосистема, що пропонує нові механізми та нові способи взаємодії творців і шанувальників, а також інноваційні інструменти для збільшення охоплення аудиторії та монетизації контенту. Це також дає шанувальникам можливість спілкуватися зі своїми улюбленими авторами та дозволяє авторам отримувати значні відгуки від своїх передплатників».

«Блокчейн-платформа WeWay має всі шанси стати одним із найпопулярніших проектів на ринку блокчейну та NFT-продуктів. Для цього є всі передумови, зокрема участь у проекті двох успішних компаній», - заявляв Микола Удянський зі сторінок свого кишенькового порталу новин Парламент.ua.

Загорнута у гарну піар-оболонку криптобульбашка очікувано луснула. Адже, якщо трохи подумати, то який сенс якомусь розкрученому селебріті, умовній Періс Хілтон, реєструватися в «екосистемі» Удянського-Прилепи-Фатуллаєва? Щоб спілкуватися з шанувальниками та приймати «бабки» від рекламодавців? Але вона непогано себе і в «інсті» відчуває. І важко собі уявити, щоб полкан ФСБ змінював окупаційні рублі на токени WeWay з метою розплатитися із блогером Анатолієм Шарієм, який заліг на дно в Іспанії.

Зараз «монета» WeWay коштує дешевше за один американський цент - $0,0051.

Пік її вартості (1WWY/0,028 USD), згідно з даними Binance, припав на літо 2022-го, коли прості росіяни, які щось запідозрили, окрім усього іншого, кинулися скуповувати «крипту». Після цього інтерес до цього активу прагне нуля.

Зараз Микола Удянський про свій зв’язок з WeWay вважає за краще сором’язливо замовчувати, а то й зовсім завзято її заперечувати. Адже після 24.02.2022 матиме бізнес із представниками країни-агресора не тільки ганебно, а й загрожує санкціями та конфіскацією на користь держави всіх активів.

Але те, що Микола Удянський вийшов із спільного із росіянином Фатуллаєвим бізнесу, не зовсім правда. По-перше, станом на 25 липня 2022 року Микола Удянський був зазначений як один акціонер у звітності британської Weway Group Limited. З того часу, як ви самі можете переконатися, компанія про зміни в реєстрі своїх акціонерів регулятору нічого не повідомляла.

По-друге, партнер Удянського, який проживає в ОАЕ українець Bohdan Prylepa, досі разом із росіянином Fuad Fatullaev вважається директором WeWay Group.

У іншої криптобіржі Прилепи - Удянського, зареєстрованої в Литві Qmall, справи йдуть значно краще, але зовсім не райдужно.

Криптовалюта Qmall, досягнувши піку ціни ($0,9 за «монету») у травні 2022 року, станом на 19.07.2023 торгується в межах $0,13-$0,12; добовий обсяг торгів становить приблизно $5,5 тис. Тобто, падіння колосальне.

Можна ризикнути припустити, що справи цієї криптобіржі підуть вгору наступного року, коли батьки-засновники Qmall, як обіцяють на стартовій сторінці проекту, добудують на її основі метавсесвіт. Але особисто я не надто вірив би їм на слово. Адже спочатку Qmall позиціонували як першу українську криптобіржу, регульовану Мінцифри та Нацбанком. Однак обидва регулятори це спростували.

Тому можливо, що інші заяви бенефіціарів Qmall далекі від істини. Як, наприклад, заява Прилепи, зроблена на початку липня цього року, про вихід цієї криптобіржі на ринок Польщі .

Тим не менш, Микола Удянський і Богдан Прилепа, на відміну від «понтів» Романенка і Бабенка, які розкидаються «таки», таки намагаються створювати реальні проекти та продукти, нехай навіть цей процес супроводжується у них обдурюванням інвесторів та іншої пустої публіки.

Але це лише на перший погляд. Давайте копнемо трохи глибше.

У серпні 2015 року у Києві було зареєстровано ТОВ «Електроклуб Україна». Основний вид його діяльності - "надання інших інформаційних послуг". ТОВ має десять бенефіціарів з рівними частками в статутному фонді. Серед них хтось Вадим Анісімов із Славути Хмельницької області та Богдан Прилепа з Ірпеня, який, згідно з біографічною довідкою , на момент заснування фірми вже два роки (з 2013-го), як орудував разом із Миколою Удянським.

Чим справді займається «Електроклуб Україна», відомо мало. Ця каламутна конторка в пресі згадувалась, мабуть, лише раз. У вересні 2015 року ділове видання Delo.ua писало, що «Електроклуб» намагався «хайпонути» на темі інтересу до електрокарів, що з’явився тоді, і вибудувати на цій темі щось схоже на фінансову піраміду.

Як писав кореспондент видання, «Електроклуб Україна» обіцяла «інвесторам», які ризикнуть стати членами однойменного клубу, електромобілі за непрямими цінами. Але щоб стати членом клубу, потенційний електроавтоаматор повинен був сплатити $2,5 тис. ($2,4 як початковий внесок на авто та $100 за операційні послуги).

«І тут починається найцікавіше, - йшлося у публікації. - Теоретично, електрокар може обійтися покупцеві саме у смішно малу суму. Однак, щоб стати власником модної «зеленої» машини за копійки, доведеться згадати основи мережевого маркетингу. За кожну нову наведену в клуб людину на персональний рахунок надходить 1000 балів, що еквівалентно тисячі доларів. Новий член клубу платить 2500 доларів і, у свою чергу, вирушає вербувати нових «електроклубівців». І так доти, доки не набереться достатньо балів для покупки обраної моделі. А різноманітні бонусні та партнерські програми (вони теж конвертуються в бали) лише посилюють аналогію із сумнозвісними компаніями, які раніше використовували таку схему».

І до однієї з таких компаній, яка наробила багато шереху в країні-агресорці і трохи менше в іншому світі, був прямо причетний партнер Удянського Богдана Прилепи.

2 березня 2015 року в місті Шеффілд, розташованому в англійському графстві Саут-Йоркшир, дев’ять заповзятливих молодих людей зареєстрували компанію EVORSW LLP . Двоє з них були поляками, решта українців. У контексті цієї історії варто виділити трьох «концесіонерів»: прописаного в Ірпені Богдана Прилепу, його партнера з «Електроклубу» пана Анісімова зі Славути та киянина Мгера Акопяна .

Слід припустити, що новостворена компанія негайно розгорнула бурхливу діяльність. Настільки бурхливу, що вже через рік британські регулятори прикрили її від гріха подалі.

Чим займалася EVORSW LLP? Судячи зі слайдів на її сторінці, що давно не оновлювалася в «Фейсбуку» , компанія обіцяла наївним буратинам потенційним інвесторам надприбутки за «інвестиції в екологію».

На YouTube є канал EVORSW, на якому є лише одне відео восьмирічної давності. На відео розмовляють двоє – хлопець з палаючим поглядом Мгер Акопян і хитрий дід Анатолій Юницький, який виглядає дещо тупувато. Обидва несуть пишномовну нісенітницю (у автора цих рядків склалося враження, що співрозмовники розуміють значення далеко не всіх сказаних слів).

Якщо коротко, суть відео така. "Венчурний інвестор" Мгер Акопян оголошує, що довірена йому компанія EVORSW стає партнером проекту Юницького SkyWay, щоб залучити туди інвесторів, які незмінно казково збагатяться. Під час натягнутої розмови наголошується, що це ніяка не фінансова піраміда.

Про те, що SkyWay, RSW Systems та інші пов’язані з цією аферою контори – саме фінансовий піраміди, написано, мабуть, тисячі статей. Переважно в країні-агресорці, де, за деякими оцінками, зграя пройдисвітів, що прикривається божевільним старим Юницьким, насунула довірливих вкладників на $200 млн. Гроші виманювали під нібито унікальний проект, суть якого полягає у створенні певної транспортної системи, так званого. Вона є деякою подобою рейок, але без шпал, розташованих вище рівня землі на бетонних опорах, якими мчати капсули з вантажами і людьми зі швидкістю 500 км/год.

Судячи з уривчастої інформації , у 2018-му Sky Way промацував можливість «замутити» у Києві, обіцяючи місцевій владі якесь безрейкове метро на Троєщину. З минулого року засуває тему "безракетного освоєння космосу". Слід гадати, збирає гроші під «струнний ліфт» на Марс чи Місяць.

Зараз, якщо не помиляюся, SkyWay та пов’язана з нею шушера переважно здійснює свою діяльність із території окупованої Росією Білорусі та Об’єднаних Арабських Еміратів. У яких, як відомо, нині базуються герої цієї статті – Богдан Прилепа, Микола Удянський і, можливо, мимохіть тут згаданий Назар Бабенко, партнер Михайла Романенка.

Сторінка для друку