Як Мінсоцполітики розподіляло кошти між сумнівними організаціями — розслідування

05 грудня 2023 г., 12:07

Антон Бабич     720     0

Як Мінсоцполітики розподіляло кошти між сумнівними організаціями — розслідування

На початку березня минулого року Міністерство соціальної політики, тоді очолюване Мариною Лазебною, відкрило гуманітарний рахунок для допомоги українцям, які через війну залишились без дому та засобів для існування. Журналісти проаналізували п’ять організацій, які, згідно з матеріалами офіційного слідства, що опинилися у розпорядженні "Слідства.Інфо" на умовах анонімності, отримали майже 164 мільйони гривень від Мінсоцполітики.

Про це йдеться у розслідуванні "Слідство. Інфо".

Зокрема під час розслідування журналісти помітили, що не пов’язані між собою спілки та фонди переказували гроші одним і тим же компаніям, серед яких — жодного відомого підприємця, що міг би постачати продукцію у великих обсягах. Окрім цього, гуманітарну допомогу вдалося отримати не всім адресатам.

Гуманітарний спецрахунок та розкрадання коштів

За перші місяці повномасштабного вторгнення РФ, на гуманітарний спецрахунок надійшло понад 625 мільйонів гривень. Це гроші як від українців, так і з-за кордону. Їх мали витратити на потреби внутрішньо переміщених осіб (ВПО): закупівлю їжі, засобів гігієни, медикаментів тощо.

Читайте по темі: Іспанія передає Україні батарею ППО HAWK, - Міноборони

У березні 2022- го Мінсоцполітики створює Комісію з питань розподілу коштів для надання допомоги в умовах воєнного стану, яка мала розподілити 625 мільйонів гривень та контролювати їх витрату. Спочатку Комісію очолює один заступник тодішньої міністерки — Марини Лазебної — Борис Лебедцов, а згодом інший — Євген Котик.

Далі Комісія отримує прохання про надання допомоги від, наприклад, міської ради — але не напряму, а через різні фонди та спілки. Серед них п’ять організацій, які отримали від відомства майже 164 млн грн. Йдеться про благодійні фонди "Владиславій" (попередня назва "Добра-Справа") та "Воля та гідність" (попередня назва "Кіри Денисівни"), громадську спілку "Національна асоціація паливного ритейлу", всеукраїнське громадське об’єднання "Інститут сестринської справи України" та громадське об’єднання "Закарпатське військово-патріотичне об’єднання "Карпатська Січ".

Ці організації мали закупити у когось товар за міністерські гроші та доставити його постраждалим. У ході розслідування вдалося встановити, що кошти від спілок і фондів надходили на рахунки одних і тих же компаній.

Крім цього, журналісти дізналися, що в одному випадку частину товарів організації закуповували за гуманітарні кошти за значно завищеними цінами, в другому — просто привласнювали придбане, в третьому — нібито постачали продукцію у великих обсягах.

Водночас фонди з перевіреною репутацією — як от "Жіночий ветеранський рух" — не отримали кошти від Мінсоцполітики, хоч просили, а незрозумілі організації без сайтів, з недійсною поштою та неіснуючою адресою — так.

Гуманітарка для Конотопа

Місто Конотоп, що на Сумщині — регіон який був деокупований на початку квітня минулого року і постраждав від російського вторгнення. Згідно зі списком одержувачів коштів Мінсоцполітики, гуманітарну допомогу отримали люди, які сюди евакуювались із зон бойових дій.

За словами заступника міського голови Конотопа Юрія Павлова, який у той час займався гуманітаркою, каже, що місто отримало допомогу від однієї з цих п’яти організацій, якій Мінсоцполітики надало кошти. Але окрім підписаних актів прийому-передачі продуктів, посадовець впродовж місяця не надав журналістам ніяких доказів — ні фотопідтверджень, ні списку людей, які нібито отримали допомогу. Павлов додає, що фонд вийшов на міську раду самостійно.

Зміна назв фондів та підставна очільниця компанії

Два благодійних фонди — "Владиславій" і "Воля та гідність" після отримання коштів від Мінсоцполітики змінили свої назви. Останній і мав постачати гуманітарну допомогу Конотопу.

Читайте по темі: Окупанти атакували з безпілотників передмістя Херсона, постраждали четверо людей

Керівник благодійного фонду "Владиславій", Владислав Мельохін пов’язаний з понад трьома сотнями компаній. На запитання журналістів, що він думає про те, що його фонд може бути причетним до розкрадання гуманітарних коштів, Мельохін відповів:

"Що за маячню ви несете? Тим паче у телефонному режимі. Все, до побачення. Мені немає про що з вами говорити", — сказав Мельохін.

Антоніна Волкотруб, експертка Центру протидії корупції, каже, що подібні маніпуляції зі зміною назви можуть свідчити про те, що нинішній керівник знімає з себе відповідальність за те, що відбувалося з організацією раніше.

"Я не здивуюсь, якщо в якийсь момент ці фонди теж закриються", — додала вона.

Благодійні фонди та організації, що отримували кошти від Мінсоцполітики переказували їх своєю чергою фірмам, діяльність яких здебільшого може бути сумнівною — вони мають широкий перелік видів діяльності. Ці компанії мали постачати замовникам товари чи надавати послуги.

Наприклад, журналістам стало відомо, що ГО "Закарпатське військово-патріотичне об’єднання "Карпатська Січ" переказало 930 тисяч грн фірмі "Релакс Інвест". Журналісти поспілкувалися з її керівницею — Оленою Стучек. Виявилося, що жінка не знала про свій дійсний статус керівниці.

"Я б вам сказала, як там співпрацювали. На мене компанію оформили, а потім звідти телефонували: щоб звідти знятися, треба поїхати та заплатити немаленьку суму", — говорить Стучек.

Жінка каже, що можливо її ім’я могли використати для оформлення нової компанії.

Від Стучек журналісти також отримали копію довіреності, на ім’я Кирила Бендерського про право бути представником жінки з питань, що будуть стосуватися компанії. Він теж нічого не знає ні про цю фірму, ні про Олену Стучек.

"Є ймовірність, що моє ім’я методом "наукового тику" обрали і я став щасливим володарем якоїсь довіреності", — пише в одному з месенджерів Бендерський.

Журналісти з’ясували, що компанія на чолі з Оленою Стучек була не єдиною, що отримувала кошти від однієї з цих п’яти організацій. Вони проаналізували ще декілька фірм, юридичні адреси яких знаходяться у Києві. Але офісів за місцем реєстрації компаній не знайшли.

Аптечки за завищеними цінами

Зв’язатися з двома фірмами — "Бест Гарлік" та "Інпавелресурс" — які разом отримали майже 44 млн грн на гуманітарну допомогу, не вдалося. Журналісти припускають, що керівники цих компаній можуть бути родичами — у них ідентичні прізвища та по батькові, а також вони зареєстровані за однією адресою.

Зокрема компанія "Інпавелресурс" нібито закуповувала товари у ще однієї — "Торговий Дім Еліт-Едвайс". Загалом, ця фірма отримала кошти від трьох з п’яти організацій.

Раніше "ТД Еліт-Едвайс" вже фігурував у кримінальному провадженні про розкрадання державних грошей, які виділялися на проект в Національному інституті раку.

Цього ж разу у кримінальному провадженні про гуманітарну допомогу йдеться, що аптечки, які постачав "ТД Еліт-Едвайс", насправді коштували трохи більше тисячі гривень за кожну, але до фонду вони дійшли за ціною у чотири рази більше. Лише на аптечках переплата може сягати 3,5 млн грн.

Компанія "Мікотон-Трейд"

Також майже 24 млн грн від Мінсоцполітики отримала компанія "Мікотон-Трейд" через благодійний фонд "Воля та гідність". Грошові перекази відбувалися протягом квітня 2022 року. За даними офіційного слідства, керівниця компанії Мірра Янковська виїхала в Німеччину 17 квітня того ж року.

Журналісти знайшли обліковий запис Янковської в одному з месенджерів і написали їй. Однак жінка спілкувалася неохоче і, зрештою, видалила діалог і заблокувала "Слідство.Інфо". Після цього журналісти поїхали за юридичною адресою компанії. Консьєрж будинку запевнила, що про таку фірму чує вперше і такої у цьому будинку точно немає.

51 млн гривень за пальне

Ще дві компанії сумарно отримали від Мінсоцполітики 86,5 млн грн. 18 травня 2022 року в обох змінилися керівники. Ними стали Валерія Чанишева та Євген Чанишев. Жінка очолила Асоціацію паливного рітейлу, а чоловік — Інститут сестринської справи.

На своїй сторінці у Facebook Чанишева вказує, що перебуває у шлюбі з Жекою Чанишевим. Виглядає, що керівники двох абсолютно різних організацій можуть бути подружжям. Після того, як Мінсоцполітики здійснило переказ цим компаніям, кошти перераховувались по ланцюгу на рахунки приватних фірм.

Організація Валерії Чанишевої переказала майже 51 млн грн за паливо фірмі "Мейн Трейд Груп", яка, до речі, є однією із засновниць спілки. Далі "Мейн трейд Груп" купує паливо ще у двох компаній. На цьому ланцюг закупівель пального не закінчується. І одна з них закуповує паливо у ще двох фірм.

Журналісти зателефонували цим компаніям, їхні представники кажуть, що не постачають такі об’єми палива. Інша компанія-постачальниця підтвердила господарські відносини з "Люкс Оіл Трейд", але обсяги поставок не розкрила через комерційну таємницю.

Юридична адреса компанії Валерії Чанишевої знаходиться в квартирі однієї з білоцерківських будинків. Журналістам там не відкчинили двері, проте сусіди розповіли, що тут проживає бабуся, у якої онука вийшла заміж і живе у чоловіка.

Журналісти припустили, що може йтися про Чанишеву і поїхали за місцем прописки Євгена Чанишева. Там відчинила двері пані Лариса, яка представилася мамою Євгена.

З Євгеном Чанишевим, керівником громадської організації "Інститут сестринської справи України", поспілкуватися все ж не вдалось: як каже жінка, що представилася його мамою, зараз він у Польщі. "Інститут сестринської справи України", до речі, отримав від Мінсоцполітики понад 22,5 млн грн.

За юридичною адресою організацію знайти не вдалося. Більше того, працівники експлуатаційної організації житлового комплексу стверджують, що такого будинку взагалі не існує.

Зрештою, журналістам вдалося додзвонитися до Валерії Чанишевої.

"Надсилайте запит, потім вже будемо спілкуватися. Є 63 поправка, згідно з якою я можу не свідчити проти себе та своїх близьких", — відповіла Валерія на запитання про те, що спілка, у якій вона є керівницею, підозрюється у розкрадання гуманітарних коштів.

На думку офіційного слідства, майже третину з придбаного палива на понад 14 мільйонів гривень привласнила "Мейн Трейд Груп". Водночас керівник компанії — Олександр Бєскокотов — проігнорував повідомлення у месенджері та заблокував журналістів.

За даними слідства, Національна асоціація паливного рітейлу, яку очолює Валерія Чанишева, закупила модульні автозаправні станції та обладнання нібито за 13,7 млн грн. Насправді за нього заплатили у шість разів менше, а от рештою коштів — 11,5 млн грн — заволоділи керівники асоціації.

Хто отримав гуманітарну допомогу

Організації, якими керують Чанишеві, мали надати людям гуманітарну допомогу, паливо, генератори і встановити модульні АЗС. Про допомогу для населення просили ради та адміністрації Київщини, Чернігівщини та Харківщини. А також народна депутатка від "Слуги Народу" Ольга Василевська-Смаглюк, котра обиралась за мажоритаркою в одному з округів Київщини.

Організації Чанишевих прозвітували про те, що всі кошти витратили, а допомогу надали.

Журналісти звернулися до всіх, хто просив про допомогу, аби перевірити — чи справді вона дійшла до людей. До прикладу, Бучанська районна військова адміністрація у відповідь на журналістський запит повідомила, що у них відсутні підтвердження про отримання такої допомоги.

Також було отримано отримало відповідь від Поліської селищної ради, що на Київщині. Рада повідомляє, що інформацію надати не може, тому що це таємниця досудового розслідування. Вказана у відповіді стаття кримінального правопорушення порушується під час незаконного використання гуманітарної допомоги, щоб отримати прибуток. За даними журналістів, Поліська селищна рада не отримувала допомогу.

У отриманому журналістами документі зазначено, що Харківська міська рада також не отримала жодної допомоги від "Інституту сестринської справи" на виділені йому Мінсоцполітики 9,2 млн грн.

Що кажуть у Мінсоцполітики

Журналісти запитали у відомства, як посадовці контролювали використання коштів з гуманітарного рахунку. У відповіді Мінсоцполітики на запит йдеться що чиновники досліджували звіти і зверталися до фондів та організацій лише щодо невикористаних грошей та їх повернення.

Депутатка Ольга Василевська-Смаглюк, яка просила про допомогу в однієї з організацій для свого округу сказала, що звернутися до цієї спілки їй порадила тодішня очільниця відомства Марина Лазебна.

"Я вам точно кажу, що ні ніяких розкрадань при мені не було, все контролювалося. Якщо є якісь питання у правоохоронних органів, вони можуть звертатися до мене. Я в країні і нікуди не виїжджала", — прокоментувала Марина Лазебна.

Перший голова Комісії з питань розподілу коштів для надання допомоги в умовах воєнного стану Борис Лебедцов також розповідає, що кошти надавали лише тим організаціям, які мали листи-прохання від офіційних структур про те, що потрібна допомога і в якій кількості.

З відповіді Бучанської районної військової адміністрації журналісти дізналися, що вони просили конкретної допомоги від вже згаданого "Інституту сестринської справи".

У додатках до відповіді є лист "Про висловлення підтримки" спілці у, так би мовити, їхніх починаннях.

"Громадські організації, які могли допомогти, просили підписати меморандуми про співпрацю. Зі 100% організацій допомагали може 5-8%", — сказав Микола Ляшенко, колишній голова Бучанської районної військової адміністрації.

Перший заступник міністра і за сумісництвом другий голова Комісії Євген Котик вважає, що зі сторони Мінсоцполітики було зроблено максимум в межах його повноважень і функцій.

Тодішнє керівництво відомства стверджує, що про офіційне слідство, яке триває вже понад рік, нічого не знає і з правоохоронцями не спілкувалось.

Журналісти звернулися до правоохоронців, які повідомили, що кримінальне провадження щодо гуманітарної допомоги вони більше не розслідують. За даними журналістів, наразі провадження щодо гуманітарної допомоги розслідується Національним антикорупційним бюро України (НАБУ).

Водночас зазначається, що відтоді як правоохоронці тільки почали розслідувати схеми з гуманітаркою, дружина Євгена Котика — Віталіна — стала власницею Toyota LAND CRUISER PRADO 150 2022 року випуску. Зараз така автівка коштує близько 50-70 тисяч доларів. Котик все життя працював на держслужбі. Каже, що дружина продала квартиру, аби придбати машину.

Міністерка Лазебна та двоє її заступників – Лебедцов та Котик, які очолювали Комісію з питань розподілу гуманітарних коштів, звільнилися один за одним влітку минулого року. Теперішні керівники відомства повідомляють, що не можуть нічого сказати про можливе розкрадання коштів, бо надання коментарів не належить до публічної інформації.

У липні 2022 року Марина Лазебна подала у відставку.

З 24 лютого 2022 року слідчими Нацполіції здійснюється досудове розслідування у 876 кримінальних провадженнях за фактами незаконних дій з гуманітарною допомогою. Про підозру повідомили 176 особам.

"На цей час 84 кримінальні провадження вже направлені до суду, по 39 з них вже наявні вироки суддів. Санкція статті передбачає позбавлення волі від 5 до 7 років з позбавленням права обіймати певні посади, займатися певною діяльністю до 3 років, а також конфіскацію майна", — розповів Суспільному заступник начальника відділу головного слідчого управління Нацполіції Олександр Тесленко.

suspilne.media